Справа № 163/2756/24
Провадження № 2-о/163/39/25
12 лютого 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Павлуся О.С.
з участю секретаря Семенюк К.М.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої особи Охманюка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України (заінтересована особа - Любомльський відділ Управління державної міграційної служби України у Волинській області),
У заяві ОСОБА_1 як опікун недієздатного рідного брата ОСОБА_2 просить ухвалити рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання підопічного на території України на момент проголошення 24 серпня 1991 року незалежності України.
Заявлені вимоги обґрунтувала тим, що брат ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Згорани Любомльського (Ковельського) району Волинської області, з дитинства має інвалідність другої групи внаслідок хронічного психічного захворювання. З народження до 1999 року брат проживав разом з батьками по АДРЕСА_1 , а після смерті батьків з 1999 року по даний час проживає разом із нею по АДРЕСА_2 . 23 серпня 1971 року братові був виданий військовий квиток з подальшим виключенням з військового обліку на підставі рішення лікарської комісії. Брат перебуває на обліку в УСЗН Ковельської РДА відділення № 1 м.Любомль та є отримувачем державної соціальної допомоги особам з інвалідністю. Проведеною управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської РДА верифікацією по ОСОБА_2 встановлена невідповідність за віком і паспортом, у зв'язку із чим рекомендувано терміново виготовити паспорт громадянина України. При зверненні до Любомльського відділу УДМС України у Волинській області роз'яснено про необхідність звернення до суду, оскільки із наданих документів не вбачається можливим встановити особу брата і його належність до громадянства України.
Заявник в судовому засіданні заяву підтримала та пояснила, що брат ОСОБА_2 з народження до смерті батьків і старшого брата постійно проживав в селі Згоранах, а після смерті останніх вона забрала його до себе в місто Любомль, оскільки він не здатний сам себе обслуговувати. Проживають разом по цей день. Просила заяву задовольнити.
Начальник Любомльського відділу УДМС України у Волинській області в судовому засіданні пояснив, що неможливість видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України пов'язана виключно із недостатністю поданих документів для його ідентифікації та підтвердження проживання на території України у період проголошення незалежності України. При вирішенні справи поклався на розсуд суду.
Аналізом доказів суд встановив наступні фактичні обставини.
Відповідно до копії повторно виданого свідоцтва серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Згорани Любомльського району Волинської області, його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
З довідки серії КЧ-67 №314237 (пересилається у відділ соціального забезпечення на предмет пенсіонування) від 24 червня 1970 року вбачається, що ОСОБА_2 , 1954 року народження, житель села Згорани Любомльського району, має діагноз - олігофренія ступеня імбецильності, група інвалідності - друга, причина інвалідності - інвалід дитинства, непрацездатний.
На ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 23 серпня 1971 року був виданий військовий квиток серії НОМЕР_2 , у якому наявні записи, що ОСОБА_2 безпартійний, неграмотний, без спеціальності, холостяк. 21 вересня 1966 року виключений з військового обліку через непридатність до військової служби.
Батько ОСОБА_2 . ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Згорани Любомльського району Волинської області, мати ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_5 у цьому ж населеному пункті, що підтверджується копіями свідоцтв серії НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 .
Довідкою Головненської селищної ради Ковельського району Волинської області від 25.10.2024 № 794 стверджено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з народження до 1999 року проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 16 жовтня 2015 року в справі № 163/1219/15-ц ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнаний недієздатним та його опікуном призначена рідна сестра ОСОБА_1 .
З довідки про отримання допомоги від 18.10.2024 № 664 встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в УСЗН Ковельської РДА відділення № 1 м.Любомль та йому відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» призначена державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства.
У листі управління соціальної та ветеранської політики Ковельської РДА від 18.10.2024 № 858 зазначено, що у відповідності до вимог Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» міністерством соціальної політики та міністерством фінансів України проводиться верифікація по всіх одержувачах допомог та при наявності будь-яких невідповідностей припиняється виплата допомоги. По верифікації ОСОБА_2 виявлено невідповідність - вік та відсутність паспорта.
На звернення опікуна ОСОБА_1 Любомльський відділ УДМС у Волинській області відмовив в оформленні паспорта на ім'я ОСОБА_2 через ненадання повного переліку документів, необхідних для оформлення та видачі паспорта громадянина України. У відповіді також зазначено, що проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 паспортом громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року документований не був, в органах ДРАЦСу, окрім свідоцтва про народження, інших актові записи (про шлюб, розірвання шлюбу, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна прізвища, власного імені, по батькові, смерть) відсутні.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що з 1980 року по цей час проживає в селі Згорани Ковельського району Волинської області. По сусідству постійно до 1997 - 1998 (точно не пам'ятає) проживала сім'я ОСОБА_6 . ОСОБА_2 після смерті батьків забрала його сестра в місто Любомль. ОСОБА_2 під час проживання в селі Згорани нікуди не виїжджав.
Свідок ОСОБА_7 , 1956 року народження, в судовому засіданні показав, що в селі Згорани Ковельського району Волинської області проживає з шкільного віку (від коли пішов у другий клас). З цього часу пам'ятає ОСОБА_2 , який проживав по сусідству на паралельній вулиці до 1998 - 2000 року на постійній основі, доки не переїхав у місто Любомль до сестри. ОСОБА_2 нікуди не виїжджав, у 1991 році на дату проголошення незалежності України проживав в с.Згорани.
Згідно із п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є, зокрема, усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про громадянство України» особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року.
Пунктом 1 Розділу І Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215/2001 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України" (далі - Порядок), передбачено, що для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.
Відповідно до п/п. а) п.7 Розділу ІІ Порядку встановлення належності до громадянства України стосується, зокрема, громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.
Згідно із п.8 Розділу ІІ Порядку для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає:
а) заяву про встановлення належності до громадянства України;
б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);
в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
У статті 1 Закону України «Про громадянство України» наведене визначення безперервного проживання на території України, яким є проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів. Не є порушенням вимоги про безперервне проживання виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування за рекомендацією відповідного медичного закладу або зміна особою місця проживання на території України.
Аналізуючи дослідженні у справі докази у своїй сукупності вбачається достатньо підстав вважати доведеним факт проживання ОСОБА_2 станом на 24 серпня 1991 року на території України на постійні основі та жодного сумніву у доведеності цього факту у суду не виникає.
До такого висновку суд дійшов з огляду на досліджені письмові докази та показання свідків в сукупності з особистими даними ОСОБА_2 , який народився в селі Згорани Ковельського (колишнього Любомльського) району Волинської області, з дитинства має психічне захворювання, йому встановлена інвалідність другої групи довічно, за станом здоров'я він не працездатний, не спроможний себе забезпечити і обслужити, що вочевидь виключає його реальну можливість залишити територію України та переїхати до іншого місця проживання, тим більше, що його рідні (батьки, брат та сестра) проживали в Україні. При цьому відомостей про те, що ОСОБА_2 покидав територію України чи є громадянином іншої держави матеріали справи не містять.
Встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року в силу вище наведених норм для недієздатного ОСОБА_2 має юридичне значення, а саме, для встановлення його належності до громадянства України, відповідно, отримання паспортного документа, що, у свою чергу, надає йому можливість користуватися правами, наданими Конституцією України та законами України, зокрема на отримання соціальної допомоги.
Встановити указаний юридичний факт іншим шляхом неможливо.
Таким чином, за викладених обставин суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви та встановлення заявленого юридичного факту.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265, 294, 319 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити повністю.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Згорани Любомльського району Волинської області, на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.
Інформація про учасників справи:
заявник - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_5 ;
заінтересована особа - Любомльський відділ УДМС України у Волинській області; місце знаходження - вулиця Богдана Хмельницького, 6, місто Любомль Ковельського району Волинської області.
Дата складання повного тексту рішення - 13 лютого 2025 року.
Головуючий : суддя О.С.Павлусь