Справа № 723/295/25
Провадження №1-кп/726/76/25
Категорія 55
17.02.2025 м. Чернівці
Колегія суддів Садгірського районного суду м. Чернівці у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024260000001125 від 20.09.2024 р. за обвинувальним актом затвердженим прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 , по обвинуваченню ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 156, ч.6 ст. 152, ч.6 ст. 153 КК України, -
12.02.2025 року до Садгірського районного суду м. Чернівці відповідно до ухвали Чернівецького апеляційного суду від 10.02.2025 р. надійшло кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024260000001125 від 31.10.2022 року за обвинувальним актом, затвердженим прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 , по обвинуваченню ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 156, ч.6 ст. 152, ч.6 ст. 153 КК України.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просила призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у закритому судовому засіданні, в яке викликати учасників процесу.
Відповідно до ч.2 ст.27 КПК України, кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини зокрема і у разі якщо проводиться розгляд справи про кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
Згідно ст.317 КПК України учасникам судового провадження слід роз'яснити, що вони вправі ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони бажають, також мають право під час ознайомлення з судовим провадженням робити з матеріалів необхідні виписки та копії.
Крім того, прокурор звернулася до суду із клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В клопотанні прокурор посилається на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 156, ч.6 ст. 152, ч.6 ст. 153 КК України, тобто у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які законом передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, а тому останній з метою уникнення від покарання може переховуватись від суду. Крім того, обвинувачений може незаконно впливати на малолітніх потерпілих та свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
З метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 та запобігання продовженню злочинної діяльності, можливого ухилення від судового розгляду, виникає необхідність в обранні стосовно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На даний час існує наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України, які на разі не зменшилися.
Ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду, підтверджується тим, що останній обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, за які законом передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років або довічного позбавлення волі, тому є підстави вважати, що останній знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує, у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинені ним злочини може переховуватися від суду.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні підтримала заявлене клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні не заперечували проти клопотання прокурора про продовження тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників процесу, колегія суддів приходить до наступного.
Судом встановлено, що на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30.09.2024 до ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалами суду від 22.11.2024, 24.12.2024, продовжений до 20.02.2025 року.
На даний час ризики, які існували під час досудового розслідування кримінального провадження та на час вирішення питання про обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 не змінилися та не відпали, судовий розгляд кримінального провадження ще не розпочався.
Відповідно до положень ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У відповідності до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа. Слід зауважити, що обрання конкретного запобіжного заходу, який оптимально відповідає конкретним обставинам кримінального провадження, багато у чому визначається характером (властивостями вчиненого злочину), одним з важливіших серед яких є тяжкість пред'явленого обвинувачення. Необхідність врахування даного фактору зумовлена тим, що залежно від неї (тяжкості) залежить покарання, яке обвинувачений зобов'язаний буде понести (у разі визнання його винним). Зокрема, у п.2 ч.1 ст.178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч.1 ст.177 КПК) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні.
Дослідивши надані докази, колегія вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Зокрема, ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, з метою ухилення від покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, так як санкції інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ч.6 ст.152, ч. 6 ст. 153 КК України передбачають міру покарання лише у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі. Також ОСОБА_6 , знаходячись на волі, може незаконно впливати на потерпілих та свідків з метою зміни ними показів про обставини злочину та створення перешкоди у встановленні усіх обставин скоєного кримінального правопорушення.
Також суд враховує ту обставину, що ОСОБА_6 не має постійного джерела доходу, є особою, що досягла повноліття, без будь-яких фізичних чи психічних вад, тому на даний час відсутні будь-які переконливі дані про застереження, які б унеможливлювали перебування його під вартою.
При цьому, суд вважає, що стороною обвинувачення дотримано вимогу обґрунтованої підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок обвинуваченого ОСОБА_6 із подією кримінального правопорушення.
Відтак, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання ОСОБА_6 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні, проведення повного, швидкого та об'єктивного судового розгляду в розумні строки.
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Саме запобіжний захід в вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов'язків і вважаю таку міру забезпечення кримінального провадження виправданою, оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу (інтересу правосуддя), які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта проти Італії»).
Також суд звертає увагу, що застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим та не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відтак, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може забезпечити виконання ОСОБА_6 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні, а інші більш м'які запобіжні заходи, у тому числі і домашній арешт, виконання якого здебільшого залежить від свідомості останнього, не забезпечить досягнення мети застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою особи, не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно правової позиції Європейського суду у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Згідно п.1 ч.4 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 184, 194, 197, 314-317, 331, 369-372, 376 КПК України, колегія суддів,
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024260000001125 від 20.09.2024 р. по обвинуваченню ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 156, ч.6 ст. 152, ч.6 ст. 153 КК України - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 17.04.2025 року включно без визначення розміру застави.
Ознайомити ОСОБА_6 під розпис з ухвалою про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Проводити розгляд кримінальної справи в закритому судовому засіданні.
Відкласти підготовче судове засідання на 26.02.2025 р. на 10:40 хв.
Апеляційна скарга на ухвалу в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Головуючий суддяОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3