Справа№ 953/320/25
н/п 3/953/311/25
"14" лютого 2025 р. м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Дяченко О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Опис обставин, установлених під час розгляду справи
До суду надійшли вказані адміністративні матеріали.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 01.01.2025 (серія ЕПР1 № 210315), 01.01.2025 о 15:07 год. в м. Харків по вул. Вінниченко, 2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Відповідно до довідки про повторність, складеної інспектором Д. Чаговець, згідно з облікової бази «Інформаційний портал Національної поліції України» 02.02.2024 відносно ОСОБА_1 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, серії ЕНА № 3768926 за порушення вимог пункту 2.1.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 (три тисячі) гривень.
Дії водія ОСОБА_1 , особою, уповноваженою на складання протоколу кваліфіковано як порушення п. 2.1 а) Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), тобто вчинення правопорушення, що передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім цього, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 01.01.2025 (серія ЕПР1 № 210331), 01.01.2025 о 15:07 год. в м. Харків по вул. Вінниченко, 2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук, звуженні зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому порядку в КНП ХОР «ОНКЛ» м. Харків, вул. Ахієзерів, 18а водій відмовився на місці зупинки.
Дії водія ОСОБА_1 , уповноваженою на складання протоколу кваліфіковано як порушення п. 2.5. ПДР України, тобто вчинення правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Процесуальні дії у справі
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 29.01.2025 справи про адміністративне правопорушення № 953/320/25 (провадження № 3/953/311/25) відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та № 953/323/25 (провадження № 3/953/313/25) відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, об'єднано в одне провадження № 953/320/25 (провадження № 3/953/311/25).
ОСОБА_1 в судове засідання (29.01.2025 та 14.02.2025) повторно не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Суд враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, була належним чином повідомленою, зокрема відповідно до положень ст. 268, 277-2 КУпАП України.
Також суд враховує, що працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП і повідомлено, що розгляд справи буде здійснювати Київський районний суд м. Харкова, під підпис.
Адміністративні правопорушення передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП не відносяться до правопорушень, по яким присутність особи у судовому засіданні є обов'язковою.
У рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З урахуванням наведеного, на думку суду, учасник справи, який задіяний в її розгляді, зобов'язаний з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у його справі, добросовісно користуватись належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Суд вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутність ОСОБА_1 , ураховуючи належне повідомлення особи про дату судового засідання, відсутність клопотань, що перешкоджають розгляду та обмеженістю строку розгляду справи
Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень ст. 1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до пункт 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 ПДР України).
Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння врегульовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.
Згідно з п. 2 - 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п. 6 - 8 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, передбаченими Інструкцією.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі порушення водієм пункту 2.5 ПДР України.
Також, відповідно до диспозиції ч. 5 ст. 126 КУпАП установлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, а саме: керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 2.1а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Суд враховує, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 , його відмова від проходження огляду підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 01.01.2025 (серія ЕПР1 № 210331) та відеозаписом з бодікамер 475014 , 471573 та відеореєстратором ксяомі 70mai; працівник поліції встановили, що ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортним засобом, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 01.01.2025 (серія ЕПР1 № 210315) та відеозаписом з бодікамер 475014, 471573 та відеореєстратором ксяомі 70mai.
При цьому слід зазначити, що вказані відеозаписи надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень під час складання протоколів про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103.
Щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3768926 від 01.01.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн.; ОСОБА_1 не надано доказів щодо ця постанова скасована, а отже набула законної сили. З урахуванням вищевикладеного, суд визнає, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив порушення, в розумінні ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 також підтверджується наступними доказами:
- відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 01.01.2025 (серія ЕПР1 № 210315);
- відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 01.01.2025 (серія ЕПР1 № 210331);
- даними відеозапису з бодікамер 475014, 471573 та відеореєстратора 70mai, які містяться на CD-диск (відеозаписах зафіксовано факт керування ОСОБА_1 ; факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду в установленому порядку; процес оформлення протоколів про адміністративне правопорушення);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; рапортом інспектора поліції;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3768926 від 01.01.2025;
- рапортами працівників поліції.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, та підтверджується зібраними доказами, які, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 суду не надано.
Протоколи про адміністративне правопорушення від 01.01.2025 (серія ЕПР1 № 210331) та від 01.01.2025 (серія ЕПР1 № 210315) відносно ОСОБА_1 складено в установленому законом порядку, відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника за скоєне ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП, передбачає накладення штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, проте відсутність в особи посвідчення водія не перешкоджає застосуванню щодо неї покарання (стягнення) у виді позбавлення права керування транспортними засобами з огляду на правову позицію Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду, сформульовану у постанові від 04.09.2023 року у справі № 702/301/20 (провадження № 51-944кмо23).
У цій постанові Об'єднана палата виснувала, що правова природа покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статті, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Як зазначив Касаційний кримінальний суд, унаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому Об'єднана палата звернула увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у цьому разі набуває особливого значення.
Отже, суд вправі, а в окремих випадках зобов'язаний застосувати відповідне покарання (стягнення) незалежно від того, чи мала особа на момент вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Крім цього, відповідно до довідки про належність транспортного засобу, складеної інспектором Д. Чаговець, транспортний засіб Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 згідно облікових даних ІПНП належить ОСОБА_2 . У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що при накладені на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, питання про оплатне вилучення транспортного засобу вирішити неможливо.
На підставі викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують його відповідальність, характер та ступень суспільної небезпеки вчинених правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк сім років, тобто в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ч. 5 ст. 126 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто з особи яка притягається до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 40-1, 126, 130, 283, 284, 285, 287-289 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та призначити стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800,00 (сорок тисяч вісімсот, 00) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 (сімнадцять тисяч, 00) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 36 КУпАП ОСОБА_1 визначити остаточний розмір стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 40 800,00 (сорок тисяч вісімсот, 00) грн (отримувач: ГУК Харівськ обл/Харківобл/21081300, код отримувача: 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: оплата штрафу за постановою суду по протоколам про адміністративне правопорушення від 01.01.2025 (серія ЕПР1 № 210315), від 01.01.2025 (серія ЕПР1 № 210331) ОСОБА_1 ), з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 (шістсот п'ять, 60) грн (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746, ПІБ, ідентифікаційний номер платника судового збору та номер справи).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.М. Дяченко