Справа № 953/4566/24
н/п 6/953/56/25
"14" лютого 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м.Харкова у складі: головуючого судді Колесник С.А., за участю секретаря судового засідання Смаль Ю.О., розглянувши заяву начальника Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м.Харкова Місник Наталі Вікторівни про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа №953/4566/24 про повернення 50 % судового збору у цивільній справі № 953/4566/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
Начальник Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м.Харкова Місник Н.В. звернулася до суду із заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа №953/4566/24 про повернення 50 % судового збору у цивільній справі № 953/4566/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Заяву мотивовано тим, що 29.01.2025 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Барановою Я.О. було винесено Постанову, якою відкрито виконавче провадження ВП №77025107 за виконавчим листом, виданим 24.01.2025 Київським районним судом м.Харкова по справі №953/4566/24 про зобов'язання Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м.Харкова повернути ОСОБА_1 50% судового збору в сумі 60,60 грн., сплаченого за квитанцією № T19D-AQEZ-6LUE від 22.05.2024.
Зазначила, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керувався положенням ч. 1 статті 142 ЦПК України та ч. З ст. 7 Закону України «Про судовий збір», відповідно до вимог яких у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, Київський районний суд м. Харкова в своєму рішенні від 24 липня 2024 року по справі № 953/4566/24 вирішив повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, відповідно до порядку, встановленому законом.
Так згідно ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 (із змінами) був затверджений Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі - Порядок № 787).
Станом на дату ухвалення судом рішення, відповідно до п. 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснювалося за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства подається копія судового рішення, засвідчена належним чином.
Отже повноваження щодо повернення судового збору (крім помилково зарахованого) належали Головним управлінням Казначейства. Тобто, Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова взагалі не має повноважень на повернення зазначених платежів.
07.01.2025 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.12.2024 за № 1888/43233.
Даним наказом внесено зміни до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року N 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за N 1650/24182 у випадках, визначених статтею 7 Закону України «Про судовий збір».
Звертає увагу, що з 07.01.2025 повернення судового збору (в усіх випадках) здійснюється органами Казначейства виключно на підставі електронного подання, сформованого Державною судовою адміністрацією України, або її територіальним управлінням, або відповідним судом.
Таким чином, з 07.01.2025 органи Казначейства не здійснюють повернення судового збору за рішеннями судів.
Отже, законодавством чітко врегульований порядок повернення платнику судового збору з державного бюджету.
Також зазначила, що Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова не було стороною по справі, не залучалось судом до участі у справі, а отже і не могло дізнатись про наявність рішення Київського районного суду м. Харкова по справі № 953/4566/24 від 24 липня 2024 року.
Однак, незважаючи на вищезазначене, державним виконавцем було прийнято рішення про примусове виконання зазначеного судового рішення та винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження, Постанову про стягнення виконавчого збору та Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження з Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області в супереч законодавству, а саме Порядку № 787(із змінами).
В судове засідання заявник не з'явився, у поданій до суду 10.02.2025 заяві начальник Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м.Харкова Місник Н.В. просила розглянути заяву без участі заявника, заяву підтримує в повному обсязі.
Стягувач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, 13.02.2025 електронною поштою направила до суду заяву про розгляд заяви без її присутності.
Старший виконавець Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шарова Д. в судове засідання не з'явилася, проте направила до суду клопотання про розгляд заяви без представника відділу.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви з наступних підстав.
Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 24.07.2024позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів- задоволено частково. Розірвано шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце народження: Україна, Харківська область, місто Харків) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, місце народження: Україна, Харківська область, Дергачівський район, село Черкаська Лозова), зареєстрований 07 квітня 2021 року у Харківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), актовий запис № 867 від 07 квітня 2021 року. Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишено шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ». Стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 травня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття. У задоволенні іншої частини позову - відмовлено. Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м.Харкова повернути ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) - 50 % сплаченого нею згідно квитанції № T19D-AQEZ-6LUE від 22.05.2024, судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
На підставі вказаного рішення Київським районним судом м.Харкова 24.01.2025 було видано виконавчий лист №953/4566/24 про повернення 50 % судового збору у цивільній справі № 953/4566/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, який було пред'явлено до виконання до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Відповідно до ч.1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно статті 1 Закону «Про виконавче провадження», виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Відповідно до положеньстатті 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
У постанові від 20 лютого 2019 року справа № 2-4671/11 провадження № 61-45337св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду роз'яснив, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістомстатті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Згідно ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 (із змінами) був затверджений Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі - Порядок № 787), відповідно до п.5 якого повноваження щодо повернення судового збору (крім помилково зарахованого) належали Головним управлінням Казначейства.
07.01.2025 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.12.2024 за № 1888/43233. Даним наказом внесено зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України «Про судовий збір». З 07.01.2025 повернення судового збору (в усіх випадках) здійснюється органами Казначейства виключно на підставі електронного подання, сформованого Державною судовою адміністрацією України, або її територіальним управлінням, або відповідним судом.
Отже, у зв'язку з тим, що 07.01.2025 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.12.2024 за № 1888/43233, повернення ОСОБА_1 50% сплаченого нею судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп. згідно квитанції № T19D-AQEZ-6LUE від 22.05.2024, повинно вирішуватися у відповідності до вказаного Порядку, шляхом звернення до суду з відповідною заявою, а тому, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для визнання виконавчого листа №953/4566/24 про повернення 50 % судового збору у цивільній справі № 953/4566/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, виданого Київським районним судом м.Харкова 24.01.2025 року таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд, -
Заяву начальника Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м.Харкова Місник Наталі Вікторівни про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа №953/4566/24 про повернення 50 % судового збору у цивільній справі № 953/4566/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист №953/4566/24, виданий Київським районним судом м.Харкова 24.01.2025 року про повернення 50 % судового збору у цивільній справі № 953/4566/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Суддя С.А.Колесник