справа № 208/12205/24
№ провадження 3/208/3644/24
Іменем України
16 грудня 2024 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Похваліта С.М., за участю секретаря судового засідання Кіблицької М.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіцера адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , капітана, військовий квиток НОМЕР_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст.172-15 КУпАП,
В провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська надійшли матеріали відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення № 46 від 30.09.2024 року вбачається, що капітан ОСОБА_1 , який на той час перебував на посаді офіцера відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам служби, в порушення своїх статутних обов'язків, приписів законів, наказів та інструкцій, не виконав свої обов'язки: не склав адміністративний протокол за ст. 210 КУпАП з 29.04.2024 відносно ОСОБА_2 , який був доставлений співробітниками поліції Кам'янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання адміністративного протоколу за вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП у строки, встановлені ст. 254 КУпАП, що в свою чергу призвело до не притягнення до відповідальності гр. ОСОБА_2 за порушення мобілізаційного законодавства та створило негативні наслідки для мобілізації в цілому, чим вчинив недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою в умовах особливого періоду, що утворює собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Моментом виявлення вчиненого капітаном ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, слід вважати винесену слідчим Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві Захаренко А.О. постанову про закриття кримінального провадження від 30.09.2024, яка слугувала підставою для складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 .
У судове засідання представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Куценко В.В. надав клопотання про закриття справи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Суд враховує, що правопорушення, передбачене ч. 2 ст.172-15 КУпАП не відносяться до категорії правопорушень, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою, ч. 2 ст. 268 КУпАП.
Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 172-15 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» особливий період діє в Україні з 17.03.2014р.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП з огляду на наступне:
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
До протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2ст.172-15 КУпАП громадянина ОСОБА_1 не надано жодного доказу винуватості громадянина ОСОБА_1 у скоєнні недбалого ставлення до військової служби під час воєнного стану, крім того пояснення громадянина ОСОБА_1 спростовують ствердження посадової особи яка склала відносно нього адміністративні протоколи. Відповідно до наданого до суду адміністративного протоколу вина ОСОБА_1 вбачається з боку посадової особи яка склала адміністративні протоколи в тому, що ОСОБА_1 начебто порушив вимоги службових інструкцій покладених на нього обов'язків та не склав протокол про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП. Дана правова норма ст. 210 КУпАП в першу чергу передбачає, що дії особи повинні містити ознаки правопорушення і тільки при наявності в повній мірі зібраних доказів правопорушення передбаченого вимогами ст..210 КУпАП до правопорушника застосовується складання протоколу про адміністративне правопорушення. Станом на теперішній час в розпорядження суду Дніпровською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону не надано жодного документу про наявність у громадянина ОСОБА_1 в розпорядженні на час інкримінованих йому адміністративних правопорушень в повному обсязі доказів відносно осіб скоєння ними адміністративних правопорушень та притягнення їх до адміністративної відповідальності, що б стверджувати що військовослужбовець ОСОБА_1 недбало поставився до військової служби під час воєнного стану.
Посадова особа яка склала адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 порушила закон, а саме вимоги ст. 62 Конституції України відповідно до якої, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не гуртуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (v частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки. України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику» В даному випадку складається Постанова передбачена вимогами ст.238 КУпАП.
Згідно долучених до адміністративного протоколу посадових обов'язків військовослужбовця ОСОБА_1 жодним пунктом не передбачено, що він має право виносити Постанови в порядку ст..238 КУпАП за ст..210 та 210-1. За своїми посадовими обов'язками він може дійсно складати протоколи за правопорушення передбачені ст.211 КУпАП, але навіть розглядати він їх не має права Законом а саме ст.235 КУпАП передбачено, що дані адміністративні правопорушення розглядає керівник ТЦК. В даній нормі закону чітко визначено «Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки».
Враховуючи правову позицію ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелів проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суд не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
У рішенні ЄСПЛ від 10.02.1995 року у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинуватості обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
За таких обставин, на підставі вищевикладених норм закону, вважаю докази, що містяться в матеріалах справи, є неналежними та недопустимим і у своїй сукупності не доводять факт порушення ОСОБА_1 ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Керуючись ч.2 ст.172-15 КУпАП, ст.ст. 268, 274, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 172-15 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Похваліта С. М.