Дата документу Справа № 332/5832/24
запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/287/25Головуючий у 1-й інстанції Марченко Н.В.
Єдиний унікальний №332/5832/24Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП
07 лютого 2025 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі ОСОБА_1 , захисника Рябка Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Рябка Юрія Михайловича на постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 20 грудня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 01.10.2024 року о 17 год. 48 хв. водій ОСОБА_1 у с.Воздвижівка, Пологівського району, Запорізької області, по вулиці Степна, керував транспортним засобом ГАЗ 2410, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження у встановленому законодавством порядку огляду на стан сп'яніння відмовився.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
В апеляційній скарзі захисник Рябко Ю.М. просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі. ОСОБА_1 через інвалідність не міг нормально продутися за допомогою Alcotest Drager.
Направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 інспектором поліції вручено не було.
Інспектор поліції не роз'яснив ОСОБА_1 передбачені ст.268 КУпАП права останнього.
Заслухавши ОСОБА_1 , захисника Рябка Ю.М., які повністю підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується
- відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №180916 від 01.10.2024 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя) відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, у водія виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Огляд за допомогою спеціального технічного засобу не проводився у зв'язку із відмовою водія;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння до КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 01.10.2024 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, огляд не проводився у зв'язку із відмовою водія;
- долученим до матеріалів справи відеозаписом.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом захисником не оспорюється.
З відеозапису, долученого до матеріалів справи вбачається, що інспекторами патрульної поліції був зупинений транспортний засіб ГАЗ 2410, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Суд звертає увагу на те, що у ОСОБА_1 були явні ознаки алкогольного сп'яніння, такі як нечітка мова, порушення координації рухів. В ході спілкування інспектора патрульної поліції з водієм ОСОБА_1 , у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, які були перелічені водієві.
ОСОБА_1 пояснив, що «я випив сьогодні, вибачте, праздник» (запис 17:49:36). Останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, на що останній погодився.
Проте під час 5 разів піднесення ОСОБА_1 «Alkotest Drager», останній робив короткочасні видихи повітря з рота, деякі з яких, навіть не були направлені на «Alkotest Drager», при цьому ОСОБА_1 не реагував на вимогу інспектора патрульної поліції щодо продуття повітря з легень довше за часом.
Через деякий час, ОСОБА_1 чітко відповідає інспектору патрульної поліції на запропонування йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння словом «Ні» (запис 18:05:52).
Також зафіксовано складання матеріалів і роз'яснення ОСОБА_1 прав.
Долученим до матеріалів справи відеозаписом в достатній мірі об'єктивно зафіксовано факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі.
Отже, наведені вище докази в їх сукупності підтверджують факт порушення водієм ОСОБА_1 вимог, передбачених п.2.5 ПДР.
При цьому, доводи захисника про те, що інспекторами патрульної поліції не було дотримано вимог Інструкції щодо процедури проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, суд визнає необґрунтованими з огляду на наступне.
Так, Інструкція № 1452/735 визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п. 7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно по п. 2 Розділу ІІ Інструкції, огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.
З дослідженого відеозапису судом встановлено, що водію ОСОБА_1 на підставі виявлених у нього ознак алкогольного сп'яніння було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що водій відмовився. Далі працівниками патрульної поліції були чітко роз'яснені наслідки відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, після чого було повторно запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, на що ОСОБА_1 знову відповів відмовою.
Долученим до матеріалів справи відеозаписом в достатній мірі об'єктивно зафіксовано факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження ним будь-якого огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі.
Разом з тим, посилання захисника на те, що на місці зупинки транспортного засобу не оголошувався зміст складеного направлення на проходження огляду водія транспортного засобу до медичного закладу, а також про те, що не було складено другого примірника такого направлення, який мав бути вручений ОСОБА_1 , суд також визнає необґрунтованими, оскільки з аналізу вимог Інструкції № 1452/735 слідує, що медичний огляд повинен проводитися, зокрема, за наявності направлення і лише відсутність вказаного документу може свідчити про порушення працівниками патрульної поліції процедури направлення водія на огляд на стан сп'яніння.
Окрім того, суд звертає увагу, що Інструкція № 1452/735 не вимагає від уповноважених осіб патрульної поліції складення направлення до закладу охорони здоров'я у двох примірниках з метою вручення одного з них водію транспортного засобу. Зазначена захисником вимога стосується виключно складення акту, що узгоджується із п. 10 розділу І Інструкції № 1452/735.
У зв'язку з чим, такі доводи захисника не заслуговують на увагу.
Щодо заявленого клопотання про передачу ОСОБА_1 на поруки Воздвижівській сільській територіальній громаді, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Нормами ст.21 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.
При цьому, застосування вимог ст.21 КУпАП є правом, а не обов'язком суду.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, за своїм характером має підвищену суспільну небезпеку, оскільки становить загрозу не лише для безпечного руху транспорту, а й для життя та здоров'я водіїв, учасників дорожнього руху та пішоходів.
На що вказують і положення ч.2 ст.33 КУпАП, згідно яких при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобам, відповідно до вимог ст.ст. 33-36 КУпАП. При цьому, санкція ч.1 ст.130 КУпАП не містить альтернативних видів та меж адміністративного стягнення, а визначена правопорушнику міра відповідальності за вчинене ним порушення правил дорожнього руху за своїм видом та розміром є законною і обґрунтованою, а також відповідає меті стягнення - виховання особи, яка його вчинила, та запобіганню вчиненню нових правопорушень, як це передбачено ст.23 КУпАП.
Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи та характер вчиненого правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги та клопотання про необхідність застосування ст.21 КУпАП, не є достатніми підставами для її задоволення та застосування трудовим колективом заходів громадського впливу.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Рябка Юрія Михайловича залишити без задоволення.
Постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 20 грудня 2024 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар