Єдиний унікальний номер №333/10495/24
Номер провадження №2/333/60/25
Іменем України
11 лютого 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Піха Ю.Р., за участю секретаря судового засідання Гудіна І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комунарського районного суду міста Запоріжжя цивільну справу за спільною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , їх представників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про розірвання шлюбу за заявою подружжя,
09 грудня 2024 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , їх представників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про розірвання шлюбу за заявою подружжя.
В обґрунтування заяви зазначають, що 02 червня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , уклали шлюб у Ленінському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 240. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Через певний час після реєстрації шлюбу сімейне життя між ними не склалося. Фактично шлюбні відносини між ними припинені та спільне господарство не ведеться. За таких обставин вони вважають, що шлюбні відносини між ними не може бути поновлено. Між ними досягнуто згоди стосовно участі у вихованні та утриманні спільної дитини - ОСОБА_5 , про що свідчить нотаріально посвідчений договір. Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_5 залишається проживати з матір'ю, при цьому батько має право бачитись з ним в порядку, передбаченого зазначеним договором. Будь-які спори стосовно майна або інших питань між ними відсутні.
Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 10 грудня 2024 року
відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження.
Заявники та їх представники в судове засідання не з'явились, подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, заяву про розірвання шлюбу підтримали та просили задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства.
Як визначено статтею 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (ст. 55 СК України).
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Як роз'яснено у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК України), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є не можливим.
Як вбачається з матеріалів справи, підтверджується наявними у справі доказами, 02 червня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, що підтверджується актовим записом про шлюб, видане Ленінському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 240.
Від шлюбу подружжя мають дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актовим записо про народження, актовий запис № 1022.
Шлюбні відносини між подружжям припинені, спільного господарства не ведуть, переконані, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе та суперечить їх спільним інтересам, як окремих осіб, що має для них істотне значення.
Відповідно до ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу.
Стаття 109 СК України встановлює, що подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 грудня 2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено Договір про проживання, виховання дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 ЦПК України, у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
З огляду на викладене, суд вважає доведеним той факт, що рішення заявників про розлучення є виваженим та свідомим, причини з яких подружжя наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, дане рішення відповідає їх дійсній волі, не зачіпає та не порушує їх особисті та майнові права, та права їх неповнолітніх дітей, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали не можливими, останній час подружжя сімейно-шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, досягли спільної згоди щодо участі у виховані дітей, умов проживання та розміру матеріальної допомоги на утримання дітей, разом з тим суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх правом, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України,
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що спільна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Суд роз'яснює, що відповідно до п. п. 1, 2, 3 р. 3 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5 (який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940), державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану у встановлених законом випадках. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який отримав рішення суду про розірвання шлюбу, повинен у день його надходження зробити відмітку про розірвання шлюбу на лицьовому боці актового запису про шлюб, зазначивши дату і номер рішення суду, повне найменування суду, яким ухвалено рішення, а також внести відповідні відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Після цього не пізніше наступного робочого дня відділ державної реєстрації актів цивільного стану надсилає повідомлення (додаток 9) до архіву органу державної реєстрації актів цивільного стану, у якому зберігається другий примірник актового запису про шлюб, який у строк, що не перевищує семи робочих днів з дня отримання повідомлення, проставляє у ньому відповідну відмітку.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 24, 56, 105, 109, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2, 4-5, 76-81, 263 - 265, 293, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , їх представників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про розірвання шлюбу за заявою подружжя - задовольнити.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 02 червня 2007 року Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 240.
Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду, після набрання ним законної сили надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб, тобто згідно ст.. 115 Сімейного кодексу України.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя Комунарського районного суду
Запорізької області Ю.Р. Піх