Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність
"04" лютого 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4844/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатого В.О.
при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.
розглянувши заяву ОСОБА_1
про неплатоспроможність ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за участю:
ОСОБА_1
арбітражного керуючого - Боднарчука С.Я.
представника ОСОБА_1 - адвоката Задерея О.В.
Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, в якій просить суд прийняти заяву до розгляду та відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність.
У своїй заяві та доданих до неї документах ОСОБА_1 зазначає про те, що вона має прострочені зобов'язання перед 137 кредиторами на загальну суму 10646131,95 грн; не є фізичною особою-підприємцем; з травня 2022 року проживає у Республіці Німеччина, де отримує соціальну допомогу.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 надає заяву арбітражного керуючого Боднарчука Станіслава Ярославовича про згоду на участь у справі та квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН101 від 26.12.2024 про авансування заявницею на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у розмірі 45420,00 грн.
Ухвалою суду від 06.01.2025 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх. № 4844/24 від 31.12.2024) залишено без руху. Повідомлено ОСОБА_1 про допущені недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх. № 4844/24 від 31.12.2024). Ухвалено заявниці - ОСОБА_1 у десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки - надати суду: актуальну інформацію про наявність (відсутність) статусу фізичної особи - підприємця (станом на момент звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність); конкретизований список КРЕДИТОРІВ і БОРЖНИКІВ із зазначенням ЗАГАЛЬНОЇ СУМИ ГРОШОВИХ ВИМОГ кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; докази, які підтверджують наявність або відсутність у заявниці права власності на рухоме майно на момент звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; декларації про майновий стан за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду, за формою декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 (із змінами), заповнені з урахуванням приміток до вказаної форми; копію трудової книжки (за наявності); актуальну інформацію про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини (станом на момент звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність). Запропоновано ОСОБА_1 надати суду уточнення до прохальної частини заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність із пропозицією щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією. Роз'яснено ОСОБА_1 , що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Згідно з даними КП "Діловодство спеціалізованого суду" вищевказану ухвалу суду отримано заявницею в Електронному кабінеті 08.01.2025, з огляду на що строк на усунення недоліків заяви - до 20.01.2025 включно (враховуючи, що 18.01.2025, 19.01.2025 - вихідні дні).
15.01.2025, тобто в межах строку, встановленого судом, від ОСОБА_1 до суду надійшла заява (вх. № 1129) про усунення недоліків, до якої, крім іншого, додано уточнену заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у прохальній частині якої заявниця просить суд: прийняти заяву до розгляду; відкрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ); пропонує кандидатуру арбітражного керуючого Боднарчука Станіслава Ярославовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1189 від 24.07.2013) для виконання повноважень керуючого реструктуризацією, який надав свою згоду на участь у справі; просить призначити вказаного арбітражного керуючого керуючим реструктуризацією.
Ухвалою суду від 20.01.2025 прийнято заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду. Підготовче засідання у справі призначено на 04.02.2025. Викликати для участі у судовому засіданні особисто ОСОБА_1 для надання пояснень щодо заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також арбітражного керуючого Боднарчука Станіслава Ярославовича. Ухвалено заявниці - ОСОБА_1 до дати підготовчого засідання надати суду: копію запиту адвоката Задерея Олександра (вих. № 08/01/2025-1 від 08.01.2025), направленого Регіональному сервісному центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях, на який останнім надано відповідь №31/32/13/41-аз/04-2025-34-2025 від 14.01.2025; документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 Кодексом України з питань банкрутства, зокрема, розбірливі та належним чином засвідчені копії первинних документів (кредитних договорів), які підтверджують зазначену кредиторську заборгованість, вимоги про погашення боргу тощо; додаткові докази, які свідчать про її неплатоспроможність (за наявності).
ОСОБА_1 та її представник, присутні в судовому засіданні 04.02.2025 у режимі відеоконференції, надали пояснення у справі, заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підтримали в повному обсязі.
Арбітражний керуючий Боднарчук С.Я., присутній в судовому засіданні 04.02.2025 у режимі відеоконференції, підтвердив згоду на участь у справі.
У судовому засіданні 04.02.2025 оголошено перерву на 04.02.2025 о 16:30.
Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 117 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або для повернення такої заяви господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду, в якій зазначається дата підготовчого засідання, яке має відбутися не пізніше 15 робочих днів з дня постановлення ухвали.
З урахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги строковий характер проведення підготовчого засідання суду, суд вважає за необхідне провести підготовче засідання за наявними у справі матеріалами.
Після перерви, розглянувши заяву ОСОБА_1 , про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, проаналізувавши матеріали справи, у тому числі, долучені до заяви документи, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Преамбула Кодексу України з процедур банкрутства визначає, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 1 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 926/2987-б/20.
Тобто для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх трьох підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Зазначений правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20.
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Частиною 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено перелік документів, які мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; 7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях; 9) копія трудової книжки (за наявності); 10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржник; 11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; 12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; 13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; 14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 1, 3, 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".
Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України). Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що склад і розмір грошових зобов'язань, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Отже, обов'язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов'язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов'язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.
Згідно з ч. 2 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Аналогічний порядок проведення та мета підготовчого засідання визначені положеннями ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, яка регулює питання відкриття провадження у справі про банкрутство юридичних осіб.
Зокрема, частиною 1 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за результатами проведення підготовчого засідання, дослідивши матеріали відповідної заяви фізичної особи, суд повинен, серед іншого, визначитися з питання наявності грошових вимог до боржника та розміру таких вимог за станом на час подання заяви до суду, несплати боржником на користь кредиторів належних ним коштів.
Поряд із цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи суд зобов'язаний дослідити не тільки надану заявником інформацію про кредитні договори, за якими у заявника, як стверджується за його заявою, наявні грошові зобов'язання (зокрема, прострочені) за кредитами (позиками) тощо, але й дослідити та встановити безпосередні докази укладання таких договорів, наявності та розміру заборгованості за такими договорами.
Необхідність аналізу таких договорів пов'язана з визначеною Кодексом України з процедур банкрутства метою проведення підготовчого засідання.
У конкретизованому списку кредиторів ОСОБА_1 зазначає про те, що має кредиторську заборгованість перед 137 кредиторами на загальну суму 10646131,95 грн, з яких: 9736962,51 грн - основний борг, 144236,08 грн - інфляційні втрати, 725846,15 грн - неустойка, пеня, штрафні санкції, 39087,21 грн - борг зі сплати судових витрат. грн
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначає, що частина боргу (перед 14 кредиторами - ПП "Аванта-Трейд", ТОВ "ДК "Глобал-Сервіс", ТОВ "Флагман Сіфуд", ТОВ "Асканія Дістріб'юшн", ТОВ "Баядера Логістик", ТОВ "Винфорт", УА ТОВ "Євромікс" ІІ, ТОВ "Наш Продукт Плюс", ТОВ "Савсервіс-Мова", ТОВ "ТВГ "Український папір", ТОВ "Радова Вест Трейд", ПАТ "Юрія", ТОВ "Глобал Дістріб'юшн компані", ТОВ "Торговий Дім АВ"), підтверджена судовими рішеннями, решта кредиторської заборгованості визнається заявницею в повному обсязі, поряд із цим, ОСОБА_1 зазначає, що частина документів на підтвердження даної заборгованості знищена внаслідок військових дій.
Так, заявницею не надано ані прибуткових накладних, ані актів приймання-передачі, ані специфікацій тощо на підтвердження проведених господарських операцій між нею та ТОВ Харківський завод "Продтовари", ХФ ТОВ Фірма Дісна, ТОВ "АБ-Джорджіа", ТОВ "Айсберг-Фіш", ТОВ "Аксонайс", ПП "Алькор Косметик", ТОВ "Компанія АРТ-Принт", ТОВ "Арсів", ТОВ "Альтецца Групп", ТОВ "Альфа 42", ТОВ "Арсенал ПК", ТОВ "Агро-Р", ТОВ "Антип", ТОВ "ДЛК Антарес Україна", ТОВ "Бакіто", ТОВ "АТтлант-Пак", ТОВ "Асторія Коммерц", ТОВ "Берріленд", ДП "Бест Альтернатива", ПП "Білоцерківська агропромислова група", ТОВ "Біо-Фарм Агротрейд ЛТД", ТОВ "ТОВ Біонеріка Рітейл", ФОП Бондаренком Р.Г., ТОВ "Істерн Беверідж Трейдінг Компані", ФОП Васильєвим А.І., ТОВ "Вітал Фудз", ТОВ "Віталфуд", ТОВ "Гарант і Ко", ТОВ "Гармонія Трейд", ТОВ "Голд Лайн Групп", ТОВ "Грин Пластик", ТОВ "Гуд Фудс Компані", ПП "Гурме Груп", ТОВ "Десналенд", ТОВ "Димков Крафт", ТОВ "ТБ "Достаток", ТОВ "Драйд Фудз", ПП "Ельфа", ТОВ "Ігель Україна", ТОВ "Імпора", ФОП Карапетян А.С., ТОВ "ТД "Київ Хліб", ІП "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед", ПП "Пілснер Україна", ПФ "Комагросервіс", ТДВ "Салтівський Хлібзавод", ТОВ "Тедіс Україна", ТОВ "Форвард-СВ", ТОВ "ГК "Рідна Марка", ТОВ "Колбе Україна", ТОВ "АТ Маркет", ТОВ "Конд-Класс Україна", ТОВ "Крео-Трейд", ТОВ "Лакі Корпорейшн", ТОВ "Лембергер", ТОВ "Люстдорф Фірма", ТОВ "Мазава Україна", ФОП Макаренко В.П., ТОВ "Медовий Спас", ТОВ "Натімпекс", ТОВ "ТД "Нептун", ТОВ "ТК Органік", ТОВ Підприємство "Поіск", ТОВ КВФ "Рома", ТОВ "Прайм Трейд Центр", ТОВ "Престиж Продукт.К", ТОВ "Реді Фрутс", ТОВ "Ріо", ТОВ "Сааді", ТОВ "Сандора", ТОВ "Сі Джі Трейд", ТОВ "Слон і Ко", ТОВ "Слоу Фудз", ТОВ "Смартон", ТОВ "Стодола", ТОВ "Сумська Паляниця", ТОВ ТВФ "Харківський м'ясокомбінат", ТОВ "ТД Продлайн", ТОВ "ТД Рига Хліб", ТОВ "ТД Сувенир-Декор", ТОВ "Тишківський м'ясокомбінат", ТОВ "Тілліс", ТОВ "Тім Трейд Компані", ТОВ "Тіс-Маркет", ТОВ "Тютюнова компанія Слобожанщини", ТОВ "Триюга-Ом", ТОВ "Фудхол", ТОВ "Троянда-Харків", ТОВ "Український м'ясокомбінат", ФОП Поповим С.Ю., ФОП Путятіною К.В., ФОП Спиридоновою І.О., ТОВ "Щедро", ТОВ "Юнайтед Алко", ТОВ "Юстум Інжиніринг", ТОВ "Ю.К.М.", ФОП Чорним І.В., ТОВ "Хлібний Двір", ТОВ "Хілер", ТОВ "Хелсі Міл", ТОВ "Хадо", ТОВ "Хані Баджер", ТОВ "Фенікс Інвест Трейд".
Також заявницею не надано ані договорів (які б підтверджували наявність господарських правовідносин), ані прибуткових накладних / актів приймання-передачі/ специфікацій тощо (які б підтверджували наявність проведених господарських операцій) із ТОВ "Арда-Трейдінг", ТОВ "ПСВ-Антік", ПП "Галактика", ТОВ "Інтерсвіт-Продукт", ТОВ "Кондитерська фабрика "Солодкий світ", ТОВ "ПН Юкрейн", ТОВ "С-Транс", ТОВ "Сахарок", ТОВ "Хлібні Технології".
Крім того, суд звертає увагу на те, матеріали справи не містять договорів № 96 від 10.10.2016 із ТОВ "Гранд Морозиво", №29/04 від 29.04.2015 із ТОВ "Мобільний експрес", зазначених у наданих до заяви видаткових накладних.
Додатково суд зауважує на тому, що ОСОБА_1 не надано жодного документа на підтвердження господарських правовідносин із ТОВ "Арсенія".
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Відповідно до вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Щодо пояснень ОСОБА_1 відносно знищення оригіналів документів внаслідок бойових дій, суд зазначає наступне.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 надала акт від 25.02.2022 про пошкодження майна за адресою м.Харків, вул. Миронисьцька, 53, зі змісту якого вбачається, крім іншого, що внаслідок артилерійського обстрілу було пошкоджено / знищено майно та товарно-матеріальні цінності, зокрема, актом інвентаризації виявлено нестачу та знищення товарно-матеріальних цінностей на суму 1895000,00 грн, пошкоджено / знищено вивіску лайт-бокс вартістю 37000,00 грн, знищено архів ФОП Мельник Г.В. та первинні бухгалтерські документи за період з 01.01.2017 по 22.02.2022.
Вищезазначений акт складено ФОП Мельник Г.В. та Беззубенко О.А. й ОСОБА_2 із зазначенням останніх керуючими закладів.
Суд зауважує на тому, будь-яких даних (ідентифікуючих відомостей) щодо його підписантів Беззубенко О.А. й Олійник Л.В. (РНОКПП, місць проживання, паспортних даних тощо) вказаний акт не містить.
Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про демонтаж, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо. При цьому, перелік документів, на підставі яких можна встановити факт знищення майна, не є вичерпними.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.10.2022 у cправі №904/4389/19.
При цьому, суд зауважує на тому, що в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначає про те, що вона здійснювала діяльність за основним КВЕД (роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах) у продуктовому магазині за адресою: АДРЕСА_2 , яким користувалася на підставі договору оренди №М-53/2 від 15.04.2019, разом із тим, вказаний договір оренди заявницею не надано.
Крім того, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 13.01.2025 Мельник Ганна Володимирівна (РНОКПП НОМЕР_1 ) як фізична особа-підприємець (державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням 16.03.2023) була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження того, що Мельник Г.В. працювала за адресою: АДРЕСА_2 та за вказаною адресою зберігала первинні документи.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту знищення за адресою АДРЕСА_2 майна заявниці та первинних документів, на які посилається ОСОБА_1 як на підставу зазначеної кредиторської заборгованості.
Також суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не була позбавлена можливості звернутися до своїх контрагентів із запитами про надання необхідних їй документів, водночас, матеріали справи не містять доказів вчинення боржницею відповідних дій.
Крім того, ОСОБА_1 не заявлялися клопотання про витребування доказів у порядку ст. 81 ГПК України, у зв'язку з неможливістю їхнього отримання самостійно.
Заборгованість заявниці, яка зазначена в конкретизованому списку кредиторів, в повній мірі не підтверджена первинними документами, що позбавляє суд можливості встановити наявність кредиторської заборгованості, її дійсний розмір та складові.
Відповідно п. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів). При цьому вимоги до такого проекту плану реструктуризації визначені статтею 126 КУзПБ.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 126 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
Системне тлумачення приписів книги четвертої КУзПБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Боржник має реалізувати право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою.
Такими чином, погашення вимог кредиторів (виконання взятих на себе грошових зобов'язань) у межах об'єктивних можливостей є проявом добросовісного використання боржником своїх прав у судових процедурах неплатоспроможності та істинного бажання виконати взяті на себе грошові зобов'язання.
До заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство заявницею долучено проєкт плану реструктуризації боргів, в якому ОСОБА_1 зазначає про те, що протягом процедури реструктуризації боргів розраховує влаштуватися в Республіці Німеччина (де проживає наразі) на роботу та спрямовувати на погашення заборгованості перед кредиторами 900 євро на місяць (40167 грн), що за підрахунками заявниці становить 482004 грн на рік та 22410020 грн за п'ять років.
Суд критично ставиться до посилання заявниці щодо ймовірного розміру доходу, враховуючи, що дане припущення не підтверджено доказами, при цьому, з наданих ОСОБА_1 документів вбачається, що впродовж періоду проживання в Республіці Німеччина, а саме з березня 2022 року, ОСОБА_1 є безробітною, доказів вчинення нею за останні два з половиною роки дій із пошуку роботи не надано.
З огляду на викладене, у суду відсутня можливість встановити реальний розмір суми, яку заявниця здатна погашати для реального виконання плану реструктуризації боргів.
Суд звертає увагу на те, що до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства встановлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Виходячи зі встановлених вище обставин, суд дійшов висновку, що заявницею належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами, в розумінні положень ст. ст. 76-79 ГПК України, не доведено наявність правових підстав для відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.
Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників у справі про банкрутство), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає за необхідне у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відмовити.
Також суд зауважує на тому, що згідно з ч. 7 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 113, 115, 116, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 ГПК України, -
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 ГПК України.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 14 лютого 2025 року (у зв'язку з тривалими повітряними тривогами у місті Харкові).
Суддя Усатий В.О.