14 лютого 2025 року справа №320/33952/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Державної податкової служби України (далі по тексту також відповідач, ДПС України), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ ДПС України від 22.09.2023 №26-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення».
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що спірним наказом його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обов'язків заступника начальника ГУ ДПС у Київській області, а саме: незабезпечення належного координування та контролю за організацією роботи управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Київській області. Позивач наголошує на тому, що повноваження ДПС України та ГУ ДПС у Київській області закріплені в положеннях про відповідний орган державної влади, повноваження щодо ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту здійснює ДПС України, а ГУ ДПС у Київській області виконує роботу, пов'язану із ліцензуванням діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту виключно на підставі нормативних актів чи доручень ДПС України. На думку позивача, виключно ДПС України є органом, який здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту етилового, здійснює контроль за дотриманням норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі по тексту також - Закон №481/95-ВР) стосовно виданої ліцензії та наділена правом здійснювати анулювання ліцензій у випадках, передбачених Законом №481/95-ВР за наявності відповідних підстав. При цьому, залучення ГУ ДПС у Київській області як територіального органу ДПС для виконання робіт з ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту етилового чи виконання будь-яких робіт з контролю за дотриманням вимог Закону №481/95-ВР стосовно виданої ліцензії може здійснюватися виключно на підставі нормативно-правових актів, наказів або доручень ДПС України як відповідного органу ліцензування. Представники територіальних органів ДПС на акцизних складах наділені певними повноваженнями, визначеними положеннями законодавства. Водночас, законодавчо не визначено повноважень та обов'язків представників територіальних органів ДПС на акцизних складах та податкових постах щодо аналізу, вивчення та надання пропозицій до встановленої системи відеоспостереження на виробничих потужностях суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво спирту етилового. Такі повноваження можуть бути надані виключно на підставі наказів або доручень ДПС України.
Позивач пояснив, що згідно з наказом ГУ ДПС у Київській області про розподіл обов'язків між керівництвом Головного управління ДПС у Київській області у період з 02.08.2022 він як заступник начальника ГУ ДПС у Київській області спрямовував та координував діяльність управління контролю за підакцизними товарами - структурного підрозділу ГУ ДПС у Київській області.
Позивач зазначив, що передумовою для порушення дисциплінарного провадження відносно нього слугувало зазначення Департаментом контролю за підакцизними товарами ДПС України у службовій записці від 02.08.2023, що за результатами проведеної перевірки стану та наявності пломб, їх накладання в місцях можливого доступу до спирту на комунікаціях, обладнанні (устаткуванні) БРУ та повного технологічного циклу виробництва на предмет дотримання чинного законодавства ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» з'ясовано, що означеним товариством не встановлено систему цілодобового відеоспостереження на наступних етапах виробництва: лабораторія, склад сировини (зерно), приймання сировини на виробництво, етап подрібнення сировини, етап розварювання сировини, етап оцукрювання сировини, етап приготування дріжджів (дріжджове відділення), етап бродіння (бродильне відділення), мірне відділення, лічильник, зливне відділення, що є порушенням вимог статті 2 Закону №481/95-ВР. Результати перевірки були оформлені актом, на підставі якого ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» рішенням ДПС України від 01.02.2023 було анульовано ліцензію на право виготовлення спирту етилового, виданої ДПС України. В означеній службовій записці зроблено висновок, що невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження могло призвести до зловживань з боку посадових осіб товариства та стало можливим у зв'язку з відсутністю належного контролю та виконанням своїх функціональних обов'язків з боку представництва ГУ ДПС у Київській області на акцизному складі - Геннадія Катеринюка, без зазначення, у чому саме полягають такі неправомірні дії
Позивач наголошує на тому, що Дисциплінарною комісією не зазначено, у чому саме полягає зміст дисциплінарного проступку, який призвів до порушення частини другої статті 2 Закону №481/95-ВР в частині відсутності контролю представників ГУ ДПС у Київській області на акцизних складах за правильністю схеми встановленням камер цілодобового відеоспостереження, що призвело до анулювання відповідачем ліцензії на виробництво спирту етилового ТОВ «Червонослобідський спиртзавод», а також непроведення інструктажів представників ГУ ДПС у Київській області на акцизних складах та податкових постах. Порядок видачі відповідачем ліцензії на виробництво спирту етилового включає, зокрема обов'язок наявності у ліцензіата встановлених та безперервно функціонуючих цілодобових систем відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» отримало в ДПС України ліцензію на право виробництва спирту етилового неденатурованого терміном дії з 08.10.2021. Для отримання означеної ліцензії ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» отримало атестат виробництва. В свою чергу, на момент атестації камери цілодобової системи відеоспостереження були установлені у відповідності до складеної підприємством схеми з урахуванням отриманого атестату виробництва, та забезпечували безперервне функціонування цілодобових систем відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції за вказаному підприємстві. Від відповідача чи від Департаменту контролю за підакцизними товарами ДПС України протягом 2022-2023 років будь-яких інструкцій, методичних вказівок чи доручень щодо контролю за об'єктами відеоспостереження до ГУ ДПС у Київській області у встановленому порядку для використання в роботі не доводилось.
На думку позивача, ГУ ДПС у Київській області, не являючись органом ліцензування з діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, в силу статті 16 Закону №481/95-ВР, за відсутності відповідних повноважень в нормативних актах та без письмового доручення ДПС України, як органу ліцензування, було позбавлене повноважень здійснювати контроль за дотриманням вимог Закону №481/95-ВР з цих питань.
Також позивачем зазначено про неможливість притягнення його до дисциплінарної відповідальності на підставі акта державного органу (розпорядження ДПС про анулювання ліцензії ТОВ «Червонослобідський спиртзавод»), дія якого зупинена судовим рішенням.
Позивач стверджує про проведення інструктажів представників ГУ ДПС у Київській області на акцизних складах та податкових постах, що підтверджується записами у журналі та поясненнями осіб, з якими проведено інструктажі.
На переконання позивача, обставини та обґрунтування, викладені у поданні від 13.09.2023 та у спірному наказі щодо вчинення ним дисциплінарного проступку спростовуються наявними матеріалами дисциплінарного провадження, а також викладені з недотриманням Закону №889 щодо встановлення факту дисциплінарного проступку, його тяжкості, ступеню вини, причинно-наслідкового зв'язку між проступком та наслідками його вчинення.
Позивач зауважив, що у спірному наказі визначено, що позивач вчинив дисциплінарний проступок, який полягає у неналежному контролі за підпорядкованим підрозділом, що призвело до:
1) відсутності контролю працівників ГУ ДПС у Київській області на акцизних складах за правильністю схеми встановлення камер цілодобового відеоспостереження, що призвело до анулювання ДПС України ліцензії на виробництво спирту етилового ТОВ «Червонослобідський спиртзавод»;
2) непроведення інструктажів представників ГУ ДПС у Київській області на акцизних складах та податкових постах.
Щодо першого порушення, позивач стверджує про відсутність повноважень в ГУ ДПС у Київській області на здійснення контролю за дотриманням вимог Закону №481/95-ВР з цих питань, оскільки ГУ ДПС у Київській області не є органом ліцензування.
Щодо другого порушення, позивач зазначив про проведення інструктажів посадовими особами, про що у відповідному журналі вчинено особисті підписи. Про реальність проведення інструктажів також підтверджено поясненнями посадових осіб до Дисциплінарної комісії.
Крім того, позивач зазначає про пропуск строків накладення дисциплінарного стягнення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що наказом від 07.08.2023 порушено дисциплінарне провадження відносно позивача. Дослідивши зібрані в ході дисциплінарного провадження матеріали, урахувавши надані позивачем пояснення з приводу виявлених порушень та узявши до уваги сукупність чинників, визначених частиною першою статті 74 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі по тексту також - Закон №889-VIII), дисциплінарна комісія дійшла висновку про несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків державного службовця в умовах дії воєнного стану позивачем, що вчинено проти інтересів служби, яке суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює виконання ним своїх обов'язків надалі, утворює факт порушення Присяги.
Відповідач стверджує, що відповідно до наказів ГУ ДПС у Київській області «Про розподіл обов'язків між керівництвом Головного управління ДПС у Київській області» заступники начальника ГУ ДПС у Київській області, зокрема, але не виключно, несуть відповідальність за виконання роботи, пов'язаної зі здійсненням ліцензувальної діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту та контролю за таким виробництвом; здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень вимог законодавства у сфері виробництва та обігу спирту; проведення роботи, пов'язаної з боротьбою з незаконним виробництвом , переміщенням, обігом спирту.
Щодо початку перебігу строку притягнення до відповідальності, відповідач вважає, що днем, коли він дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку позивача є дата отримання доповідної записки - 07.08.2023.
Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що поданий відповідачем відзив не містить заперечень чи спростувань доводів позивача, наведених у позовній заяві з наданням відповідних пояснень щодо кожного аргументу.
У поданих відповідачем до суду запереченнях (на відповідь на відзив) зазначено про безпідставність ототожнення понять «ліцензування виробництва спирту етилового» та «видача та анулювання ліцензії на виробництво спирту етилового», оскільки термін «ліцензування» є набагато ширшим та включає у себе заходи з видачі та анулювання ліцензії на виробництво спирту етилового. В свою чергу під поняттям контролю за виробництвом спирту етилового слід розуміти систему заходів, які вживаються контролюючими органами з метою контролю за дотриманням законодавства щодо виробництва спирту етилового, тобто вимог Закону №481/95-ВР. На думку відповідача, позивачем урівнюються означені три поняття, вважаючи, що єдиним органом, який здійснює функції з видачі та анулювання ліцензії на виробництво спирту етилового, контролю за його виробництвом та ліцензування є ДПС України.
Відповідач не заперечує, що функції з видачі ліцензій на виробництво спирту етилового та їх анулювання належать виключно ДПС України, проте зазначає, що повноваження контролю за діяльністю з виробництва спирту етилового належать як ДПС України так і ГУ ДПС у Київській області.
Відповідач стверджує, що доводи позивача щодо можливості здійснення ГУ ДПС у Київській області контролю за діяльністю з виробництва спирту етилового лише за окремими наказами або дорученнями, виданими ДПС України є необґрунтованими та спростовуються підпунктом 25 пункту 4 Положення про ГУ ДПС, а ГУ ДПС у Київській області наділена повноваженнями здійснювати податковий контроль, частиною якого є і контроль за дотриманням вимог Закону №481/95-ВР.
Відповідач вважає некоректними твердження позивача щодо відсутності у представника ГУ ДПС у Київській області на акцизному складі ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» повноважень на здійснення контролю щодо встановлення та безперервного функціонування цілодобових систем відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції на всіх етапах виробництва, оскільки встановлення та безперервного функціонування цілодобових систем відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції на всіх етапах виробництва є не тільки умовою отримання ліцензії на виробництво спирту етилового, а й умовою провадження діяльності в подальшому, контроль за дотриманням якого покладено на ГУ ДПС у Київській області.
Щодо доводів позивача про унеможливлення притягнення його до дисциплінарної відповідальності у зв'язку із зупиненням дії розпорядження про анулювання ліцензії ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» в рамках забезпечення позову у справі №320/24133/23, відповідач вважає їх необґрунтованими з огляду на те, що ухвалою про забезпечення позову не було вирішено по суті питання правомірності прийняття оскаржуваного розпорядження. Крім того, означене розпорядження є наслідком виявленого порушення статті 2 Закону №481/95-ВР, а тому зупинення його дії не впливає на розгляд дисциплінарного провадження. Відповідач стверджує, що доводи позивача щодо того, що таке розпорядження є основним документом, на підставі якого прийнято спірний наказ, не відповідає дійсності, оскільки під час розгляду матеріалів справи Дисциплінарною комісією було досліджено всі обставини справи та всі наявні документи.
Також відповідач наполягає на наявності в діях позивача складу такого дисциплінарного проступку, як порушення Присяги державного службовця та наявності підстав для його звільнення.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання позивача та клопотання відповідача про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Наказом ДПС України від 24.06.2021 №1319-о позивача призначено на посаду заступника начальника ГУ ДПС у Київській області з 25.06.2021 як переможця конкурсу.
З доповідної записки директора Департаменту забезпечення відомчого контролю від 07.08.2023 №928/99-00-02-03-03-13, адресованої в.о. Голови ДПС України про неналежне виконання посадових обов'язків посадовими особами ГУ ДПС у Київській області вбачається, що працівниками Департаменту контролю за підакцизними товарами за участі представника контролюючого органу на акцизному складі в присутності комісії ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» в акті перевірки було зафіксовано порушення частини другої статті 2 Закону №481/95-ВР, зокрема, зафіксовано відсутність цілодобової системи відеоспостереження у таких етапах: лабораторія; склад сировина (зерно); приймання сировини на виробництво; подріблення, розварювання, оцукрювання (бродильне приготування дріжджів (дріжджове відділення); бродіння (бродильне відділення); мірне відділення, лічильник; зливне відділення. Зафіксоване працівниками Департаменту контролю за підакцизними товарами порушення частини другої статті 2 Закону №481/95-ВР вказує на бездіяльність представників контролюючого органу на акцизному складі та на неналежний контроль з боку керівництва ГУ ДПС у Київській області з огляду на те, що упродовж 2022 року працівниками ГУ ДПС у Київській області тричі проводились фактичні перевірки, у тому числі з питань здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, за результатами яких означене порушення не було виявлено. Також у процесі аналізу отриманої від ГУ ДПС у Київській області копії журналу реєстрації проведення спеціального навчання або інструктажу представників контролюючих органів на акцизних складах та податкових постах встановлено, що упродовж 2023 року відповідні інструктажі не проводились, оскільки особою, яка інструктує ( ОСОБА_2 ), в графі «підпис особи, яка інструктує» відсутній підпис, що свідчить про систематичне недотримання вимог пункту 1 розділу ІІІ Порядку №9 з боку керівництва ГУ ДПС у Київській області. З метою поліпшення стану організації роботи, посилання відповідальності посадових осіб за виконанням покладених службових обов'язків запропоновано розглянути питання щодо порушення дисциплінарних проваджень, зокрема стосовно позивача.
Наказом ДПС України від 07.08.2023 №641 відповідно до статей 17, 64-69, 72, 73 Закону України «Про державну службу», пункту 1 доручення в.о. Голови ДПС від 07.08.2023 №148-д(02) до доповідної записки Департаменту забезпечення відомчого контролю від 07.08.2023 №928/99-00-02-03-03-13 порушено дисциплінарне провадження для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарних проступків стосовно заступника начальника ГУ ДПС у Київській області ОСОБА_1 .
За результатом розгляду дисциплінарної прави Дисциплінарною комісією підготовано подання від 13.09.2023 №1090/99-00-02-ДК щодо наявності у діях державного службовця ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом 1 пункту 2 статті 65 Закону № 889-VIII, що полягає у порушенні Присяги державного службовця. Дисциплінарною комісією вирішено рекомендувати на підставі статей 65, 66, 69 та 77 Закону № 889-VIII застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із займаної посади за незабезпечення належного контролю, координації та спрямування діяльності ГУ ДПС у Київській області, ефективного контролю за роботою підлеглих, що призвело до негативних наслідків та порушення Присяги державного службовця.
Наказом ДПС України від 22.09.2023 №26-дс до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII. Підставою вказано подання Дисциплінарної комісії від 13.09.2023 №1090/99-00-02-ДК, пояснення ОСОБА_1 від 18.09.2023 (вх. ДПС №30933/6) та від 18.09.2023 (вх. ДПС №31308/6).
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цього наказу, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі по тексту також Закон № 889-VIII).
Відповідно до положень частини першої статті 1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави; державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 889-VIII відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Основні обов'язки державного службовця закріплені у статті 8 Закону № 889-VIII, відповідно до якої державний службовець зобов'язаний:
1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;
3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;
4) з повагою ставитися до державних символів України;
5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації;
6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;
7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення);
8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;
9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;
10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби;
11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності;
12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню;
13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
У разі виявлення державним службовцем під час його службової діяльності або поза її межами фактів порушення вимог цього Закону з боку державних органів, їх посадових осіб він зобов'язаний звернутися для забезпечення законності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
В силу вимог частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно з частиною другою статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є:
1) порушення Присяги державного службовця;
2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;
3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;
4) дії, що шкодять авторитету державної служби;
5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;
6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;
7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення;
8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;
9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;
91) порушення вимог Закону України «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «А» або «Б»;
10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;
11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;
12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення;
15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:
1) зауваження;
2) догана;
3) попередження про неповну службову відповідність;
4) звільнення з посади державної служби.
Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (частина п'ята статті 66 Закону № 889-VIII).
Частиною першою статті 67 Закону № 889-VIII обумовлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Відповідно до частин першої, другої статті 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Згідно з частинами першою-другою статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
З аналізу наведених правових норм висновується, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення може бути вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Ці обставини, як і характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він учинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків з'ясовуються під час службового розслідування та/або прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення суб'єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи, що відповідають вимогам частини другої статті 73 Закону № 889-VIII і бути належним чином обґрунтованим.
Адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Суб'єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами дисциплінарної справи, тощо.
Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому:
- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;
- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного проступку;
- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
- чи відповідає застосований вид стягнення вимогам закону.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у справі №260/5092/23.
Спірні правовідносини, які склалися у цій справі, зводяться до питання щодо правомірності оскаржуваного наказу, згідно з яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби за порушення Присяги державного службовця. Підставою зазначено подання Дисциплінарної комісії від 13.09.2023 №1090/99-00-02-ДК, пояснення ОСОБА_1 від 18.09.2023 (вх. ДПС №30933/6 від 18.09.2023), від 18.09.2023 (вх. ДПС №31308/6 від 20.09.2023).
Додержання присяги є обов'язком державного службовця, що слідує із сукупності обов'язків державного службовця, передбачених статтями 8, 62 Закону № 889-VIII. Дотримання державним службовцем своїх обов'язків є необхідною умовою довіри з боку суспільства до державних інституцій від імені, яких діють державні службовці.
Відповідно до сталої правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 14.04.2020 у справі № 815/6549/16, від 27.04.2020 у справі №826/10854/17, від 26.05.2022 у справі №420/6190/20, від 22.12.2023 у справі №140/3984/22 щодо аналізу змісту Присяги державного службовця, Присяга має природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового зобов'язання державного службовця.
Аналогічний висновок міститься у рішення Конституційного Суду України від 11.03.2011у справі № 2-рп/2011.
З аналізу тексту Присяги слідує, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Присяга державного службовця передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно. Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Верховний Суд у постанові від 10.01.2022 у справі № 815/3667/17 виснував, що звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли достеменно доведено, що особа скоїла проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов'язкам, підриває довіру до неї як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання нею своїх обов'язків.
Стала судова практика дотримується позиції, що поняття порушення Присяги не повинне бути надміру декларативним, розпливчатим, загальним, нечітким, що дозволяло б тлумачити його розлого й неоднозначно, не керуючись принципами, які встановлюють обмежувальне тлумачення цього поняття.
У цьому контексті Верховний Суд наголосив, що ознаками, які відрізняють дисциплінарний проступок у вигляді порушення Присяги, від суміжних юридичних складів дисциплінарних проступків, зокрема у вигляді невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків (за яке не передбачено стягнення у вигляді звільнення), є вид обов'язків, невиконання яких становить об'єктивну сторону дисциплінарного проступку - основні (загальні), які визначають базові принципи проходження служби, чи характерні для відповідної посади; наявність або реальна можливість настання шкоди у вигляді підриву авторитету державного органу чи публічної служби, приниження гідності певної особи тощо.
Отже, звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.
Водночас, передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.
У цій справі підставою для висновку про порушення позивачем Присяги державного службовця зазначено неналежне виконання посадових обов'язків, а саме: незабезпечення належного координування та контролю за організацією роботи управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Київській області, що полягає в такому.
Відповідно до інформації, отриманої Департаментом забезпечення відомчого контролю від Департаменту контролю за підакцизними товарами (листи від 03.08.2013 №1743/99-00-09-02-01-08 та від 04.08.2023 №1749/99-00-09-02-01-08) та ГУ ДПС у Київській області (лист від 03.08.2023 №5824/8/10-36-09-01), було встановлено, що ТОВ «Червовослобідський спиртзавод» перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Київській області, мало ліцензію на виробництво спирту етилового неденатурованого від 08.10.2021 № 9900117202100013 (далі - ліцензія), яку було анульовано розпорядженням ДПС від 20.02.2023 № 46-р/л. Підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії у формі розпорядження стало виявлення фахівцями Департаменту контролю за підакцизними товарами за результатами проведеної перевірки наявності зняття та накладання пломб в місцях можливого доступу до спирту та спиртовмісних продуктів на комунікаціях та обладнанні ТОВ «Червонослобідський спиртзавод», оформленого актом від 27.01.2023 6/н (далі - акт перевірки). Так, працівниками Департаменту контролю за підакцизними товарами за участі представника ГУ ДПС у Київській області на акцизному складі та в присутності комісії ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» в акті перевірки було зафіксовано порушення частини другої статті 2 Закону № 481, зокрема, зафіксовано відсутність цілодобової системи відеоспостереження у таких етапах: лабораторія; склад сировина (зерно); приймання сировини на виробництво; подріблення, розварювання, оцукрювання сировини; приготування дріжджів (дріжджове відділення); бродіння (бродильне відділення); мірне відділення, лічильник; зливне відділення. Проведеним аналізом наявної інформації в ІКС «Податковий блок» було встановлено, що у продовж 2022 року працівниками ГУ ДПС у Київській області тричі проводились фактичні перевірки ТОВ «Червонослобідський спиртзавод», у тому числі з питань здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України у період з 04.07.2022 по 13.07.2022, з 02.08.2022 по 08.08.2022 та з 07.12.2022 по 16.12.2022. За результатами вказаних перевірок встановлено, зокрема, порушення вимог Закону № 481 зберігання спирту етилового у місці невнесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання, неподання звіту 1-РС «Про обсяги виробництва та реалізації спирту». Водночас зафіксоване працівниками Департаменту контролю підакцизними товарами в акті перевірки порушення частини другої статті 2 Закону № 481 ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» вказує на бездіяльність представників ГУ ДПС у Київській області на акцизному складі та на неналежний контроль з боку керівництва ГУ ДПС у Київській області. Також Департаментом забезпечення відомчого контролю у процесі аналізу отриманої від ГУ ДПС у Київській області копії журналу реєстрації проведення спеціального навчання або інструктажу представників контролюючих органів на акцизних складах та податкових постах було встановлено, що упродовж 2023 року відповідні інструктажі не проводились, оскільки особою, яка інструктує, в графі «підпис особи яка інструктує» відсутній підпис, що свідчить про систематичне недотримания вимог пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 9 з боку керівництва ГУ ДПС у Київській області.
Також у поданні зазначено, що у спиртовій галузі при переробці зернових культур, які перероблено ТОВ «Червонослобідський спиртзавод», етапами технологічного процесу є приймання сировини на виробництво (в'їзд сировини, зважування на вагах, зберігання на складі сировини); подрібнення сировини та приготування замісу; гідроферментативна обробка сировини та оцукрювання; приготування або розведення дріжджів (ВЧК), дріжджегенерування; бродіння; брагоректифікація; зливне відділення (облік спирту етилового); лабораторний контроль та інструментальний аналіз (від сировини до готової продукції); зберігання спирту етилового у спиртосховищі; відпуск готової продукції (спирту етилового), виїзд готової продукції (спирту етилового) з підприємства. Згідно з пунктом 6.30 ДСТУ реалізація продукції (відпуск) - це постачання продукції, яка оплачена покупцем, тобто це складський технологічний процес при якому відбувається відбір (відвантаження товару) з місць його зберігання. У випадку відпуску спирту етилового зі складу (спиртосховища) підприємства через витратомір-лічильник відбувається його завантаження у пересувний транспортний засіб з метою його доставки до споживачів спирту етилового.
Враховуючи зазначене, при дослідженні матеріалів, отриманих під час здійснення дисциплінарного провадження стосовно заступника начальника ГУ ДПС у Київській області ОСОБА_1 , встановлено неналежне виконання посадових обов'язків, a саме: незабезпечення належного координування та контролю за організацією роботи управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС У Київській області з посиланням на те, що означене порушення відбулось у період дії воєнного стану.
Досліджуючи питання наявності/відсутності у позивача повноважень щодо забезпечення координування та контролю за організацією роботи управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС У Київській області, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління ДПС у Київській області, затвердженого наказом ДПС від 12.11.2020 № 643 (далі по тексту також - Положення №643), ГУ ДПС у Київській області є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України. ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПУ на території Київської області.
Підпунктами 1, 23, 27, 30 пункту 4 Положення №643 визначено, що ГУ ДПС відповідно до покладених на нього завдань: здійснює контроль за дотриманням вимог податкового законодавства, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС; виконує роботу, пов'язану зі здійсненням ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, зберігання пального та контроль за таким виробництвом. Здійснює ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та пальним, зберігання пального; здійснює заходи щодо запобігання та виявлення порушень вимог законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; проводить роботу, пов'язану з боротьбою з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального та інших підакцизних товарів (продукції).
Згідно абзацу 2 пункту 12 Положення №643 заступники начальника ГУ ДПС забезпечують виконання повноважень відповідно до затвердженого начальником ГУ ДПС розподілу обов'язків, який в установленому порядку погоджено з Головою ДПС.
Наказом ГУ ДПС у Київській області від 02.08.2022 №257 (зі змінами, внесеними наказами ГУ ДПС у Київській області від 21.12.2022 №5, від 23.05.2023 №404) затверджено Розподіл обов'язків між керівництвом ГУ ДПС у Київській області та установлено таку взаємозаміну на період відсутності керівництва: ОСОБА_3 ; Луговський Володимир - ОСОБА_3 .
Розділом ІІ Розподілу обов'язків визначено, що заступник начальника - Луговський Володимир - координує, організовує роботу та несе відповідальність, зокрема щодо виконання роботи, пов'язаної зі здійсненням ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, зберігання пального та контроль за таким виробництвом; здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень вимог законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Розподілу обов'язків, заступник начальника Луговський Володимир спрямовує та координує діяльність структурних підрозділів ГУ ДПС, зокрема Управління контролю за підакцизними товарами.
Положеннями пунктів 1, 2 та 6 розділу 3 Посадової інструкції державного службовця за посадою заступника начальника ГУ ДПС у Київській області, затвердженої начальником ГУ ДПС у Київській області 25.12.2020, до основних посадових обов'язків належать: організація роботи та здійснення керівництва діяльністю ГУ ДПС у Київській області у межах повноважень відповідно до розподілу обов'язків, Положення про ГУ ДПС у Київській області, персональна відповідальність за організацію та результати його діяльності; організація та забезпечення у межах компетенції виконання в ГУ ДПС у Київській області Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства фінансів України та інших міністерств з питань, що належать до компетенції ДПС та Головного управління ДПС у Київській області, доручень ДПС, судових рішень; організація та координація роботи структурних підрозділів ГУ ДПС у Київській області відповідно до розподілу обов'язків; здійснення інших повноважень, визначених чинним законодавством, Положенням про ГУ ДПС у Київській області та відповідно до розподілу обов'язків.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України, визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі по тексту також - Закон №481/95-ВР).
Положеннями частин п'ятнадцятої - вісімнадцятої статті 2 Закону №481/95-ВР визначено, що податковий орган за місцем розташування акцизного складу призначає свого представника (представників) на такому складі.
Копія рішення про призначення представника (представників) податкового органу у день прийняття такого рішення надсилається власнику акцизного складу.
Представник (представники) податкового органу здійснює (здійснюють) постійний безпосередній контроль за дотриманням встановленого порядку відпуску спирту етилового та сплати акцизного податку з нього.
Порядок роботи представників податкового органу на акцизному складі встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому розпорядок роботи представників податкового органу повинен відповідати режиму роботи акцизного складу, встановленому його власником.
Наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2015 № 9 затверджено Порядок роботи представників контролюючих органів на акцизних складах та податкових постах, що утворюються на території підприємств, де виробляється продукція з використанням спирту етилового та біоетанолу, які отримуються за нульовою ставкою акцизного податку (далі по тексту також - Порядок № 9).
Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Порядку № 9 визначено, що представник контролюючого органу на акцизному складі та податкових постах відповідно до покладених завдань здійснює контроль за виробництвом, зберіганням, відпуском та обліком спирту, горілки, лікеро-горілчаних виробів, виноматеріалів і сусла, вермутів за даними бухгалтерського обліку акцизного складу або підприємства.
Відповідно до статті 230 Податкового кодексу України (далі Кодекс) та пункту 2 розділу І Порядку № 9 на акцизних складах постійно діють представники контролюючого органу за місцем розташування акцизного складу (крім пального).
Згідно із пунктом 230.7 статті 230 ПК України посадові особи, які призначаються представниками контролюючого органу на акцизному складі, повинні пройти спеціальне навчання або інструктаж щодо специфіки контролю за виробництвом та обігом спирту етилового, у тому числі біоетанолу, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також методики користування вимірювальними приладами.
Основним завданням представника контролюючого органу на акцизних складах є здійснення постійного безпосереднього контролю за дотриманням установленого порядку виробництва, зберігання, відпуску спирту етилового, у тому числі біоетанолу, горілки та лікеро-горілчаних виробів і сплати податку, вжиття заходів для недопущення порушення законодавства України (пункт 230.11 статті 230 ПК України).
Відповідно до частини другої статті 2 Закону №481/95-ВР ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені та безперервно функціонуючі цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення, припинення функціонування або невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у видачі ліцензії або анулювання ліцензії.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що до основних завдань представника контролюючого органу на акцизних складах, діяльність якого спрямовує та координує позивач, віднесено, зокрема, і вжиття заходів для недопущення порушення законодавства України, у тому числі і положень Закону №481/95-ВР, положеннями частини другої статті 23 якого визначено як обов'язкову умову для видачі ліцензії, встановлення та безперервне функціонування цілодобових систем відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції на всіх етапах виробництва.
Матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Департаменту контролю за підакцизними товарами ДПС України складено акт перевірки наявності зняття та накладання пломб в місцях можливого доступу до спирту та спиртовмісних продуктів на комунікаціях та обладнанні ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» від 27.01.2023, в якому зафіксовано, що підприємством надано копію Схеми цілодобових систем відеоспостереження за виробництвом та відпуском спирту етилового на акцизному складі Підприємства Київська обл., Макарівський р-н, с. Червона Слобода, вул. Заводська, 1. Підприємством не надіслано Схему до ДПС України. Відповідно до Схеми камери встановлені на таких етапах: в'їзд/виїзд на територію Підприємства (спостереження в режимі онлайн); електронні ваги (спостереження в режимі онлайн); склад сировини (зерно); приймання сировини на виробництво; розварювання сировини; оцукрювання сировини; бродильне відділення; дисциліяційна колона (БРУ); холодильник спирту (БРУ); витратомір-лічильник коріолісовий; мірне відділення, лічильник; спиртосховище. В ході перевірки встановлено, що камери відеоспостереження, зображення з яких в режимі онлайн передається та зберігається на пульті податкового поста. Зазначено, що на пульті податкового поста встановлено відображення з 8 камер відеоспостереження, а саме: в'їзд/виїзд на територію Підприємства (спостереження в режимі онлайн); електронні ваги (спостереження в режимі онлайн); виробничий корпус (загальний вид; спиртосховище (загальний вид); спиртосховище (вид на витратомір-лічильник); Універсал-С; вигляд на брагоректифікаційну установку 1-й поверх; витратомір-лічильник БРУ.
Як висновок вказано, що на підприємстві не встановлено систему цілодобового відеоспостереження на таких етапах виробництва: лабораторія; склад сировини (зерно); приймання сировини на виробництво; етап подрібнення сировини; етап розварювання сировини; етап оцукрювання сировини; етап приготування дріжджів (дріжджове відділення); етап бродіння (бродильне відділення); мірне відділення, лічильник; зливне відділення.
02 серпня 2023 року до Департаменту забезпечення відомчого контролю надійшов лист №1724/99-00-09-02-01-08 від Департаменту контролю за підакцизними товарами, в якому зазначено, що 27.01.2023 працівниками Департаменту контролю за підакцизними товарами складено акт перевірки наявності зняття та накладення пломб в місцях можливого доступу до спирту та спиртовмісних продуктів на комунікаціях та обладнанні ТОВ «Червонослобідський спиртзавод», в якому відображено порушення, а саме: невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження, що могло призвести до зловживань з боку посадових осіб Товариства та сало можливим у зв'язку з відсутністю належного контролю та виконання своїх функціональних обов'язків з боку представника ГУ ДПС у Київській області на акцизному складі - Геннадія Катеринюка. Зазначено про анулювання ліцензії ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» розпорядженням ДПС України від 20.02.2023 №46-р/л.
Листом ДПС України від 03.08.2023 №4771/8 від ГУ ДПС у Київській області витребувано інформацію (пояснення) та копії документів стосовно ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» в рамках здійснення аналізу інформації, отриманої від Департаменту контролю за підакцизними товарами листом від 02.08.2023 №1724/99-00-09-02-01-08.
Листами ГУ ДПС у Київській області від 03.08.203 №5824/8/10-36-09-01, від 15.08.2023 №6159/8/10-36-09-04-06 до ДПС України направлено запитувані інформацію та пояснення.
Доповідною запискою від 07.08.2023 №928/99-00-02-03-03-13 запропоновано з метою поліпшення стану організації роботи, посилення відповідальності посадових осіб за виконанням покладених службових обов'язків розглянути питання щодо порушення дисциплінарних проваджень стосовно посадових осіб для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.
В означеній доповідній записці вказано, що ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Київській області, мало ліцензію на виробництво спирту етилового неденатурованого від 08.10.2021 №9900117202100013, яку було анульовано розпорядженням ДПС України від 20.02.2023 №46-р/л у зв'язку з виявленням за результатами проведеної перевірки наявності зняття та накладання пломб в місцях можливого доступу до спирту та спиртовмісних продуктів на комунікаціях та обладнанні ТОВ «Червонослобідський спиртзавод», оформленого актом від 27.01.2023. В акті зафіксовано порушення частини другої статті 2 Закону №481/95-ВР (відсутність цілодобової системи відеоспостереження на таких етапах: лабораторія; склад сировини (зерно); приймання сировини на виробництво; етап подрібнення сировини; етап розварювання сировини; етап оцукрювання сировини; етап приготування дріжджів (дріжджове відділення); етап бродіння (бродильне відділення); мірне відділення, лічильник; зливне відділення.). Разом з тим, проведеним аналізом наявної інформації в ІКС «Податковий блок» встановлено, що упродовж 2022 року працівниками ГУ ДПС у Київській області тричі проводились фактичні перевірки, у тому числі з питань здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту. Водночас, зафіксоване працівниками Департаменту контролю за підакцизними товарами в акті перевірки порушення частини другої статті 2 Закону №481/95-ВР ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» вказує на бездіяльність працівників контролюючого органу на акцизному складі та на неналежний контролю з боку керівництва ГУ ДПС у Київській області. Також у процесі аналізу отриманої від ГУ ДПС у Київській області копії журналу реєстрації проведення спеціального навчання або інструктажу представників контролюючих органів на акцизних складах та податкових постах встановлено, що упродовж 2023 року відповідні інструктажі не проводились, оскільки особою, яка інструктує ( ОСОБА_2 ) в графі «підпис особи, яка інструктує» відсутній підпис, що свідчить про систематичне недотримання вимог пункту 1 розділу ІІІ Порядку №9 з боку керівництва ГУ ДПС у Київській області.
Виходячи з наведеного вище, фактично можна виділити 2 обставини, які мали наслідком зазначене у спірному наказі вчинення позивачем порушення, за яке накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, а саме:
1) порушення ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» частини другої статті 2 Закону №481/95-ВР (відсутність цілодобової системи відеоспостереження на таких етапах: лабораторія; склад сировини (зерно); приймання сировини на виробництво; етап подрібнення сировини; етап розварювання сировини; етап оцукрювання сировини; етап приготування дріжджів (дріжджове відділення); етап бродіння (бродильне відділення); мірне відділення, лічильник; зливне відділення), що свідчить про бездіяльність працівників контролюючого органу на акцизному складі та на неналежний контролю з боку керівництва ГУ ДПС у Київській області;
2) непроведення спеціальних інструктажів, що свідчить про систематичне недотримання вимог пункту 1 розділу ІІІ Порядку №9 з боку керівництва ГУ ДПС у Київській області.
Щодо порушення ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» частини другої статті 2 Закону №481/95-ВР (відсутність цілодобової системи відеоспостереження на таких етапах: лабораторія; склад сировини (зерно); приймання сировини на виробництво; етап подрібнення сировини; етап розварювання сировини; етап оцукрювання сировини; етап приготування дріжджів (дріжджове відділення); етап бродіння (бродильне відділення); мірне відділення, лічильник; зливне відділення), що, на думку відповідача, свідчить про бездіяльність працівників контролюючого органу на акцизному складі та на неналежний контролю з боку керівництва ГУ ДПС у Київській області, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону №481/95-ВР виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту, біоетанолу здійснюється суб'єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію.
Ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені та безперервно функціонуючі цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення, припинення функціонування або невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у видачі ліцензії або анулювання ліцензії.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що виробництво спирту етилового може здійснюватися виключно суб'єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію.
Обов'язковою умовою для отримання ліцензії, яка надає право на виробництво спирту етилового, є встановлені та безперервно функціонуючі цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції (спирту етилового).
Зазначена норма є імперативною та, відповідно, свідчить про встановлення ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» безперервно функціонуючих цілодобових систем відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції на всіх етапах виробництва перед отриманням ліцензії, яка засвідчувала його право на провадження діяльності з виробництва спирту етилового неденатурованого та була видана безпосередньо ДПС України.
Суд звертає увагу, що ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» мало ліцензію від 08.10.2021 №990117202100013, яка засвідчувала його право на провадження діяльності з виробництва спирту етилового неденатурованого та була видана безпосередньо ДПС України. При цьому, підприємство не могло отримати ліцензію на виробництво спирту без встановлених і функціонуючих систем відеоспостереження на всіх етапах виробництва та відпуску, оскільки на виконання вимог Закону України №481/95-ВР цей факт в обов'язковому порядку повинен був перевірятися співробітниками ДПС України перед видачею ліцензії.
Розпорядженням ДПС України від 20.02.2023 №46-р/л ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» анульовано ліцензію на виробництво спирту етилового неденатурованого реєстраційний номер: №990117202100013 у зв'язку з відключенням, припиненням функціонування або не встановленням на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження.
Означене розпорядження є предметом спору в межах адміністративної справи №320/24133/23.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 у справі №320/24133/23 визнано протиправним та скасовано Розпорядження ДПС України від 20.02.2023 №46-р/л про анулювання ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого №990117202100013, терміном дії з 08.10.2021 до 08.10.2026 ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» та зобов'язано ДПС України видалити з Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого №990117202100013 та поновити у Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, інформацію щодо наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Червонослобідський спиртзавод» (ідентифікаційний код: 44216144) ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого №990117202100013, терміном дії з 08.10.2021 до 08.10.2026.
Означене рішення не набрало законної сили у зв'язку з апеляційним оскарженням.
У рішенні Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 у справі №320/24133/23 судом встановлено таке: «…За результатом проведення перевірки від 27.01.2023 контролюючим органом було вказано комісії підприємства про недоліки та шляхи їх усунення, а також проведено роз'яснювальну роботу з Підприємством щодо дотримання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері виготовлення та обігу спирту та спиртовмісних продуктів.
З урахуванням одержаних від контролюючого органу зауважень позивачем встановлено додаткові камери відеоспостереження, а нова схема дистанційного контролю за виробництвом надана до контролюючого органу для затвердження.
Як зазначає позивач, відповіді щодо погодження нової схеми цілодобових систем відеоспостереження за виробництвом та відпуском спирту етилового на акцизному складі ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» з боку ДПС України не надано.
Позивачем 13.02.2023 додатково направлено лист до ДПС України №17, у якому повідомлено про виконання вказаних у акті перевірки від 27.01.2023 зауважень шляхом встановлення додаткових камер у місцях, вказаних контролюючим органом, а також вказано прохання надати повний перелік місць установки відеокамер з посиланням на нормативно-правові акти, які регламентують даний перелік місць установки.
Відповіді з розгляду вказаного листа контролюючим органом не надано.
Суд звертає увагу, що законодавством, що регулює діяльність у сфері виробництва спирту, не конкретизовано поняття «етапи виробництва», не наведено вимог до системи відеоспостереження, визначення конкретних місць встановлення, кількості відеокамер, якості відеофіксації, а тому суд доходить висновку, що ДПС України при прийнятті оскаржуваного розпорядження від 20.02.2023 №46-р/л діяло без вивчення всіх обставин перевірки платника податків.».
Суд наголошує на тому, що матеріали дисциплінарного провадження не містять жодних пояснень та доказів, які б підтверджували відключення, припинення функціонування цілодобових систем відеоспостереження ТОВ «Червонослобідський спиртзавод».
Таким чином, не досліджуючи питання правомірності/неправомірності видачі та скасування ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого №990117202100013 від 04.11.2021 розпорядженням ДПС України від 20.02.2023 №46-р/л, як такого, що не є предметом спору у цій справі, суд констатує, що ні матеріали дисциплінарного провадження, ні матеріали справи не містять жодних доказів, якими б підтверджувались:
1) факт видачі відповідачем ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» ліцензії за відсутності у нього встановлених та безперервно функціонуючих цілодобових систем відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції на всіх етапах виробництва;
2) відключення, припинення функціонування або невстановлення ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження протягом періоду з дати видачі ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого №990117202100013 та до дати її анулювання розпорядженням ДПС України від 20.02.2023 №46-р/л.
В свою чергу, видача ДПС України ліцензії №990117202100013 від 04.11.2021 ТОВ «Червонослобідський спиртзавод», якою фактично підтверджено виконання ним вимог частини другої статті 2 Закону №481/95-ВР щодо встановлення та безперервного функціонування цілодобових систем відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції на всіх етапах виробництва та за відсутність жодних доказів відключення, припинення функціонування або невстановлення ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження протягом періоду з дати видачі ліцензії та до дати її анулювання, на переконання суду, свідчать про відсутність порушень зі сторони ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» протягом означеного періоду (з дати видачі ліцензії і до дати її анулювання) частини другої статті 2 Закону №481/95-ВР. Як наслідок, відсутні підстави вважати підтвердженою бездіяльність працівників контролюючого органу на акцизному складі та неналежного контролю з боку керівництва ГУ ДПС у Київській області у цій частині.
Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави вважати, що позивач, обіймаючи посаду заступника начальника ГУ ДПС у Київській області у спірному періоді, порушив Присягу державного службовця у зв'язку з незабезпеченням належного контролю, координації та спрямування діяльності ГУ ДПС у Київській області, ефективного контролю за роботою підлеглих у цій частині.
Щодо непроведення спеціальних інструктажів, що, на думку відповідача, свідчить про систематичне недотримання вимог пункту 1 розділу ІІІ Порядку №9 з боку керівництва ГУ ДПС у Київській області, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №9 керівник контролюючого органу забезпечує організацію спеціального навчання або інструктажу представників контролюючого органу на акцизних складах та податкових постах щодо специфіки контролю за виробництвом та обігом спирту, горілки, лікеро-горілчаних виробів, виноматеріалів і сусла, вермутів, а також методики користування вимірювальними приладами.
З матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що у процесі аналізу отриманої від ГУ ДПС у Київській області копії журналу реєстрації проведення спеціального навчання або інструктажу представників контролюючих органів на акцизних складах та податкових постах встановлено, що упродовж 2023 року відповідні інструктажі не проводились, оскільки особою, яка інструктує ( ОСОБА_2 ) в графі «підпис особи, яка інструктує» відсутній підпис, що свідчить про систематичне недотримання вимог пункту 1 розділу ІІІ Порядку №9 з боку керівництва ГУ ДПС у Київській області.
Суд констатує, що з долученої до матеріалів справи копії журналу реєстрації проведення спеціального навчання або інструктажу представників контролюючих органів на акцизних складах та податкових постах Стадницького МПД «Укрспирт», Червонослобідського МПД ДП «Укрспирт», ТОВ «Червонослобідський спиртзавод», ТОВ «Узинський цукровий комбінат», ТОВ «Біофарма Плазма» вбачається відсутність упродовж 2023 року у графі «підпис особи, яка інструктує» відповідних підписів навпроти записів про здійснення інструктажів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 та ін.
Сторонами у справі не заперечується, що у спірному періоді повноваження щодо проведення інструктажів було покладено на в.о. начальника управління контролю за підакцизними товарами ОСОБА_2 .
З наданих ОСОБА_2 під час здійснення дисциплінарного провадження пояснень вбачається, що 18.01.2023 було проведено інструктаж з головними державними інспекторами ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . 20.02.2023 проведено інструктаж з головним державним інспектором ОСОБА_11 . Після проведення інструктажу кожним представником у відповідному Журналі проставлено особистий підпис. ОСОБА_2 особистий підпис проставлено після отримання зауважень з боку відомчого контролю щодо виявлення факту відсутності такого підпису та надано копію зазначеного Журналу для підтвердження усунення виявленого недоліку. Також повідомлено про регулярне проведення виробничих нарад, що свідчить про системність проведення навчань.
З наданих ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , письмових пояснень, які містяться в матеріалах дисциплінарного провадження, вбачається про проведення з ними інструктажу при призначенні їх на займані посади.
Враховуючи наявні в матеріалах справи письмові пояснення особи, якою було здійснено інструктажі, а також осіб, яких інструктували протягом спірного періоду, суд дійшов висновку, що обставини проведення інструктажів ОСОБА_2 є підтвердженими документально. Водночас, відсутність його підписів у графі «підпис особи, яка інструктує» за встановлених обставин проведення інструктажів може бути підставою для розгляду питання щодо порушення порядку заповнення журналу реєстрації проведення спеціального навчання або інструктажу представників контролюючих органів на акцизних складах та податкових постах, а не щодо систематичного недотримання вимог пункту 1 розділу ІІІ Порядку №9 з боку керівництва ГУ ДПС у Київській області.
Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що позивач, обіймаючи посаду заступника начальника ГУ ДПС у Київській області у спірному періоді, порушив Присягу державного службовця у зв'язку з незабезпеченням належного контролю, координації та спрямування діяльності ГУ ДПС у Київській області, ефективного контролю за роботою підлеглих у цій частині.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи відповідача щодо неналежного виконання позивачем посадових обов'язків, яке полягає у незабезпеченні належного координування та контролю за організацією роботи управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Київській області, не знайшли свого документального та нормативного підтвердження під час судового розгляду справи.
Крім того, вирішуючи спір по суті позовних вимог, судом не встановлено, а відповідачем не обґрунтовано необхідність кваліфікувати дії позивача як порушення Присяги державного службовця, тоді як відповідно до усталеної судової практики звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів та основних завдань державної служби, який не відповідає критеріям правомірності щодо виконання ним в повному обсязі покладених на нього обов'язків, не викликає довіру до нього як до носія влади, що свідчить про приниження і неповагу до державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків державного службовця.
Водночас, державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №804/6977/16, від 30.06.2020 у справі №826/14823/16.
Відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування в адміністративному процесі, не наведено належних обґрунтувань щодо наявності підстав кваліфікувати дії позивача саме як порушення Присяги державного службовця.
Суд критично оцінює викладені у спірному наказі обґрунтування щодо несумлінного, недобросовісного виконання обов'язків державного службовця в умовах дії воєнного стану, що вчинено проти інтересів служби, яке суперечить покладеним на позивача обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює виконання ним своїх обов'язків, надалі утворює факт порушення Присяги, як такі, що спростовані під час судового розгляду.
Таким чином, враховуючи означені вище обставини, суд дійшов висновку про недоведеність під час здійснення дисциплінарного провадження відносно позивача порушення ним пункту підпункту 1 частини другої статті 65 Закону №889-VIII, що має наслідком відсутність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби спірним наказом.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, позов слід задовольнити повністю.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 29.09.2023 №0.0.3225523178.1.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1073,60 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ДПС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України від 22.09.2023 №26-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три грн 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.