про прийняття до провадження та відмову у встановленні судового контролю
14 лютого 2025 року м. Київ 320/2371/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я. В., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не нарахування та невиплати з 01.01.2022 підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджету України на відповідний рік), відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київської області здійснити з 01.01.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджету України на відповідний рік), відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням вже виплачених сум.
11.02.2022 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі було визначено Балаклицького А.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено від 13.04.2022.
Ухвалою шостого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2022 апеляційну скаргу повернуто.
Представником позивача 24.10.2023 подане клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №320/2371/22 та про накладення штрафу в якому просить суд:
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2022 у справі №320/2371/22.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати до суду звіт про виконання рішення Кївського окружного адміністративного суду від 13.04.2022 у справі №320/2371/22 у 10-денний строк з моменту отримання відповідної ухвали суду.
У разі невиконнання Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2022 у справі №320/2371/22 або ненадання звіту про його виконання накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області штраф у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, полоину з якого стягнути на користь Державного бюджету України, а другу половину- на користь ОСОБА_1 .
24.10.2023 протоколом про передачу судової справи раніше визначеному складу суду передано судді Балаклицькому А.І
15.11.2024 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі було визначено Горобцову Я.В.
Згідно з ч. 2 ст. 241 Кодексу адміністративного судочинства України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне прийняти адміністративну справу №320/2371/22 до свого провадження.
Розглянувши подане клопотання, вивчивши доводи, наведені заявником на його обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до вимог частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначеній нормі відповідають також і положення пункту 1 частини шостої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення та положення підпункту «ґ» пункту 4 частини першої статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Крім того, суд зазначає, що згідно з вимогами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до вимог статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
При вирішенні поданої заяви суд звертає увагу на те, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком прийнятого судового рішення. Суд також наголошує, що наведене є правом, а не обов'язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд зауважує, що до поданої заяви не надано доказів неможливості виконати рішення у процедурі виконавчого провадження, з наданих документів суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення суду, а тому відмовляє у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення.
Керуючись статтями 12, 241, 243, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративну справу №320/2371/22 прийняти до свого провадження.
У задоволенні заяви про встановлення судового контролю - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Я.В. Горобцова