Справа № 761/40258/19
Провадження №1-кп/761/626/2025
іменем України
11 лютого 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілих ОСОБА_7 ,
психолога ОСОБА_8
свідка ОСОБА_9
захисника ОСОБА_10
обвинуваченого ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Києва матеріали кримінального провадження №12019100100002167 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 березня 2019 року по обвинуваченню:
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, має на утриманні малолітню дитину, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 27 червня 2014 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 353, ст. 70 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі;
- 08 жовтня 2020 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України на 3 роки обмеження волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст. 186 КК України, -
У С Т А Н О В И В:,
В провадження Шевченківського районного суду м. Києва 11.10.2019 року надійшло кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12019100100002167 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 березня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Досудове слідство у кримінальному провадженні здійснювалось за ознаками ч. 3 ст.185 КК України. Під час судового розгляду 05.09.2024 року прокурором обвинувачення змінене на ч. 3 ст. 186 КК України.
Відповідно до ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішуює лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, в даному випадку розглядає справу в межах пред'явленого обвинувачення.
Судом встановлено, що 04.03.2019, ОСОБА_11 у невстановлений судом час, перебував за адресою: м. Київ, вул. Д.Щербаківського, 47, де познайомився з раніше невідомим ОСОБА_12 , з яким почав вживати спиртні напої. В ході спільного розпиття спиртних напоїв, в ОСОБА_12 погіршилося самопочуття та останній впав на землю. Побачивши, що ОСОБА_12 впав та не в повній мірі розуміє хід своїх дій, ОСОБА_11 діставши особисте майно ОСОБА_12 , а саме ключі від квартири та мобільний телефон, викликав карету швидкої медичної допомоги. По прибуттю карети швидкої медичної допомоги, ОСОБА_12 був госпіталізований до КМКЛ №9, що розташована за адресою м. Київ, вул. Рижська,1.
В свою чергу, залишившись на місці спільного розпиття спиртних напоїв, а саме біля будинку АДРЕСА_8 та утримуючи при собі ключі від квартири ОСОБА_12 , усвідомлюючи можливість проникнення до квартири, у ОСОБА_11 виник злочинний умисел, направлений на повторне, поєднане з проникненням до житла, таємне викрадення чужого майна, яке на його думку могло знаходитись за місцем проживання ОСОБА_12 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, поєднане з проникненням до житла, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_11 , 04.03.2019 направився до приміщення квартири АДРЕСА_3 . Підійшовши 04.03.2019, приблизно о 17 годині 00 хвилин до вхідних дверей квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_11 , за допомогою раніше викрадених ключів у ОСОБА_12 , відкрив вхідні двері до квартири та незаконно проник до її приміщення. Перебуваючи в приміщенні вказаної квартири ОСОБА_11 заволодів чужим майном, яке належить потерпілій ОСОБА_7 , а саме планшетом марки «Samsung Galaxy TAB 3», вартістю 1500 гривень та відеокамерою марки «Hikvision DS-2CV2Q01FD-1W», вартістю 2000 гривень. Під час перебування в приміщенні квартири АДРЕСА_3 дії ОСОБА_11 були помічені сином потерпілої ОСОБА_9 , який намагався перешкодити та забрати викрадене майно. Однак, ОСОБА_11 , демонструючи предмет схожий на ніж, вихватив з рук ОСОБА_9 планшет марки «Samsung Galaxy TAB 3», після чого залишив приміщення квартири.
Своїми незаконними діями ОСОБА_11 спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 3500 грн . з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_11 вчиненив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.186 КК України, а саме викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднане з проникнення до житла.
Відповідно до положень ст. 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В силу ст. 24 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Відповідно до положень ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений обвинувачений ОСОБА_11 вину у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 186 КК України не визнав і просив його дії перекваліфікувати на ч. 2 ст. 185 КК України за якою він вину визнає та надав наступні показання. Так ОСОБА_11 зазначив, що 04 березня 2019 року на ринку "Нивки" познайомився з ОСОБА_12 , з яким вони надалі пішли розпивати алкоголь. Оскільки коштів на спиртні напої більше у чоловіків не було, ОСОБА_12 запропонував піти до нього додому, де останній повідомив, що можливо знайде гроші або буде змога взяти речі, які можна буде продати. Діючи за планом, чоловіки попрямували до будинку ОСОБА_12 . Деякий час вони сиділи біля під'їзду, після чого планували разом зайти до квартири, однак, ОСОБА_12 стало зле та він не міг йти, при цьому останній передав обвинуваченому ключі, щоб той піднявся до квартири один. Для того, щоб перевірити чи є хтось вдома, обвинувачений декілька разів здійснив дзвінки на домашній номер телефону, однак слухавку ніхто не взяв. Після цього, піднявшись до квартири, обвинувачений декілька разів подзвонив в дзвінок, а надалі за допомогою ключів відкрив двері. Перебуваючи в квартирі, ОСОБА_11 помітив відеокамеру, планшет та інші речі які поклав до пакету. Коли він, тримаючи при собі викрадене майно, збирався виходити, почав лаяти пес, а з кімнати вийшов хлопчик, який запитав: "Що ви тут робите?". Обвинувачений пояснив, що він водій швидкої допомоги та на прохання дідуся хлопчика прийшов зібрати його особисті речі в лікарню, оскільки останньому стало зле. Після обвинувачений вийшов з квартири з речами, а хлопчик закрив за ним двері. На той час на вулиці вже приїхала швидка допомога, яку попередньо викликав обвинувачений. Так, ОСОБА_11 віддав ОСОБА_12 його особисті речі, однак відеокамеру та планшет залишив в себе, та з місця події зник. Між тим, обвинувачений повідомив, що в подальшому заклав викрадені речі в ломбард. Також, обвинувачений в судовому засіданні визнав свою вину у таємному викраденні речей, однак заперечував щодо їх вартості, зазначеної в обвинувальному акті, а також у відкритому характері вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, на запитання прокурора, ОСОБА_11 повідомив, що ножа у нього при собі не було та хлопчину він не погрожував.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 надала показання про те, що точної дати не пам'ятає, однак взимку 2019 року їй зателефонував син, який перебував вдома один за адресою: АДРЕСА_4 , та повідомив, що в їхній квартирі знаходився чужий чоловік. Потерпіла зазначила, що двері квартири завжди були замкненні на ключ, оскільки в ній знаходилась малолітня дитина. Окрім потерпілої ключі від квартири мали її чоловік та тесть. В подальшому зі слів сина,потерпілій стало відомо про те, що останній, перебуваючи в квартирі один, сидів за комп'ютером в навушниках. Обернувшись, хлопець побачив перед собою незнайомого чоловіка, який попросив хлопчика зібрати речі для дідуся в лікарню. Надалі, незнайомий чоловік почав вимагати надати документи на квартиру, однак хлопчик повідомив йому, що документи знаходяться у матері на роботі. Під час того, як дитина збирала речі для дідуся, чоловік забрав зі спальної кімнати планшет та зняв у вітальні відеокамеру. Побачивши в пакеті незнайомого чоловіка свій планшет, хлопчик намагався забрати його, однак чоловік почав погрожувати ножем, тримаючи його біля горла дитини. Потерпіла зазначила, що син злякався та не чинив надалі опору, після чого незнайомий чоловік покинув квартиру з викраденим майном.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , якому на момент винення кримінального правопорушення було 12 років, надав показання про те, що, точної дати та часу не пам'ятає, перебуваючи вдома один за адресою: АДРЕСА_4 , почув як відкриваються двері квартири, які були зачинені на ключ. Спочатку свідок не звернув уваги на це, оскільки подумав, що повернувся додому дідусь. Надалі почувши дивні звуки, ОСОБА_9 вийшов в коридор, де побачив незнайомого чоловіка, що представився другом його дідуся. Невідомий повідомив, що дідусь знаходиться в лікарні та попросив зібрати його особисті речі, на що свідок погодився. Під час того, як останній збирав особисті речі свого дідуся, чоловік пішов до іншої кімнати. Після незнайомий почав вимагав віддати ноутбук та документи на квартиру, на що свідок відмовив та пояснив, що ноутбук не належить дідусю, а місцезнаходження документів на квартиру йому не відомо. Коли свідок зібрав речі дідуся, помітив в пакеті у незнайомого чоловіка планшет та намагався забрати його, однак невідомий помітивши дії хлопця вихватив речі та почав погрожувати ножем, внаслідок чого свідок злякався, а чоловік залишив квартиру із зазначеним майном.
Покази вищевказаного свідка щодо фактичних обставин вчиненого обвинуваченим злочину, викладеного у даному вироку суду є логічними, не суперечать показам обвинуваченого та потерпілої, узгоджуються між собою, не викликають сумнівів в їх достовірності, тому суд визнає їх належними та допустимими доказами вини обвинуваченого у вчиненні злочину викладеного у даній справі та вважає їх отриманими у порядку встановленому КПК України.
Проаналізувавши покази свідка ОСОБА_9 у їх сукупності та які являються у нерозривному взаємозв'язку із показаннями потерпілої ОСОБА_7 та самого обвинуваченого які є процесуальними джерелами доказів, у розумінні ст. 84 КПК України, суд дійшов переконливого висновку, що ними підтверджуються обставини того, що обвинувачений ОСОБА_11 , незаконно проник до квартири, в якій проживала потерпіла ОСОБА_7 з метою відкритого викрадення її майна.
Крім показань потерпілої та допитаного свідка, вина обвинуваченого ОСОБА_11 у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України підтверджується наступними письмовими доказами дослідженими судом безпосередньо у судовому засіданні.
Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №12019100100002167 від 05.03.2019 року, відповідно до якого за заявою ОСОБА_7 було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.3 ст.185 КК України, а саме у зв'язку з тим, що 04.03.2019 приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_11 , під приводом допомоги дідусеві ОСОБА_12 , проник до приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_5 , звідки таємно викрав планшет марки «Самсунг Таб 3» та камеру відеоспостереження. З місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд. (Т.1 ст.161).
Постановою слідчого відділу поліції №3 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_13 від 14 серпня 2019 року було змінено кваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12019100100002167 від 05 березня 2019 року з ч.1 ст.190 КК України на ч.3 ст.185 КК України. (Т.1 ст.162-163).
Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.03.2019 року відповідно до якого ОСОБА_7 повідомила уповноважену особу Шевченківського УП ГУНП у м.Києві, що 04.03.2019 року близько 17 годин у м.Києві за адресою: АДРЕСА_4 , невідома особа під приводом допомоги другу ОСОБА_12 викрав речі: планшет, відеокамеру. (Т.1 ст.164).
Заявою ОСОБА_7 від 04.03.2019 року, відповідно до якої остання надала добровільну згоду на проведення огляду її житла.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 04 березня 2019 року складеного слідчим СВ ВП №3 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_14 та долученого до нього фото-матеріалами, план-схемою зібраними під час проведення слідчої дії, відповідно до якого об'єктом огляду є 5ти поверховий будинок АДРЕСА_6 , а також квартири АДРЕСА_7 . (Т.1 ст.166-174).
Висновком експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС ОСОБА_15 від 27.08.2019 №13-1/1490, відповідно до якого ринкова вартість планшету марки «Samsung Galaxy TAB 3» моделі GT-P5200, 32GB, придбаного в серпні 2017 року, станом на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме: 04.03.2019, планшет знаходився у робочому стані без пошкоджень, могла становити 2216,67 (дві тисячі двісті шістнадцять грн 67 коп). Ринкова вартість камери відеоспостереження Hikvision DS-2CV2Q01FD-IW, придбана у 2018 році, станом на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме: 04.03.2019, могла становити 1915,23 (одну тисячу дев'ятсот п'ятнадцять грн 23 коп.). (Т.1 ст.177-181).
Згідно з протоколом огляду місця події від 02 серпня 2019 року, складеного слідчим ВП №3 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_13 , відповідно до якого об'єктом огляду є приміщення службового кабінету №27, що знаходиться у будівлі відділу поліції №3 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві, який розташований за адресою: м.Київ, вул.Я.Корчака, 4. В ході огляду вказаного приміщення було виявлено громадянина ОСОБА_16 котрий повідомив, що хоче добровільно видати працівникам поліції ключі, які викинув у його квартирі ОСОБА_11 . Разом з тим, в ході вказаного огляду було виявлено та вилучено два металевих ключа з брелком, які поміщено до поліетиленового пакету. (Т.1 ст.182-184).
Постановою слідчого відділу поліції №3 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_13 від 02 серпня 2019 року два ключі та брелок від приміщення квартири АДРЕСА_3 , які в подальшому поміщено до поліетиленового пакету визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та повернуто потерпілому у кримінальному провадженні ОСОБА_7 (Т.1 ст.185-186)
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.08.2019 року, проведеного слідчим відділу поліції №3 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_13 та довідкою до нього, в період часу 16 годин 00 хвилини по 16 годин 20 хвилин у присутності понятих, свідка ОСОБА_9 та фототаблицею, відповідно якого із 4х фотокарток, представлених на огляд ОСОБА_9 , останній впізнав особу на фото №3 саме як особу, яка 04.03.2019 року зайшла до квартири та викрала речі. Відповідно до довідки долученого до протоколу ОСОБА_11 зображений на фотознімку №3. (Т.1 ст.187-190).
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.08.2019 року, проведеного слідчим відділу поліції №3 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_13 та довідкою до нього, в період часу 16 годин 00 хвилини по 16 годин 20 хвилин у присутності понятих, свідка ОСОБА_17 та фототаблицею, відповідно до якого із 4х фотокарток, представлених на огляд ОСОБА_17 , останній впізнав особу на фото №3 саме як особу, яка 04.03.2019 року зайшла до квартири та викрала речі. Відповідно до довідки долученого до протоколу ОСОБА_11 зображений на фотознімку №3. (Т.1 ст.191-194).
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.08.2019 року, проведеного слідчим відділу поліції №3 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_13 та довідкою до нього, в період часу 16 годин 00 хвилини по 16 годин 20 хвилин у присутності понятих, свідка ОСОБА_12 та фототаблицею, відповідно до якого із 4х фотокарток, представлених на огляд ОСОБА_12 , останній впізнав особу на фото №2 саме як особу, яка 04.03.2019 року забрала ключі від квартири. Відповідно до довідки долученого до протоколу ОСОБА_11 зображений на фотознімку №2. (Т.1 ст.195-198).
Копією заяви ОСОБА_11 від 07.08.2019 року, у якій останній які події відбувалиль 04.03.2019 року, а саме під час розпивання алкогольних напоїв з невідомим йому громадянином та всі події того дня. (Т.1 ст.199).
Вищевказані письмові докази, протоколи слідчих дій є належними та допустимими доказами, складені відповідно до вимог КПК України та не оспорюються учасниками кримінального провадження, клопотань про їх виключення з обсягу доказів не надходило.
Проаналізувавши та оцінивши сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, перевіривши та оцінивши усі доводи учасників судового провадження, суд дійшов до наступного висновку.
Не визнання обвинуваченим в ході судового розгляду своєї вини у вчиненні злочину, в частинні вчинення ОСОБА_11 відкритого викрадення майна потерпілої, а також факту проникнення до квартири в якій проживає остання, суд розцінює, як обрану ним позицію захисту, та критично оцінює його показання, оскільки вони спростовуються дослідженими судом доказами.
На підтвердження зазначеного свідчать насам перед покази свідка ОСОБА_9 про те що дії обвинуваченого ОСОБА_11 несли однозначно відкритий характер, оскільки він будучи присутнім в квартирі АДРЕСА_4 , побачив невідомого ОСОБА_11 , який попередньо незаконно проник до квартири, намагався відволікти свідка, а надалі викрав планшет та відеокамеру. При чому, після спроби зупинити невідомого (після того, як помітив планшет у пакеті чоловіка) ОСОБА_11 вирвав планшет з рук свідка та почав погружувати, а вподальшому покинув квартиру.
Вказані покази свідка ОСОБА_9 узгоджуються також із показаннями потерпілої ОСОБА_7 , яка підтвердила викладені обставини того дня, а саме, що попередньо невідомий чоловік, незаконно проник до її квартири та викрав речі, а саме планшет та відеокамеру з квартири. Після того, як його дії були помічені свідком, а саме ОСОБА_9 , який помітив у пакеті чоловіка планшет, що належав сімї хлопця, намагався зупинити чоловіка, забрати свій планшет, однак останній вирвав його з рук та покав погрожувати.
Слід зазначити, що диспозицією ст. 185 КК України з об'єктивної сторони крадіжка - це таємне викрадення чужого майна, здійснюючи яке винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб, які спроможні усвідомлювати факт викрадення.
Таємність, як спосіб вчинення крадіжки, традиційно характеризується за допомогою двох критеріїв - об'єктивного та суб'єктивного. Перший стосується зовнішньої обстановки вчиненого - викрадення вважається таємним, коли заволодіння майном відбувається: 1) за відсутності будь-яких осіб - власників, очевидців, осіб, у володінні чи під охороною яких знаходиться майно; 2) у присутності інших осіб, у т.ч. власників і осіб, у володінні чи під охороною яких знаходиться майно, але непомітно для них; 3) у присутності інших осіб, які у зв'язку з фізичними чи психічними особливостями (малолітній вік, психічна хвороба, стан сп'яніння, перебування у стані гіпнозу тощо) були нездатні дати належну правову оцінку заволодінню майном; 4) у присутності інших осіб, на потурання з боку яких винний розраховує з тих чи інших підстав; 5) у присутності інших осіб, які переконані у правомірності дій винного.
Суб'єктивний критерій таємності як способу крадіжки означає прагнення винного діяти непоміченим з боку інших осіб, таким чином, щоб не зустріти будь-якого опору. Суб'єктивний критерій вважається визначальним при вирішенні питання про таємність чи відкритість викрадення чужого майна.
Така позиція кореспондується із позицією ВС, викладеною ним у постанові від 04.06.2016 у справі № 324/335/17, в якій, з поміж іншого, Суд дійшов наступного висновку - якщо винний усвідомлює, що протиправне заволодіння майном відбувається відкрито (в присутності інших осіб), вжиття ним заходів для відвернення на короткий час уваги сторонніх осіб не свідчить про таємне заволодіння майном, оскільки такі дії спрямовані лише на полегшення вчинення злочину та усунення перешкод для заволодіння чужим майном.
За встановленими обставинами даного кримінального провадження ОСОБА_11 після того, як проник до квартири достеменно усвідомлюв, що ОСОБА_9 знаходиться в житлі. Зазначене підтверджується показами самого обвинувачений який вказав, що після того, як залаяла собака з однієї з кімнат вийшов хлопець. Надалі, обвинувачений попросив свідка зібрати речі для його дідуся, що також підтвердив у своїх показах і свідок.
Аналізуючі вказані покази учасників суд критично відноситься до показань обвинуваченого, щодо таємного характеру дій, та приходить до висновку, що ОСОБА_11 своїми діями намагався відволікти увагу свідка, полегшити вчинення ним злочину, а відповідно усунути перешкоду, яку б мів створити ОСОБА_9 що підтверджує наявність суб'єктивного критерію, а саме усвідомлення винною особою того, що протиправне заволодіння майном відбувається відкрито (в присутності інших осіб).
Також, суд критично ставиться до показів ОСОБА_11 в частині відсутності у нього умислу на протиправне проникнення до житла, оскільки він мав ключі від квартири, які йому особисто надано ОСОБА_12 , оскільки показання спростовуються протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ,які дослідженні судом в порядку п. 1 ч. 3 ст. 97 КПК України, так як останній на час розгляду справи в суді помер.
Так, відповідно до змісту вказаних показань ОСОБА_12 повідомив про обставити, які відбувались 04.09.2019 року, та вказав що під час того, як йому раптово стало зле, раніше незнайомий чоловік допоміг підвестись. Даний чоловік, узяв з кишені свідка мобільний телефон марки «Нокіа», для того, щоб викликати швидку медичну допомогу. Під час того як незнайомий викликав швидку, він запитав у нього адресу місця мешкання, взяв у нього з кишені ключі від квартири. Про подальші події, а саме грабіж, які відбулись у квартирі свідок дізнався від онука (свідка) ОСОБА_9 .
Вищевказані показання свідка цілком кореспондуються з показаннями потерпілої ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_9 , підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, які мають значення для кримінального провадження та підтверджують його намір незаконного проникнення до квартири.
Крім того, відповідно до статті 30 Конституції України передбачено, що кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна, чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Ці конституційні норми, що охороняють права і свободи людини, знайшли закріплення в Кримінальному процесуальному кодексі України як засади кримінального судочинства (статті 7, 13 КПК), за якими не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Крім того, частиною першою статті 233 КПК України передбачено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої палати Верховного Суду від 18.04.2018 №13-14кс18, проникнення як кваліфікуюча ознака злочинів проти власності передбачає, що особа потрапила в житло, інше приміщення чи сховище незаконно, тобто за відсутності вільної можливості та права перебувати в місці, де знаходиться майно (всупереч волі законного володільця, шляхом обману, за відсутності визначених законом підстав чи на порушення встановленого законом порядку). При цьому незаконність проникнення стосується самого факту потрапляння до житла, іншого приміщення чи сховища або перебування в ньому під час скоєння злочину. Спосіб проникнення (застосування фізичних чи інтелектуальних зусиль) принципового значення для встановлення кваліфікуючої ознаки «проникнення» не має. При вирішенні питання про застосування кваліфікуючої ознаки «проникнення в житло, інше приміщення чи сховище» у складі кримінального правопорушення вирішальне значення мають режим доступу до приміщення (вільний/обмежений) та наявність в особи умислу на незаконне входження (потрапляння) до приміщення (сховища, тощо) або незаконне перебування в ньому з метою заволодіння чужим майном.
При вирішенні питання про застосування кваліфікуючої ознаки «проникнення у житло, інше приміщення чи сховище» в складі кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 186 КК України, вирішальне значення мають режим доступу до приміщення (вільний/обмежений) під час вчинення грабежу та наявність у особи умислу на незаконне входження (потрапляння) до приміщення або незаконне перебування в ньому з метою заволодіння чужим майном.
Квартира АДРЕСА_3 , відповідно до наданих показів свідка ОСОБА_9 та потерпілої, що проживали у ній була закрита на замок, що перешкоджало вільному доступу до неї.
Так, обвинувачений ОСОБА_11 суду надав покази, що 04.03.2019 року за адресою АДРЕСА_4 він потрапив самостійно за допомогою ключів які йому навав свідок ОСОБА_12 , в якій проживав. Разом з тим, вказана квартира була закрита на замок, що не оспорював й сам обвинувачений.
Отже, для того щоб проникнути всередину квартири, ОСОБА_11 який не являється власником даної квартири, необхідно було відкрити двері за допомогою ключів, що вказує на відсутність у обвинуваченого вільного доступу до неї, а тому останній здійснив вказані дії шляхом незаконного проникнення, входження (потрапляння) до вказаного житла з метою заволодіння чужим майном.
Також, суд критично відноситься до незгоди обвинуваченого ОСОБА_11 з сумою завданої шкоди кримінальними правопорушенням, оскільки зазначена сума повністю підтверджується висновком експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС ОСОБА_15 від 27.08.2019 №13-1/1490, відповідно до якого ринкова вартість планшету марки «Samsung Galaxy TAB 3» моделі GT-P5200, 32GB, придбаного в серпні 2017 року, станом на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме: 04.03.2019, становить 2216,67, а ринкова вартість камери відеоспостереження Hikvision DS-2CV2Q01FD-IW, придбана у 2018 році, станом на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме: 04.03.2019, становить 1915,23 грн.
З урахуванням наведеного, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення дійшов до впевненого висновку, що провина обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні кримінального злочину викладених у даному провадженні доведена та його умисні дії, що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у приміщення, за ч.3 ст.186 КК України кваліфіковані вірно.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення яке слід кваліфікувати за ч.3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_11 , вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, а саме те, що ним було вчинено тяжкий злочин, обставини його вчинення, умисний характер діянь, форму й ступінь вини, мотивацію вчиненого кримінального правопорушення, дані про його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують йому покарання.
Зокрема, судом враховано, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, при цьому належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, вчинив нові кримінальні правопорушення, на обліку у лікаря-нарколога, психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується посередньо, не працює, не одружений, що свідчить про відсутність у нього стійких соціальних зв'язків, які б були достатнім стримуючим фактором для запобігання вчинення ОСОБА_11 нових кримінальних правопорушень .
Обставин, які пом'якшють покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин скоєння кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, його молодого віку та стану його здоров'я, суд вважає необхідним і достатнім покаранням для його виправлення й попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією закону, за яким визнав його виним.
Суд вважає, що саме таке покарання обвинуваченому ОСОБА_11 буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. На переконання суду, призначене обвинуваченому покарання відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства, потерпілої особи, та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
При цьому, судом встановлено, що 08 жовтня 2020 року ОСОБА_11 засуджено Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України на 3 роки обмеження волі.
Враховуючи викладене, остаточне покарання ОСОБА_11 слід визначити за сукупністю кримінальних правопорушень із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання більш суворим покарання призначеним даним вироком покаряння призначеного вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 08 жовтня 2020 року, оскільки кримінальне правопорушення за даним кримінальним провадженням було вчинено ним до постановлення попереднього вироку. Разом з тим, в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зарахувати покарання, відбуте повністю за попереднім вироком за правилами передбаченими пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, відповідно до яких слід перевести менш суворий вид покарання у виді обмеження волі в більш суворий вид покарання у виді позбавлення волі, виходячи з співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.
Так, Верховий Суд в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.02.2021, справа № 760/26543/17, зазначив, що у разі встановлення судом, що кримінальні правопорушення за новим вироком були вчиненні особою до постановлення декількох попередніх вироків, за які особа засуджена до покарань, що належить відбувати реально, остаточне покарання призначається на підставі ч. 4 ст. 70 КК за правилами, передбаченими частинами 1-3 цієї статті, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених особі покарань за новим вироком та попередніми вироками. Крім цього, Верховний Суд зазначив, що для призначення остаточного покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів мають значення саме призначені попередніми вироками засудженому покарання, а не їх відбуття, натомість відбуття покарання є визначальним при застосуванні судом положень ст. 71 КК та призначенні остаточного покарання за сукупністю вироків.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити застосованим до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у провадженні не заявлявся.
Судові витрати за проведення товарознавчої експертизи 27.08.2019 №13-1/1490, на загальну суму 628,04 гривень підлягають стягненню з ОСОБА_11 на користь держави.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 349, 369-371, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_11 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень покарання призначене вироком від 08 жовтня 2020 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 3 років обмеження волі, поглинути більш суворим покарання призначеним даним вироком та призначити остаточно до відбуття засудженому ОСОБА_11 покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.
Зарахувати в строк остаточного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, покарання, відбуте повністю ОСОБА_11 за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 08 жовтня 2020 у виді 3 років обмеження волі відповідно за правилами передбаченими пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, з розрахунку, що два дні обмеження волі відповідають одному дню позбавлення волі перевівши менш суворий вид покарання у виді обмеження волі в більш суворий вид.
Запобіжний захід застосований до ОСОБА_11 у даному кримінальному провадженні у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_11 слід рахувати з дня проголошення вироку, а саме з 11 лютого 2025 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в строк відбування покарання, зарахувати, ОСОБА_11 , строк попереднього ув'язнення по даному кримінальному провадженню, а саме з 19 червня 2023 року до 10 лютого 2025 року включно.
Судові витрати за проведення товарознавчої експертизи 27.08.2019 №13-1/1490, на загальну суму 628,04 гривень підлягають стягненню з ОСОБА_11 на користь держави.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Шевченківського районного
суду міста Києва ОСОБА_18