Справа № 355/2374/24
Провадження № 2/355/292/25
05 лютого 2025 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Котенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» Тараненка Артема Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
До суду звернувся представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» Тараненко А.І. з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором, а також понесені судові витрати пов'язані з сплатою судового збору під час подачі позовної заяви до суду у сумі 2422,40 гривень, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 гривень.
Свої позовні вимоги представник позивача від ТОВ «Фінасова компанія «ЕЙС» Тараненко А.І. обґрунтував тим, що 27 листопада 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір №389275035 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Ввідповідно до п.1.1. договору кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 9200,00 гривень на умовах строковості зворотності, платності а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов зазначених у договорі, додатках до нього та правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» За п.1.3 договору зазначено, що кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 5000,00 гривень одразу після укладення договору, який має бути повернено до 11 грудня 2021 року.
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. 28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19 згідно якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31 грудня 2020 року між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду №26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишилась як 28 листопада 2018 року та № 28/1118-01. 31 грудня 2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року, при цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року. З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є відступлення прав вимог до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Реєстр боржників не є разовим документом, оскільки договір факторингу передбачає(не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів у випадку бажання та необхідності сторін. За витягом з реєстру прав вимоги №173 від 15 лютого 2022 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ( з урахуванням додаткових угод до нього ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 11618,47 гривень. 30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №30/1023-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року. предметом даного договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходять в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, встановленому в відповідному додатку договору. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №2 від 20 грудня 2023 року до договору факторингу №30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 13387,75 гривень.
28 жовтня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №2810/24/Н відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. За цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі право на одержання яких належить клієнту. Відповідно до п.1.2 перехід від клієнта до фактора права вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості та набуває відповідні права вимоги. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №2810/24/Е від 28 жовтня 2024 року від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 13387,75 гривень. Даний факт підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №2810/24/Е від 28 жовтня 2024 року. На момент подання заяви, за кредитним договором №389275035 від 27 листопада 2021 року становить 13387,75 гривень, яка складається з наступного: 7421,43 гривень-заборгованість по кредиту; 5966,32 гривень -заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Відповідач виконувала умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що вона усвідомлювала існування даного договору та визнавала його зобов'язання за нею. Відповідач належним чином, не повністю сплачувала платежі у зв'язку з чим утворилась прострочена заборгованість. Оскільки відсотки за вказаним кредитним договором нараховувалися відповідно до його умов та закону, вони не підлягають зменшенню.
Представник позивача від ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до судового засідання не з'явився, однак повідомив про можливість розгляду справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує просить задовольнити, у разі неявки відповідача просить розглянути справи заочно.
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась, однак надала до суду письмові пояснення у яких просить у задоволенні стороні позивача позовних вимог відмовити, розгляд справи проводити за її відсутністю. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №173 від 15 лютого 2022 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до неї як відповідача на загальну суму 11618,47 гривень.
Договір є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28 листопада 2018 року-31 грудня 2024 року.
Відповідно ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалося не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Вона звертає увагу, що реєстр прав вимоги №173 від 15 лютого 2022 року підписаний вже після укладення кредитного договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та нею як відповідачем.
Право вимоги за кредитним договором №389275035 від 27 листопада 2021року перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 15 лютого 2022 року відповідно до підписання сторонами реєстру прав вимоги №173. З таких підстав на момент укладання договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року грошові зобов'язання за договором №389275035 від 27 листопада 2021 року ще не існували права кредитора за цим договором не могли відступатися. Сторони не могли передбачати, що буде існувати кредитний договір між нею та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчили передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
Вона ознайомившись з позовними вимогами вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення з таких підстав стороною позивача не надано доказів про видачу кредитних коштів. У своъй позовній заяві сторона позивача послалась на ті обставину, що банком було здійснено переказ коштів на рахунки одержувачів до яких емітовані електронні платіжні засоби по операціях, які вказані в додатку на 93 аркушах. Стороною позивача не було надано доказів, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір якими є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Банківська виписка має статус первинного документу. Розрахунок заборгованості відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є лише похідним від первинної бухгалтерської документації та може містить відомості про господарську операцію. Проте саме банківська виписка за картковими рахунками може бути належним доказом щодо заборгованості за кредитним договором, що споживач користується кредитною карткою, ним вносились кошти на погашення заборгованості, або ні. Надана виписка стороною позивача з особового рахунку на період 28 жовтня 2024 року-06 листопада 2024 року не може бути належним доказом так як вона подавана за зовсім інший період та не містить доказів зарахування на картковий рахунок за кредитним договором. Розрахунок заборгованості, наданий стороною позивача станом на 25 листопада 2024 року не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту. користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві а тому не є належним доказом наявності заборгованості. Крім того сторона позивача зазначила про укладений кредитний договір між нею та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у формі електронного документа з використанням електронного підпису з кінцевим терміном погашення 11 грудня 2021 року, тобто строком на 14 днів. Згідно цього договору були нараховані проценти навіть після закінчення строку дії кредитного договору №389275035. ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» було нараховані проценти за 15 лютого 2022 року -20 грудня 2023 року. Сторона позивача продовжує нарахувати проценти за цим кредитним договором. Про зміну кредиторів згідно договорів факторингу її ніхто не повідомляв. Крім того стосовно реєстрів прав вимоги до договорів факторингу не відповідають їх формі, оскільки у наданих реєстрах міститься на окремому аркуші лише дані щодо однієї вимоги, що відступається - до неї та не мають інших вимог, що відступаються. За вказаною формою складаються витяги з реєстру прав вимоги, а не самі реєстри. В наявних в матеріалах справи реєстрах, де вона зазначена боржником самі по собі не свідчать про набуття позивачем прав кредитора по відношенню до позичальника, а є додатками до договору та його невід'ємною частиною. Крім того вона не погоджується з стягнення витрат понесеними стороною позивача про надання правової допомоги, оскільки ця сума є невідповідною з наданими послугами доказів, які б вказували на виконану роботу яка була оплачена надано не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливу відмову у задоволенні заявлених позовних вимог, оскільки:
Відповідно до положень ч.1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
На підставі ч.1ч.7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
З копії заявки на отримання грошових коштів в кредит від 27 листопада 2021 року слід, що відповідач ОСОБА_1 звернулась до сторони позивача про надання кредиту за договором (оферта) 389275035 дата укладання договору 27 листопада 2021 року сума кредиту 5000,00 гривень строком на 14 днів. Вказавши свої персональні дані, електронну адресу та адресу проживання, номер картки.(а.с.43)
Згідно копії довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» слід, що відповідачем ОСОБА_1 був отриманий одноразовий ідентифікатор для підпису договору №389275035 від 27 листопада 2021 року на суму кредиту 5000,00 гривень, строком кредитування 14 днів, процентна ставка 1,98 % в день.(а.с.44-45)
З копії споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору №389275035 від 27 листопада 2021 року слід, з умовами кредитуванні з урахуванням побажань споживача, порядком повернення кредиту сторона відповідача не було ознайомлена відсутній її підпис як в електронний так і графічний.(а.с.18-20)
З копії договору кредитної лінії №389275035 від 27 листопада 2021 року слід, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 9200 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Відповідно до п.1.3 кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 5000,00 гривень одразу після укладення договору, який має бути повернутий до 11 грудня 2021 року. Договір підписаний одноразовим ідентифікатором MNV84EK7 (а.с.21-28)
З копії платіжних доручень про перерахування коштів з підписом та печаткою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» слід, що через банк АТ «ТАСКОМБАНК» на платіжну картку ОСОБА_1 згідно договору №389275035 від 27 листопада 2021 року були перераховані 5000,00 гривень та 4200,00 гривень.(а.с.63-64)
З електронного повідомлення АТ «ТАСКОМБАНК» слід, що в рамках договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам №48 18 липня 2019 року банком було здійснено перекази грошових коштів на рахунки одержувачів до яких емітовані електронні платіжні засоби по операціях, що вказані додатку на 93 аркушах.(а.с.65-67)
Судом були досліджені Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».(а.с.29-42)
З копії договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року слід, що ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір факторингу до умов якого, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги та становиться кредитором.(а.с.68-74)
З копії додаткових угод до договору факторинг №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року за №19 від 28.11.2019 року, за №26 від 31 грудня 2020 року, за №27 від 31 грудня 2021 року, за № 31 від 31 грудня 2022 року, за №32 від 31 грудня 2023 року слід, що строк дії договору продовжувався.(а.с.79,80-86,90-92)
З копії реєстру прав вимоги за договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року за слід, що боржник відповідач ОСОБА_1 у списку значиться за №1230 борг 11618,47 гривень(а.с.93-95)
Оглянувши копії реєстру прав вимог між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ Онлайн Фінганс», Акти повернення права вимоги, Акт прийому -передачі реєстр боржників реквізити яких не заповнені маються тільки підписи та печатки. Сторона позивача не оговорила, що малось на увазі за цими документи і не може їх визнати належними та допустимими доказами. (а.с.75-78,87-89,102-104,116-118)
З копії договору факторингу №30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року слід, що ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «Фінансової компанії «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги та становиться кредитором.(а.с.96-101)
З копії реєстру прав вимоги за договором факторингу №2/ від20 грудня 2023 слід, що боржник відповідач ОСОБА_1 у списку значиться за №7633 борг 13387,75 гривень.(а.с.105-108)
З копії договору факторингу №2810/24/Е від 28 жовтня 2024 року слід, що ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «Фінансової компанії «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги та становиться кредитором.(а.с.109-115)
З копії реєстру прав вимоги до договору факторингу №2810/24/Е від 28 жовтня 2024 року слід, що боржник відповідач ОСОБА_1 у списку значиться за №115 борг становить13387,75 гривень.(а.с.119-121)
З копії акту прийому-передачі реєстрі-боржників за Договором факторингу №2810/24/Е від 28 жовтня 2024 року слід, що ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» уклали акт про те, що на виконання п.1.2 Договору факторингу №2810/24/Е від 28 жовтня 2024 року укладено про наступне, клієнт передав факторові реєстр боржників в кількості 945, загальна сума заборгованості складає 30 647 990,16 гривень.(а.с.122)
З копії розрахунку заборгованості надану директором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Сергієм Сінченко слід, що відповідачем ОСОБА_1 сплачено за кредитом процентів 11 грудня 2021 року 1568.16 гривень, 100 гривень11 січня 2022 року. 5 гривень13 січня 2022 року, 2600гривень 15 січня 2022 рокую.4035 гривень 21 січня 2022 року,3202.27 гривень 27 січня 2022 року, 5 гривень 06 лютого 2022 року,4197.04 гривень 15 лютого 2022 року всього 15712 гривень(а.с.123-125)
З копії розрахунку заборгованості надану директором ТОВ «Таліон Плюс» Віталієм Патіюк слід, що відповідачем ОСОБА_1 будь яке повернення боргу не відбувалось(а.с.126-127)
З копії виписки з особового рахунку за кредитним договором №389275035 відповідача ОСОБА_1 , яка надана директором ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» Олексієм Поляковим слід, що за 28 жовтня 2024-06 листопада 2024 року борг становить 13387,75 гривень, який не погашений.(а.с.128)
Як слід за ст. 1077 ЦПК України, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
За ст. 1078 ЦК України слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);2) правонаступництва;3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
З ст.514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст.1082 ЦК України слід, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Аналізуючи надані стороною позивача докази судом не було встановлено, що повністю відбувся договір факторингу, оскільки підписання його сторонами було оговорена за договором факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до умов якого відповідно до п.5.2.1 своєчасно та в повному обсязі здійснювати фінансування в порядку передбаченому цим договором. За п.5.4.1 вимагати від фактора своєчасно та повної оплати фінансування відповідно до умов договору. Між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» за договором факторингу п.2.3 з якого слід, що розмір оплати послуг фактора за надання фінансування клієнту за цим договором за кожен реєстр прав вимоги становить 100 гривень, що сплачується клієнтом протягом 5 банківських днів з дати складання кожного реєстру прав вимог на банківський рахунок фактора зазначений у відповідному пункті цього договору. Між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» договору факторингу п.3.3, п.3.4, що фактор сплачує клієнтові 100% ціни продажу 245669.69 гривень без ПДВ,. за сплачені фактором грошові кошти у вигляді ціни продажу, клієнт сплачує фактору плату в розмірі 100 гривень без ПДВ, шляхом перерахування протягом 3-х робочих днів з моменту проведення фактором оплати передбаченої п.3.3 даного договору.(а.с.68-74,111-112,96-101,109-115)
Стороною позивача не було надано свідчень проте, що був завершений ні один з договір факторингу, одним з умов яких було передача грошових коштів в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт з таких підстав відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Як слід з правової позиції Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2021 року (справа №301/2368/14-ц) де було зазначено, що вирішуючи питання про перехід до нового кредитора права грошової вимоги слід звернути увагу на наявність доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати за кожним договором відступлення на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов'язань за договором. На необхідність перевірки факту перерахування коштів на виконання умов договору про відступлення права вимоги також посилався Верховний суд у постанові від 29 вересня 2021 року в справі №2-879/11(провадження №61-10005св21) з огляду на умови такого договору, зокрема щодо набуття новим кредитором права вимоги до боржника після здійснення оплати за вказаним договором.
Стосовно додаткових умов до договору факторингу, який укладався між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» права майбутньої вимоги на момент укладення договору повинен був визначеним, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо відповідача ОСОБА_1 на момент укладення Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року не існувало та сторони не могли передбачити, що 27 листопада 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладе кредитний договір №389275035 з відповідачем ОСОБА_1 ..
На час укладення договору відступлення права вимоги №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, предмет не індивідуалізовано належним чином.
30 жовтня 2023 року на підставі Договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» передало фактору ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
17 липня 2024 року на підставі Договору факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було відступлено ТОВ ФК «ЕЙС» право грошової вимоги до відповідача.
Разом з тим, право вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем ОСОБА_1 , у зазначені договори факторингу входити не могла.
Таким чином ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило передачу невизначених вимог, оскільки жодної вимоги щодо відповідача ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу не існувало.
Слід прийняти позицію відповідача ОСОБА_1 , яка вважає, що реєстри прав вимог до договорів факторингу не відповідають їх формі, оскільки у наданих реєстрах міститься на окремому аркуші лише дані щодо однієї вимоги, що відступається - до тільки до неї як відповідача, та не мають інших вимог, що відступаються. За вказаною формовою складаються витяги з реєстру прав вимоги, а не самі реєстри.
Окрім цього, суд звертає увагу, що наявні в матеріалах справи реєстрів прав вимоги, де боржником зазначено відповідача ОСОБА_1 , самі по собі не свідчать про набуття стороною позивача прав кредитора по відношенню до позичальника, а є тільки додатками до договору та його невід'ємною частиною.
Ураховуючи, що позивачем ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС».
Отже, заявлені стороною позивача вимоги є безпідставними, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» є неналежним позивачем, бо не було доведено право вимагати від відповідача ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором, укладеним 27 листопада 2021 року між нею та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
З таких підстав у задоволенні позову представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» Тараненка А.І. слід відмовити з підстав відсутності порушеного, не визнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача.
Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2 ,4 ,12 , 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265 ,280 ЦПК України, та ст.ст. 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1050, 1052, 1054,1077,1078 ЦК України,
У задоволенні позовних вимог представнику позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» Тараненко Артему Ігоровичу про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 , відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду, шляхом подачі скарги через Баришівський районний суд Київської області.
Повне рішення складено 10 лютого 2025 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов