14 лютого 2025 року
м. Київ
справа №520/6716/24
адміністративне провадження № К/990/4886/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправними дії щодо відмови Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, оформленої листом від 22 лютого 2024 року № 176/176/100/754/406/ПС, в перерахунку та виплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, з урахуванням раніше виплачених сум, за період з 01 січня 2021 року по дату звільнення, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, з урахуванням раніше виплачених сум, а також перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба з 01 січня 2020 року по дату звільнення ОСОБА_1 у розмірі 50% місячного грошового забезпечення, визначивши посадовий оклад і оклад за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня кожного календарного року розрахункового періоду (з 01 січня 2020 року по дату звільнення), на відповідний тарифний коефіцієнт з обов'язковим перерахунком в ці місяці розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів;
- зобов'язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2020 року по дату звільнення, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року та 01 січня 2021 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, з урахуванням раніше виплачених сум, а також зобов'язати здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_1 у розмірі 50% місячного грошового забезпечення, яке визначити (з урахуванням раніше сплачених сум): за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року та Законом України від 15 грудня 2020 року № 1082- IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за період з 01 січня 2020 року по дату звільнення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду 25 березня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року по справі № 520/6716/24 залишено без змін.
19 листопада 2024 представником позивача подано заяву ухвалення додаткового судового рішення, а саме:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба з 01 січня 2020 року по дату звільнення ОСОБА_1 у розмірі 50% місячного грошового забезпечення, визначивши посадовий оклад і оклад за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня кожного календарного року розрахункового періоду (з 01 січня 2020 року по дату звільнення), на відповідний тарифний коефіцієнт з обов'язковим перерахунком в ці місяці розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_1 у розмірі 50% місячного грошового забезпечення, яке визначити (з урахуванням раніше сплачених сум): за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року та Законом України від 15 грудня 2020 року № 1082- IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за період з 01 січня 2020 року по дату звільнення.
Додатковим рішенням Харківськго окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року задоволено частково заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення.
Визнано протиправними дії Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба з 29 січня 2020 року по дату звільнення ОСОБА_1 у розмірі 50% місячного грошового забезпечення, визначивши посадовий оклад і оклад за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня кожного календарного року розрахункового періоду (з 29 січня 2020 року по 01 лютого 2021 року), на відповідний тарифний коефіцієнт з обов'язковим перерахунком в ці місяці розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів.
Зобов'язано Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба провести перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_1 у розмірі 50% місячного грошового забезпечення, яке визначити (з урахуванням раніше сплачених сум): за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року та Законом України від 15 грудня 2020 року № 1082- IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за період з 29 січня 2020 року по 01 лютого 2021 року.
Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року апеляційну скаргу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба залишено без задоволення. Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року по справі №520/6716/24 залишено без змін.
07 лютого 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, в якій скаржник просить скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
В свою чергу, відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник вказує, що підставою касаційного оскарження судових рішень є підпункти «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та зазначає, що спір між сторонами стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.
При цьому, скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.
Тому, колегією суддів не може бути прийнято до уваги посилання на існування обставин, визначених підпунктом «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, оскільки скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин. Крім того скаржником не наведено існування різної судової практики у подібних правовідносинах, яка б свідчила про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики.
Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, також може бути зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики.
Вжите національним законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Указане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням і захистом цінностей, утрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення: визначення і зміну конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Касаційна скарга не містить аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.
Стосовно «виняткового значення» справи для її учасника, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Однак, твердження скаржника про те, що справа становить виняткове значення для нього (підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України) не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів.
При цьому використання оціночних чинників, як-то: «винятковість значення справи для скаржника», «значення для формування єдиної правозастосовчої практики», або «суспільний інтерес» тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду».
Доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до цитування норм законодавства України, а також переоцінки доказів, досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, і ґрунтуються на незгоді з висновками цих судів щодо їхньої оцінки. Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права, що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів, а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.
У свою чергу, посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, не виключає застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Отже, скаржник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями КАС України могли б вимагати касаційного розгляду справи.
Враховуючи, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року, якою переглянуте додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у цій справі, з моменту її ухвалення стала невід'ємною частиною основного судового рішення, а передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Аналогічну правову позицію викладено в ухвалах Верховного Суду від 11 квітня 2022 року у справі № 560/1124/21, від 17 січня 2022 року у справі № 260/4012/20, від 19 січня 2022 року у справі № 440/1953/20, від 18 січня 2022 року у справі № 240/4786/21, від 28 липня 2022 року у справі № 420/17362/21.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіА.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов