14 лютого 2025 року
м. Київ
справа №260/4927/24
адміністративне провадження №К/990/314/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мацедонської В.Е.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В. від розгляду справи №260/4927/24
за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання дії та бездіяльності протиправними,
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (далі також - КДКА Закарпатської області, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, у якому просила суд визнати протиправним та скасувати рішення КДКА Закарпатської області від 31 липня 2024 року, яким порушено дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_1 .
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року відмовлено повністю в задоволенні адміністративного позову.
Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржила позивач, оскільки вважає його безпідставним та необґрунтованим, просила оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у справі № 260/4927/24 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення КДК адвокатури Закарпатської області від 31 липня 2024 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1.
03 січня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга КДКА Закарпатської області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №260/4927/24.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №260/4927/24.
13 лютого 2025 року від представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В від розгляду справи №260/4927/24.
В обґрунтування такої заяви зазначається, що суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жук А.В. приймав і приймає участь у двох провадженнях, а саме у справі №260/10589/23 та №260/4927/24, які стосуються одних і тих же фактів та обставин. Як вказує, заявник, 23 вересня 2024 року у справі №260/10589/23 суддя Жук А.В. дозволив залишитись судді Загороднюку А.В., який до вирішення відводу, заявленого 12 серпня 2024 року та не розглянутого всупереч вимог КАС України, взяв участь у прийнятті судового рішення - ухвали від 03 вересня 2024 року, що на думку сторони позивача, є порушенням правил відводу (самовідводу) та істотним порушенням норм процесуального права, що передбачено диспозицією пункту 2 частини третьої статті 353 КАС України. Оскільки, як вважає позивач, суддя Жук А.В. за аналогічних фактів вже порушив закон і сформував по питанню повноважень правову позицію, виклав її письмово в ухвалі, яка протирічить завданням адміністративного судочинства в іншій справі за тим же складом учасників судового провадження, що на думку заявника, викликає сумнів у його об'єктивності і упередженості. Серед іншого, вказує, що прийняття судових рішень у декількох провадженнях суддею Жуком А.В., що стосуються одних і тих же фактів, тих же самих учасників процесу, ставить під сумнів безсторонність суду з огляду на те, що правосуддя повинно не тільки чинитися, але і має бути видно, що воно чиниться з довірою, яку суд повинен вселяти в громадськість у демократичному суспільстві. На переконання сторони позивача, довіри до судді Жука А.В. - не має.
Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
За текстом частин одинадцятої, дванадцятої статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Скаржником заявлено клопотання про здійснення розгляду відводу за її участю та участі її представника в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Крім того, позивач вимагає забезпечити трансляцію судових засідань.
За приписами частини восьмої статті 40 КАС України вирішення питання про відвід у відкритому судовому засіданні є правом, а не обов'язком суду.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany" ("Аксен проти Німеччини"), заява № 8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі "Varela Assalino v. Portugal" ("Варела Ассаліно проти Португалії"), заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмові заяві, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Отже, у цій справі Суд не вбачає підстав для вирішення питання про відвід у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відповідно проводити трансляцію судових засідань.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про відвід, Верховний Суд виходить з такого.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.
Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1. Суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Враховуючи те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу -запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді, сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб'єктивних та об'єктивних чинників.
Так, надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, урахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Так, суд враховує правовий висновок ЄСПЛ, викладений в рішеннях по справі "Ветштайн проти Швейцарії", "Білуха проти України", відповідно до якого, безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року в справі "Мироненко і Мартенко проти України", заява №4785/02 та рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року в справі "Олександр Волков проти України", заява №21722/11).
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Разом з тим, на думку Суду, підстави для відводу судді Жука А.В., заявлені скаржником не знайшли підтвердження та ґрунтуються на припущеннях та суб'єктивній оцінці позивачем обставин справи.
Верховний Cуд також бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу «a priori» не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Тож колегія суддів звертає увагу, що у відповідності з положеннями частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У той же час, на думку колегії суддів, доводи заявника свідчать про незгоду сторони з прийнятими у справі №260/10589/23 судовими рішеннями, зокрема з ухвалою від 23 вересня 2024 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 09 вересня 2024 року про відвід судді Загороднюка А.Г. від участі у розгляді справи №260/10589/23, що у відповідності до положень частини четвертої статті 36 КАС України, не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.
Крім того, Суд зазначає, що безпідставними є твердження заявника про участь судді Жука А.В. у іншому судовому провадженні, яка стосується одних і тих же фактів та обставин.
Так, у справі №260/10589/23 суддя Жук А.В. вирішував виключно заяви про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Загороднюка А.Г., судді Білак М.В., судді Кашпур О.В. та не оцінював факти та обставини, що стосуються предмету спору у справі №260/10589/23.
Інших аргументів та доказів, які б підтверджували безсторонність судді Жука А.В., або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості та безсторонності, з доводів заяви про відвід не вбачається.
Доводи і обставини, на які посилається заявник, не можуть вважатися підставою для сумніву в безсторонності судді під час розгляду цієї справи.
У заяві відсутні посилання на конкретні факти прояву суддею поведінки, яка б свідчила про його небезсторонність чи заінтересованість у результаті розгляду цієї справи.
Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
За таких обставин, заява представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В. від розгляду справи №260/4927/24 є необґрунтованою.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 36, 40, 240, 243, 248 КАС України, Суд
1. Заяву представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В. від розгляду справи №260/4927/24 - визнати необґрунтованою.
2. Передати заяву представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В. від розгляду справи №260/4927/24 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
В.Е. Мацедонська,
Судді Верховного Суду