13 лютого 2025 року
м. Київ
справа №990/393/24
адміністративне провадження №П/990/393/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Головуючого судді - Бевзенка В. М.,
суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В., Стрелець Т. Г., Чиркіна С. М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Кірсенко А.І.,
представника позивача: Пашинського М.М.,
представника відповідача: Таркаєвої О.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження як суд першої інстанції клопотання адвоката Пашинського Миколи Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про залучення Вищої ради правосуддя до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у справі № 990/393/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії судів України про визнання рішення протиправним та нечинним,
19 грудня 2024 адвокат Пашинський Микола Миколайович (далі - представник позивача, Пашинський М.М.), який діє в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) подав до Верховного Суду як суду першої інстанції позовну заяву до Вищої кваліфікаційної комісії судів України (далі - відповідач, Комісія, ВККС України), в якій просить:
- визнати протиправним та нечинним рішення ВККС України від 19.11.2024 № 206/ко-24 (далі - оскаржуване рішення, рішення ВККС України від 19.11.2024 № 206/ко-24), ухваленого за результатами дослідження досьє, проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді, яким вирішено:
- визначити, що суддя Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 305 балів;
- визнати суддю Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді;
- внести до Вищої ради правосуддя подання про звільнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 із займаної посади.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2024 для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Бевзенко В.М. - головуючий суддя, судді: Берназюк Я. О., Коваленко Н. В., Стрелець Т. Г., Чиркін С. М.
Суд ухвалою від 24.12.2024 позовну заяву залишив без руху та надав позивачеві строк протягом десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Суд ухвалою 08.01.2025 відкрив провадження в адміністративній справі та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 13 лютого 2025 року о 14 годині. Окрім того, у вказаній ухвалі Суд вирішив, що питання щодо необхідності залучення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача буде вирішено колегією суддів у судовому засіданні.
На обґрунтування клопотання про залучення ВРП до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача представник позивача зазначив, що Закон України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) прямо передбачає, що в низці випадків ВККС України ухвалює саме рішення про надання «рекомендацій» (що відповідає буквальному формулюванню визначеному у частині восьмій статті 101 Закону № 1402-VIII), зокрема, конкурс на зайняття вакантної посади судді завершується саме ухваленням ВККС України рішення про «рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді» або «рекомендацію про переведення судді (якщо переможцем конкурсу на посаду судді місцевого суду став суддя)» (частина друга статті 79-5 Закону № 1402-VIII). Схожі положення містилися і в редакції Закону № 1402-VIII, яка була чинною до 30.12.2023.
Натомість п. 20 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII як в попередній, так і в чинній редакції визначають, що виявлення за результатами оцінювання судді його невідповідності займаній посаді є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП па підставі подання ВККС України.
Також вказує, що 30.12.2023 набрала чинності нова редакція п. 20 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, а отже будь-яке рішення ВРП (у контексті обставин цієї справи, де щодо позивача колегією ВККС України вже ухвалено остаточне рішення про визнання його таким, що відповідає займаній посаді) має негативні наслідки. Зокрема, в разі задоволення подання ВККС України про звільнення судді ВРП повинна буде звільнити цього суддю.
Водночас у разі відмови ВРП у задоволенні подання ВККС України підлягатиме застосуванню новий пункт 20-1, яким Закон № 1402-VIII доповнено згідно із Законом №3511-IX від 09.12.2023 (разом із зміною пункту 20):
«Якщо Вищою радою правосуддя відмовлено в задоволенні подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення судді у зв'язку з його невідповідністю займаній посаді, суддя вважається таким, чию відповідність займаній посаді не оцінено відповідно до підпункту 4 пункту 16-1розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.
У такому разі оцінювання відповідності такого судді займаній посаді продовжується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України в пленарному складі із стадії, що визначена Вищою радою правосуддя у рішенні про відмову в задоволенні подання про звільнення такого судді.
Якщо Вищою радою правосуддя не визначено таку стадію, оцінювання продовжується із стадії, визначеної Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з урахуванням мотивів рішення Вищої ради правосуддя про відмову в задоволенні подання про звільнення такого судді, включаючи рішення прийняті Вищою радою правосуддя до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар'єри".
Також зазначає, що за чинною редакцією пунктів 20 і 20-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, навіть у разі відмови ВРП у задоволенні подання пленарного складу ВККС України про звільнення позивача з посади судді, наприклад, з мотивів того, що пленарний склад не мав повноважень продовжувати завершену рішенням колегії ВККС України процедуру оцінювання судді на «відповідність займаній посаді», це призведе до відновлення цієї вже завершеної остаточним рішенням ВККС України процедури оцінювання, що підриватиме принцип правової визначеності, адже відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення' Конституції України таке оцінювання має бути проведене лише один раз.
Враховуючи наведене представник позивача вважає, що залучення ВРП є обов'язковим для розгляду справи № 990/393/24.
13 лютого 2025 року в судовому засіданні представник позивача підтримав заявлене клопотання про залучення ВРП до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, просив його задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що вирішення цього клопотання покладає на розсуд Суду.
Вирішуючи питання про наявність підстав для залучення до участі в справі ВРП як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Суд виходить з такого.
Частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
Згідно з частиною четвертою статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Відповідно до частини п'ятої статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду в справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарг на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Отже, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі у справі за умови, що рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи по суті, може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки таких осіб.
Суд зазначає, що предметом позову у цій справі є рішення ВККС України від 19.11.2024 № 206/ко-24, яким, зокрема, вирішено внести до ВРП подання про звільнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 із займаної посади.
З урахуванням викладеного у цій справі є встановлені у статті 49 КАС України підстави для залучення ВРП до участі у справі як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Керуючись статтями 49, 243, 248, 256, 266 КАС України, Суд, -
Клопотання адвоката Пашинського Миколи Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про залучення Вищої ради правосуддя до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у справі № 990/393/24 -задовольнити.
Залучити до участі у справі № 990/393/24 на стороні відповідача Вищу раду правосуддя.
Копію ухвали та позовної заяви надіслати третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Головуючий суддя: В. М. Бевзенко
Судді: Я. О. Берназюк
Н. В. Коваленко
Т. Г. Стрелець
С. М. Чиркін