13 лютого 2025 року
м. Київ
справа №380/2540/24
адміністративне провадження № К/990/4324/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Желєзного І.В., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_5 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (далі - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ; далі ІНФОРМАЦІЯ_12, ВЧ НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач 2), ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) далі - відповідач 3), ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_5 ) (далі - відповідач 4), в якому просив:
- визнати протиправними дії АДПС щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01 грудня 2015 року по жовтень 2016 року включно та з червня 2017 року по січень 2018 року включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- зобов'язати АДПС нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період із 01 грудня 2015 року по жовтень 2016 року включно та з червня 2017 року по січень 2018 року включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_12 щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із листопада 2016 року по травень 2017 року включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_12 нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період із листопада 2016 року по травень 2017 року включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_13 щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_13 нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_13 щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з березня 2018 року по серпень 2018 року включно;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_13 нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період з березня 2018 року по серпень 2018 року включно у розмірі 1 603,31 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_14 щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із вересня 2018 року по грудень 2019 року включно;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_14 нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період із вересня 2018 року по грудень 2019 року включно у розмірі 1603,31 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність ЗРУ ДПС щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із січня 2020 року по 01 серпня 2021 року;
- зобов'язати ЗРУ ДПС нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період із січня 2020 року по 01 серпня 2021 року у розмірі 1603,31 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 01 грудня 2015 року по жовтень 2016 року включно та з червня 2017 року по січень 2018 року включно.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01 грудня 2015 року по жовтень 2016 року включно та з червня 2017 року по січень 2018 року включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з відрахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із листопада 2016 року по травень 2017 року включно.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із листопада 2016 року по травень 2017 року включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з відрахуванням виплачених, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року включно.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з березня 2018 року по серпень 2018 року включно.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період з березня 2018 року по серпень 2018 року включно у розмірі 1 603,31 грн на місяць, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_9 (військова частина НОМЕР_4 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із вересня 2018 року по грудень 2019 року включно.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_10 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період із вересня 2018 року по грудень 2019 року включно у розмірі 1 603,31 грн на місяць, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_5 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із січня 2020 року по 01 серпня 2021 року.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_11 (військова частина НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період із січня 2020 року по 01 серпня 2021 року у розмірі 1 603,31 грн на місяць, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року.
04 лютого 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 , в якій скаржник просив скасувати на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2025 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ..
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник за змістом поданої касаційної скарги послався на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідач зазначає, що ця справа має виняткове значення для ІНФОРМАЦІЯ_3 і в цілому для Державної прикордонної служби України. Врегулювання даної категорії справи обумовлено значним суспільним інтересом, а тому потребує для формування єдиної правозастосовної практики.
Вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Справа яка має виняткове значення для її учасника, може бути виокремлена із загальних правил розгляду адміністративних справ Верховним Судом, якщо особа яка подає касаційну скаргу, обґрунтовано довела, що саме цей випадок стосується його безпосередньо, порушує його права, свободи та інтереси.
Суд наголошує, що з огляду на те, що поняття виняткового значення справи є оціночним, воно потребує належного обґрунтування з боку скаржника. Посилання на негативні наслідки для відповідача у зв'язку з ухваленими рішеннями судів у цій справі не на його користь без відповідного підкріплення прикладами/доказами, не дає підстав для відкриття касаційного провадження.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
Щодо посилання відповідача на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Решта доводів скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Отже, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 12, 13, 257, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_5 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіА.Г. Загороднюк І.В. Желєзний В.М. Соколов