13 лютого 2025 року
м. Київ
справа №320/31324/23
адміністративне провадження № К/990/4901/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2025 року у справі № 320/31324/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АВЕНТИН» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "АВЕНТИН" (далі - ТОВ "НВП "Авентин") звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві № 61877 від 08.05.2023 про відповідність ТОВ "НВП "Авентин" (код ЄДРПОУ 44486477) критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити ТОВ "НВП "Авентин" (код ЄДРПОУ 44486477) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року позов задоволено.
09 січня 2024 року позивач подав до суду першої інстанції клопотання про ухвалення додаткового судового рішення стосовно вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу, в якому зазначив, що ним понесено судові витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 40 000,00 гривень.
Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2025 року, клопотання ТОВ "НВП "Авентин" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в адміністративній справі №320/31324/23 задоволено частково. Стягнуто на користь ТОВ "НВП "Авентин" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві. В іншій частині відмовлено.
Не погодившись з додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2025 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Відповідно до статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Отже, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252).
У таких випадках суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Оскільки додаткове судове рішення після його ухвалення стає частиною судового рішення по суті позовних вимог, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для рішення по суті, оскільки вирішує питання, які не пов'язані із вимогами адміністративного позову, але в обов'язковому порядку мають бути вирішені судом.
Отже, при вирішенні питання про можливість відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2025 року у справі № 320/31324/23, вирішальним є питання можливості касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій по суті спору.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2024 року було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 320/31324/23 на підставі пункту 1 частини першої статті 333 КАС України.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи те, що додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2025 року у цій справі з моменту їх ухвалення стали невід'ємною частиною основного судового рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, -
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2025 року у справі № 320/31324/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АВЕНТИН» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. В. Дашутін
Судді О. О. Шишов
М. М. Яковенко