ф
13 лютого 2025 року
м. Київ
справа №990/53/25
адміністративне провадження №П/990/53/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Шарапи В.М., Бевзенка В.М., Коваленко Н.В., Стрелець Т.Г.,
перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
10.02.2025 ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Верховного Суду, як суду першої інстанції, з позовом до Вищої ради правосуддя (далі також - відповідач, ВРП), в якому просить:
- заяву ОСОБА_1 про визнання дій суб'єкта владних повноважень - Вищої ради правосуддя протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та встановлення відсутності компетенції задовольнити;
- визнати противоправними дії ВРП;
- зобов'язати ВРП вилучити інформацію про ОСОБА_1 , яка знаходиться у розпорядженні Другої Дисциплінарної палати ВРП, збирання, використання якої здійснювалося з порушенням вимог закону;
- встановити відсутність компетенції (повноважень) ВРП та її членів щодо збирання, зберігання, використання та поширення інформації про скаржника за результатами розгляду матеріалів за його дисциплінарною скаргою стосовно судді.
Судом встановлено, що 29.01.2025 до Верховного Суду, як суду першої інстанції, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Романа Анатолійовича, в якій позивач просив:
- заяву ОСОБА_1 про визнання дій суб'єкта владних повноважень - Вищої ради правосуддя та члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Романа Анатолійовича протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та встановлення відсутності компетенції задовольнити;
- визнати противоправними дії Вищої ради правосуддя та члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Романа Анатолійовича;
- зобов'язати Вищу раду правосуддя вилучити інформацію про ОСОБА_1 у пункті 30 розділу "Факти, установлені під час попередньої перевірки" ухвали від 14.08.2024 за №2477/2дп/15-24 Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, збирання, використання якої здійснювалося з порушенням вимог закону, шляхом виключення пункту 30 розділу "Факти, установлені під час попередньої перевірки" з ухвали від 14.08.2024 за №2477/2дп/15-24 Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя;
- встановити відсутність компетенції (повноважень) Вищої ради правосуддя та її членів щодо збирання, зберігання, використання та поширення інформації про скаржника за результатами розгляду матеріалів за його дисциплінарною скаргою стосовно судді.
Ухвалою Верховного Суду від 03.02.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Романа Анатолійовича про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачеві з усіма доданими до неї документами.
04.02.2025 ОСОБА_1 звертався до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя, третя особа - член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселко Роман Анатолійович про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, у якому просив:
- заяву ОСОБА_1 про визнання дій суб'єкта владних повноважень - Вищої ради правосуддя протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та встановлення відсутності компетенції задовольнити;
- визнати противоправними дії Вищої ради правосуддя;
- зобов'язати Вищу раду правосуддя вилучити інформацію про ОСОБА_1 у пункті 30 розділу "Факти, установлені під час попередньої перевірки" ухвали від 14.08.2024 року за №2477/2дп/15-24 Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, збирання, використання якої здійснювалося з порушенням вимог закону, шляхом виключення пункту 30 розділу "Факти, установлені під час попередньої перевірки" з ухвали від 14.08.2024 за №2477/2дп/15-24 Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя;
- встановити відсутність компетенції (повноважень) Вищої ради правосуддя та її членів щодо збирання, зберігання, використання та поширення інформації про скаржника за результатами розгляду матеріалів за його дисциплінарною скаргою стосовно судді.
Ухвалою Верховного Суду від 07.02.2025 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа - член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселко Роман Анатолійович про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Перевіряючи подану 10.02.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії на відповідність вимогам процесуального закону, які діяли на час її подання, Суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не вказав стосовно учасників справи відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Вказане свідчить про недотримання позивачем вимог пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України та є недоліком позовної заяви.
Пунктом 4 частини п'ятою статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
В частині першій статті 5 КАС України зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
В силу частини четвертої статті 22, частини першої статті 266 КАС України Верховний Суд як суду першої інстанції розглядає адміністративні справи щодо:
1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України;
2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат;
5) законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Частиною четвертою статті 266 КАС України визначено, що Верховний Суд за наслідками розгляду адміністративних справ, визначених частиною другою цієї статті, може:
1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині;
2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Кабінет Міністрів України, Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити певні дії;
3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 245 цього Кодексу.
Позивачем не дотримано вимоги пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України. З позовної заяви вбачається, що позивачем не сформульовано зміст позовних вимог відповідно до статті 266 КАС України, позовні вимоги визначені у спосіб, що унеможливлює встановлення їх конкретного змісту та визначення способу відновлення права, за захистом якого звернувся позивач.
Суд також зауважує, що судові рішення (у тому числі ухвала про відкриття провадження у справі) не можуть ґрунтуватися на здогадках (припущеннях) про те, який зміст його позовних вимог, чим вони обґрунтовані та чим підтверджуються. Ці та інші вимоги до позовної заяви є обов'язковими і обов'язок щодо їхнього виконання покладений саме на позивача як ініціатора звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору.
У позовній заяві позивач зазначає про порушення його прав, серед іншого, у зв'язку з протиправними діями відповідача щодо відмови позивачу в доступі до інформації про нього, приховування цієї інформації, при цьому, прохальна частина позовної заяви не узгоджується із вказаним обґрунтуванням позовної заяви і повноваженнями суду, наведеними в частині першій статті 5 і частині четвертій статті 266 КАС України.
Отже, позовні вимоги позивача не відповідають наведеним приписам норм процесуального права та позбавляють Верховний Суд можливості встановити дійсний зміст і суть правовідносин, що виникли між позивачем та Вищою радою правосуддя.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до Суду протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху уточненої позовної заяви, із приведенням її у відповідність до вимог:
- пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України, зазначивши стосовно учасників справи відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України, сформулювавши позовні вимоги з урахуванням положень статті 266 КАС України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 248, 266 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Суду уточненої позовної заяви, із приведенням її у відповідність до вимог:
- пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України, зазначивши стосовно учасників справи відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України, сформулювавши позовні вимоги з урахуванням положень статті 266 КАС України.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк позовна заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернута особі, що її подала з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
В.М. Шарапа
В.М. Бевзенко
Н.В. Коваленко
Т.Г. Стрелець ,
Судді Верховного Суду