05 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 380/25892/23 пров. № А/857/26150/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Курильця А. Р., Пліша М. А.,
з участю секретаря судового засідання - Березюка Д. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №380/25892/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі,-
суддя в 1-й інстанції - Хома О. П.,
дата ухвалення рішення - 24 вересня 2024 року,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення - 03 жовтня 2024 року,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у Львівській області №3620 від 12 жовтня 2023 року “Про застосування дисциплінарного стягнення» в частині застосування до заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області, підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції; визнати протиправним і скасувати наказ ГУ НП у Львівській області від 23 жовтня 2023 року №477 о/с “Про особовий склад»; поновити його з 25 жовтня 2023 року на посаді заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області; стягнути з ГУ НП у Львівській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 жовтня 2023 року по момент винесення рішення судом.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про те, що положення законодавства імперативно вказують, що з моменту реєстрації відповідачем Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, відповідач подає до суду усі без виключення заяви, клопотання, відзиви тощо виключно в електронній формі із засвідченням КЕП, чого не дотримано відповідачем, а також покликається на відсутність повноважень у представника відповідача на самопредставництво у суді. Зауважує, що відповідачем разом з відзивом на позовну заяву подано докази з суттєвими та істотними порушенням вимог КАС України, що тягне за собою визнання таких доказів недопустимими. Вказує, що відеозаписи з власних мобільних телефонів працівників поліції є недопустимими доказами, які суд першої інстанції не мав права приймати до розгляду та брати їх до уваги. Крім того, оскільки позивач не надавав свою особисту згоду на відеозйомку відеокамерами спостереження КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради», в контексті зазначеного, зміст вищевикладеного дозволяє констатувати абсолютно беззаперечний, абсолютно неспростовний, абсолютно юридично доказаний факт - відеодокази з відео камер КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» є незаконним втручанням в особисте життя позивача. Звертає увагу на те, що відповідач мав надати суду першої інстанції докази існування належних та допустимих умов для можливості застосування алкотестера «Драгер», для перевірки позивача на стан алкогольного сп'яніння. При цьому, особи, які стверджували, що у позивача був наявний запах алкоголю з порожнини рота, мали надати суду докази, що позивач після прийняття їжі, у той день не користувався спреєм для порожнини рота, що вже виключає його перебування у стані алкогольного сп'яніння, а тому його відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» є обгрунтованою і законною. На думку апелянта, докази, які досліджені судом першої інстанції є недопустимими. З врахуванням наведеного просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що реєстрація в ЄСІТС не позбавляє особу права на подання документів до суду в паперовій формі, проте саме в електронній формі особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного підпису, якщо інше не передбачено законом. Вказує, що витяг з державного реєстру, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ (позовну заяву та/або апеляційну скаргу), як таку, яка може вчиняти дії від імені суб'єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, є належним і достатнім доказом підтвердження таких повноважень. Звертає увагу на те, що посилання представника позивача на Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису №1026 від 18 грудня 2018 є безпідставними, оскільки відповідно до п.2 Розділу І цієї Інструкції застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення; охорони громадської безпеки та власності; забезпечення безпеки осіб; забезпечення публічної безпеки і порядку. Перелік є вичерпним і не застосовується з метою фіксації порушень службової дисципліни працівниками поліції. Щодо аргументу про те, що відео докази з відео камер КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» є незаконним втручанням в особисте життя позивача, то зазначає, що позивачем не надано жодних доказів, які підтверджують такий факт, що, у свою чергу, свідчить про надуманість та безпідставність такого аргументу. Щодо газоаналізатора «Драгер» зазначає, що пройти тестування за допомогою цього пристрою було правом позивача, а не обов'язком, яким він скористався, у зв'язку з чим останньому було запропоновано пройти освідування у медичному закладі, на що такий добровільно погодився. В подальшому, всі дії у медичному закладі супроводжувалися за участю лікаря, який і констатував факт відмови від проходження медичного огляду. Також звертає увагу на те, що висновок службового розслідування та зібрані в ході службового розслідування матеріали були самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення, джерелом доказів, які підтверджував нетверезий стан працівника. Вчинені поліцейським ОСОБА_1 дії, а саме: відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного іншого сп'яніння у період дії воєнного стану містять склад дисциплінарного проступку. Такі дії не сумісні з вимогами, що пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського, дискредитують звання поліцейського, підривають довіру до нього як до носія влади, негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Позивач (апелянт) ОСОБА_1 та представник позивача - Криворучко Л. С. у судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважають висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просять скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Представник відповідача - Григоришин А. В. у судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України на посаді заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області.
06 жовтня 2023 року до ГУНП у Львівській області надійшов рапорт (вх. №РП - 476 від 06 жовтня 2023 року) старшого інспектора ВСР УГІ ГУНП капітана поліції Романа Уніята та інспектора ВП УГІ ГУНП майора поліції Марії Щербаковської з приводу порушення службової дисципліни із сторони окремих працівників Червоноградського РВП ГУНП.
Наказом ГУНП у Львівській області від 06 жовтня 2023 року №3534 призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію.
У ході проведення службового розслідування встановлено, що у приміщенні службового кабінету №40 Червоноградського РВП ГУНП, розташованого за адресою: вул. Святого Володимира, 8-А м. Червоноград, виявлено з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя та поведінка, що не відповідає обстановці) заступника начальника відділу поліції - начальника СВ Червоноградського РВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 , на якого з 03 травня 2023 року тимчасово покладено обов'язки начальника Червоноградського РВП ГУНП.
Підполковнику поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора “Драгер», від якого останній відмовився, запропонувавши пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі. Прибувши у медичний заклад, підполковник поліції ОСОБА_1 у приміщенні кабінету лікаря від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в присутності медичних працівників і працівників УГІ ГУНП тa Червоноградського РВП ГУНП відмовився, про що медичними працівниками складено відповідний акт.
Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у приміщенні кабінету лікаря в присутності медичних працівників, працівників УГІ ГУНП та Червоноградського РВП ГУНП також засвідчена печаткою лікаря на направленні для проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (від 05 жовтня 2023 року №16164/61), наданому працівниками УГІ ГУНІ підполковнику поліції ОСОБА_1 .
Підполковник поліції ОСОБА_2 не прибув 09 жовтня 2023 року на 10:00 для надання письмового пояснення, про причини свого неприбуття чи узгодження іншої дати прибуття не повідомив, тому дисциплінарною комісією цього ж дня о 10:10 складено акт від 09 жовтня 2023 року №650/67-2023 про відмову підполковником поліції ОСОБА_1 надати пояснення.
09 жовтня 2023 року о 10:23 на месенджер “WhatsApp» голові дисциплінарної комісії капітану поліції Ярославу Кіцилі надійшло повідомлення з абонентського номера НОМЕР_1 , який використовує ОСОБА_1 , в якому останній вказав, що “... повідомляю що згідно запрошення не прибуду у зв'язку із тим, що стан здоров'я мого не покращився. Перебуваю у медичному закладі…».
За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією 11 жовтня 2023 року складено висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників Червноградського РВП ГУНП у Львівській області, яким рекомендовано за грубе порушення службової дисципліни, зокрема невиконання вимог пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 18 Закону України “Про Національну поліцію», пунктів 3, 14 частини 3 статті 1 Розділу І, пункту 5 статті 15 Розділу III Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VI, пункту 5 розділу І та пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, статті 38 ЗУ “Про запобігання корупції», п.п. 1.1, 1.2, 1.7 п. 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 №1470 “Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, застосувати до заступника начальника відділу поліції - начальника СВ Червоноградського РВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Наказом №3620 від 12 жовтня 2023 року “Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Червоноградського РВП ГУНП» до заступника начальника відділу поліції - начальника СВ Червоноградського РВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Наказом №477 о/с від 23 жовтня 2023 року підполковника поліції ОСОБА_1 заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення Червоноградського районного відділу поліції ГУНП звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України “Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, проаналізувавши зібрані докази, дійшов висновку про правильність висновку службового розслідування та факту порушення позивачем службової дисципліни внаслідок невиконання визначених законом обов'язків поліцейського та недотримання позивачем професійно-етичних норм поведінки поліцейських, що призвело до вчинку, який дискредитує звання поліцейського, крім того, зазначив, що висновок службового розслідування від 11 жовтня 2023 року в сукупності з іншими належними та допустимим письмовими та відеодоказами, спростовує доводи позивача про відсутність достатніх та належних доказів порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, а тому звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції у зв'язку із підтвердженням факту вчинення ним дисциплінарного проступку є правомірним та підстави для скасування спірних наказів і поновлення позивача на службі в органах Національної поліції відсутні.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII)
Згідно зі ст.3 Закону №580-VIII поліція у своїй діяльності керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За змістом ст.8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
Частина 1 ст.17 Закону №580-VIII передбачає, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з ч.1 ст.64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: “Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
За змістом ч.1,2 ст.19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію» зобов'язує поліцейського, зокрема:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За змістом ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Ст.13 Дисциплінарного статуту передбачає, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосуванням до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07 листопада 2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807 (далі- Порядок №93).
За змістом п.1 розділу 2 Порядку №893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Пунктами 2-4 Розділу V Порядку №893 передбачено, що службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Службове розслідування має встановити:
наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
вид і розмір заподіяної шкоди;
причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до п.7 Розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Згідно з п.8 Розділу V Порядку №893 за рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.
За змістом п.14 Розділу V Порядку №893 під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.
Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку.
Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання.
Відповідно до ч.7, 8 ст.19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з ч.1, 2 ст.22 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейського (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
За змістом п.4, 5 розділу І вказаних Правил під час прийняття на службу до поліції особу ознайомлюють з вимогами цих Правил.
Поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України “Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.
Відповідно до абз.7 п.2 розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою дослідження фактів та обставин вчинення дисциплінарного проступку, наявності чи відсутності дисциплінарного проступку ОСОБА_1 06 жовтня 2023 року Головним управлінням Національної поліції у Львівській області прийнято наказ №3534 "Про призначення службового розслідування, створення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків».
Зі змісту висновку про результати службового розслідування щодо підполковника поліції ОСОБА_1 від 11 жовтня 2023 року вбачається, що факти порушень, які стали підставою призначення та проведення службового розслідування знайшли своє підтвердження та стали можливими унаслідок неналежного виконання службових обов'язків зі сторони заступника начальника відділу поліції - начальника СВ Червоноградського РВП ГУНИ підполковника поліції ОСОБА_1 , на момент вчинення дисциплінарного проступку тимчасово виконував обов'язки начальника Червоноградського РВП ГУНП, який, як керівник проявивши безвідповідальне ставлення до основних обов'язків поліцейського, оскільки як працівник поліції, відповідно до ч.1 ст.61 Закону України про «Про Національну поліцію» та підпункту «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» являється суб'єктом на якого поширюється дія цього Закону та який будучи зобов'язаним як працівник поліції відповідно до основних обов'язків поліцейського, передбачених п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 3, 7 частини 3 статті 1 Розділу І, пункту 5 статті 15 Розділу III Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІП, пункту 5 розділу І та пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, ст.38 Закону України «Про запобігання корупції», п.п.1.1, 1.2 п.1 наказу ГУНП у Львівській області від 27 квітня 2023 року №1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, унаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування вимог нормативно-правових актів і доручень МВС України, НП України та ГУНП у Львівській області, щодо неухильного дотримання службової дисципліни, 05 жовтня 2023 року близько 02:30 перебував поблизу готельного комплексу «Вікторія», що за адресою: м. Сокаль, вул. Шептицького, 87, де за участю останнього відбувався конфлікт між невідомою особою. Крім того, 05 жовтня 2023 року о 08:45 ОСОБА_1 прибув у підрозділ поліції з явними ознаками алкогольного сп'яніння, в подальшому, останньому працівниками УГІ ГУНП було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на робочому місці за допомогою газоаналізатора «Драгер», однак підполковник поліції ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду, однак погодився пройти такий огляд у медичному закладі. У подальшому підполковник поліції ОСОБА_1 , керуючись почуттям власної безкарності та намагаючись уникнути відповідальності, прибувши до медичної установи відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, чим проявив своє зверхнє ставлення до установлених норм поведінки. Поява на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, коли працівник не може критично оцінювати власні дії, втрачає почуття дозволеного і відповідальності, є грубим порушенням трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку. Робота у такому стані призводить до порушень правил охорони праці, нещасного випадку, а також дискредитує та підриває авторитет поліції. Такими своїми діями підполковник поліції ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 3, 14 частини 3 статті 1 Розділу І, пункту 5 статті 15 Розділу III Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, пункту 5 розділу І та п.п.6, п.2 Розділу II, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п.п.1.1,1.2,1.7 п.1 наказу ГУНП у Львівській області від 27 квітня 2023 року №1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування». Проаналізувавши сукупність встановлених обставин допущених вказаним працівником поліції дисциплінарного проступку, а також те, що останній замість безумовного виконання закріплених законами перед поліцією завдань їх грубо проігнорував, відтак своїм вчинком дискредитував та підірвав авторитет поліції та поставив під сумнів доцільність свого подальшого проходження служби в органах Національної поліції, дисциплінарна комісія прийшла до висновку про необхідність застосування відносно підполковника поліції ОСОБА_1 найсуворішого заходу дисциплінарного впливу, передбаченого ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-УІІІ (зі змінами відповідно до Закону України № 2337-УІІІ від 30.04.2022) (том 1, а.с.108-109).
Колегія суддів зазначає, що висновок службового розслідування складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності поліцейських, висновки та пропозиції. Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в даному випадку щодо накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення позивача зі служби в поліції, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права та такі є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення.
Для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності необхідно встановити обставини вчиненого, його причини та наслідки, які з'ясовуються в рамках службового розслідування. Також поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Правил етичної поведінки поліцейських.
Матеріалами службового розслідування підтверджується, що в ході розслідування були допитані особи, які були безпосередньо присутні при виявленні ознак алкогольного сп'яніння у позивача.
Про виявлення у заступника начальника відділу поліції - начальника СВ Червоноградського РВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння свідчить також рапорт старшого інспектора ВСР УГІ ГУНП у Львівської області капітана поліції Романа Уніята та інспектора ВП УГІ ГУНП у Львівській області майора поліції Марії Щербаковської, з приводу порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників Червоноградського РВП ГУНП.
Також матеріалами службового розслідування стверджується, що у ході проведення службового розслідування начальник сектору кадрового забезпечення Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області підполковник поліції ОСОБА_3 пояснила, що 05 жовтня 2023 року близько 10:30 майор поліції ОСОБА_4 повідомила підполковнику поліції ОСОБА_5 , що в нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя та поведінка, що не відповідає обстановці, та запропонувала останньому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», на що останній відмовився та повідомив, що пройде у медичному закладі. Цього ж дня, близько 11:20 підполковника поліції ОСОБА_6 , підполковником поліції ОСОБА_7 спільно із майором поліції ОСОБА_8 було супроводжено у Червоноградську міську лікарню для огляду на стан алкогольного сп'яніння, в приміщенні якої підполковник поліції ОСОБА_9 відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння, та о 12:05 покинули приміщення Червоноградської міської лікарні та прибули у підрозділ.
Таким чином, дисциплінарно комісією під час проведення службового розслідування було встановлено, що у ході спілкування у позивача було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя та поведінка, що не відповідає обстановці, що несумісне зі статусом поліцейського та дискредитує установу вцілому.
З наведеного вище можна дійти висновку про те, що висновок службового розслідування та зібрані в ході службового розслідування матеріали були підставою для накладення дисциплінарного стягнення, джерелом доказів, які підтверджували стан алкогольного сп'яніння працівника.
При цьому, апелянт заперечує факт відмови від проходження обстеження на стан алкогольного сп'яніння у приймальному відділенні КП “Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради», стверджуючи, що працівники поліції ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у кабінеті лікаря почали здійснювати зйомку процедури проходження огляду на особисті мобільні телефони, що є порушенням права на лікарську таємницю позивача.
Як встановлено судом першої інстанції при оцінці зафіксованих обставин на відеозаписах з камер спостереження в приймальному відділенні КП “Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради», наданих позивачем, та відеозаписів з мобільних телефонів працівників поліції, наданих відповідачем, вбачається, що поведінка позивача не демонструвала готовність пройти освідування на стан сп'яніння, а свідчила про намір ухилитися від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, а неодноразові прохання працівників поліції та пропозиції медичного персоналу здійснити медичний огляд ОСОБА_1 протягом тривалого часу не дали жодних результатів і позивачем такий медичний огляд не було пройдено.
Доказів на спростування таких висновків матеріали справи не містять.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора “Драгер» в приміщенні Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області, яку позивач не заперечує, а також не проходження медичного огляду на стан сп'яніння у КП “Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» свідчать про фактичну відмову від проходження такого огляду позивачем 05 жовтня 2023 року.
Крім того, будь-яких доказів щодо підтвердження того факту, що ОСОБА_1 05 жовтня 2023 року не перебував у стані алкогольного сп'яніння позивачем не подано, а судом таких не здобуто.
Суд першої інстанції правильно звернув увагу на практику Верховного Суду, де, зокрема, судом роз'яснено, що нетверезий стан, наркотичне або токсичне сп'яніння можуть підтверджуватися як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку; при розгляді справ нетверезий стан працівника може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом.
Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, ухилення позивача, як працівника поліції, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння не відповідає установленим нормам поведінки поліцейського в службовий час та свідчать про неналежну службову дисципліну та недотримання професійно-етичних норм поведінки поліцейського.
Щодо доводів апелянта про те, що відеозаписи з власних мобільних телефонів працівників поліції є недопустимими доказами, які суд першої інстанції не мав права приймати до розгляду та брати їх до уваги, то колегія суддів зазначає, що відповідно до пп.3 п.6 Розділу IV «Положення про управління головної інспекції ГУНП у Львівській області», затвердженого наказом ГУНП від 08.02.2023 №7 працівники УГІ під час виконання службових обов'язків, відповідно до вимог законодавства України мають право: використовувати автотранспорт, сертифіковані або передбачені законодавством засоби фото-, відео-зйомки, прилади нічного бачення, спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, інше обладнання, техніку, пристрої та засоби, а тому зазначені правові норми дозволяли інспектору ВП УГІ ГУНП у Львівській області майору поліції Марії Щербаковської використовувати будь-які доступні засоби та пристрої з метою фіксації обставин події, у тому числі і мобільний телефон.
Покликання скаржника на Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису №1026 від 18 грудня 2018 року є безпідставними, оскільки відповідно до п.2 Розділу І цієї Інструкції застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку. Вказаний перелік є вичерпним і не застосовується з метою фіксації порушень службової дисципліни працівниками поліції.
Колегія суддів також не може залишити поза увагою покликання апелянта на те, що відеодокази з відеокамер КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» та відеозаписи з власних мобільних телефонів працівників поліції є незаконним втручанням в особисте життя позивача, та зауважує, що позивачем не надано будь-яких доказів, які підтверджують факт того, що вони слугували втручанням в особисте життя, а відтак у колегії суддів відсутні підстави ставити під сумнів допустимість таких.
Крім того, доводи скаржника на правомірність застосування газоаналізатора «Драгер» колегія суддів вважає безпідставними, оскільки пройти тестування за допомогою цього пристрою було правом позивача, а не обов'язком, яким він скористався, у зв'язку з чим, останньому було запропоновано пройти освідування у медичному закладі, на що ОСОБА_1 добровільно погодився.
При цьому, матеріалами справи стверджується, що всі подальші дії у медичному закладі супроводжувалися за участю лікаря, який і констатував факт відмови від проходження медичного огляду.
Колегія суддів зазначає, що відмова поліцейського від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння підриває довіру та авторитет правоохоронних органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
При цьому, прийнята позивачем при вступі на службу в поліції присяга відповідно до статті 64 Закону України “Про Національну поліцію» передбачає взяття на себе обов'язків поваги та охорони прав і свобод людини, честі держави, несення високого звання поліцейського з гідністю та сумлінного виконання своїх службових обов'язків.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють. Поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Колегія суддів звертає увагу, що вищевказані обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. При цьому, законодавством регламентовано спеціальний режим органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану.
Разом з тим, особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов'язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного поліціанта, якими він не може нехтувати за жодних обставин.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим необхідно розуміти вчинення працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Колегія суддів не може залишити поза увагою наказ НПУ від 19 липня 2022 року №507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», зі змісту якого вбачається, що найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності - звільнення зі служби в поліції застосовується за результатами службових розслідувань за фактами причетності до вчинення корупційних кримінальних правопорушень, незаконного застосування табельної зброї або її втрати в умовах, що не пов'язані з веденням бойових дій, дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками, а також випадками керування транспортними засобами в стані (або з ознаками) сп'яніння, перебування на службі в стані сп'яніння, безпідставної відсутності на робочому місці (на службі) більше ніж добу.
Таким чином, перебування на службі у стані алкогольного сп'яніння, є грубим порушенням службової дисципліни і таким, що дискредитує та підриває авторитет поліції. До поліцейських, які допустили вищевказані дисциплінарні проступки, застосовується найсуворіший захід дисциплінарного впливу - звільнення зі служби в поліції. Крім того, суттєвою обставиною, за якої вчинений дисциплінарний проступок, є правовий режим воєнного стану, коли на поліцейського покладено додаткові повноваження.
При цьому, обставин, що пом'якшують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього дисциплінарною комісією не встановлено.
З врахуванням наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що вчинені підполковником поліції ОСОБА_1 дії, а саме: відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, іншого сп'яніння у період дії воєнного стану містять склад дисциплінарного проступку, і є несумісними з вимогами, що пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського, дискредитують звання поліцейського, підривають довіру до нього як до носія влади, негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства, а тому застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення позивача зі служби в поліції, як крайнього заходу дисциплінарного впливу, відповідає ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини позивача.
Щодо доводів апелянта про те, що відповідачем під час подання документів порушено Положення про ЄСІСТ, то колегія суддів не приймає такі до уваги, оскільки ч.8 ст.18 КАС України передбачає, що реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Крім того, колегія суддів зазначає, що витяг з державного реєстру, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ (позовну заяву та/або апеляційну скаргу), як таку, яка може вчиняти дії від імені суб'єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, є належним і достатнім доказом підтвердження таких повноважень, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
Щодо покликань скаржника на прийняття до уваги судом показів свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , як неналежних і недопустимих доказів, оскільки свідки є працівника поліції, то колегія суддів такі відхиляє, так як про правдивість показів особи попереджаються про кримінальну відповідальність у судовому засіданні, таке стверджується розписками, що містяться в матеріалах справи, а тому відсутні підстави ставити їх під сумнів, як неналежні і недопустимі докази.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок службового розслідування від 11 жовтня 2023 року в сукупності з іншими належними та допустимим письмовими та відеодоказами, спростовує доводи позивача про відсутність достатніх та належних доказів порушення ОСОБА_1 службової дисципліни та підтверджує факт порушення позивачем службової дисципліни внаслідок невиконання визначених законом обов'язків поліцейського та недотримання позивачем професійно-етичних норм поведінки поліцейських, що призвело до вчинку, який дискредитує звання поліцейського, а тому звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції у зв'язку із підтвердженням факту вчинення ним дисциплінарного проступку є правомірним та підстави для скасування спірних наказів і поновлення позивача на службі в органах Національної поліції відсутні.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №380/25892/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді А. Р. Курилець
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 14 лютого 2025 року.