14 лютого 2025 року справа №320/13320/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.02.2019 з урахуванням при її обчисленні у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №718 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 "Питання оплати праці працівників державних органів" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 №102) розмірів основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, згідно даних довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №06/16854 від 04.08.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві перерахувати та виплачувати з 01.02.2019 пенсію ОСОБА_1 на підставі даних довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №06/16854 від 04.08.2023, з урахуванням при її обчисленні у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №718 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 "Питання оплати праці працівників державних органів" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 №102) основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії станом на 01.01.2019 за посадою, яку ОСОБА_1 займав на день звільненні зі служби, виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.02.2021 з урахуванням при її обчисленні у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №718 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 "Питання оплати праці працівників державних органів" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 №102) розмірів основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, згідно даних довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №06/16857 від 04.08.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві перерахувати та виплачувати з 01.02.2021 пенсію ОСОБА_1 на підставі даних довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №06/16857 від 04.08.2023, з урахуванням при її обчисленні у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №718 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 "Питання оплати праці працівників державних органів" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 №102) основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії станом на 01.01.2021 за посадою, яку ОСОБА_1 займав на день звільненні зі служби, виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.02.2022 з урахуванням при її обчисленні у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №718 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 "Питання оплати праці працівників державних органів" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 №102) розмірів основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, згідно даних довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №06/16858 від 04.08.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві перерахувати та виплачувати з 01.02.2022 пенсію ОСОБА_1 на підставі даних довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №06/16858 від 04.08.2023, з урахуванням при її обчисленні у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №718 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 "Питання оплати праці працівників державних органів" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 №102) основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії станом на 01.01.2022 за посадою, яку ОСОБА_1 займав на день звільненні зі служби, виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.02.2023 з урахуванням при її обчисленні у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №718 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 "Питання оплати праці працівників державних органів" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 №102) розмірів основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, згідно даних довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №06/16859 від 04.08.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві перерахувати та виплачувати з 01.02.2023 пенсію ОСОБА_1 на підставі даних довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №06/16859 від 04.08.2023, з урахуванням при її обчисленні у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №718 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 "Питання оплати праці працівників державних органів" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 №102) основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії станом на 01.01.2023 за посадою, яку ОСОБА_1 займав на день звільненні зі служби, виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262). Позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 підготовлено та направлено до відповідача нові довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення. Разом з тим, відповідач відмовив у перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки, посилаючись на відсутність правових підстав для такого перерахунку.
На думку позивача, така позиція органу Пенсійного фонду України є протиправною та порушує його право на перерахунок пенсії, що змусило його звернутися до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що після прийняття Кабінетом Міністрів України Постанов №704 та №103 пенсія позивача була перерахована відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок № 45), з урахуванням трьох складових грошового забезпечення: посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. На переконання відповідача, скасування у судовому порядку окремих положень постанови №103 не є підставою для видачі нової довідки про розмір грошового забезпечення та подальшого перерахунку пенсії.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону №2262.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 були виготовлені нові довідки від 04.08.2023 №06/16854 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2019, від 04.08.2023 №06/16857 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021, від 04.08.2023 №06/16858 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 та від 04.08.2023 №06/16859 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, з урахуванням норм, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №718 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу".
Вказані довідки були направлені до відповідача для здійснення перерахунку пенсії позивача, однак відповідач відмовився від вчинення таких дій, посилаючись на відсутність правових підстав для цього (відсутність постанови Уряду про перерахунок пенсії).
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону №2011 до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011).
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262 пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною вісімнадцятою статті 43 Закону № 2262 встановлено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно з положеннями статті 63 Закону №2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв Постанову №704, якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Вказана постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року.
Пунктом 2 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
13.02.2008 Кабінетом Міністрів України було прийнято Порядок № 45, пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
21.02.2018 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №103, якою було вирішено здійснити перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону №2262, та якою, серед іншого, були внесені зміни до Порядку № 45.
Абзацом першим пункту 5 Порядку № 45 у редакції Постанови №103 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Додаток 2 до Порядку №45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Однак Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому порядок дій, які здійснюються під час перерахунку пенсії, не змінився.
Зокрема, пунктом 3 Порядку №45 визначено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до пункту 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1) перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
Отже, з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262 та статті 9 Закону №2011.
Також суд зазначає, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №718 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу" (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) затверджень співвідношення між посадами окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади, та категоріями, підкатегоріями посад державної служби згідно з додатком.
Посадові оклади за посадами окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади, встановлюються у розмірах, зазначених у схемі посадових окладів на відповідних посадах державної служби, з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, відповідно до співвідношення, затвердженого цією постановою.
Під час визначення грошового забезпечення за посадою першого заступника Міністра оборони (якщо зазначену посаду займає військовослужбовець на період дії правового режиму воєнного стану) не застосовуються умови оплати праці, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 р. №304 "Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну службу" (Офіційний вісник України, 2016 р., № 34, ст. 1327, №61, ст. 2097).
Пунктом 2 цієї постанови установлено, що військовослужбовцям та особам начальницького складу, зазначеним у пункті 1 цієї постанови, виплачується:
надбавка за інтенсивність служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу;
премія відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів, передбачених у кошторисі на преміювання військовослужбовців та осіб начальницького складу відповідного органу (для розвідувального органу - в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менше 30 відсотків загального фонду посадових окладів співробітників розвідувального органу на рік, та економії фонду грошового забезпечення);
грошова допомога на оздоровлення під час надання щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.
Грошове забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького складу, зазначених у пункті 1 цієї постанови, складається з посадового окладу, інших виплат, установлених цією постановою, а також окладу за військовим (спеціальним) званням і надбавки за вислугу років (військовослужбовцям розвідувальних органів - у розмірі трьох відсотків посадового окладу за кожний календарний рік вислуги років, але не більше 50 відсотків посадового окладу), установлених у розмірі та порядку, що визначаються законодавством для військовослужбовців (п.3 постанови №718).
Відповідно до пункту 5 Постанови №718 рішення про виплату та конкретний розмір надбавки за інтенсивність служби, премії, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення приймається в порядку, установленому керівником відповідного органу, в межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Рішення про виплату та конкретний розмір надбавки за інтенсивність служби, премії, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення військовослужбовцям та особам начальницького складу, що є керівниками центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів, їх заступникам приймаються міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади; керівникам органів військового управління та їх заступникам - міністром, якому підпорядковуються військові формування та правоохоронні органи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2019 року № 102 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо вдосконалення структури заробітної плати працівників держаних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році", яка набрала чинності 16.02.2019 і застосовується з 01.01.2019, затверджена схема посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2019 році (у коефіцієнтах).
В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України № 679 від 05.08.2020 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 718 від 19.10.2016 р.", яка набрала чинності 07.08.2020, внесені зміни до постанови № 718, де затверджене нове співвідношення між посадами окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які зайцмають керівні посади, та категоріями, підкатегоріями посад державної служби.
Постановою Кабінету Міністрів України № 16 від 15.01.2020 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України №15 від 18.01.2017, де схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів викладено в новій редакції.
Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13 січня 2021 року №15 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15", яка набрала чинності 16.01.2021 і застосовується з 01.01.2021, затверджена схема посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2021 році (у коефіцієнтах).
Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 року №89 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15 та 24 травня 2017 № 358", яка набрала чинності 05.02.2022 і застосовується з 01.01.2022, затверджена схема посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2022 році (у коефіцієнтах).
При цьому, суд зауважує, що до моменту отримання належної довідки про розмір грошового забезпечення у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно з частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262 перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Суд звертає увагу на те, що право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, а передумовою для його проведення є оформлення відповідним органом оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
При цьому суд зазначає, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення зазначених у довідках.
За таких обставин, відмовляючи позивачеві у перерахунку пенсії на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення відповідач діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії позивача на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення.
До того ж, ефективний захист порушеного права також потребує задоволення похідної позовної вимоги та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням нових довідок про розмір грошового забезпечення.
Щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром, суд зазначає таке.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України від 08.07.2011 № 3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року, з урахуванням положень рішення КСУ № 7-рп/2016, у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі № 522/3093/17, від 31 січня 2019 року у справі № 638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі № 522/3049/17, від 14 травня 2019 року у справі № 591/2109/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/22798/17, від 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17 та від 17 травня 2021 року у справі № 343/870/17.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262 та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії осіб, пенсія яким призначена відповідно до Закону №2262.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом №2262 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI- у частині обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким призначена пенсія відповідно до Закону №2262.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначена пенсія відповідно до Закону №2262, у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
З огляду на вищевказане, суд у цій справі дійшов висновку, що обмеження Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262, є протиправним.
Саме такий висновок щодо застосування норм права у подібних спірних правовідносинах викладено Верховним Судом у численних постановах, зокрема:
- від 25 липня 2022 року у справі № 580/3451/21;
- від 20 липня 2022 року у справі № 340/2476/21;
- від 11 липня 2022 року у справі №620/613/21;
- від 29 червня 2022 року у справі №640/19118/18;
- від 18 травня 2022 року у справі № 380/12337/20.
За таких обставин, порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо застосування обмеження пенсії позивача при її призначенні та виплаті максимальним розміром.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії позивача на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії з 01.02.2019, 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023.
При цьому, ефективний захист порушеного права також потребує задоволення похідної позовної вимоги та зобов'язання відповідача здійснити з 01.02.2019, 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням нових довідок про розмір грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії.
При цьому суд не вбачає за доцільне зобов'язувати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії, виходячи із 90% грошового забезпечення, оскільки відповідачем по справі було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії на підставі твердження про відсутність передумов для перерахунку пенсії, а тому відмова відповідача була пов'язана не з незгодою з розміром грошового забезпечення, з урахуванням якого позивач просив перерахувати пенсію, а з відсутністю підстав для такого перерахунку як таких.
Отже, у спірних правовідносинах відповідач не вирішував питання про розмір відсотку грошового забезпечення, з урахуванням якого має бути проведений перерахунок пенсії позивача.
Суд зауважує, що відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивачу у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Аналогічний правовий висновок викладено у рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Згідно частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у здійсненні з 01.02.2019 перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.08.2023 №06/16854 без обмеження максимального розміру пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити з 01.02.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.08.2023 №06/16854 без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у здійсненні з 01.02.2021 перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.08.2023 №06/16857 без обмеження максимального розміру пенсії.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити з 01.02.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.08.2023 №06/16857 без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
6. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у здійсненні з 01.02.2022 перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.08.2023 №06/16858 без обмеження максимального розміру пенсії.
7. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити з 01.02.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.08.2023 №06/16858 без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
8. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у здійсненні з 01.02.2023 перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.08.2023 №06/16859 без обмеження максимального розміру пенсії.
9. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.08.2023 №06/16859 без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
10. В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.