про залишення позовної заяви без руху
14 лютого 2025 року м. Київ № 320/364/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, про визнання протиправною бездіяльність ,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київської міської ради в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Відповідачів щодо розгляду проекту рішення Київської міської ради "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському районі міста Києва для індивідуального дачного будівництва" від 18.10.2018 № 08/231-3648/ПР;
- зoбов'язати суб'єкта подання проекту рішення Київської міської ради "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському районі міста Києва для індивідуального дачного будівництва" від 18.10.2018 № 08/231-3648/ПР поставити відмітку "підтримано";
- та/або зoбов'язати Київську міську раду розглянути проект рішення Київської міської ради "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському районі міста Києва для індивідуального дачного будівництва" від 18.10.2018 № 08/231-3648/ПР;
- та/або зобов'язати Київську міську раду прийняти рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському районі міста Києва;
- та/або зобов'язати Київську міську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському районі міста Києва; та/або зобов'язати Київську міську раду прийняти рішення про передачу у власність земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському районі міста Києва;
- та/або зобов'язати Київську міську раду передати у власність земельну ділянку громадянину ОСОБА_1 у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському районі міста Києва;
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Зміст позовних вимог складають вимоги позивача до відповідача у прохальній частині позову.
Суд наголошує, що адміністративне судочинство здійснюється з метою захисту конкретного порушеного суб'єктивного права, що належить особі, тому зміст позовних вимог не може бути абстрактним і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.
Суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов'язком визначення способу захисту.
З матеріалів справи вбачається, що сформовані у прохальній частині позову позовні вимоги не є чіткими та зрозумілими та не відповідають вимогам КАС України, оскільки містять зазначення альтернатив можливих способів захисту порушеного права («та/або»).
Правова позиція щодо формулювання прохальної частини позову викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2024 (справа №990/150/23).
Отже, позивачу слід чітко визначити позовні вимоги.
Крім того, в порушення вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в частині першій прохальної частини позовної заяви позивачем не зазначено зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, оскільки звернена до суду вимога позивача повинна бути адресована кожному із відповідачів окремо, а тому позивачу необхідно сформулювати свої позовні вимоги таким чином, щоб вони були пред'явлені окремо до кожного відповідача із вказівкою на те, які дії повинні бути вчинені кожним із них.
Щодо строків звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує рішення від 18.10.2018 року, однак із позовною заявою звернувся лише 10.12.2024 року, тобто з порушенням шестимісячного строку, встановленого вимогами чинного законодавства.
09.01.2025 року до Київського окружного адміністративного суду надійшло клопотання позивача про долучення доказів, в якому він обгрунтовує пропуск строку звернення до суду тим, що в період з 2004 року по теперішній час перебуває в лавах Збройних Сил України , з 2014 року виконує бойові та спеціальні завдання щодо захисту Батьківщини, а тому з 2018 року не мав фізичної змоги повноцінно займатися справою з якою звернувся до суду.
Дослідивши дане клопотання, суд зазначає наступне.
Суд наголошує, що неможливість подання позовної заяви у встановлений законодавством строк має бути конкретизована (із зазначенням конкретних причин) та підтверджена відповідними доказами.
Таким чином, позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів, не надано відповідних доказів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення позивача до суду, які б завадили звернутися позивачу з цим позовом протягом встановленого законом строку, а тому наведені обставини суд визнає недостатніми для висновку про те, що позивачем з поважних причин пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання суду належним чином оформленої позовної заяви відповідно до вимог ст. 160, ст. 161 КАС України та її копій відповідно до кількості учасників справи, із чітким формуванням позовних вимог окремо до кожного відповідача із вказівкою на те, які дії повинні бути вчинені кожним із них, а також заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в з належним обґрунтуванням такої заяви.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Терлецька О.О.