Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 лютого 2025 року Справа№200/7014/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Стойки В.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області (м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 Під'їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10, ЄДРПОУ 21318350) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 01.10.2022 року позивач вперше звернувся до органу ПФУ із заявою про призначення пенсії. Заява задоволена не була, що стало приводом звернення до суду. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 року по справі № 520/6305/23 права позивача були захищені, проте пенсія знову призначена не була, а саме: рішенням відповідача 2 від 28.03.2024 року № 05660007959 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
12.07.2024 року позивач повторно через ВЕБ-портал звернувся з заявою № 5865 про призначення пенсії на пільгових умовах, за результатами розгляду якої відповідачем 1 прийнято рішення від 19.07.2024 року № 056650007959 про відмову в призначенні пенсії незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058.
Вказані обставини призвели до того, що позивач втретє звернувся із заявою про призначення пенсії і знову рішенням відповідача 1 в призначенні пенсії відмовлено. Вказані рішення обґрунтовані недостатністю стажу у ОСОБА_1 .
Позивач наголошує, що трудова книжка та довідки, які були надані за окремі періоди, в достатній мірі підтверджують достатню кількість як страхового так і пільгового стажу та просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 056650007959 від 07.10.2022 року та рішення 28.03.2024 року № 05660007959 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язати відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи на ДП ВК «Краснолиманська» з 03.04.2001 р. по 14.11.2007 року та з 12.01.2009 р. по 30.11.2020 року та повторно розглянути подану заяву про призначення пенсії;
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 19.07.2024 року № 056650007959 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язати відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу неврахований період роботи на ДП «ВК «Краснолиманська» з 03.04.2001 р. по 14.11.2007 року та з 12.01.2009 р. по 30.11.2020 року з дня подачі заяви про призначення пенсії, тобто з 12.07.2024 року та повторно розглянути подану заяву від 12.07.2024 року про призначення пенсії;
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 04.09.2024 року № 056650007959 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язати відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу неврахований період роботи на ВП «Шахта «Родинська» ДП «Мирноградвугілля» з 02.09.1997 р. по 18.03.2001 року з дня подачі заяви про призначення пенсії.
Ухвалою від 14.10.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
25.10.2024 року відповідачем 2 надано відзив по справі, згідно змісту якого зазначено, що пільговий стаж позивача становить 6 років 3 місяці 6 днів (із врахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду).
На виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 року по справі № 520/6305/23 відповідачем 2 зараховано ОСОБА_1 до загального страхового стажу роботи періоди з 15.11.2007 по 09.12.2008, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 та повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 01.10.2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням висновків суду.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви встановлено, що згідно з висновками суду при вирішенні питання про призначення пенсії на пільгових умовах, застосовано саме норми Закону № 1788-ХІІ, а не Закону №1058-ІV: згідно статті 13, частина друга статті 14, пункти «б»- «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам.». Отже, згідно з пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Отже відповідач 2 вважає, що право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 ОСОБА_1 згідно з пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення» матиме після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Враховуючи зазначене, вирішено відмовити в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу та відповідного віку, передбаченого п.1 ч.2 статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відсутністю необхідного пільгового стажу та відповідного віку, передбаченого пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII.
На підставі зазначеного відповідач 2 вважає, що позов задоволенню не підлягає.
30.10.2024 року відповідачем 1 було надано відзив по справі, згідно змісту якого зазначено, що для підтвердження пільгового стажу одних записів у трудовій книжці не достатньо, оскільки по записах у трудовій книжці не видно чи особа працювала на пільгових умовах чи у звичайних умовах, тим більше, що пенсія на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону 1058 призначається незалежно від віку, а не з віку передбаченого ст. 26 Закону 1058.
Отже, уточнюючі довідки для підтвердження пільгового стажу роботи видаються підприємствами, установами, організаціями або їхніх правонаступниками.
Згідно наданих ОСОБА_1 документів пільговий стаж за Списком №1 становить 24 роки 7 місяців 1 день, з них із врахуванням Постанови 202 (25) - 3 роки 9 місяців 17 днів, що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до положень ч. 3 ст.114 Закону 1058.
На підставі викладеного, Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області 19.07.2024 та 04.09.2024 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу.
Враховуючи вищевикладене відповідач 1 вважає, що підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону 1058 відсутні.
Ухвалою від 26.12.2024 року залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10, ЄДРПОУ 21318350) до участі у справі в якості співвідповідача. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10, ЄДРПОУ 21318350) відзив по справі та рішення, прийняте за результатами заяви ОСОБА_1 про призначення пільгової пенсії. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 27.01.2025 року повторно витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відзив по справі та рішення, прийняте за результатами заяви ОСОБА_1 про призначення пільгової пенсії. Повторно витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .
07.02.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало витребувані документи.
Ухвалою суду від 14.02.2025 року закрито провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 056650007959 від 07.10.2022 року .
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
01.10.2022 року позивач звернувся через веб-портал ПФУ із заявою встановленого зразку про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з додаванням всіх необхідних сканованих документів, яка була зареєстрована за № 2810. Крім того, 01.10.2022 року, позивач через веб-портал ПФУ подав клопотання, у якому прохав долучити до заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 01.10.2022 року документи про пільговий характер роботи, оскільки на веб-порталі встановлений ліміт подання документів у розмірі не більше ніж 50 файлів. Це клопотання було зареєстроване за №ВЕБ-05001-Ф-С-22-086554.
25.10.2022 року позивач за допомогою веб-порталу ПФУ звернувся із клопотанням надіслати на електронну пошту рішення про відмову в призначенні пенсії за результатами розгляду заяви від 01.10.2022 року за № 2810.
25.10.2022 року позивачу на електронну пошту надійшов лист від 25.10.2022 року від ГУ ПФУ в Донецькій області, у якому було, зокрема, вказано, що за наданими до заяви № 2810 документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано період роботи з 15.11.2007 по 09.12.2008, оскільки пільгова довідка, яка видана «ТОВ «Ремшахтострой» не дотримана Додатку 5 Постанови 637, а саме надана без дати та реєстраційного номеру. Враховуючи вищезазначене, страховий стаж позивача становить 26 років 11 місяців 18 днів, пільговий стаж роботи за Списком № 1 - 5 років 2 місяці 11 днів. Тому, через відсутність необхідного пільгового стажу, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону № 1058.
31.10.2022 року позивач отримав лист від 28.10.2022 року, у якому було вказано, що заява була відпрацьована за принципом екстериторіальності, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2021 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961 Головним управлінням в Харківській області. Вік на дату звернення - 43 роки 10 місяців. Відповідно розгляду наданих документів до страхового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності і його підсумок складає 26 років 11 місяців 18 днів. Пільговий стаж за Списком № 1 - 5 років 2 місяці 11 днів. До пільгового стажу не зарахований період роботи: з 15.11.2007 по 09.12.2008, оскільки довідка видана ТОВ «Ремшахтастрой» щодо підтвердження пільгового стажу надана без дати та реєстраційного номеру.
Відповідно викладеного, прийнято рішення від 07.10.2022 року № 056650007959 про відмову в призначеної пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 114 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та недосягненням пенсійного віку - 50 років.
Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну від 06.12.2023 року по справі № 520/6305/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 року по справі №520/6305/23 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.10.2022 року про призначення пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 15.11.2007 року по 09.12.2008 року за довідкою, виданою “ТОВ “Ремшахтострой», який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.10.2022 року про призначення пенсії за віком та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду у цій справі.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Згідно змісту рішення від 28.03.2024 року № 056650007959, на виконання вищезазначеної постанови, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 01.10.2022 про призначення пенсії за віком та прийнято рішення, з урахуванням висновків суду у цій справі, *Коментар: згідно з висновками суду при вирішенні питання про призначення пенсії на пільгових умовах, застосувано саме норми Закону № 1788-ХІІ, а не Закону №1058-ІV: згідно статті 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і зарезультатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам.». Отже, згідно з пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Отже право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 позивач згідно з пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення» матиме після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу та відповідного віку, передбаченого п.1 ч.2 статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відсутністю необхідного пільгового стажу та відповідного віку, передбаченого пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII.
12.07.2024 ОСОБА_1 вдруге звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області, яке розглядало заяву позивача за принципом екстериторіальності, було прийнято рішення від 19.07.2024 № 056650007959, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст.114 Закону 1058. В рішенні зазначено, що до пільгового стажу не зараховано періоди згідно довідок № 01/11-209/4 від 01.09.2022, № 01/11-209/4 від 01.09.2022 оскільки довідки не відповідають п. 20 Порядку № 367. Період згідно довідки № 26/527 від 12.07.2024, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні дані про сплату внесків.
12.08.2024 ОСОБА_1 втретє звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до якої долучено пакет документів.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яке розглянуло заяву від 12.08.2024 за принципом екстериторіальності, було прийнято рішення№ 056650007959 від 19.08.2024, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону 1058.
27.08.2024 ОСОБА_1 вчетверте звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області із заявою (встановленого взірця) щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до якої долучено пакет документів.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області, яке розглянуло заяву від 27.08.2024 за принципом екстериторіальності, було прийнято рішення № 056650007959 від 04.09.2024, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст.114 Закону 1058. До страхового стажу позивачу частково не зараховано період роботи з 02.09.1997 по 18.03.2001 згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки трудова книжка заповнена 10.04.2001, тому періоди роботи, що передують зазначеній даті потребують додаткового підтвердження первинними документами, страховий стаж з 01.01.1998 року зарахований згідно даних системи персоніфікованого обліку. В рішення зазначено, що пільговий стаж заявника становить 24 роки 7 місяців 1 день; за пост.202 -3 роки 09 місяців 17 днів; за Списком № 1 - 20 років 11 місяців 14 днів.
Відповідно трудової книжки НОМЕР_2 , позивач в частині спірних періодів: з 01.09.1993 по 28.05.1997 навчався в Селидівському гірничому технікумі; з 02.09.1997 працював гірником підземним; 12.12.2000 переведений учнем гірничоробочого по ремонту гірничих виробіток підземним; 03.02.2001 переведений гірничоробочим по ремонту гірничих виробіток підземним; 18.03.2001 звільнений; з 03.04.2001 р. працював гірничоробочим по ремонту гірничих виробіток 2 розряду підземним з повним робочим днем в шахті; з 16.12.2002 року переведений гірничоробочим по ремонту гірничих виробіток підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті; з 02.08.2005 р. - переведений учнем гірничоробочим підземним з повним робочим днем в шахті; з 29.08.2005 року переведений гірничоробочим по ремонту гірничих виробіток 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті; з 04.12.2006 року переведений помічником начальника дільниці підземним з повним робочим днем в шахті; 01.11.2007 р. - звільнений за власним бажанням ст.38 КЗпП України; з 15.11.2007 р по 09.12.2008 р. - робота на ТОВ «Ремшахтастрой» зарахована за рішенням суду по справі № 520/6305/23; з 12.01.2009 прийнятий помічником начальника дільниці (змінним) з повним робочим днем в шахті; 24.12.2009 р. переведений заступником начальника дільниці підземним з повним робочим днем в шахті; 30.11.2020 звільнений; 02.12.2020 підземним гірником з ремонту гірничих виробок з повним робочім днем в шахті; 21.04.2021 переведений помічником начальника дільниці підземним на дільницю підготовчих робіт; 25.05.2022 переведений помічником начальника дільниці підземним ремонтно- відновлювальних робіт; 25.06.2022 переведений начальником дільниці підземним ремонтно- відновлювальних робіт.
Відповідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 01/10- 852 від 06.05.2019 року, позивач з 02.09.1997 року по 11.12.2000 та з 12.12.2000 по 12.02.2001 працював повний робочій день за посадою, що передбачена Списком 1.
Згідно довідки РС-право, яка наявна в матеріалах справи, до пільгового стажу позивача за Списком 1 зараховані періоди: з 01.01.1998 по 31.12.1998, з 01.01.2000 по 31.03.2000, 03.04.2001 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 01.11.2007, з 15.11.2007 по 09.12.2008, з 12.01.2009 по 30.11.2020, до пільгового стажу за Ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Постановою № 202: з 01.01.2001 по 18.03.2001, з 02.12.2020 по 30.06.2024.
Відповідно довідки від 12.07.2024 року №26/527, яка має характер архівної, ВП «Шахта1- 3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугіддя» повідомляла про зміну найменування підприємства з 1960 року.
Також в матеріалах справи наявна довідка ОК-5.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
На підставі частин першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 (далі - Постанова № 202).
Відповідно до п. І Постанови № 202, до списку робіт і професій відносяться усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
За ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Згідно п. 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).
За п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Суд зазначає, що доводи відповідача 1 щодо того, що уточнюючі довідки не відповідають 20 Порядку № 367, не спростовують наявності у позивача стажу за списком № 1 та наявності у нього права для призначення пенсії на пільгових умовах.
Також суд зазначає, що Верховний Суд у своїй постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а вказав на те, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Відтак позиція відповідач 1 щодо неврахування довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній через невідповідність п. 20 Порядку № 367 підлягає відхиленню.
Щодо неврахування відповідачем 1 періодів згідно довідки № 26/527 від 12.07.2024, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні дані про сплату внесків, то суд зауважує, що зазначена довідка відображає зміну найменування підприємства ВП «Шахта1- 3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугіддя'з 1960 року, а не сплату страхових внесків.
До того ж суд зауважує наступне.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058).
За приписами ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч. 12 ст. 20 Закону № 1058).
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Зокрема ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.
Згідно з ч. 2. ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі.
З аналізу наведених норм законів суд доходить висновку, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов'язкових страхових внесків не повинна порушувати конституційні, законні права позивачки, зокрема, порушувати її право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16).
На підставі зазначеного та враховуючи, що інших обставин в обґрунтування позиції в спірному рішенні не зазначено, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 19.07.2024, прийняте за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.07.2024 є протиправним та підлягає скасуванню, а періоди страхового стажу, які не були враховані, підлягають зарахуванню також як пільгові за Списком 1.
Зазначені висновки щодо страхових внесків стосуються і позиції, яка відображена в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19.08.2024, прийнятого за результатами заяви ОСОБА_1 від 12.08.2024, а відтак і рішення відповідача 3 також є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позиції, яка відображена відповідачем 1 в рішенні від 04.09.2024 з приводу неврахування до страхового стажу періоду роботи з 02.09.1997 по 18.03.2001 згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки трудова книжка заповнена 10.04.2001.
Відповідно до п. 2.11, 2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою Наказом N 58 від 29.07.93 р., відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року по справі № 754/14898/15-а.
Окрім цього суд наголошує, що робітник не може нести відповідальність за неналежне оформлення трудової книжки.
Як передбачено ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі вказаного та враховуючи, що інших обставин на обґрунтування спірного рішення від 04.09.2024 не зазначено, суд приходить до висновку, що вказане рішення відповідача 1 від 04.09.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.
Адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.
Аналогічна правова позиція міститься у п. 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18).
Як вже було зазначено вище, згідно наданих ОСОБА_1 документів пільговий стаж за Списком №1 становить 24 роки 7 місяців 1 день. І відтак, враховуючи зазначені вище висновки щодо необхідності врахування страхового та пільгового стажу, суд наголошує, що пільговий стаж позивача становить більше 25 років на роботах за Списком 1, а відтак позивач має право на призначення пенсії відповідно ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.
При цьому пенсія підлягає призначенню з 12.07.2024 року відповідачем 1 як таким, що первинно порушив права позивача.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 28.03.2024 року № 05660007959 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язання відповідача 2 зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи на ДП ВК «Краснолиманська» з 03.04.2001 р. по 14.11.2007 року та з 12.01.2009 р. по 30.11.2020 року та повторно розглянути подану заяву про призначення пенсії.
Суд зазначає, що зазначене рішення було прийнято на виконання рішення суду по справі № 520/6305/23, права позивача на отримання пенсії розглядалися в розрізі положень п. "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як визначено судом апеляційної інстанції. Згідно змісту рішення відповідача 2 від 28.03.2024 року, право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 ОСОБА_1 згідно з пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення» матиме після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відтак відповідач 2 розглядав заяву позивача про призначення пенсії на виконання рішення суду відповідно вимог п. "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» а не п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як помилково вважає позивач.
По суті спірного рішення суд погоджується з позицією відповідача 2 про недосягнення вікового цензу позивачем для наявності права на пенсію за вказаною статтею, а саме: позивач на момент звернення із заявою не досяг 50 років.
Відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо періодів стажу, які заявлені в цій частині позовних вимог, з 03.04.2001 р. по 01.11.2007 року та з 12.01.2009 р. по 30.11.2020 то ці визначені в довідці РС-право як пільговий стаж, а тому права позивача в цій частині не є порушеними і захисту не підлягають, відтак в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Щодо періоду з 02.11.2007 по 14.11.2007, то відповідно трудової книжки позивач у вказаний період не був працевлаштований, відтак підстави для врахування вказаного періоду до страхового та пільгового стажу відсутні, що також є підставою для відмови в задоволенні вимог в цій частині.
Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постановах: від 22 вересня 2021 року у справі №810/881/17, від 26.04.2021 у справі №820/3520/16, від 29.01.2021 у справі №646/6177/17, від 05.05.2021 у справі №826/6103/16 зроблено висновок, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникало необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Керуючись зазначеним, з метою належного та повного захисту прав позивача, які безпосередньо охоплюють соціальні права, гарантовані ст. 46 Конституції України, суд вважає за належне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов у вказаний нижче спосіб.
Враховуючи зазначене суд вважає за належне:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 19.07.2024 року № 056650007959 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за заявою від 12.07.2024 року;
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19.08.2024 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за заявою від 12.08.2024;
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області № 056650007959 від 04.09.2024 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за заявою від 27.08.2024;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.07.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та призначити пільгову пенсію з 12.07.2024 року з урахуванням висновків, зазначених в даному судовому рішенні.
Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позов задоволено, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 1 на користь позивача судового збору в розмірі 403, 73 грн.
Керуючись положеннями КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області (м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 Під'їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10, ЄДРПОУ 21318350) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 19.07.2024 року № 056650007959 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за заявою від 12.07.2024 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19.08.2024 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за заявою від 12.08.2024.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області № 056650007959 від 04.09.2024 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за заявою від 27.08.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.07.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та призначити пільгову пенсію з 12.07.2024 року з урахуванням висновків, зазначених в даному судовому рішенні.
В іншій частині позову,- відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області (м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 403 (чотириста три) грн., 73 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Стойка