14 лютого 2025 рокуСправа №640/38114/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні (у письмовому провадженні) клопотання Головного управління ДПС у Київській області про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі №640/38114/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ СІТІ КОМ" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
30.07.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ СІТІ КОМ" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України, у якій позивач просить суд:
-визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 3324335/39546324 від 03.11.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 24.09.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 15 від 24.09.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством 3 обмеженою відповідальністю «БЕСТ СІТІ КОМ» (ідентифікаційний код юридичної особи 39546324), датою її отримання, а саме: 13.10.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/38114/21, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, зобов'язано відповідачів у 15-денний строк подати відзив відповідно до статті 162 КАС України.
26.04.2022 від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу адміністративного суду, який розглядав справу.
У разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено (ч. 3 ст. 29 КАС України).
На виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/38114/21.
27.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №640/38114/21.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою суду роз'яснено учасникам справи. що розгляд адміністративної справи починається спочатку, зважаючи на що встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали (у разі необхідності), позивачу - відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву, та п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень відповідачам разом із доказами їх надіслання іншим учасникам справи.
13.02.2025 від Головного управління ДПС у Київській області надійшов відзив до якого долучено клопотання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування клопотання відповідачем-1 зазначено, що на податковий орган покладено обов'язок щодо адміністрування та справляння податків з платників податків. Так, винесення рішення Комісією контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є одним із механізмів роботи податкового органу, котрий покликаний на своєчасне виявлення ризикових операцій з нереальним сектором економіки та забезпечення уникнення втрат бюджету України. Враховуючи зазначене, з метою недопущення втрат Державного бюджету України та задля захисту економічних інтересів держави є необхідність здійснювати розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін по справі.
Розглянувши подану відповідачем-1 заяву, суд виходить з наступного.
За змістом частини першої та другої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Статтею 260 КАС України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно із частиною п'ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.6 цієї статті суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно із частиною восьмою статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.
Проте, відповідачем-1 не обґрунтовано необхідності розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, не обґрунтовано недоцільність розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні.
Доводи відповідача-1 про те, що з метою недопущення втрат державного бюджету та захисту економічних інтересів держави є необхідним розгляд справи здійснювати з викликом сторін, не можуть бути сприйняті як належний аргумент для виклику сторін в засідання, оскільки будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними.
При цьому, суд звертає увагу, законодавець не пов'язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідач-1 (його представник) не позбавлений права викладати свої аргументи, пояснення, міркування заявах по суті, додаткових поясненнях та подавати докази.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про можливість порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування усіх обставин справи.
Враховуючи викладене, а також ту обставину, що розгляд даної справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, виходячи з того, що ця справа є справою незначної складності, характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування що не вимагають проведення судового засідання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи з викликом сторін.
Враховуючи викладене, суд вважає клопотання відповідача-1 необґрунтованим.
Поряд з цим, при вирішенні питання про призначення розгляду справи в порядку за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін судом враховано наступне.
24 лютого 2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому, воєнний стан в країні неодноразово продовжувався та на даний час не скасований та не припинений.
В силу положень частини першої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження, зокрема, судів.
Відповідно до статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII у умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
З огляду на предмет спору, характер спірних правовідносин, а також приймаючи до уваги рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, враховуючи нестабільність ситуації в регіоні з початку повномасштабної військової агресії, часті масовані ракетні обстріли всієї території України, в тому числі території м. Дніпра та Дніпропетровської області, суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), оскільки участь сторін у судовому засіданні в приміщенні суду може бути небезпечна для їх життя та здоров'я.
Керуючись ст. ст. 9, 12, 257, 262, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Київській області про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Ухвала не може бути оскаржена окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.
Суддя М.М. Бухтіярова