13 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/13164/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради (відповідач) про визнання протиправним рішення про відмову у призначенні та виплаті компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 16.08.2024 за №11.2-8.6/2252/2024; зобов'язання призначити та виплачувати ОСОБА_1 компенсацію фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є є особою з інвалідністю 1Б групи (загальне захворювання) та потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12ААГ №050946.
Зокрема, з 01.08.2023 до 31.07.2024 позивач перебував на обліку в Департаменті соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради, як фізична особа, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі за своєю мамою ОСОБА_2 та отримував компенсацію, так як проживає разом з матір'ю та здійснює за нею догляд у зв'язку із тим, що вона потребує постійної сторонньої допомоги.
05.08.2024 позивач повторно звернувся до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради щодо продовження надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі, натомість отримав рішення про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 16.08.2024 за №11.2-8.6/2252/2024 в якому зазначено: немає права на компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі по рішенню акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.
Позивач вважає рішення відповідача протиправним, таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та порушує його право на отримання компенсації. Зазначає, що під час звернення до відповідача ним було подано усі необхідні документи для підтвердження законності призначення та отримання компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 КАС України.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що наказом Міністерства соціальної політики України № 37 від 29.01.2021 «Про затвердження форм документів, необхідних для призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» затверджено форму акта про проведення обстеження сім'ї.
Вказує, що саме за результатами проведеного обстеження сім'ї складається висновок-рекомендація про призначення/не призначення компенсації. Як вбачається з акту проведення обстеження сім'ї, складеного 07.08.2024 за №506, за результатами здійснення оцінювання потреб особи у соціальних послугах, вивчення фактів та інформації, зібраною під час проведення обстеження, спеціалісти Департаменту прийшли до висновку про не призначення компенсації позивачу та рекомендували звернутися за отриманням такої компенсації сестрі позивача.
У зв'язку з викладеним було прийнято рішення про відмову в наданні соціальних послуг позивачу. Таким чином, відповідач вважає оскаржуване рішення правомірним та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , який проживає разом з матір?ю за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №050946 вбачається, що ОСОБА_2 встановлено довічно першу Б групу інвалідності загального захворювання (а.с.13).
З консультаційного висновку спеціаліста від 25.07.2024 та виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого за №001-0 від 15.05.2024 вбачається, що ОСОБА_2 має діагноз: високодиференційована аденокарцинома н/а відділу прямої кишки pt3N0M0 G1 стІІ, кл гр II. Стан після оперативного лікування та променевої терапії (2022р.) Функціональна колоностома.Сг правої нирки. ІХС: Стабільна стенокардія напруги ФК 2-3. ПІК (2014р.) ГХ ІІІст, стЗ, сср4. Наслідки перенесеного енцефаліту з частими симпатоадреналовими кризами, статико- координаторними порушеннями. УХС і післяінфарктний (2014) кардіосклероз. Стенокардія напруги. Систолічна аритмія. Пароксизми надшлуночкової тахікардії. Рекомендації лікаря-консультанта: Потреба в користуванні памперсами на постійній основі (а.с.14, 15).
Відповідно до медичного висновку про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі №80/151 від 25.07.2024 - рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи (а.с. 16).
05.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із письмовою заявою та відповідним пакетом документів стосовно виплати компенсації по догляду на непрофесійній основі за матір?ю ОСОБА_2 , яка згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії потребує стороннього догляду.
07.08.2024 комісією Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради складений акт проведення обстеження сім'ї за №506, згідно з яким комісією встановлено, що під час обстеження проведеного за адресою АДРЕСА_1 були присутні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_2 - ОСОБА_3 (сестра позивача), 1971 року народження, яка є вдовою, має одну дитину та працює в Пенсійному фонді України, проживає в м. Луцьку. Відповідно до висновку-рекомендації про призначення (не призначення), компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі: комісією рекомендовано звернутися ОСОБА_4 (а.с.19).
16.08.2024 Департаментом соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради прийнято рішення №11.2-8.6/2252/2024 про те, що ОСОБА_1 не має права на компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі з посиланням на акт обстеження матеріально-побутових умов сім?ї (а.с.17).
Не погоджуючись із відмовою відповідача у призначенні компенсації як фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах визначає Закон України “Про соціальні послуги» від 17.01.2019 №2671-VIII (далі - Закон №2671-VIII).
Згідно з п.17 ст.1 Закону №2671-VIII соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім'ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.
Частиною 6 ст.13 Закону №2671-VIII передбачено, що фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є: 1) особами з інвалідністю I групи; 2) дітьми з інвалідністю; 3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; 4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; 5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.
Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 2671-VIII до надавачів соціальних послуг недержавного сектору належать підприємства, установи, організації, крім визначених частиною другою цієї статті, громадські об'єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності.
Згідно із пунктом 4 частини шостої статті 13 Закону № 2671-VIII фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є: невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.
За приписами абзаців першого, четвертого, п'ятого, восьмого частини сьомої статті 13 Закону № 2671-VIII фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд. Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується фізичним особам - надавачам соціальних послуг, які не перебувають у трудових відносинах, не є фізичними особами - підприємцями, не провадять незалежної професійної діяльності (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої або викладацької, а також медичної, юридичної практики, у тому числі адвокатської, нотаріальної діяльності тощо), не перебувають на обліку як безробітні. Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується відповідно до тристороннього договору про надання соціальних послуг з догляду, що укладається у письмовій формі між фізичною особою - надавачем соціальних послуг з догляду, отримувачем соціальних послуг з догляду або його законним представником та структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міської ради міст обласного значення, рад об'єднаних територіальних громад. Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України 23.09.2020 прийнято постанову №859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі", яка набрала чинності 25.09.2020.
Так, вказаною постановою затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (далі - Порядок №859).
Згідно з п.1 Порядку №859 цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки та є: особами з інвалідністю I групи; дітьми з інвалідністю; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги відповідно до переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1161.
Відповідно до п.3 Порядку №859 компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Пунктом 6 Порядку №859 визначено, що для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до структурного підрозділу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.
При цьому, згідно з п.7 Порядку №859 уповноважений орган перевіряє подані/надіслані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, документи/відомості, зазначає кількість прийнятих документів, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, кількість неподаних документів, які необхідно подати, і дату, до якої такі документи повинно бути подано.
Повідомлення про прийняття заяви із пакетом документів видається особисто фізичній особі, яка надає соціальні послуги, під час подання заяви або надсилається їй протягом одного робочого дня із дати подання заяви на поштову або електронну адресу заявника.
Якщо до заяви не додано всіх необхідних документів, структурний підрозділ протягом трьох днів з дати отримання заяви надсилає на поштову або електронну адресу заявника повідомлення про те, які документи потрібно подати. Якщо їх буде подано не пізніше ніж через один місяць з дня отримання повідомлення, днем подання заяви вважатиметься день її прийняття структурним підрозділом або відправлення поштою.
Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, здійснюється фахівцями уповноваженого органу разом із представниками закладу охорони здоров'я, надавачів соціальних послуг із залученням особи, яка потребує надання соціальних послуг, та/або її законного представника.
Показники, за якими здійснюється комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг (додаток до Порядку) визначаються на підставі вивчення питання щодо можливості виконання особою, яка потребує надання соціальних послуг, різних видів життєдіяльності здійснюється за допомогою анкетування, яке проводиться з використанням шкали оцінки можливості виконання елементарних дій (таблиця 1) та шкали оцінки можливості виконання складних дій (таблиця 2) з метою визначення: залежності від будь-якої сторонньої допомоги (фізичної, психологічної, нагляду); можливості самостійно задовольняти свої основні життєві потреби; ступеня залежності та передбачуваної тривалості індивідуальної потреби у сторонній допомозі, причини, що її викликають.
За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок за формою згідно з додатком.
Особа потребує надання соціальних послуг, якщо за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, їй установлено IV чи V групу рухової активності.
З матеріалів справи слідує, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні компенсації фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі у рішенні від 16.08.2024 послався на акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, у якому, у свою чергу, рекомендував звернутися за компенсацією для здійснення догляду за ОСОБА_2 сестрі заявника - ОСОБА_3 .
Згідно з ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскаржуване рішення відповідача з огляду на підстави відмови не може вважатися таким, що прийнято розсудливо, добросовісно та обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення у справі, з огляду на таке.
При вирішенні питання правомірності вказаного рішення суд враховує, що відповідно до пункту 1 Порядку № 859 компенсація за догляд призначається і виплачується фізичній особі, яка надає соціальні послуги особам із числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 другу групу членів сім'ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони складають інші особи, що постійно мешкають з ними та ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем, працівником міліції, особового складу державної пожежної охорони у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Тобто, законодавство не регламентує вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання (вказаний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 31.03.2020 у справі № 205/4245/17 та підтримано у постанові від 23.04.2020 у справі № 686/8440/16-ц).
Крім того, абзацом третім пункту 14 Порядку № 859 чітко визначено, що для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім'ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім'ї затверджується Мінсоцполітики.
Наказом Міністерства соціальної політики України “Про затвердження форм документів, необхідних для призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» від 29.01.2021 № 37 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2021 за № 221/35843) затверджено, зокрема, форму акта про проведення обстеження сім'ї.
З матеріалів справи слідує, що 07.08.2024 для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею, було, відповідно до абзацу третього пункту 14 Порядку № 859, складено за встановленою формою акт проведення обстеження сім'ї №506, яким встановлено факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 та підопічної ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 .
У цьому ж акті вказано, що ОСОБА_3 є працюючою, має дитину та проживає в м. Луцьку (адреса не вказана).
Тобто з вищевказаного документа слідує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не проживають за однією адресою.
Як стверджує позивач (вказані обставини не заперечуються відповідачем) ОСОБА_3 зареєстрована та фактично проживає за іншою адресою у м. Луцьку. Вона не має змоги доглядати ОСОБА_2 , оскільки є працюючою та зрештою зайнята доглядом своєї дитини.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач протиправно прийняв оскаржуване рішення від 16.08.2024 за №11.2-8.6/2252/2024 з посиланням на акт проведення обстеження сім'ї від 07.08.2024 №506, а відтак таке рішення підлягає скасуванню як безпідставне та необгрунтоване.
Вирішуючи позовні вимоги зобов'язального характеру щодо призначення та виплати ОСОБА_1 компенсацію за догляд як фізичній особі, яка надавала соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.3, 4 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд, розглядаючи спір, здійснює функцію контролю за виконанням повноважень суб'єкта владних повноважень у публічно-правовому спорі та не може перебирати на себе дискреційні повноваження відповідача.
У наведеному контексті суд вказує, що згідно з п.7 Порядку №859 уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, за показниками згідно з додатком.
Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, здійснюється фахівцями уповноваженого органу разом із представниками закладу охорони здоров'я, надавачів соціальних послуг із залученням особи, яка потребує надання соціальних послуг, та/або її законного представника.
За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок за формою згідно з додатком.
Особа потребує надання соціальних послуг, якщо за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, їй установлено IV чи V групу рухової активності.
Якщо за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб сума балів становить більше ніж 54 бали, особа не потребує надання соціальних послуг з догляду, якщо сума балів становить від 54 до 0 балів - потребує.
Однак матеріали адміністративної справи не містять висновку про результати комплексного обстеження уповноваженими особами визначення ступеня індивідуальних потреб особи ( ОСОБА_2 ), яка потребує надання соціальних послуг, за показниками згідно з додатком до Порядку №859.
Відтак, зважаючи на дискрецію суб'єкта владних повноважень, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у даному випадку буде визнання протиправним та скасування рішення Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради від 16.08.2024 за №11.2-8.6/2252/2024 та зобов'язання повторно розглянути заяву позивача від 05.08.2024 про призначення компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення суду.
Згідно з ч.1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 605, 60 грн сплачений згідно з квитанцією від 12.11.2024 (а.с. 8).
Керуючись статтями 243-246, 262, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради від 16.08.2024 за №11.2-8.6/2252/2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні та виплаті компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Зобов'язати Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 серпня 2024 року про призначення компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради (43025, Волинська область, м. Луцьк, пр. Волі, 4а, код ЄДРПОУ 03191963).
Суддя Т.М. Димарчук