14 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/13684/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,
Харківський національний університет внутрішніх справ (далі - ХНУВС, позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення з відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ХНУВС витрати, пов'язані з утриманням, в сумі 88 782 (вісімдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят дві) гривень 81 копійка.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник ХНУВС зазначає, що наказом від 23.07.2018 № 288 о/с ОСОБА_1 прийнято на службу до Національної поліції України та зараховано курсантом ХНУВС з 16.08.2018.
Наказом ГУНП у Волинській області від 05.03.2022 № 77 о/с відповідача призначили на посаду та Наказом ГУНП у Волинській області від 16.09.2024 № 370 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції згідно з Законом України «Про Національну поліцію» пункту 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням) з 17.09.2024. Листом ГУНП у Волинській області від 02.10.2024 № 30796-2024 повідомлено університет про звільнення відповідача.
Згідно з Довідкою-розрахунком витрат, пов'язаних з утриманням курсанта, складених відповідно до Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у ХНУВС на загальну суму 88 782 ( вісімдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят дві) грн 81 коп.
Повідомлення про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням в навчальному закладі було вручено ОСОБА_1 під підпис 25.09.2024, однак сплати станом на день подання адміністративного позову до суду не відбулося, тому просить позов задовольнити повністю (арк. спр. 1-3).
У відзиві на позовну заяву від 10.12.2024 відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що в отриманому зобов'язанні не було зазначено суми витрат, які підлягали сплаті, а саме суми 88 782,81 грн.
Крім того, Довідка про фактичні витрати пов'язані з утриманням курсанта, яка датована 10.10.2024 щодо розрахунку витрат та компенсації на суму 88 782,81грн, позивачем також не була отримана.
Вказує, що саме із відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов'язано можливість звернення навчального закладу із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку, чого позивачем зроблено не було.
Враховуючи наведене уважає позовні вимоги безпідставними та просить у його задоволенні відмовити повністю (арк. спр. 27-33).
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2024, у зв'язку із усунення недоліків, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 24).
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Наказом ректора ХНУВС від 23.07.2018 №288о/с відповідача ОСОБА_1 прийнято на службу до Національної поліції, зараховано курсантом 1-го курсу до факультету №2 ХНУВС за спеціальністю 081 «Право» (термін навчання 4 роки), за напрямом підготовки «оперуповноважений карного розшуку», з 16.08.2018 та присвоєно звання «рядовий поліції» (арк. спр. 16).
Між ХНУВС, Головним управлінням Національної поліції у Волинській області та ОСОБА_1 03.09.2018 укладено контракт №92 про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.
Згідно із абзацом 5 пункту 3 розділу ІІ контракту відповідач, ОСОБА_1 , у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання зобов'язується відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до пункту 4 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (арк. спр. 9-10).
Наказом ХНУВС від 05.03.2022 № 81о/с відповідача відраховано зі складу курсантів у зв'язку із закінченням навчання та направленням для подальшого проходження служби з 05.03.2022 (арк. спр. 15).
Відповідно до наказу ГУНП у Волинській області від 05.03.2022 № 77 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Луцького районного управління поліції (арк. спр. 14).
Згідно із наказом ГУНП у Волинській області від 16.09.2024 № 370 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції згідно пункту 7 частини першої статті 77 Законом України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 17.09.2024 (арк. спр. 13).
Старшим інспектором ВК УКЗ ГУНП у Волинській області 25.09.2024 вручено відповідачу повідомлення про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням в навчальному закладі (арк. спр. 6).
Листом ГУНП у Волинській області №30796-2024 від 02.10.2024 повідомлено позивача про звільнення ОСОБА_1 та надано, серед іншого повідомлення про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в навчальному закладі (арк. спр. 12).
Відповідно до наявної у справі довідки від 10.10.2024 №24/702 загальна сума витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у ХНУВС з 16.08.2018 по 05.03.2022 становить 88 782,81 грн, та включає витрати, пов'язані з грошовим (10648,61 грн), продовольчим (47652,83 грн), медичним (491,27 грн) та речовим забезпеченням (9837,73 грн), оплатою комунальних послуг і спожитих енергоносіїв (20152,37 грн) (арк. спр. 8).
Станом на день розгляду справи у матеріалах справи відсутні докази повного або часткового відшкодування відповідачем коштів в сумі 88 782,81 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закону №580-VIII).
Згідно з частиною першою статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до статті 72 Закону №580-VIII професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності. Порядок, організацію та терміни проведення професійного навчання визначає Міністерство внутрішніх справ України.
Згідно з частиною другою статті 74 Закону №580-VIII підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону № 580-VIII особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2,4частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною п'ятою статті 74 Закону №580-VIII у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2015 №261 затверджено Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд (далі - Порядок №261).
Згідно із пунктом 1 Порядку № 261 цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі, зокрема, звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Пунктом 2 Порядку №261 визначено, що витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.
Пунктом 3 Порядку № 261 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період фактичного навчання.
За приписами пункту 5 Порядку № 261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
Згідно із пунктом 8 Порядку № 261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки відповідач ОСОБА_1 був звільнений із служби в поліції наказом Головного управління Національної поліції у Волинській області від 16.09.2024 №370 о/с протягом трьох років після закінчення ХНУВС (вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських) з інших підстав, ніж через хворобу чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів (а саме за власним бажанням), тому у відповідача, згідно із частиною четвертою статті 74 Закону №580-VIII, Порядку № 261 та абзацу восьмого пункту 3 розділу ІІ контракту від 03.09.2018 №92, виник обов'язок відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в ХНУВС.
Також судом встановлено, що на підставі пункту 5 Порядку №261 Головним управлінням Національної поліції у Волинській області ОСОБА_1 вручено повідомлення про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням в навчальному закладі, із яким він ознайомився 25.09.2024.
Суд критично відноситься до посилання відповідача про необізнаність суми, яка підлягає до відшкодування, оскільки, відповідно до наявного в матеріалах справи Контракту від 03.09.2018 №92 йому було відомо, що у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, а також примітка в контракті «З умовами договору згоден», що підтверджується власноручним підписом курсанта ОСОБА_1 (арк.спр.9-10).
Також наявна розписка ОСОБА_1 про отримання 25.09.2024 повідомлення про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням в навчальному закладі, однак жодних дій для отримання інформації щодо суми, яка повинна бути відшкодована, ОСОБА_1 не вчиняв. Зворотнього суду не надано.
Разом з тим, в матеріалах справи наявні письмові докази, а саме витяг з наказу №81 о/с від 05.03.2022 про відрахування з навчального закладу та направлення з 05.03.2022 для подальшого проходження служби до Національної поліції України: ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0148536), сума витрат, пов'язаних із його утриманням, складає 88 782 гривні 81 копійка (арк.спр. 15), довідка розрахунок про фактичні витрати, пов'язані з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Харківському національному університеті внутрішніх справ у розрізі грошового, продовольчого, медичного, речового забезпечення та вартістю комунальних послуг і спожитих енергоносіїв на загальну суму 88 782,81 грн. (арк.спр.7) та повідомлення представника ГУНП у Волинській області про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі за весь період навчання у сумі 88782,81 грн (арк.спр.6) однак матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем повної або часткової сплати суми, належної до відшкодування та пов'язаних з його утриманням в ХНУВС.
Відтак, суд доходить висновку, що позивач порушив умови договору, укладеного відповідно до пункту 6 Порядку №261.
Більше того, 03.12.2024 відповідач подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи та реалізував своє процесуальне право про що зазначив особисто (арк.спр.26).
Отож, на думку суду, ОСОБА_1 було відомо як про суму, яка підлягає відшкодуванню, так і про її складові. Дані обставини підтверджуються письмовими доказами, а тому доводи відповідача про необізнаність суми, яку потрібно відшкодувати не заслуговує на увагу суду.
Суд також уважає за доцільне зазначити, що згідно пункту 5 Порядку №261 саме Головне управління Національної поліції у Волинській області уповноважене видавати повідомлення із зобов'язанням відшкодувати витрати пов'язані з утриманням в навчальному закладі. В свою чергу ХНУВС, як розпорядник бюджетних коштів, не повинен нести фінансову відповідальність, у вигляді недоотриманих коштів.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка підстав та черговості погашення боргу, встановлених чинним законодавством України, тощо.
При цьому, питання правомірності визначення суми заборгованості не охоплюється предметом даного позову, оскільки розрахунки фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню відповідачем, згідно з яким відповідні зобов'язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Наведене є однією із гарантій дотримання принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 31.08.2018 у справі №821/381/17 та від 22.08.2018 у справі №820/1878/16.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підписом відповідача та відміткою у зазначеному розрахунку про зобов'язання добровільно відшкодувати витрати підтверджується погодження між сторонами вказаної суми витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в Харківському національному університеті внутрішніх справ та визнання необхідності відшкодування вказаних коштів ОСОБА_1 .
Про визнання такого обов'язку відповідачем також свідчить і наказ ГУНП у Волинській області №370 о/с від 16.09.2024 про звільнення відповідача за п.7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням).
Поряд із наведеними обставинами, доказів відшкодування ОСОБА_1 суми заборгованості по витратах, пов'язаних із утриманням його в ХНУВС, суду не надано.
При вирішенні даного спору, суд звертає увагу, що курсанти, які навчаються у Харківському національному університеті внутрішніх справ перебувають на повному державному забезпеченні. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними).
Відтак, відповідач, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту або ж звільненні зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчального закладу, на даний час зазначену вище суму коштів не відшкодував, доказів на спростування зазначеного не надано, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для їх стягнення з відповідача в судовому порядку.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, шляхом стягнення з відповідача на користь ХНУВС витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, в розмірі 88 782,81 грн.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, у даній справі підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору відсутні.
Керуючись статтями 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Харківського національного університету внутрішніх справ (21008, місто Харків, проспект Льва Ландау, будинок 27, ідентифікаційний код юридичної особи 08571096) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі, в розмірі 88 782,81 грн (вісімдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят дві гривні вісімдесят одна копійка).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович