13 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/14107/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними щодо не виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 29.02.2018 в сумі 83625,21 грн з урахуванням дати розрахунку 21.03.2022 та за період 01.03.2018 по 09.08.2024 в сумі 21192,59 грн з урахуванням дати розрахунку 11.10.2024 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та наказом від 09.08.2018 №158 його звільнено з військової служби та виключено зі списків частини. Поряд з тим на момент звільнення відповідач не здійснив виплату індексації грошового забезпечення, у зв'язку з чим спір вирішувався у судовому порядку. На виконання рішення суду у справі №140/9142/21 відповідач виплатив індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 29.02.2018 у сумі 82370,73 грн. лише 21.03.2021, а на виконання рішення суду у справі №140/3343/22 - виплатив індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 09.08.2018 у сумі 21192,59 грн. - 11.10.2024.
Позивач вважає, що відповідно до положень відповідно до положень Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядку №159 має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. Однак відповідач при несвоєчасній виплаті індексації грошового забезпечення не нарахував та не виплатив йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати, а на його звернення про її виплату - протиправно відмовив.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що при виключенні позивача зі списків особового складу та усіх видів грошового забезпечення із позивачем проведено повний розрахунок з дотриманням чинного на той момент законодавства, жодних заперечень щодо розрахунку від ОСОБА_1 не надходило. Поряд з тим Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішень суду у справах №140/9142/21 та №140/3343/22 позивачу перераховано кошти (індексацію грошового забезпечення): 19.03.2022 - у сумі 83625,21 грн, а 09.10.2024 у сумі 21192,59 грн. Оскільки зобов'язання з виплати сум індексації встановлені з моменту набуття законної сили рішеннями суду у зазначених справах, то вимога позивача щодо виплати компенсації втрати доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки факт несвоєчасного нарахування та виплати доходів на момент звільнення відсутній.
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 у період з 27.10.2012 по 09.08.2019 проходив військову службу у відповідача та наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 09.08.2018 №158 позивача з 09.08.2019 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі №140/9142/21, яке набрало законної сили 16.03.2022, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року (з урахуванням виплачених сум).
Крім того, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі №140/3343/22, яке набрало законної сили 14.08.2024, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 09.08.2018 включно із урахуванням вимог абзаців 4, 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
На виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду у справах №140/9142/21 та №140/3343/22 відповідач здійснив ОСОБА_1 виплату належних сум індексації грошового забезпечення (з урахуванням податків): за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 у сумі 82370,83 грн (а.с. 13, 15) - 21.03.2022 (платіжне доручення від 19.03.2022 (а.с. 17)); за період з 01.03.2018 по 09.08.2018 у сумі у сумі 21192,59 грн (а.с. 14, 16) - 11.10.2024 (платіжна інструкція від 09.10.2024 №534 (а.с. 18)). Нарахування та виплата позивачеві індексації за вказані періоди підтверджується також розрахунково-платіжними відомостями (а.с.15-16).
На звернення позивача від 04.11.2024 щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації, відповідач листом від 08.11.2024 №838 повідомив, що на виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду у справах №140/9142/21 та №140/3343/22 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення; інших зобов'язань, у тому числі щодо виплати компенсації втрати частини доходів, рішення суду не містить (а.с.12).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом №2050-ІІІ та Порядком №159.
Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Відповідно до статей 3 та 4 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Норми Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.
За змістом статті 6 Закону №2050-ІІІ, пункту 7 Порядку №159 компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Із наведеного слідує, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі індексації. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений цей платіж і коли, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункту 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 14.04.2021 у справі №465/322/17, від 05.07.2022 у справі №420/7633/20 та ряду інших (постанови від 20.02.2018 у справі № 522/5664/17, від 21.06.2018 у справі №523/1124/17, від 12.02.2019 у справі №814/1428/18, від 08.08.2019 у справі №638/19990/16-а).
Абзацом сьомим пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.10.2020 у справі №240/11882/19 вказав, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. Так у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів. Вказана правова позиція підтримана у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі №240/6583/20.
Відповідач не заперечує, що виплату належних ОСОБА_1 сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 та з 01.03.2018 по 09.08.2018 останній отримав 21.03.2022 та 11.10.2024 відповідно, тобто, виплата проведена за відповідний період несвоєчасно.
Посилання відповідача на те, що нараховані позивачу на виконання рішення суду кошти були виплачені своєчасно, є безпідставним, оскільки компенсація, передбачена Законом №2050-ІІІ, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (зокрема, нарахованих сум індексації), а не виконання рішення суду. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16.11.2022 у справі №674/22/17.
Відповідач в порушення приписів Закону №2050-ІІІ, абзацу сьомого пункту 4 Порядку №1078, Порядку №159 у зв'язку із несвоєчасною виплатою індексації виплату компенсації втрати частини доходів не здійснив, як і не зробив цього після звернення позивача за вирішенням цього питання.
За приписами пункту 8 Порядку №159 відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Отже, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені вище норми права, якими урегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позову та визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 та з 01.03.2018 по 09.08.2018, а також зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за вказаний період (за весь час затримки виплати по день фактичної виплати індексації) відповідно до Закону №2050-ІІІ, Порядку №159.
З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 та з 01.03.2018 по 09.08.2018.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 та за період з 01.03.2018 по 09.08.2018 (з 01.01.2016 по день фактичної сплати відповідних сум індексації та з 01.03.2018 по день фактичної сплати відповідних сум індексації).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя О. О. Андрусенко