13 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/13627/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною щодо непроведення нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 24.05.2024 по 02.07.2024 в розрахунку відповідно до займаної посади; зобов'язання провести нарахування та виплату грошового забезпечення, в розрахунку відповідно до займаної посади з врахуванням всіх його складових на момент припинення виплати, за період з 24.05.2024 по 02.07.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та в період з 23.05.2024 по 01.07.2024 проходив стаціонарне лікування у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради. Зазначає, що всупереч вимогам абзацу другого, третього пункту 9 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок №260), відповідач у період з 24.05.2024 по 02.07.2024 не виплачував йому грошове забезпечення, а на його заяву про виплату недоплаченого грошового забезпечення протиправно відмовив.
Позивач не погоджується з бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення за період з 24.05.2024 по 02.07.2024. При цьому зазначає, що дійсно він проходив стаціонарне лікування, зокрема, у періоди з 24.01.2024 по 02.04.2024, з 02.04.2024 по 11.04.2024, з 11.04.2024 по 30.04.2024, з 23.05.2024 по 01.07.2024 та з 04.07.2024 по 19.08.2024. Однак посилання відповідача у листі від 17.10.2024 № 847/фс про настання 24.05.2024 чотирьохмісячного терміну безперервного перебування на лікуванні є безпідставним, оскільки у період до 24.05.2024 він не перебував безперервно чотири місяці на лікуванні та у відпустці за станом здоров'я (зокрема, у період з 01.05.2024 по 22.05.2024). Крім того, навіть в разі, якби він перебував безперервно на лікуванні більше чотирьох місяців чи перебував у відпустці по стану здоров'я за постановою ВЛК, то мав би право на отримання грошового забезпечення за спірний період, оскільки виписками лікарняного закладу та довідкою ВЛК підтверджено необхідність продовження перебування в лікарняних закладах з метою подальшого лікування.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнав та у їх задоволенні просив відмовити повністю. В обґрунтування такої позиції зазначив, що відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.01.2024 №23 позивач з 23.01.2024 вибув на лікування до військової частини НОМЕР_2 , згідно з наказом від 31.05.2024 №157 позивач вважається таким, що з 23.05.2024 переведений на лікування до Комунального некомерційного підприємства «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька», а відповідно до наказу від 03.07.2024 він вважається таким, що 03.07.2024 прибув до Військової частини НОМЕР_1 . З урахування наведеного зазначив, що відповідно до відомостей, наявних у Військовій частині НОМЕР_1 , позивач з 23.01.2024 по 03.07.2024 безперервно перебував на лікуванні. При цьому, незважаючи на те, що з медичних документів і вбачається, що позивач перебував на лікуванні не безперервно, однак такі документи ним до відповідача не надавалась, за виключенням довідки КНП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» від 24.05.2024 №5546. Відтак зазначає, що з урахуванням абзацу другого пункту 9 розділу І Порядку №260 та відомостей, наявних у відповідача, ним було прийнято правомірне рішення щодо припинення виплати грошового забезпечення позивачу у зв'язку із перебуванням на безперервному лікування більше чотирьох місяців. Крім того, вказав, що з доданих позивачем до позовної заяви медичних документів встановлено, що останній у період з 01.05.2024 по 22.05.2024, а також 02.07.2024 був відсутній на службі без поважних причин, а тому не мав права на отримання щомісячної премії у травні та липні 2024 року, у зв'язку з чим наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 09.12.2024 №1937 призначено службове розслідування за вказаним фактом.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено.
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 у період з вересня 2022 року по серпень 2024 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 25.09.2024 №1571 (а.с. 14) та не є спірним у даній справі.
Як вбачається з довідки військово-лікарської комісії від 15.08.2024 №547 (а.с. 23 зворот-24), 15.08.2024 проведено медичний огляд солдата ОСОБА_1 позаштатною ВЛК з правами госпітальної ВЛК при КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» та встановлено діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): 1) наслідки вибухової травми (24.04.2023) вогнепальне осколкове поранення м'яких тканин грудної клітки справа, правого стегна, лікованої оперативно у вигляді зміцнілих рубців (Т94). Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини. (довідка про обставини травми від 08.09.2023 №222/6/590А); 2) наслідки перенесеної акубаротравми (19.10.2023) у вигляді двобічної нейросенсорної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови до 5,0 метрів.(Т70.0. Н.90.3). Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини (довідка про обставини травми від 28.10.23 №222/8/273А); 3) посттравматичний стресовий розлад, дисфоричний варіант з помірно вираженими хворобливими проявами та стабільним типом перебігу F43.1. Лівобічна вертеброгенна радикулопатія S1, рецидивуючий перебіг, стадія загострення, стійкий больовий синдром, помірні статико-динамічні порушення функцій хребта, на грунті остеохондрозу поперекового відділу хребта з килами дисків LIII-LIV, LIV-LV i LV-SI. Вертеброгенна цервікалгія на грунті остеохондрозу шийного відділу хребта з килою диску CV-CVI. Вертеброгенна торакалгія на грунті остеохондрозу грудного відділу хребта з килами дисків ThVII-ThVIH, ThVIII-ThIX. (М54.1). Міжхребцевий остеохондроз шийного, грудного та поперекового відділів хребта ускладнений протрузіями міжхребцевих дисків з больовим та м'язево-тонічним синдромом при незначному порушенні статико-кінетичної функції хребта. (М42.12). Захворювання, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини (довідка про безпосередню участь в бойових діях від 24.04.2024 №7578/А).
Матеріалами справи також підтверджено, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні у різних медичних закладах у періоди, зокрема: з 24.01.2024 по 02.04.2024, з 02.04.2024 по 11.04.2024, з 11.04.2024 по 30.04.2024, з 23.05.2024 по 01.07.2024 та з 04.07.2024 по 19.08.2024, про що свідчать наявні у справі копії медичної документації (а.с. 16 зворот-21).
Позивач зазначає, що з довідки Військової частини НОМЕР_1 від 25.09.2024 №1571 (а.с. 14) він дізнався, що йому за червень 2024 року не було виплачено грошове забезпечення.
У зв'язку з цим представник позивача звернулася до відповідача із заявою від 07.10.2024 про нарахування та виплату недоплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення за червень 2024 року (а.с. 27-28).
На вказану заяву Військова частина НОМЕР_1 листом від 17.10.2024 № 847/фс повідомила, що 24.05.2024 настав чотирьохмісячний термін безперервного перебування на лікуванні ОСОБА_1 , тому відповідно до абзацу 2 пункту 9 розділу І Порядку №260 з 24.05.2024 було призупинено нарахування грошового забезпечення. 03.07.2024 ОСОБА_1 прибув з лікувального закладу, відповідно з 03.07.2024 було поновлено нарахування та виплату грошового забезпечення. Оскільки висновок військово-лікарської комісії, а саме довідка військово-лікарської комісії про продовження лікування, або надання відпустки по лікуванню ОСОБА_1 , відсутня, тому здійснювати донарахування грошового забезпечення за червень 2024 року немає підстав, оскільки це буде суперечити нормам вище вказаного керівного документу (а.с.14 зворот-15).
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення за період з 24.05.2024 по 02.07.2024, звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).
Згідно зі статтею 9 Закону 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (пункт 1).
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок №260 (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Пунктом 8 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Відповідно до абзацу другого пункту 9 розділу І Порядку № 260 визначає, що грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва)) (далі - відпустка для лікування у зв'язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства (абзац третій пункту 9 розділу І Порядку № 260).
Згідно з пунктом 14 розділу I Порядку № 260 грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
Відповідно до пункту 15 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення не виплачується, зокрема, за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки.
Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Отже, відповідно до законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, грошове забезпечення виплачується військовослужбовцю за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини. При цьому, виплата грошового забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні може бути продовжена на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії) та рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах.
Судом встановлено, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.01.2024 №23 солдата ОСОБА_1 вважати таким, що вибув з 23.01.2024 в лікувальний заклад (а.с. 46).
Так згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого від 02.04.2024 № 542 позивач у період з 24.01.2024 по 02.04.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» (а.с. 16 зворот-17).
Згідно виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 2135 позивач у період з 02.04.2024 по 11.04.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Луцька центральна районна лікарня» (а.с. 18).
Також у період з 11.04.2024 по 30.04.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Луцька центральна районна лікарня», про що свідчить виписний епікриз із медичної карти стаціонарного хворого № 2360 (а.с. 19).
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого від 01.07.2024 № 3713 позивач у період з 23.05.2024 по 01.07.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» (а.с. 20).
Також випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 4993 підтверджено, що у період з 04.07.2024 по 19.08.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» (а.с. 20).
Отже, вказаною вище медичною документацією підтверджено, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в лікарняних закладах в періоди з 24.01.2024 по 02.04.2024, з 02.04.2024 по 11.04.2024, з 11.04.2024 по 30.04.2024, з 23.05.2024 по 01.07.2024 та з 04.07.2024 по 19.08.2024.
Як слідує із довідки Військової частини НОМЕР_1 від 25.09.2024 №1571 (а.с. 14) та листа від 17.10.2024 № 847/фс (а.с.14 зворот-15) позивачу за період з 24.05.2024 по 02.07.2024 грошове забезпечення не виплачувалось. При цьому відповідач, як на підставу для невиплати грошового забезпечення за вказаний період, послався на те, що 24.05.2024 настав чотирьохмісячний термін безперервного перебування позивача на лікуванні, а тому з цієї дати було призупинено нарахування грошового забезпечення, а з 03.07.2024 поновлено нарахування та виплату грошового забезпечення у зв'язку з прибуттям позивача з лікувального закладу, та оскільки висновок військово-лікарської комісії (довідка військово-лікарської комісії про продовження лікування, або надання відпустки по лікуванню) відсутній, тому вважає, що здійснювати донарахування грошового забезпечення немає підстав.
Суд вважає такі доводи відповідача безпідставними та необґрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач з дня вибуття з військової частини безперервно перебував на лікуванні фактично з 24.01.2024 по 30.04.2024 (що становить 3 місяці 7 днів), та в подальшому знову був на лікуванні у періоди з 23.05.2024 по 01.07.2024 та з 04.07.2024 по 19.08.2024. У свою чергу, у період з 01.05.2024 по 22.05.2024 позивач не перебував на лікуванні в лікарняних закладах, що свідчить про те, що безперервне перебування на лікуванні було менше чотирьох місяців, а відповідач не надав належних та допустимих доказів на спростування вказаної обставини.
Враховуючи наведене та положення абзаців другого та третього пункту 9 розділу I Порядку №260, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання грошового забезпечення за останньою займаною посадою за період з 24.05.2024 по 02.07.2024 включно, оскільки підтвердженим матеріалами справи є фактичне безперервне перебування позивача на лікуванні з 24.01.2024 по 30.04.2024, що становить не більше чотирьох місяців.
При цьому, посилання відповідача на те, що Військова частина НОМЕР_1 не володіла інформацією про те, що позивач перебував на лікуванні не безперервно, так як останній вказаних вище медичних документів йому не надавав, суд відхиляє, з огляду на таке.
Так, відповідно до частини другої статті 262 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», начальник військового закладу охорони здоров'я зобов'язаний за п'ять днів до виписки військовослужбовців повідомити про це командира військової частини, з якої вони прибули. У день виписки із військового закладу охорони здоров'я військовослужбовцям видаються відповідні документи і вони самостійно (якщо не прибув супроводжуючий із військової частини) направляються до військової частини, з якої прибули. Після повернення до військової частини і доповіді безпосередньому командирові (начальникові) військовослужбовці направляються до медичного пункту військової частини, де здають медичні документи; інші документи здаються сержантові із матеріального забезпечення (старшині) роти.
Разом з тим, частиною другою статті 262 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України передбачено, що в особливий період медичні та інші документи направляються у електронному вигляді до військової частини закладом охорони здоров'я або територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. У разі неможливості направлення таких документів у електронному вигляді обов'язок по направленню документів у паперовому вигляді покладається на заклад охорони здоров'я або територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Порядок направлення медичних та інших документів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2023 № 901 затверджено Порядок здійснення в особливий період обміну медичними та іншими документами військовослужбовців між закладами охорони здоров'я державної та комунальної власності, державними установами Національної академії медичних наук, в яких військовослужбовці перебували (перебувають) на лікуванні, та військовими частинами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі - Порядок № 901), який визначає механізм здійснення в особливий період обміну медичними та іншими документами військовослужбовців між закладами охорони здоров'я державної та комунальної власності, державними установами Національної академії медичних наук (далі - заклади охорони здоров'я), в яких військовослужбовці перебували (перебувають) на лікуванні, та органами військового управління, з'єднаннями, військовими частинами, вищими військовими навчальними закладами, військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти, установами та організаціями Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - військові частини), а також районними (об'єднаними районними), міськими (районними у місті, об'єднаними міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки або їх структурними підрозділами (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 901 для обміну медичними та іншими документами військовослужбовців між військовими частинами, закладами охорони здоров'я і територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки використовуються системи електронного документообігу Міноборони, Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - системи електронного документообігу).
Згідно з пунктом 4 вказаного Порядку заклади охорони здоров'я, військові частини, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють надсилання таких документів (обмін такими документами) в електронній формі, зокрема, іменного списку військовослужбовців, які поступили на стаціонарне лікування (обстеження) до закладу охорони здоров'я та вибули з нього, із зазначенням найменування закладу охорони здоров'я, військового звання, прізвища, власного імені, по батькові (у разі наявності), дати народження, реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) або особистого номера військовослужбовця, умовного найменування військової частини, в якій військовослужбовець проходить військову службу, дати госпіталізації, дати виписки, потреби в наданні довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва); виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 901 медичні та інші документи військовослужбовця через систему електронного документообігу надсилаються, зокрема, закладом охорони здоров'я до військової частини, де військовослужбовець проходить військову службу, і територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які зазначені в рапорті військовослужбовця, не пізніше дня завершення його лікування та виписки із закладу охорони здоров'я - постанова військово-лікарської комісії, оформлена у вигляді свідоцтва про хворобу чи довідки військово-лікарської комісії, виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, рапорт військовослужбовця про надання йому відпустки для лікування у зв'язку з хворобою, відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), про звільнення від виконання службових обов'язків на підставі рішення військово-лікарської комісії або про звільнення з військової служби за станом здоров'я з метою взяття на військовий облік (виключення з військового обліку), інші документи у разі потреби.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 901 за згодою військовослужбовця у разі відсутності технічної можливості для надсилання документів в електронній формі через систему електронного документообігу такий військовослужбовець в день виписки із закладу охорони здоров'я може отримати особисто медичні та інші документи і подати їх до: військової частини, в якій він проходить військову службу.
Заклад охорони здоров'я повідомляє через доступні засоби зв'язку територіальному центру комплектування та соціальної підтримки або військовій частині, в яку направляється військовослужбовець, про його виписку та отримання ним документів.
Вказане вище спростовує посилання відповідача, що саме позивач повинен був подати до військової частини медичні документи, оскільки згідно норм чинного законодавства в особливий період медичні та інші документи направляються у електронному вигляді (у разі неможливості - у паперовому вигляді) до військової частини саме закладом охорони здоров'я. Більше того, навіть у разі, якщо відповідач дійсно не володів інформацією про періоди перебування позивача на лікуванні, то вказана обставина не спростовує той факт, що фактичне безперервне перебування позивача на лікуванні становило менше чотирьох місяців.
Також суд не бере до уваги посилання відповідача, що за фактом відсутності позивача на службі без поважних причин призначено службове розслідування, позаяк вказана обставина жодним чином не стосується предмета спору у даній справі.
Частиною першої статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірність невиплати позивачу у період з 24.05.2024 по 02.07.2024 грошового забезпечення, тому, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення взаємопов'язаних позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення за займаною посадою у період з 24.05.2024 по 02.07.2024 та зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 24.05.2024 по 02.07.2024 відповідно до займаної посади.
Керуючись статтями 243-246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за займаною посадою у період з 24.05.2024 по 02.07.2024.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 24.05.2024 по 02.07.2024 відповідно до займаної посади.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ).
Суддя О. О. Андрусенко