12 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/14978/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Відділення військової підготовки Фахового коледжу морського транспорту Національного університету “Одеська морська академія» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Відділення військової підготовки Фахового коледжу морського транспорту Національного університету “Одеська морська академія» (далі - ВВП ФКМТ НУ “ОМА», позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти у розмірі 66993,41 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач після відрахування її з навчального закладу, через небажання продовжувати навчання, у добровільному порядку не сплатила відшкодування витрат на її утримання у такому навчальному закладі, а тому такі витрати підлягають примусовому стягненню з відповідача у судовому порядку. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 КАС України (а.с. 47).
Копія вказаної ухвали була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою її місця проживання - АДРЕСА_1 , що зазначена у Єдиному державному демографічному реєстрі, проте поштове відправлення було повернуте на адресу суду із довідкою відділення поштового зв'язку по причині повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» (відбиток календарного штемпеля 08.01.2025).
Пунктом 5 частини шостої статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду 22.04.2021 у справі № 0840/3762/18, від 12.08.2020 у справі № 520/1066/2020.
Отже, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 31.12.2024 не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин. Відтак у силу вимог пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України слід вважати, що копія ухвали про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином 08.01.2025.
Проте, у встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що відповідач пред'явлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у встановлений судом строк не подав, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши подані документи і матеріали справи, суд установив такі обставини.
На підставі наказу ректора НУ “ОМА» № 984 від 30.07.2024 та наказом командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України № 200-РС від 31.07.2024 ОСОБА_1 було зараховано курсантом на перший курс на денну форму навчання набору 2024 року до ВВП ФКМТ НУ “ОМА» (а.с. 16, 18).
Відповідно до витягу з наказу начальника ВВП ФКМТ НУ “ОМА» (по стройовій частині) від 30.08.2024 № 252 ОСОБА_1 було зараховано курсантом на 1-ий курс навчання до Відділення військової підготовки Фахового коледжу морського транспорту Національного університету “Одеська морська академія» та призначено на посаду курсанта першого курсу, зараховано на всі види забезпечення за курсантськими нормами при Інституті Військово-Морських Сил Національного університету “Одеська морська академія» (а.с. 19).
ОСОБА_1 відрахована з навчання через небажання продовжувати навчання наказом від 05.11.2024 № 1539 та наказом командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 15.11.2024 №312- РС розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, призначено до Військово-Морських Сил Збройних Сил України (а.с. 20-21).
Наказом начальника ВВП ФКМТ НУ “ОМА» від 21.11.2024 № 340 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу, знято зі всіх видів забезпечення ВВП ФКМТ НУ “ОМА» (а.с. 22-23). Вказаним наказом ОСОБА_1 оголошено суму до відшкодування за час навчання у ВВП ФКМТ НУ “ОМА» у розмірі: 66993,41 грн та надано 30 календарних днів для добровільного відшкодування витрат, пов'язаних з навчанням.
Вказаний наказ відповідач отримала наручно 21.11.2024, про що свідчить її власноручний підпис (а.с. 23 зворот).
Відповідно до довідок - розрахунків про відшкодування витрат на грошове забезпечення, що підлягає відшкодуванню становлять: за період навчання з вересня по грудень 2024 року -55935,88 грн (а.с. 24); витрати на медичне забезпечення за період навчання - 211,09 грн; за харчування за час навчання - 10846,44 грн. Вказані довідки-розрахунки ОСОБА_1 вручені 21.11.2024, про що свідчить її власноручний підпис (а.с. 24-28).
Крім цього, посадовою особою позивача 21.11.2024 вручено ОСОБА_1 повідомлення № 1/41/1844 від 21.11.2024 про зобов'язання протягом 30 календарних днів з дати підписання цього повідомлення відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі в загальній сумі 66993,41 грн. (а.с. 29-30).
Листом від 10.12.2024 № 1/41-1920 позивач повторно надіслав ОСОБА_1 повідомлення про необхідність відшкодування вказаних коштів (а.с.36-38).
Проте в добровільному порядку вказані витрати відповідачем не відшкодовані, а тому позивач звернувся до суду з позовом про їх стягнення.
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При вирішенні даних спірних правовідносин суд застосовує правову позицію, висловлену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року по справі №804/285/16 (провадження № 11-669апп18), згідно якої вказані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 24 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів “д», “е», “з», “и» пункту 1, підпунктів “д», “е», “ж», “з» пункту 2 та підпункту “в» пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 затверджено Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти (далі - Порядок), відповідно до пунктів 3, 4, 6, 7, 8 якого відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю:
курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання;
курсантами, які навчалися понад встановлені законодавством строки строкової військової служби, - за період навчання, який відповідає строку строкової військової служби.
У разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку. Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису, зокрема, Міноборони.
Пунктами 1.1, 1.2, 2.1, 2.3, 3 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерством фінансів України, МВС України, Міністерством транспорту та зв'язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням Державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 передбачено, що порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, розроблено з метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, зокрема Міністерству оборони України витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу, зокрема у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість.
Зобов'язання про добровільне відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням, зазначається в контракті під час його укладання.
Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
У разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ.
У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ. Відшкодовані за утримання курсантів у ВНЗ кошти враховуються у кошторисних показниках спеціального фонду відповідних центральних органів виконавчої влади як власні надходження ВНЗ та витрати на утримання курсантів.
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.
Згідно з пунктом 3 зазначеного Положення основним із завдань Міністерства оборони України є формування і реалізація державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва, у галузі оборонного планування, військової освіти.
За змістом статей 1, 10 Закону України “Про оборону України», статті 10 Закону України “Про Збройні Сили України» Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, а органом державної влади на місцях є підпорядковані Міністру оборони командири з'єднань, частин, інших формувань.
Відповідно до Закону України “Про Збройні Сили України», та Положення про Відділення військової підготовки Морехідного коледжу технічного флоту Національного університету “Одеська морська академія» Відділення входить до складу Збройних Сил України і підпорядковане Міністерству оборони України.
Статтею 15 Закону України “Про Збройні Сили України» визначено, що фінансування Збройних Сил України, в тому числі, і Відділення військової підготовки Фахового коледжу морського транспорту Національного університету “Одеська морська академія», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
У ході розгляду справи встановлено, що відповідач отримав 21.11.2024 повідомлення про зобов'язання відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, що підтверджується її власноручним підписом. Разом з тим, доказів сплати відповідних коштів не надав.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги той факт, що відповідач погодився з умовами контракту і був обізнаний про наслідки його невиконання, суд дійшов висновку, що позов ВВП ФКМТ НУ “ОМА» про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі, необхідно задовольнити.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки відповідач ОСОБА_1 була відрахована з навчання через небажання продовжувати навчання, а тому у відповідача, згідно статтею 25 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», Порядку № 964, виник обов'язок відшкодувати витрати, пов'язані з її утриманням в навчальному закладі.
При цьому, позаяк відповідач не подала жодних заперечень щодо наявності такого обов'язку чи неправильного розрахунку витрат, та не надала суду доказів добровільного відшкодування таких витрат в повному обсязі, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВВП ФКМТ НУ “ОМА» зазначених витрат в розмірі 66993,41 грн.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Як передбачено частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки вказані витрати позивачем не понесені, відшкодуванню за рахунок відповідача вони не підлягають.
Керуючись статтями 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відділення військової підготовки Фахового коледжу морського транспорту Національного університету “Одеська морська академія» витрати, пов'язані з утриманням у військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, у розмірі 66993,41 грн (шістдесят шість тисяч дев'ятсот дев'яносто три гривні 41 копійка).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Відділення військової підготовки Фахового коледжу морського транспорту Національного університету “Одеська морська академія» (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 40/42, код ЄДРПОУ 26614047).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя Р.С. Денисюк