про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
14 лютого 2025 р. Справа № 120/1773/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , головного управління Національної гвардії про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , головного управління Національної гвардії про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Суд відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Суд зауважує, що під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.
Суд звертає увагу на те, що позовні вимоги повинні формулюватись у такий спосіб, який виключає можливість неоднозначного їх розуміння або тлумачення. Це означає, що позовні вимоги повинні бути максимально чіткими і зрозумілими для суду, не потребувати необхідності співставляти чи порівнювати їх зміст із змістом описової частини позову для встановлення дійсного предмету оскарження.
Також позовні вимоги повинні логічно випливати з обставин, що свідчать про факти порушень права.
Окрім того, суд акцентує увагу, що вимога зобов'язального характеру є похідною від основної, що вказує на порушення прав позивача.
Розглянувши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що позивачка фактично оскаржує бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не надання до головному управлінню Національної гвардії документів та висновку про можливості виплати їй одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ № 168.
Водночас похідна вимога зобов'язального характеру пов'язана із повторним розглядом головним управлінням Національної гвардії заяви про виплату одноразової грошової допомоги.
Суд вважає за доцільне вказати, що матеріали позовної заяви, зокрема лист військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2024 року свідчать про те, що військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено позивачку, що такі документи були повернені головним управлінням Національної гвардії України на доопрацювання.
Водночас, з мотивів позову, судом встановлено, що позивачка не погоджується із висновками у документації щодо причин смерті її сина.
Однак, суд зауважує, що визначений предмет позову, що є безпосередньо матеріально-правовою вимогою позивача до відповідача, у повній мірі не охоплює предмет спору, що є об'єктом спірних правовідносин, з приводу якого фактично виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Водночас, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки, які підпадають під дію певних норм права, що б давало змогу відобразити резолютивну частину рішення у відповідності до заявлених вимог.
Відтак, позивачеві слід уточнити прохальну частину заявленого позову, привівши зміст позовних вимог у відповідність до обставин, якими такі вимоги обґрунтовує, визначитись із належним способом захисту порушеного права та конкретизувати свої позовні вимоги.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , головного управління Національної гвардії про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, привівши зміст позовних вимог у відповідність до дійсних обставин справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Альчук Максим Петрович