Провадження № 11-кп/803/865/25 Справа № 205/332/17 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
13 лютого 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2024 року у кримінальному провадженні № 12020040690000650 від 08 березня 2020 року стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, останній раз: 13.01.2021 Дніпровським апеляційним судом за ч. 1, 2 ст. 199, ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць з конфіскацією майна,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 199, частиною 2 статті 311 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_8
в режимі відеоконференції:
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_9
Обставини, встановлені вироком суду першої інстанції та формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_7 , маючи прямий умисел на придбання, зберігання, з метою збуту та збут підробленої національної валюти України, в невстановлений час, вступив в попередню змову з особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження.
Перебуваючи в м. Дніпро, діючи умисно, з корисних мотивів, ОСОБА_7 та особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, придбали в невстановленої слідством особи грошові кошти номіналом по 500 гривень, загальною кількості 8000 гривень, 4 (чотири) банкноти, в яких серія та номер ВЕ 0542992 та 12 (дванадцять) банкнот, в яких серія та номер ВГ 1107974, достовірно знаючи про їх підробку, які зберігали при собі з метою подальшого збуту.
Так, 23.06.2016 діючи умисно, з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб, з метою отримання прибутку, усвідомлюючи, що вказані купюри є підробленими, знаходячись біля будинку, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Спаське, вул. Гагаріна, 2, ОСОБА_7 та особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, передали вищевказані купюри ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за покупку моторолера марки «LEOPARD» червоно - чорного кольору, рама №139QMA07575280.
Цього ж дня, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виявили, що купюри номіналом 500 грн., які їм передали ОСОБА_7 та особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, мають однакову серію та номер, а саме: 4 (чотири) банкноти, в яких серія та номер ВЕ 0542992 та 12 (дванадцять) в яких серія та номер ВГ 1107974.
4 (чотири) банкноти номіналом 500 гривень НБУ зразку 2006 року з серійним номером BE 0542992 та 12 (дванадцять) банкнот номіналом 500 гривень НБУ зразку 2006 року з серійним номером ВГ 1107974 не відповідають за своїми характеристиками грошовим знакам Національного банку України аналогічного номіналу, які знаходяться в офіціальному обігу.
Зображення лицевих та зворотних боків 16 банкнот номіналом 500 гривень НБУ зразку 2006 року з серійними номерами ВЕ 0542992 та ВГ 1107974, отримані способом струминного друку за допомогою копіювально - розмножувальної техніки (струминний принтер, копір тощо).
Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_7 , маючи прямий умисел на придбання, зберігання, з метою збуту та збут підробленої національної валюти України, в невстановлений час, вступив в попередню змову з особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження.
ОСОБА_7 перебуваючи в м. Дніпро, діючи умисно, з корисливих мотивів, придбав в невстановленої слідством особи грошові кошти номіналом 500 гривень, серія та номер МБ8206686, достовірно знаючи про їх підробку, які зберігали при собі з метою подальшого збуту.
25.06.2016 ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з метою отримання прибутку, усвідомлюючи, що вказана купюра є підробленою, знаходячись біля будинку, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Моніторна, 7/10.
ОСОБА_7 та особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження передали вище вказану купюру ОСОБА_12 за покупку картоплі. На що остання передала ОСОБА_7 та особі, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження вище вказаний продукт та решту в розмірі 479 гривень.
Цього ж дня при огляді купюри номіналом 500 гривень серія та номер МБ8206686 у ОСОБА_12 виник сумнів щодо її справжності.
Бланк номіналом 500 гривень із серійним номером МБ8206686 не відповідає за своїми характеристиками грошовим знакам Національного банку України аналогічного номіналу, які знаходяться в офіціальному обігу.
Зображення лицевого та зворотного боку даного банкнота отримані способом струминного друку за допомогою копіювального - розмножувальної техніки (струминний принтер, копір тощо).
Поряд з цим, ОСОБА_13 , маючи прямий умисел на придбання, зберігання, з метою збуту та збут підробленої національної валюти України, в невстановлений час, перебуваючи в м. Дніпро придбав в невстановленої особи грошові кошти номіналом 500 гривень, серія та номер ЛД9165085, достовірно знаючи про їх підробку, які зберігав при собі з метою подальшого збуту.
05.08.2016 року близько 11.00 годин, ОСОБА_7 діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, з метою отримання прибутку, усвідомлюючи, що вказана купюра є підробленою, знаходячись біля будинку, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Комісарівська, 62, передав вищевказану купюру ОСОБА_14 за покупку морозива. На що остання передала ОСОБА_7 вище вказаний продукт та здачу в розмірі 466 гривень.
Цього ж дня, ОСОБА_14 оглянула купюру номіналом 500 гривень серія та номер ЛД9165085, та в неї виник сумнів щодо її справжності.
Банкнота номіналом 500 гривень із серійним номером ЛД9165085 не відповідає за своїми характеристиками грошовим знакам Національного банку України аналогічного номіналу, які знаходяться в офіціальному обігу.
Зображення лицевого та зворотного боку даної банкноти отримані способом струминного друку за допомогою копіювального-розмножувальної техніки (струминний принтер, копір тощо).
Крім того, ОСОБА_7 маючи прямий умисел на придбання, зберігання, з метою збуту та збут підробленої національної валюти України в невстановлений час знаходячись в м. Дніпро придбав в невстановленої особи грошові кошти номіналом 500 гривень, серія та номер ЛГ1843837, достовірно знаючи про їх підробку, які зберігали при собі з метою подальшого збуту.
21.10.2016 року близько 11.00 годин, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, з метою отримання прибутку, усвідомлюючи, що вказана купюра є підробленою, знаходячись в магазині «Варус», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. 20 років Перемоги, 43, а саме МСЛ «Слобожанські ігри» передав вищевказану купюру ОСОБА_15 за покупку лотерейних білетів «Лото забава». На що остання передала ОСОБА_7 вище вказані білети та здачу в розмірі 420 гривень.
Цього ж дня, ОСОБА_15 оглянула купюру номіналом 500 гривень серія та номер ЛГ1843837, та в неї виник сумнів щодо її справжності.
Банкнота номіналом 500 гривень із серійним номером ЛГ1843837, яку ОСОБА_15 отримала від ОСОБА_7 не відповідає за своїми характеристиками грошовим знакам Національного банку України аналогічного номіналу, які знаходяться в офіціальному обігу.
Зображення лицевого та зворотного боку даної банкноти отримані способом струминного друку за допомогою копіювального - розмножувальної техніки (струминний принтер, копір тощо).
Також встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропної речовини «метамфетамін», 07.03.2020, (більш точний час не встановлено) в приміщенні аптеки, розташованої за адресою м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 38 незаконно придбав прекурсор у вигляді 102 таблеток «псевдоефедрин» у великих розмірах, які містились у сліп-пакеті, за грошові кошти в сумі 3000 грн. Після чого, ОСОБА_7 вказаний сліп-пакет із прекурсором «псевдоефедрин» помістив у ліву нагрудну кишеню куртки, одягнутої на ньому, щоб в подальшому використати його для виготовлення «метамфетаміну», тим самим, почав незаконно зберігати прекурсор у великих розмірах з метою використання для виготовлення психотропної речовини.
Після чого в період часу з 10 години 12 хвилин по 10 годину 40 хвилин 07.03.2020 ОСОБА_7 в присутності двох понятих чоловічої статі добровільно видав співробітникам поліції з лівої нагрудної кишені куртки, одягнутої на ньому, сліп-пакет, заповнений таблетками білого кольору в кількості 102 штук. які містять псевдоефедрин, який віднесено до прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю. Псевдоефедрин - до сильнодіючих і отруйних лікарських засобів не відноситься. Маса псевдоефедрину становить 5,3856 г, що відповідно до таблиці «Великі та особливо великі розміри прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000, відноситься до великих розмірів, тобто більше ніж 0,0006 кг (0,6 г).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі перший заступник керівника обласної прокуратури, не оскаржуючи доведеність вини та правової кваліфікації дій обвинуваченого, просить вирок суду скасувати в частині призначення покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 аналогічне покарання за вчинений злочин, однак із призначенням додаткового покарання у виді конфіскації майна.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, посилається на положення статей 51, 52, 59 КК та зазначає, що суд дійшов безпідставного висновку про вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК не з корисливих мотивів, при цьому встановив цю обставину вироком суду, у зв'язку з чим помилково не призначив конфіскацію майна, яка передбачена санкцією вказаної статті як обов'язкове додаткове покарання. Також прокурор посилається на неправильне застосування судом першої інстанції вимог ч. 4 ст. 70 КК, яка у даній справі підлягає застосуванню з урахуванням вироку Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.09.2021, а не вироку Дніпровського апеляційного суду від 13.12.2021.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу першого заступника керівника обласної прокуратури та з підстав, викладених в ній, просив її задовольнити, а вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок.
Обвинувачений та його захисника не заперечували проти апеляційної скарги прокурора.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку суду, кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 311 КК та вид і міра основного покарання в апеляційній скарзі не оскаржуються, а тому відповідно до ст. 404 КПК апеляційним судом не переглядаються.
Перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при призначенні покарання обвинуваченому, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що вони є достатньо обґрунтованими, законними та підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок частково та ухвалити новий вирок.
Згідно п. 4 ч. 1, ст. 409, п. 1, 3 ч. 1 ст. 413 КПК підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що полягає у незастосуванні судом закону, який підлягає застосуванню та неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.
Суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання (п. 4 ч. 1 ст. 420 КПК).
Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 370 КПК).
Відповідно до вимог статті 65 КК суд призначає покарання, не тільки в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, а й відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.
Як вбачається із формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, разом з особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, придбали у м. Дніпро грошові кошти номіналом по 500 грн, достовірно знаючи про їх підробку, та 23.06.2016, 25.06.2016, 05.08.2016 та 21.10.2016 використали їх з метою отримання прибутку як засіб оплати за товари та продукти харчування, отримавши ще й і решту грошовими знаками Національного банку України.
При цьому суд погодився і з правовою кваліфікацією протиправних дій ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 199 КК за ознаками придбання, зберігання з метою збуту та збуту підроблених грошей за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно.
Дії передбачені ч. 2 ст. 199 КК караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна, що відповідно до ч. 5 ст. 12 КК є тяжким злочином.
Статтями 51 та 52 КК встановлено, що одним із додаткових покарань, яке може бути застосовано до осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, є конфіскація майна.
Відповідно до положень ст. 59 КК покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу.
Під корисливими спонуканнями, слід розуміти бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків або досягти іншої матеріальної вигоди.
Таким чином, з зазначених норм слідує, що, вирішуючи питання щодо призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд має виходити з наявності чи відсутності у діях винного корисливого мотиву.
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_7 мав корисливий мотив при придбанні, зберіганні з метою збуту та при збуті підробленої національної валюти України.
Водночас, суд не виконав належним чином вимог кримінального закону, визнавши ОСОБА_7 винним у скоєнні тяжкого корисливого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК та призначив останньому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна, що потягло за собою невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особи обвинуваченого (ст. 414 КПК), а також у незастосуванні судом закону, який підлягає застосуванню та неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту (п. 3 ч. 1 ст. 413 КПК).
Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою в постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.03.2024 (справа № 201/6586/22).
Обґрунтованими є доводи прокурора про неналежне виконання судом першої інстанції вимог ч. 4 ст. 70 КК.
Так, згідно з вступною частиною оскаржено вироку та матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 неодноразово був засуджений, у тому числі вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.09.2021 за ч. 1, 2 ст. 199, ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, який був скасований в частині призначеного покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 13.12.2021, та визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць з конфіскацією майна.
У цьому провадженні кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 311 КК ОСОБА_7 вчинив 23.06.2016, 25.06.2016, 05.08.2016, 21.10.2016, 21.10.2016 та 07.03.2020 відповідно, тобто до засудження його за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.09.2021.
Згідно з правовою позицією, висловленою в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.06.2020 (справа № 766/39/17), законодавець чітко визначив момент у часі при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку щодо цієї ж особи, тобто слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили.
Проте суд першої інстанції, призначаючи остаточне покарання ОСОБА_7 , застосував положення ч. 4 ст. 70 КК до покарання, призначеного за вироком Дніпровського апеляційного суду від 21.11.2023, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку, що законним, справедливим і таким, що сприятиме перевихованню ОСОБА_7 та попередженню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання за ч. 2 ст. 199 КК у виді позбавлення волі строком на 5 років із конфіскацією всього належного йому майна, за ч. 2 ст. 311 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із конфіскацією всього належного йому майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.09.2021, який скасовано в частині призначення покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 13.12.2021, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць із конфіскацією майна.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду в частині призначеного покарання скасування з постановленням нового вироку.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 420, 421 КПК, апеляційний суд
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити.
Вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2024 року стосовно ОСОБА_7 за частиною 2 статті 199, частиною 2 статті 311 Кримінального кодексу України, в частині призначеного покарання, скасувати.
Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання:
- за ч. 2 ст. 199 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього належного йому майна;
- за ч. 2 ст. 311 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначене даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.09.2021, який скасовано в частині призначення покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 13.12.2021 та остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць з конфіскацією всього належного йому майна.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Вирок суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Копії повного тексту вироку вручити обвинуваченому ОСОБА_7 та прокурору.
Судді:
_____________________ ______________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4