14.02.2025 Справа № 756/12044/20
Справа № 756/12044/20
Провадження № 2/756/32/25
14 лютого 2025 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Тиха О.О., розглянувши заяву відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про відвід головуючому судді у справі № 756/12044/20 за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Бобровицької міської ради, Виконавчий комітет Бобровицької міської ради як орган опіки та піклування, Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Бобровицької міської ради, Виконавчий комітет Бобровицької міської ради як орган опіки та піклування, Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини,
У провадженні Оболонського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Бобровицької міської ради, Виконавчий комітет Бобровицької міської ради як орган опіки та піклування, Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Бобровицької міської ради, Виконавчий комітет Бобровицької міської ради як орган опіки та піклування, Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини.
13.02.2025 до суду надійшла заява відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Тихої О.О.
Відвід обґрунтований тим, що 19.12.2024 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільна справа № 756/12044/20 передана судді Тихій О.О. У підготовчому судовому засіданні 10.02.2025 суддею, у порушення вимог ч. 12 ст. 33 ЦПК України, згідно з якою у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, тобто зі стадії відкриття провадження у справі, судом, без посилання на норми ЦПК України, вирішено продовжувати розгляд справи зі стадії підготовчого провадження. У той же час, 17.01.2025 суддею Тихою О.О. постановлено ухвалу за клопотанням представника позивача Письменної Ю.Л. про проведення підготовчого судового засідання, призначеного на 10.02.2025 на 14 год. 30 хв., в режимі відеоконференції з використанням представником позивача Нетребенком О.С. власних технічних засобів, незважаючи на те, що вказане питання вже вирішувалось попереднім складом суду. То ж, на думку заявника, необхідність постановлення судом вказаної ухвали від 17.01.2025 обумовлюється лише тим, що попередня ухвала судді ОСОБА_3 про відеоконференцію не має значення, оскільки розгляд справи розпочато спочатку. Звідси, якщо справа продовжує вирішуватись далі, а не спочатку, у заявника виникли сумніви, що такий принцип суддею Тихою О.О. застосовується в рівній мірі до кожної сторони, адже раніше постановлену ухвалу судді ОСОБА_3 про участь в режимі відеоконференції у судових засіданнях представника позивача за первісним позовом суддя Тиха О.О. знехтувала, а натомість постановила свою ухвалу про відеоконференцію, зробивши це, на думку заявника, в порядку розгляду справи спочатку і не обов'язковість такої ж ухвали, постановленої раніше суддею ОСОБА_3
Також у судовому засіданні 10.02.2025 представником Письменного С.О. в порядку ч. 3 ст. 214 ЦПК України заявлено заперечення на дії головуючого, у зв'язку з тим, що суддею не мотивовано свої дії щодо ведення судового процесу стосовно розгляду справи на підготовчому провадженні, а не спочатку, проте заперечення були відхилені головуючим. Такі дії головуючого, на думку заявника, є порушенням процесуального закону та ставлять під сумнів її об'єктивність та неупередженість під час розгляду справи, свідчать про прояв прихильності до сторони позивача за первісним позовом, призводять до порушення засад змагальності сторін та свободи в наданні заявником доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, що є підставою для відводу судді Тихої О.О., адже за іншого заявник вважає, що те судове рішення, яке мабуть навіть уже ухвалене суддею, полягатиме у задоволенні первісного позову.
Розглянувши заяву про відвід приходжу до висновку про її необґрунтованість з огляду на наступне.
Підстави та обставини для відводу судді визначені ст. 36 ЦПК України.
Так, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
За загальним правилом, існує презумпція особистої безсторонності суддів доти, доки не доведено протилежне. Тобто, суддя має бути відведений від участі в процесі, якщо його неупередженість може бути обґрунтовано поставлена під сумнів.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Вивчивши підстави порушеного відводу суддя дійшов висновку про його необґрунтованість, підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України для відводу судді, заявником не наведено.
Так, цивільна справа за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Бобровицької міської ради, Виконавчий комітет Бобровицької міської ради як орган опіки та піклування, Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Бобровицької міської ради, Виконавчий комітет Бобровицької міської ради як орган опіки та піклування, Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини, перебуває у провадженні Оболонського районного суду м. Києва з 28.09.2020.
Ухвалою судді від 27.10.2020 відкрито загальне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
04.12.2020 до суду звернувся відповідач ОСОБА_1 з зустрічним позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської у м.Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18.01.2021 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до спільного розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 .
Рішенням зборів суддів Оболонського районного суду м. Києва від 17.12.2024, на підставі рішення ВРП від 10.12.2024 про звільнення судді ОСОБА_3 з посади судді, у зв'язку з поданням заяви про відставку, цивільну справу № 756/12044/20 призначено до повторного автоматизованого розподілу.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.12.2024 вищезазначена цивільна справа передана судді Тихій О.О.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У той же час, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
При цьому, частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції'від 5 лютого 2004 року та інші).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
Відповідно до ч. 12 ст. 33 ЦПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду (ст. 189 ЦПК України).
За приписами ст. 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Таким чином, з огляду на те, що стадія підготовчого провадження у даній справі триває з вересня 2020 року, з огляду на предмет та підстави як первісного, так і зустрічного позовів, предметом яких є вимоги кожного з батьків про визначення місця проживання дитини з ним і зміна складу суду відбулася на стадії підготовчого провадження, розгляд справи розпочато спочатку зі стадії підготовчого провадження з метою виконання завдань цивільного судочинства.
При цьому судом враховано, що на виконання завдань підготовчого провадження та згідно зі ст. 197 ЦПК України учасниками справи подано заяви по суті, які долучено до матеріалів справи попереднім складом суду, прийнято до провадження та об'єднано в одне провадження з первісним позовом зустрічний позов ОСОБА_1 . Серед іншого, розглянуто заяву відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову, яка частково задоволена постановою Київського апеляційного суду від 06.09.2022; ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 01.06.2023 за клопотанням сторони позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 у справі призначено судову психологічну експертизу і матеріали справи направлені на виконання експерту, яким, у свою чергу, подано клопотання про надання додаткових матеріалів.
Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов'язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Таким чином, вказані судові рішення, які набрали законної сили, підлягають обов'язковому виконанню, що є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист.
З огляду на викладені обставини, керуючись нормами цивільного процесуального законодавства, з метою додержання принципу розумності строку розгляду справи, враховуючи, що склад учасників справи не змінився, судом розпочато розгляд справи зі стадії підготовчого провадження з урахуванням поданих учасниками справи заяв по суті, зустрічного позову, заявлених сторонами клопотань, ухвалених судових рішень, які підлягають обов'язковому виконанню, а не зі стадії відкриття провадження у справі, що призведе до невиправданого затягування судового процесу. Стороною відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом не обгрунтована необхідність у розгляді справи спочатку саме зі стадії відкриття провадження у справі.
Також, у підготовчому судовому засіданні, головуючим суддею роз'яснено присутнім у судовому засіданні позивачу ОСОБА_2 , її представнику Нетребенку О.С. та представнику відповідача Якименку М.М., що сторони жодним чином не обмежені у праві подавати заяви та клопотання, у разі такої необхідності, які підлягають вирішенню на стадії підготовчого провадження.
За приписами частини 7 статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.
Частиною п'ятою статті 4 ЦПК України визначено, що жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 1 ст. 212 ЦПК України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Таким чином, з метою недопущення порушення прав учасників цивільного процесу, суддею Тихою О.О. постановлено ухвалу від 17.01.2025 про проведення підготовчого судового засідання, призначеного на 10.02.2025 на 14 год. 30 хв., в режимі відеоконференції з використанням представником позивача Нетребенком О.С. власних технічних засобів, у той час, як суддею ОСОБА_3 29.11.2024 було постановлено ухвалу про участь представника Нетребенка О.С. у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке було призначене на іншу дату - 03.12.2024 на 16 год. 00 хв.
Вказане жодним чином не свідчить про те, що такими рішеннями та діями головуючого судді Тихої О.О. виявлено прихильність до сторони позивача за первісним позовом.
Не відповідають дійсності також твердження заявника у заяві про відвід про те, що заперечення його представника Якименка М.М. на дії головуючого у підготовчому судовому засіданні 10.02.2025 були відхилені.
За приписами ч.4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, твердження заявника про упередженість судді щодо нього, як сторони по справі, та прихильність до протилежної сторони, зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді, прийнятими у підготовчому судовому засіданні, є голослівними, не підтверджені жодними доказами, ґрунтуються на особистих припущеннях заявника, а тому не можуть викликати сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді Тихої О.О. під час розгляду даної справи.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з метою усунення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості головуючого у справі, питання про відвід передається для вирішення в порядку ч.3 ст. 40, ч.1 ст. 33 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 40 ЦПК України, суд
Заяву відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Тихій О.О. у цивільній справі № 756/12044/20 за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Бобровицької міської ради, Виконавчий комітет Бобровицької міської ради як орган опіки та піклування, Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Бобровицької міської ради, Виконавчий комітет Бобровицької міської ради як орган опіки та піклування, Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини передати до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ Оболонського районного суду м. Києва для визначення судді в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Тиха