Справа № 703/6605/24
2/703/342/25
14 лютого 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Овсієнка І.В.,
за участю
секретаря судового засідання Батаргіної Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
установив:
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №8375866132 від 03.02.2022 в розмірі 44247,70 грн, з яких: 22058,00 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту, 2,22 грн - загальна заборгованість по відсоткам, 22187,48 грн - загальна заборгованість по комісії, а також понесені позивачем судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 03.02.2022 ОСОБА_1 уклав із ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» (далі ТОВ «ФК ЦФР») кредитний договір №8375866132. Цей договір, Паспорт кредиту та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК ЦФР», з якими позичальник ознайомився до укладення договору та до яких позичальник приєднався, підписавши договір, складають єдиний кредитний договір.
На підставі Договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 ТОВ «ФК ЦФР» як первісний кредитор передає (відступає) АТ «Таскомбанк» як новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки, вставлені договором.
15.05.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №НІ/11/19-Ф, відповідно до якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зобов'язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Відповідно до Додатку №1 до договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024, Реєстру прав вимоги, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права вимоги до ОСОБА_1 , в сумі 44247,70 грн, з яких 22058,00 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту, 2,22 грн - загальна заборгованість по відсоткам, 22187,48 грн - загальна заборгованість по комісії.
ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за договором №8375866132 від 03.02.2022 в сумі 44247,70 грн.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 15.05.2024, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Посилаючись на вказані обставини та те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язань і заборгованість за вищевказаним кредитним договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «ФК «ЄАПБ», який набув права вимоги, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 44247,70 грн, а також понесені позивачем судові витрати.
Ухвалою від 18.12.2024 призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строк учасникам справи на подання письмових заяв по суті справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду не подала, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.
Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Кредитний договір є різновидом договору позички, тому до правовідносин, що виникають на його основі, застосовуються ті ж правила, що діють для договорів позички.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 03.02.2022 ОСОБА_1 уклав із ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» (далі ТОВ «ФК ЦФР») кредитний договір №8375866132. Цей договір, Паспорт кредиту та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК ЦФР», з якими позичальник ознайомився до укладення договору та до яких позичальник приєднався підписавши договір, складають єдиний кредитний договір.
Крім того, 03.02.2022 ОСОБА_1 було підписано Паспорт споживчого кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №5866132, який містить інформацію про основні умови кредитування, реальну річну проценту ставку та орієнтовану загальну вартість кредиту, порядок повернення кредиту.
Згідно з п. 1.1 Кредитного договору Кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Відповідно до умов Паспорту кредиту №5866132 та Кредитного договору №8375866132 від 03.02.2022 позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту 22058,00 грн; строк, на який надається кредит 24 місяці; кредит надається безготівковим шляхом, протягом 3 банківських днів від дня укладення договору; початковий процент при наданні кредиту становить 10,00%; щомісячні проценти 6,00% від суми кредиту, річні проценти: загальні 0,01% від суми боргу за договором, на пільговий період 0,00% від суми боргу за договором.
Згідно з п. 1.3. Договору, яким визначено порядок повернення кредиту, загальна вартість кредиту становить 53823,96 грн.
Відповідно до п. 3.4 Договору відповідач підтвердив, що цей Договір, Умови отримання фінансових кредитів ТОВ "ФК"ЦФР" редакція від 30.08.2021 року, складають єдиний кредитний договір. Позичальник підписавши цей Договір підтверджує, що свій примірник цього Договору він отримав.
Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту (п. 1.3. Договору).
Згідно з п. 3.3. Кредитного договору всі інші умови кредитного договору викладені в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», редакція від 30.08.2021, які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» www.kreditmarket.ua та з якими позичальник ознайомився до укладення кредитного договору та до яких приєднується, підписавши цей договір.
Пунктом 1.4 кредитного договору, встановлено реквізити, за якими позичальник доручає кредитодавцю виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту суми грошових коштів.
Суд звертає увагу на те, що п. 3.3 Кредитного договору також зазначено, що позичальник ознайомився із умовами, які викладені у Кредитному договорі та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», редакція від 30.08.2021 до укладення цього Договору та до яких позивальник приєднується, підписавши цей договір.
Як вбачається із кредитного договору №8375866132 від 03.02.2022, паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №5866132 та у заяві-анкеті на отримання кредиту та інших послуг в ТОВ «ФК «ЦФР» (ідентифікаційний код 35725063) у графі «підпис позичальника» навпроти прізвища, імені та імені по батькові ОСОБА_1 міститься рукописний підпис.
З цього слідує, що ОСОБА_1 ознайомився із умовами, які викладені у Кредитному договорі, Паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», редакція від 30.08.2021.
Будь-яких заперечень зі сторони відповідача чи доказів про те, що відповідач оспорював підписання кредитного договору №8375866132 від 03.02.2022, паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №5866132 та заяви-анкети на отримання кредиту та інших послуг в ТОВ «ФК «ЦФР» (ідентифікаційний код 35725063), суду не надано.
Як вбачається із повідомлення про відступлення прав вимог, відповідач під підпис проінформований про те, що вимоги за кредитним договором №8375866132 від 03.02.2022 будуть відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі договору №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За частиною першою статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до частини першої статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Таким чином, у Цивільному кодексі України встановлена можливість замінити кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким відступається.
Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
07.10.2016 між ТОВ «ФК ЦФР» як первісним кредитором та АТ «ТАСКОМБАНК» як новим кредитором укладений договір факторингу №ТАСЦФР-10-2016.
Відповідно до п. 2.1-2.2 договору факторингу №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 сторони погодили, що Первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) Новому кредитору свої Права вимоги до Позичальників, а Новий кредитор зобов'язаний набувати такі Права вимоги, шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимоги (зразок якого наведено у Додатку 1 до цього Договору) із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей Позичальників. Підписані сторонами відповідні Реєстри прав вимоги є невід'ємною частиною цього Договору. Передача Кредитних справ та іншої документації за Кредитом регламентується окремим Договором зберігання, що укладається між сторонами.
15.05.2024 між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №НІ/11/19-Ф.
Згідно з п. 2.3 договору відступлення права вимоги і всіх інших прав, належних АТ «Таскомбанк» за кредитними договорами та їх перехід від АТ «Таскомбанк» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передач і реєстру прав вимоги згідно Додатку №2, але не раніше здійснення оплати ТОВ«ФК «ЄАПБ» згідно з п. 3.1 цього договору, після чого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно боргу і набуває відповідні права вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру прав вимог підтверджує факт переходу від клієнта до ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги боргу та є невід'ємною частиною договору факторингу.
Відповідно до витягу із реєстру прав вимог до договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 44247,70 грн, з яких 22058,00 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту, 2,22 грн - загальна заборгованість по відсоткам, 22187,48 грн - загальна заборгованість по комісії. З моменту отримання права вимоги до відповідача 15.05.2024, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за договором №8375866132 від 03.02.2022 в сумі 44247,70 грн.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 629 ЦПК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі (ч. 1 ст. 213 ЦПК України).
Згідно з витягом із реєстру прав вимоги до договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024, первісним кредитором ОСОБА_1 нараховано заборгованість за комісією у розмірі 22187,48 грн.
У своїй постанові від 06.11.2023 року у справі №204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов наступного висновку.
10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору.
Зі змісту кредитного договору №8375866132 від 03.02.2022, а також Паспорту кредиту №5866132, вбачається, що кредитором не зазначено, що саме входить в склад суми комісії, які послуги надаються позичальникові за вказану плату.
Як вбачається зі складових кредитного договору, що укладений ОСОБА_1 із ТОВ “ФК “ЦФР», правонаступником якого є ТОВ «ФК «ЄАПБ», сторонами узгоджено графік погашення кредиту, зокрема платежі на користь кредитора за супровідні послуги - 0,00 грн (стовпчики 8-17 пункту 1.3 кредитного договору №8375866132 від 03.02.2022), платежі за супровідні послуги, пов'язані із укладенням договору - графа не заповнена, платежі за послуги кредитного посередника - графа не заповнена (пункт 5 Паспорту кредиту №5866132).
Отже в наданих суду документах не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які підлягає нарахуванню комісія, а також не надано до суду тексту Умов отримання фінансових кредитів ТОВ “ФК »ЦФР», тому суд позбавлений можливості дослідити положення даного документу. З огляду на положення кредитного договору №8375866132 від 03.02.2022, а також спосіб його укладення (шляхом підпису сторонами) відсутні відомості про ознайомлення ОСОБА_1 з текстом Умов і їх погодження з боку останнього.
За таких умов суд вважає позовні вимоги про стягнення із відповідача суми комісії необґрунтованими.
Відповідачем до суду не надано доказів виконання умов договору та сплати заборгованості ні на користь первісного кредитора, ні на користь позивача. Водночас під час судового розгляду не встановлено підстав для стягнення із відповідача нарахованої суми комісії. З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» слід задовольнити частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.
Розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 2 ст. 140 ЦПК України).
Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивачем понесені витрати, передбачені пунктом 3 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, відсутній розрахунок відповідних витрат, відтак як факт, так і розмір відповідних витрат стороною, яка заявила про їх відшкодування, не доведені, відповідні витрати розподілу за наслідками розгляду справи не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12-13, 76-77, 81, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №8375866132 від 03.02.2022 в сумі 22058,00 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту, 2,22 грн - загальна заборгованість за відсотками, всього - 22060 (двадцять дві тисячі шістдесят) грн 22 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1509 (одна тисяча п'ятсот дев'ять) грн 46 коп судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складене 14.02.2025.
Суддя І.В. Овсієнко