Справа № 686/4126/25
Провадження № 1-кс/686/1638/25
14 лютого 2025 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стрий Львівської області, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно неодруженого, не працюючого, має на утриманні двох малолітніх дітей, судимого,
у кримінальному провадженні № 12023243000004227 від 12.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 361 КК України,-
встановив:
12.02.2025 року прокурор відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 361 КК України, посилаючись на те, що строк перебування обвинуваченого під вартою закінчується 15.02.2025 року.
Про те, 10.02.2025 обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 361 КК України скеровано до Хмельницького міськрайонного суду для розгляду по суті.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 11.02.2025 призначено підготовче судове засідання по кримінальному провадженню стосовно ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 361 КК України, ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 361 КК України, неповнолітнього ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 361 КК України, ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 361 КК України, ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 361 КК України, ОСОБА_10 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 361 КК України, ОСОБА_11 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, ОСОБА_12 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 361 КК України на 04.03.2025.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
При цьому, визначені ст. 177 КПК України, ризики: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні; вчинення інших кримінальних правопорушень, продовжують існувати.
В обґрунтування поданого клопотання прокурор, окрім іншого, зазначив, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 361 КК України.
18.12.2024 ОСОБА_13 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 15 лютого 2025 р. включно.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні закінчується 15.02.2025 однак, проведення підготовчого судового засідання у даному кримінальному провадженню до встановленого строку не представилось за можливе.
Зважаючи на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, і враховуючи, що застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначеним ризикам, слідчий у клопотанні просить продовжити до 20.12.2024 р. строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .»
Заслухавши пояснення прокурора, який клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні, обвинуваченого та його захисника, які заперечили з приводу задоволення клопотання прокурора, просили застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, дослідивши надані матеріали та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Частиною 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до ч.6 ст.199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження.
18.12.2024 р., ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, строк тримання під вартою ОСОБА_13 продовжено до 15 лютого 2025 року.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 11.02.2025 призначено підготовче судове засідання по кримінальному провадженню стосовно ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 361 КК України, ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 361 КК України, неповнолітнього ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 361 КК України, ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 361 КК України, ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 361 КК України, ОСОБА_10 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 361 КК України, ОСОБА_11 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, ОСОБА_12 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 361 КК України на 04.03.2025.
На даний час продовжують існувати визначені ст.177 КПК України та наведенні в клопотанні прокурора ризики: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні; вчинення інших кримінальних правопорушень.
Таким чином, станом на момент розгляду клопотання, беззаперечних доказів того, що ОСОБА_5 не причетний до вчинення кримінальних правопорушень, не встановлено.
Так, з досліджених у судовому засіданні матеріалів встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, а тому, зважаючи на покарання, яке його загрожує у випадку визнання винуватим, співставляючи можливі негативні для нього наслідки у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі, слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду й надалі існує, оскільки опинившись на волі, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані йому кримінальні правопорушення.
На даний час продовжують існувати визначені ст.177 КПК України та наведенні в клопотанні слідчого ризики: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні; вчинення інших кримінальних правопорушень.
Судове розслідування у кримінальному провадженні не закінчено, на даний час свідки, потерпілі та інші обвинувачені у цьому провадженні судом не допитані, а тому, продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків, потерпілих та інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні, з метою зміни наданих ними свідчень або відмови від надання показань в подальшому. При оцінці наявності зазначеного ризику, слідчим суддею врахована встановлена КПК України процедура отримання показань від осіб, які є підозрюваними, свідками та потерпілими, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримують шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засідання (ч.1, 2 ст.23, ст.224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому прокурору або посилатися на них (ч. 4 ст.95 КПК України). Отже ризик впливу на свідків, потерпілих, підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження, під час збирання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту отримання показань від вказаних осіб судом.
Також, на думку слідчого судді, обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких, під час іспитового строку, підозрюється ОСОБА_5 , та дані, які характеризують його особу, зокрема те, що він не вперше притягується до кримінальної відповідальності, не працює, тобто, не має стабільного джерела доходів, свідчать про існування ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.
Тобто ризики, які враховувались під час застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час не зменшились, а й продовжують існувати, що й доведено в судовому засіданні стороною обвинувачення.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Аналізуючи особу обвинуваченого, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 є раніше судимою особою, не працює, однак, має постійне місце проживання, родину, в тому числі й дружину, з якою проживає у цивільному шлюбі та яка, зі слів підозрюваного, є вагітною, на утриманні у підозрюваного перебуває двоє малолітніх дітей. Проте, вказані обставини не спростовують доведених стороною обвинувачення ризиків та не є такими, що давали б можливість слідчому судді застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі. Окрім того, вказані обставини не були стримуючими для вчинення дій, що стали підставою для підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочинів.
Стороною обвинувачення доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти відповідним ризикам, та не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки не встановлено тих стримуючих чинників, які б були у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання, незаконного впливу на свідків, потерпілих та інших обвинувачених, вчинення інших кримінальних правопорушень. Відсутні й відомості щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст.177 КПК України. Більш того, стороною захисту не доведено, як змінилися обставини, які були взяті до уваги при застосуванні запобіжного заходу, які нові обставини виникли після прийняття рішень про застосування запобіжного заходу.
Даних, які б перешкоджали триманню ОСОБА_5 під вартою, не встановлено.
Таким чином, зважаючи на те, що заявлені ризики, які були враховані при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема, ризики: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; вчинення інших кримінальних правопорушень, продовжують існувати та вони виправдовують тримання підозрюваного під вартою, враховуючи усі визначенні ст.178 КПК України обставини в їх сукупності, зокрема й майновий та сімейний стан ОСОБА_5 , наявність у нього родини, дітей на утриманні, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, вік та стан його здоров'я, приходжу до висновку, що слід продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , адже лише такий найсуворіший запобіжний захід, на даний час, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та буде достатнім стримуючим засобом для запобігання ризикам, доведеним слідчим та прокурором.
Слідчий суддя вважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі й запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки та домашнього арешту, навіть із покладенням додаткового обов'язку у вигляді носіння електронного засобу контролю, на даному етапі досудового розслідування, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не зможе запобігти вищевказаним ризикам. Так, особисте зобов'язання не підлягає до застосування з огляду на тяжкість злочинів, які інкримінуються підозрюваному, та наявність реальних сумнівів того, що ОСОБА_5 виконуватиме покладені на нього обов'язки. Особиста порука не підлягає застосуванню, оскільки будь-яких клопотань від осіб, яких би слідчий суддя міг вважати такими, що заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, до слідчого судді не надходило. Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, навіть з покладенням обов'язку носіння електронного засобу контролю, на даному етапі досудового розслідування, не унеможливить запобіганню вищевказаних ризиків, оскільки ОСОБА_5 не перебуватиме під цілодобовим наглядом правоохоронних органів та зможе переховуватись від органу досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також, за допомогою засобів телефонного зв'язку, через третіх осіб або особисто, зможе незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших обвинувачених, анкетні дані яких ОСОБА_5 знає.
Завдання кримінального провадження виправдовують вжиття таких обмежувальних заходів та такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, з метою уникнення вищевказаних ризиків. При цьому, слідчим суддею також враховується суспільний інтерес у швидкому, повному і об'єктивному судовому розгляді цього кримінального провадження, що також можливе за умови нівелювання зазначених ризиків.
Саме застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на думку слідчого судді, забезпечує виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
За наведених обставин, слідчим суддею відхиляються, зазначені стороною захисту аргументи про те, що на сьогоднішній день відсутні ризики, передбачені ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 немає намірів ухилятися від органу досудового розслідування та суду, впливати на підозрюваних, потерпілих і свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також щодо можливості застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, зокрема й у вигляді домашнього арешту. До того ж, саме для запобігання вказаним ризикам і був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, у зв'язку із цим, слід вважати дієвим заходом.
Враховуючи характер та обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , суворість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, слідчий суддя дійшов до висновку про існування обґрунтованих підстав вважати, що існують не абстрактні, а конкретні ризики, про які зазначено вище та які передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а тому, застосувати менш суворий запобіжний захід неможливо.
Підстав для зменшення розміру застави, як альтернативи застосованому запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.
Враховуючи викладене, строк тримання під вартою ОСОБА_5 слід продовжити, а саме до 04.04.2025 року включно, в зв'язку з чим подане прокурором клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Строк тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 04 квітня 2025 року включно.
У разі внесення застави, визначеної ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28.08.2024 року в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151400 гривень, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 зобов'язання прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою, та продовжити до 04.04.2025 року включно термін дії покладених цією ж ухвалою на ОСОБА_5 обов'язків:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- утриматись від спілкування зі свідками, потерпілими, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального провадження;
- здати на зберігання відповідному органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України, у випадку їх наявності.
У разі невиконання даних обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Ухвала діє до 04 квітня 2025 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя