СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/404/25
ун. № 759/18774/23
12 лютого 2025 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100000000290 від 24.05.2022 р. стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Біла Церква Київської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Києва, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Мена, Менського району, Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_9 , обвинуваченої ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_11 , захисника ОСОБА_12 , захисника ОСОБА_13 ,
На розгляді суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Обвинуваченою ОСОБА_5 подано до суду письмове клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому вона просить переглянути застосований стосовно неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та змінити його на цілодобовий домашній арешт або зменшити розмір застави до 100 розмірів неоподаткованих мінімумів для працездатних осіб з огляду на те, що на її утриманні перебуває четверо неповнолітніх дітей та вона має постійне місце проживання в м. Біла Церква.
Обвинуваченим ОСОБА_6 подано до суду письмове клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому він просить суд змінити застосований стосовно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт або зменшити розмір застави до 80 розмірів неоподаткованих мінімумів для працездатних осіб, в обґрунтування якого вказує, що за час перебування під вартою в умовах слідчого ізолятора у нього суттєво погіршився стан здоров'я.
Обвинувачена ОСОБА_5 ,обвинувачений ОСОБА_6 та їхні захисники підтримали заявлені вимоги та просили задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу.
Прокурор заперечила проти задоволення клопотання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в свою чергу подала письмові клопотання про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 у зв'язку із обранням запобіжного заходу у вигляді застави, в обґрунтування яких прокурором зазначено, що на даний час існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України. Застосування більш м'якого запобіжного заходу до обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , на думку прокурора, не зможе запобігти встановленим ризикам та забезпечити їх належну процесуальну поведінку з огляду на відомості про їх особу та фактичні обставини справи. Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінкиобвинуваченого ОСОБА_7 , є необхідність продовжити строк дії обов'язків, покладених на нього у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.Прокурор просила клопотання задовольнити.
Захисник ОСОБА_10 , думку якого підтримала обвинувачена ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_11 , думку якої підтримав обвинувачений ОСОБА_6 , просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора, та застосувати до їхніх підзахисних більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, в іншому разі просили зменшити розмір застави. Зауважили на тому, що ризики, заявлені прокурором у клопотаннях, не доведені, а доцільність застосування найсуворішого запобіжного заходу не обґрунтована.
Захисник ОСОБА_12 , думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_7 , не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_7 у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Дослідивши подані клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою суду від 18.12.2024 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5 продовжено до 15.02.2025, а також визначено розмір застави - у межах 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 757 000 (сімсот п'ятдесят сім тисяч) гривень, з покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України; строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено до 15.02.2025, а також визначено розмір застави - у межах 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень, з покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України; продовжено строк виконання обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 , які діють під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави, на два місяці, тобто до 18.02.2025 року включно.
Завершити судовий розгляд до закінчення строку дії запобіжного заходу, враховуючи стадію судового провадження, неможливо.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України зокрема, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього судом, чи про зміну способу їх виконання.
Згідно зі статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Суд зазначає, що у даному кримінальному провадженні при обранні та подальшому продовженні виняткового запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_5 та обвинуваченому ОСОБА_6 у виді тримання під вартою були встановлені ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: ризик того, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, а також ризик того, що обвинувачені можуть вчинити інше кримінальне правопорушення.
При вирішенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт або зменшення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, а також клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою, суд вважає, що встановлені судом ризики, з огляду на стадію судового провадження та з врахуванням обставин, передбачених ст.178 КПК України, на даний час не зменшились та не перестали існувати.
Зазначені стороною захисту доводи для зміни запобіжного заходу на більш м'який були предметом неодноразового розгляду при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та не є достатніми підставами для зміни запобіжного заходу.
Суд зауважує, що стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_6 не перешкоджає утриманню його під вартою, доказів зворотнього суду не надано.Водночас Порядком взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України № 239/5/104 від 10 лютого 2012 року, регулюється питання отримання медичної допомоги особами, взятими під варту, у т.ч. хірургічне втручання чи необхідна госпіталізаціяпоза межами слідчого ізолятора, а відтак, в разі необхідності обвинувачений ОСОБА_6 може отримати належну медичну допомогу.
Натомість прокурором доведено, що на даний час існує висока ймовірність того, що обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , усвідомлюючи невідворотність реального покарання за інкримінований злочин (позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна), з метою ухилення від кримінальної відповідальності можуть вчинити дії для втечі та переховування від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.При цьому в умовах суспільно-політичної обстановки у державі, введення воєнного стану та існування непідконтрольних державі територій ступінь ризику ухилення обвинувачених від суду є надзвичайно високим.
Водночас інші ризики, заявлені у клопотаннях прокурора, не знайшли свого підтвердження і ході судового розгляду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці неодноразово підкреслював, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Суд вважає, що застосований до обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 запобіжний захід, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке їм інкримінується, а тривалість судового провадження обумовлена, зокрема, процесуальною поведінкою сторони захисту (неодноразова заміна захисників).
Враховуючи викладене, суд вважає, що конкретні обставини даного кримінального провадження, характер та тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , дані про особу обвинувачених, наявність встановлених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вказують на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені п.п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Між тим, беручи до уваги підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, строк перебування обвинувачених під вартою, суд вважає можливим зменшити суму альтернативного запобіжного заходу у виді застави для обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і визначити її в межах 220 та 180 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб відповідно.
При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
За таких обставин, суд виснує, що клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу та клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 у зв'язку із обранням запобіжного заходу у вигляді застави, суд вважає, що на даний час продовжують існувати ризики вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 дій, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а відтак, з метою забезпечення належної процесуальної поведінкиобвинуваченого ОСОБА_7 , суд приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити.
Керуючись ст.177,ст.178, ст. 183, ст.194, ст.331, ст. 369, ст.372 КПК України, суд -
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - задовольнити частково.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу - задовольнити частково.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 12 квітня 2025 року включно, і утримувати її у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити обвинуваченій ОСОБА_5 розмір застави у межах 220 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 666 160 (шістсот шістдесят шість тисяч сто шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, після внесення якої ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинувачену ОСОБА_5 , у разі внесення застави строком на два місяці з моменту внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися за межі міста Києва без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Обвинувачена ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цієї ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачена ОСОБА_5 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_5 , що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з'явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 на 60 (шістдесят) днів, тобто до 12 квітня 2025 року включно, і утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_6 розмір застави у межах 180 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 545 040 (п'ятсот сорок п'ять тисяч сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, після внесення якої ОСОБА_6 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , у разі внесення застави строком на два місяці з моменту внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися за межі міста Києва без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Обвинувачений ОСОБА_6 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цієї ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 у зв'язку із обранням запобіжного заходу у вигляді застави, - задовольнити.
Продовжити строк виконання обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 , які діють під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави, на два місяці, тобто до 12 квітня 2025 року включно, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися за межі міста Києва без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє до 12 квітня 2025 року включно та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, в іншій частині оскарженню не підлягає.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3