Справа №766/19139/24
н/п 3/766/595/25
06.02.2025 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинська В.Е., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП, відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код відповідно до довідки від 19.11.2024 року відсутній, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
ОСОБА_1 , 10.11.2024 року близько 13:28 годин в м. Херсоні по проспекту 200 річчя Херсону, поблизу будинку №20, керував транспортним засобом «ВАЗ 21011» реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування Херсонським міським судом Херсонської області терміном на 5 років справа №766/15265/24 постанова від 01.10.2024 року. Вчинено правопорушення повторно протягом року. Згідно постанови БАД 031349 від 02.11.2024 року за ч. 4 ст.126 КУпАП ), подія фіксувалася на бодікамеру.
Своїми діями, ОСОБА_1 , порушив п.2.1а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (далі по тексту ПДР).
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме: повторне, протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав, надав повноваження адвокату Волковій Л.Г.
Захисник Волкова Л.Г., в судовому засідані ОСОБА_1 , не визнала, надала клопотання в якому зазначила, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 серії ААД №601290 від 10.11.2024 року складено з порушенням, а саме протокол не містить повних відомостей про особу правопорушника, відсутній ідентифікаційний номер (РНОКПП), що унеможливлює виконання постанови суду в подальшому у разі накладення на правопорушника адміністративного стягнення, крім того, відсутній запис про документ за допомогою якого ідентифіковано особу правопорушника за таких обставин просила суд справу щодо ОСОБА_1 направити до Управління патрульної поліції для виконання вимог ст.256,268,277 КУпАП.
Не зважаючи на заперечення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 , підтверджена наступними дослідженими та перевіреними судом доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 601290 від 10.11.2024, в якому викладені обставини вчиненого, ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, зокрема, останнім допущено порушення вимог п. 2.1а ПДР України, згідно якого останній керував транспортним засобом, будучи особою яка позбавлена права керування транспортним засобом;
- відеофайлом з нагрудного відео реєстратора поліцейського, котрий здійснював оформлення вчиненого особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, який кореспондуються з фактичними обставинами справи та вказують на факт порушення водієм вказаних Правил дорожнього руху України. Суддя звертає увагу, що такий відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, якими зафіксовано обставини, є доказом, котрий може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України, про що констатовано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.11.2018 року у справі № 678/991/17, адміністративне провадження № К/9901/6128/18;
- довідкою інспектора ІІ категорії відділу адміністративної практики УПП в Херсонській області від 12.11.2024 року відповідно до якої ОСОБА_1 , не отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом;
- довідкою інспектора ІІ категорії відділу адміністративної практики УПП в Херсонській області від 12.11.2024 року відповідно до якої ОСОБА_1 , не є власником транспортного засобу;
- довідкою інспектора ІІ категорії відділу адміністративної практики УПП в Херсонській області від 12.11.2024 року відповідно до якої ОСОБА_1 , протягом року притягався до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП, а саме: 02.11.2024 року складено постанову серії БАД №31349 за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 20400 грн;
- постановою серії БАД №31349 за ч.4 ст.126 КУпАП від 02.11.2024року про накладення стягнення на ОСОБА_1 , у виді штрафу в сумі 20400 грн;
Оцінюючи викладене, необхідно враховувати таке.
Відповідно до ч. 1ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1ст. 9 КУпАП).
Відповідно до ст.ст.1 та 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннямист.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
За нормами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п. 2.1 «а» Правил Дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).
Виходячи із системного аналізу зазначених норм, суд вважає, що правова природа стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини та статті КУпАП, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
Докази, яким надано під час судового розгляду оцінку, узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин вчиненого ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, а тому вказують на наявність в діях останнього адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.
Позицію захисника суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнення відповідальності ОСОБА_1 і до уваги не приймає, оскільки вона спростовуються відеозаписом та долученими до протоколу про адміністративне правопорушення доказами.
Крім того, на посилання захисника, що ОСОБА_1 не є громадянином України суд відноситься критично та не приймає до уваги оскільки дані обставини не спростовують обставин викладених у протоколі серії ААД № 601290 від 10.11.2024року і не є таким порушенням, яке дає підстави визнати доказ не допустимим.
Отже при вирішенні питання щодо міри адміністративної відповідальності виходжу з наступного.
Відповідно до вимог ст. 28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
Оскільки з матеріалів про адміністративне правопорушення не вбачається, що за ОСОБА_1 , зареєстровано транспортний засіб, то відсутні підстави для застосування стягнення у виді конфіскації транспортного засобу.
Враховуючи викладене вище, правила, визначені ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення суд враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, судом не встановлено, та приходить до висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу, що відповідає санкції ч.5 ст.126 КУпАП, яке, на думку суду, є достатнім для виправлення порушника і попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв'язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 , підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 34, 40-1, 126, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код відповідно до довідки від 19.11.2024 року відсутній, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
(Рахунок отримувача: UA578999980313090149000021001, Одержувач ГУК у м. Херсон обл. /Херсон обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959517, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код відповідно до довідки від 19.11.2024 року відсутній, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача(код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови..
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
СуддяВ. Е. Дорошинська