Справа № 758/1966/19
13 січня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Годованюк Ю.Р., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Депт Фінанс» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Депт Фінанс», ОСОБА_2 , треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головне територіальне управління Міністерства юстиції у м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратюк Алла Василівна, ОСОБА_3 , уповноважена особа на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Матвієнко Андрій Анатолійович, про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса, скасування в Державному реєстрі запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, визнання недійсним договору купівлі-продажу та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Депт Фінанс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки
ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернулась до Подільського районного суду міста Києва з позовною заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Депт Фінанс» (надалі за текстом - відповідач 1), ОСОБА_2 , треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головне територіальне управління Міністерства юстиції у м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратюк Алла Василівна, ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса, скасування в Державному реєстрі запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Ухвалою Суду від 28.02.2019, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання.
16.09.2019 до суду від відповідача 1 надійшов відзив та зустрічний позов.
Ухвалою Суду від 22.11.2019 прийнято зустрічний позов ТОВ «ФК «Депт Фінанс» до ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки до спільного розгляду з первісним позовом.
09.12.2024 до суду від відповідача 1 надійшла заява про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат.
У судове засідання 09.12.2024 учасники справи не з'явились.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 09.12.2024 відмовлено у задоволені первісного та зустрічного позову повністю та призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Депт Фінанс» на 13.01.2025.
07.01.2025 до суду від відповідача 1 надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій позивач просить суд стягнути з позивача на користь відповідача 1 витрати на професійну правничу допомогу.
У судове засідання 13.01.2025 представники учасників справи не з'явились.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.
У заяві про розподіл судових витрат про розподіл судових витрат міститься клопотання про поновлення строку на подання доказів судових витрат, яке обгрунтовано тим, що представник відповідача 1 дізнався про прийняття Судом Рішення лише 30.12.2024 через підсистему «Електронний суд».
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Розглянувши клопотання відповідача 1 про поновлення пропущеного процесуального строку, суд дійшов висновку про його задоволення та поновлює пропущений процесуальний строк на подачу
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до Ордеру на надання правничої (правової) допомоги адвокат Яцко Віталій Володимирович (надалі за текстом - адвокат)надає правову допомогу відповідачу 1.
28.08.2019 між відповідачем та адвокатом було укладено Договір про надання юридичних послуг та правової допомоги (надалі за текстом - Договір послуг), за змістом якого адвокат надає правову допомогу клієнту.
Відповідно до Акту передачі-прийняття надання юридичних послуг та правової допомоги від 06.01.2025 адвокат надав, а клієнт прийняв послуги загальною. вартістю 231531,00 грн
Водночас, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази понесення (оплати) наданої правничої допомоги.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України, відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи
Відповідно до ч.2 ст. 134 ЦПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з тим, в першій заяві по суті спору - відзиві відповідачем 1 не було подано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Так, само такий розрахунок відсутній у зустрічному позові.
Суд звертає увагу, що наведена норма ч.2 ст. 134 ЦПК України надає суду право у разі невиконання стороною обов'язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору.
Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених ЦПК України.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.
Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат (аналогічну правову позицію наведено у Постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 927/201/20).
Також у Додатковій Постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №922/2167/19, зазначено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Враховуючи викладене вище, суд відмовляє у прийнятті додаткового рішення за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Депт Фінанс» про ухвалення додаткового рішення.
Згідно з ч. 5 ст. 270 ЦПК України додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Керуючись положеннями ст. ст. 137, 246, 251, 253, 260 та 270 ЦПК України, суд
Відмовити у прийнятті додаткового рішення за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Депт Фінанс» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №758/1966/19;
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Гребенюк В.В.