Єдиний унікальний номер: 378/167/25
Провадження № 3/378/69/25
14.02.2025 року селище Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Марущак Н. М., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , раніше за ч. 1 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності не притягувався, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 17.01.2025 о 22 годині 30 хвилин в селищі Ставище по вул. Лісній керував автомобілем SKODA OCTAVIA, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
В судове засідання ОСОБА_1 вдруге не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений шляхом доставки SMS-повідомлення на підставі його заяви про отримання судової повістки в електронному вигляді (а. с. 6, 13). Клопотання про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.
Згідно ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Оскільки частиною 2 ст. 268 КУпАП не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ст.130 КУпАП, та враховуючи, що клопотання про відкладення розгляду справи від не надходило, суд вважає за можливе розглянути вказану справу у відсутність останнього ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Пункт 2.9 «а» ПДР України передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
У відповідності з положеннями ч. ч. 3, 6 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Направлення особи для огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Така ж процедура передбачена п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, п.7 розділу І Інструкціїпро порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкції).
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9 «а» ПДР України за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 17.01.2025 року серії ЕПР1 № 223634 (а. с. 1), який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; при цьому протокол був підписаний особою, яка його склала, та безпосередньо ОСОБА_1 (а. с. 1),
- актом огляду на стан сп'яніння, здійсненим поліцейським на місці зупинки, роздрукованим протоколом приладу «Drager» з результатом - 0.69% етилового спирту, в яких проставлено власноручний підпис ОСОБА_1 , в акті, крім того, останній поставив свій підпис в графі «з результатами згоден» (а. с. 3, 4),
- даними відеозапису від 17.01.2025 з бодікамери (на оптичному диску - а. с. 8), на якому зафіксовано факт керування та зупинки ОСОБА_1 , проходження останнім огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» з результатом - 0.68%, на запитання поліцейського, чи водій не бажає пройти огляд в медичному закладі, водій відповів, що з результатом згоден, та зафіксовано факт роз'яснення останньому прав, факт складання та вручення йому протоколу (а. с. 8).
Вищевказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Факт керування ОСОБА_1 автомобілем в час і місці, вказаних в протоколі, останнім не оспорювався під час складання протоколу та після такого.
Суд звертає увагу на те, що сутність вчиненого правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення викладена із належною повнотою. Ознайомившись із протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не зробив жодних зауважень до протоколу, проведених процесуальних дій чи поведінки поліцейських.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому суд дійшов висновку про наявність в діях останнього складу вказаного правопорушення.
Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 605.60 гривень.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч. 1, 283-285, 287 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок до спеціального фонду Державного бюджету України.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Роз'яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження»
Суддя Н. М. Марущак