Справа № 372/2655/22
Провадження 1-в-8/25
ухвала
Іменем України
12 лютого 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
представника органу пробації ОСОБА_4
засудженої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області подання начальника Обухівського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про приведення судового рішення стосовно ОСОБА_5 у відповідність до вимог закону,
Начальник Обухівського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області звернувся до Обухівського районного суду Київської області з вказаним поданням. В поданні ставить питання про звільнення засудженої від відбування покарання за діяння, караність яких усунена відповідно до Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, що набрав чинності 09.08.2024 року.
Представник Обухівського РВ №2 філії ДУ «Центр пробації» в судовому засіданні подання підтримав та просить задовольнити.
Прокурор та засуджена також подання підтримала та просила задовольнити.
Заслухавши думку прокурора, представника відділу пробації, засуджену, дослідивши подання, матеріали кримінальної, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що вироком Обухівського районного суду Київської області від 13.10.2022 року у справі № 372/2655/22, ОСОБА_5 визнана винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України та їй призначено покарання на підставі ст. 70 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки. Також покладено обов'язки передбачені ст. 76 КК України.
Вирок Обухівського районного суду Київської області від 13.10.2022 року набрав законної сили 14.11.2022 року.
Зі змісту вироку Обухівського районного суду Київської області від 13.10.2022 року вбачається, що ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 КК України 03.07.2022 року, розмір завданого матеріального збитку в загальному склав 1364,98 грн.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями частини 1 статті 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина 6 статті 3 КК України).
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року, а саме а саме у 2024 році - 3028 грн, у 2023 -2684 грн, у 2022 - 2481 грн, у 2021 році - 2270 грн, у 2020 році - 2102 грн, у 2019 - 1921 грн, у 2018 - 1762 грн, у 2017 році- 1544 грн та віднесено до дрібних крадіжок, за які передбачено адміністративну, а не кримінальну відповідальність.
Під час судового розгляду встановлено, що вироком Обухівського районного суду Київської області від 13.10.2022 року, ОСОБА_5 засуджена за ч. 4 ст. 185 КК України, розмір завданого матеріального збитку склав 1364,98 грн., тобто розмір викраденого складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2481 грн).
Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 3 ст.3, ч. 2 ст.4 КК України).
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Вказане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 зроблено правовий висновок щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки та наголошено, що Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-ІХ, мають зворотну дію в часі.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.
Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12, згідно з якими «за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності».
Таким чином, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_5 , 03.07.2022 року, за що вироком Обухівського районного суду Київської області від 13.10.2022 року, ОСОБА_5 засуджена за ч. 4 ст. 185 КК України, наразі не можуть вважатися кримінально караними, оскільки вартість майна, за викрадення якого остання засуджена, не перевищує граничної вартості майна, а саме - 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, за заволодіння яким наразі передбачено кримінальну відповідальність.
Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
У зв'язку із зазначеним, оскільки кримінальна караність діянь за ч.4 ст. 185 КК України, за вчинення яких засуджено ОСОБА_5 , усунута, суд дійшов висновку про те, що на підставі ч.2 ст.74 КК України останню необхідно звільнити від покарання, призначеного вироком Обухівського районного суду Київської області від 13 жовтня 2022 року за ч.4 ст. 185 КК України, кримінальна караність яких була усунена в силу Закону України № 3886-ІХ, що не змінює та не скасовує ані вирок суду ані призначене ним покарання в цілому.
Таким чином, суд, на підставі ст. 58 Конституції України, ст.5,ч.2 ст.74 КК України, Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» та керуючись ст.ст.336, 537, 539 КПК України,
Подання начальника Обухівського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відносно засудженої ОСОБА_5 , задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 від призначеного вироком Обухівського районного суду Київської області від 13 жовтня 2022 року за ч.4 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі на підставі ч.2 ст. 74 КК України, караність якого законом усунена.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи діб з дня проголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1