Справа № 157/238/25
Провадження № 1-кп/157/96/25
13 лютого 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024030530000831 від 15.11.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 152, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 125 КК України,
встановив:
У провадженні суду перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 152, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 125КК України.
10.02.2025 прокурор подав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на строк 60 днів без визначення розміру застави, яке мотивує тим, що останній обґрунтовано обвинувачується у незаконному проникненні до житла ОСОБА_6 , спричиненні їй умисного легкого тілесного ушкодження та її зґвалтуванні, вчиненому повторно. З урахуванням обґрунтованої та пред'явленої ОСОБА_4 підозри, його 15.11.2024 о 22 год у порядку ст. 208 КПК України затримано. Обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 15.11.2024; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 ; протоколами допитів свідків ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ін.; протоколом обшуку від 15.11.2024; протоколом затримання ОСОБА_4 ; висновком судової дактилоскопічної експертизи від 26.11.2024; висновком судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_6 ; іншими доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження у їх сукупності. В подальшому, ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області 18.11.2024 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 13.01.2025 включно, який ухвалою слідчого судді цього ж суду від 10.01.2025 продовжено до 16.02.2025 включно. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України надалі продовжують мати місце ризики, передбачені у пунктах 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків чи потерпілу, які в судовому засіданні ще не допитані, є односельчанами та сусідами обвинуваченого; вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_4 вже неодноразово засуджений за чинення злочинів проти статевої свободи громадян. У зв'язку з цим необхідно продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, так як інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. На даний час вищезазначені ризики продовжують мати місце. Зазначені обставини підтверджують той факт, що ОСОБА_11 має стійку направленість на вчинення протиправної поведінки, обрання більш м'якого запобіжного заходу не може забезпечити припинення його злочинної діяльності та ризику переховуватися від суду. Обвинувачений ОСОБА_4 на утриманні нікого не має, офіційно не працевлаштований, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за скоєння умисних злочинів проти статевої свободи та недоторканості особи, зловживає алкогольними напоями, за місцем проживання характеризується негативно, кримінальні правопорушення вчиненні ним в умовах воєнного стану та за наявності обставин, що обтяжують покарання, зокрема, щодо особи похилого віку. Обставини, що пом'якшують покарання, відсутні. Крім цього, обвинувачений вини у вчиненні ним інкримінованих діянь не визнає. Кримінальні правопорушення, за якими обвинувачується ОСОБА_4 , вчиненні із застосуванням насильства у нічну пору доби та з проникнення до житла одинокої жінки, яка є особою похилого віку. А тому застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього КПК України обов'язків. Всі вищезазначені факти свідчать про вперте небажання ОСОБА_11 дотримуватись правил та норм поведінки в суспільстві, відсутності моральних якостей та психологічних установок на дотримання вимог діючого правопорядку, впевненість у безкарності своїх дій та про наявність вищевказаних ризиків, що передбачені ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання прокурора. Вважає ризики, які зазначені прокурором у клопотанні, формальними та абстрактними. Зауважив, що попередні притягнення до кримінальної відповідальності та тяжкість інкримінованих правопорушень не можуть слугувати підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу. Крім того, початок судового провадження у справі є фактором, який зменшує заявлений ризик впливати на свідків. Просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання, що буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання та заперечив проти задоволення клопотання прокурора.
Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо клопотання про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу на особисте зобов'язання.
Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилась, подала заяву у якій просила підготовче судове засідання проводити без її участі.
З'ясувавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 152, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 125 КК України, одне з яких відноситься до тяжких злочинів та за скоєння якого передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Згідно з ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 18.11.2024 щодо обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів до 13 січня 2025 року включно, який ухвалою слідчого судді цього ж суду від 10.01.2025 продовжено на 38 днів до 16 лютого 2025 року.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою не містить нових обставин, якими підтверджуються наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, існування яких було встановлено судом при розгляді попередніх клопотань сторони обвинувачення про продовження строку застосування цього запобіжного заходу. Попри це суд вважає, що такі ризики не перестали існувати на цей час і застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою забезпечує неможливість втілення цих ризиків у реальні прояви негативної поведінки підсудного, зокрема вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення.
Дослідження долучених до клопотання прокурора матеріалів вказує на те, що застосування щодо ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та породить ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема переховування обвинуваченого від суду, незаконний вплив на потерпілу та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Проаналізувавши матеріали поданого клопотання про продовження строку тримання під вартою, виходячи з положень статей 177, 178, 194 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до тяжких злочинів, його схильність до вчинення кримінальних правопорушень проти статевої свободи, відсутність міцних соціальних зв'язків у місці його постійного проживання, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів та відмовляє в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Таким чином, враховуючи категорію скоєних кримінальних правопорушень та обставини їх вчинення, суд вважає безпідставним визначати підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави.
Керуючись статтями 177, 197, 199 КПК України, суд
ухвалив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на шістдесят днів до 13 квітня 2025 року включно.
Ухвала про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду, обвинуваченим в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали оголошено о 14:15 год 14 лютого 2025 року.
СуддяОСОБА_12