Дата документу 06.02.2025 Справа № 334/10360/24
запорізький апеляційний суд
Провадження № 11-сс/807/100/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №334/10360/24Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
06 лютого 2025 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 25 грудня 2024 року про відмову у задоволенні скарги,
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 25 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
На вказану ухвалу слідчого судді ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги його скарги.
Свої вимоги мотивував тим, що головний спеціаліст мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 склав відносно заявника протокол № 6218 від 11.12.2024 року про адміністративне правопорушення та вніс до нього завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_6 не з'явився за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення облікових даних, чим скоїв правопорушення, ознаки якого передбачені частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинену в особливий період.
До судового засідання ОСОБА_6 не з'явився, про день, час та місце судового розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений, у поданій заяві просить суд розглядати апеляційну скаргу в його відсутність.
Прокурор був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, у зв'язку із чим у відповідності до положень ч.4 ст.405 КПК колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності прокурора.
Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції суддю-доповідача про суть судового рішення та доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що слідчому судді надійшла скарга ОСОБА_6 , в якій він просить визнати протиправною бездіяльність слідчого Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, що полягає в невнесенні відповідних відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його повідомленням про вчинення кримінального правопорушення 11.12.2024 року, поданого та зареєстрованого в Запорізькому РУП ГУНП в Запорізькій області №34694; зобов'язати слідчого відповідно до вимог статті 214 КПК не пізніше 24 годин з моменту винесення ухвали слідчого судді внести до ЄРДР відповідні відомості за його повідомленням; зобов'язати слідчого не пізніше 24 годин з моменту винесення ухвали слідчого судді надати йому витяг з ЄРДР; зобов'язати заступника начальника Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області - начальника слідчого відділу ОСОБА_8 не пізніше 24 годин з моменту винесення ухвали слідчого судді забезпечити невідкладне внесення слідчим до ЄРДР відповідних відомостей за його повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; виконання даної ухвали покласти на заступника начальника Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області - начальника слідчого відділу
ОСОБА_9 обґрунтування скарги ОСОБА_6 зазначив, що він 11.12.2024 звернувся до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, ознаки якого передбачені частиною другою статті 366 та частиною другою статті 367 КК. Повідомлення було зареєстроване в цей же день за №34694.
Подія злочину полягає в тому, що головний спеціаліст мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 склав відносно заявника протокол № 6218 від 11.12.2024 року про адміністративне правопорушення та вніс до нього завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_6 не з'явився за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення облікових даних, чим скоїв правопорушення, ознаки якого передбачені частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинену в особливий період.
Крім того ОСОБА_7 не мав належних доказів оповіщення заявника про виклик до РТЦК та СП. Ці обставини встановлені постановою № 6218 від 18.12.2024, якою встановлено відсутність події адміністративного правопорушення та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином ОСОБА_7 , достеменно знаючи, що заявник оновив військово-облікові дані, є особою з інвалідністю 3 групи, повістки про виклик не отримував, а отже у нього відсутні будь-які обов'язки, передбачені частиною третьою статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абзац 3 частини десятої статті 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», вніс в протокол № 6218 від 11 грудня 2024 року завідомо неправдиві відомості.
В подальшому не притягнення заявника до адміністративної відповідальності за підробленим протоколом перебувало поза волею ОСОБА_7 , а закриття провадження відбулось лише внаслідок активної правової позиції заявника щодо захисту своїх прав.
Отже наявність викладених обставин викликає об'єктивну необхідність їх перевірки та встановлення кримінально-процесуальними заходами, якими є слідчі дії, право на проведення яких (за певними винятками, які не стосуються цього випадку) виникає з моменту внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Тому невнесення відомостей в ЄРДР за наявності обґрунтованих підстав вважати, що ОСОБА_7 скоєне кримінальне правопорушення, унеможливлює здійснення досудового розслідування, а відтак досягнення завдання кримінального провадження.
Запорізьким РУП ГУНП в Запорізькій області до ЄРДР не внесені відомості про кримінальне правопорушення, отримані уповноваженою особою на підставі його повідомлення від 11.12.2024 року.
Вважає, що така бездіяльність Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області суперечить вимогам статті 214 КПК та призвела до того, що належний орган слідства позбавлений можливості розпочати досудове слідство, здійснити слідчі дії з метою встановлення складу злочину і притягнення винних до відповідальності. Допущена бездіяльність суперечить меті захисту публічних інтересів щодо забезпечення законності у державі.
Слідчий суддя відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_6 зазначивши, що зазначені у заяві про кримінальне правопорушення від 12.12.2024 року та у цій скарзі обставини не свідчать про завдання ОСОБА_6 істотної шкоди або тяжких наслідків внаслідок складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, що явно свідчить про відсутність складу передбачених ст.ст.366, 367 КК злочинів.
Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним та обґрунтованим з огляду на таке.
Статтею 303 КПК встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положення ст. 214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 6 квітня 2016 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п.4 ч.5 ст.214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.
Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є наявність об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину, фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Колегія суддів звертає увагу, що розглядаючи апеляційну скаргу ОСОБА_6 , оцінка поданого ним звернення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет наявності ознак складу злочину не надається, а лише перевіряється, чи містить таке звернення виклад обставин, які можуть свідчити про вчинення відповідного кримінального правопорушення.
На думку колегії суддів, доводи ОСОБА_6 не містять у собі повідомлення про вчинення злочинів передбачених ст.366 КК «Службове підроблення»; ст.367 КК «службова недбалість».
Частинами 2 наведених статей передбачено, що кримінально караними є ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.
Одним з елементів об'єктивної сторони кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.367 КК, є наслідок у вигляді завдання тяжких наслідків, тобто таких наслідків, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Отже, вказані кримінальні правопорушення є злочинами із матеріальним складом, оскільки передбачають наявність завдання тяжких наслідків та визнаються закінченим, якщо діяння винуватої особи спричинило такі наслідки.
Однак, викладені відомості щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.366, ч.2 ст.367 КК, не місять даних про обставини, що можуть свідчити про вчинення саме цих злочинів, зокрема, інформації щодо об'єктивної сторони, та є лише припущенням про неправомірність дій уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 та про заподіяння тяжких наслідків вказаною службовою особою, які ґрунтуються на суб'єктивному уявленні щодо правомірності рішень чи дій зазначеної особи.
Відповідно до примітки до статті 358 КК під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
У протоколі про адміністративне правопорушення № 6218 від 11.12.2024 зазначено, що 30.11.2024 військовозобов'язаний ОСОБА_6 не з'явився за повісткою (розпорядженням) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про причини неявки не повідомив, чим порушив вимоги частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абзац 3 частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
При цьому заявник зазначає, що він не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначений у повістці час, оскільки не отримував її. Крім цього він оновив військово-облікові документи через застосунок ОСОБА_10 та є особою з інвалідністю 3 групи.
Таким чином у протоколі про адміністративне правопорушення лише зафіксовані обставини, встановлені уповноваженою особою щодо неявки ОСОБА_6 до ІНФОРМАЦІЯ_2 та будь-які завідомо неправдиві відомості до нього не внесені, враховуючи те, що повістка від 20.11.2024 року надсилалась заявнику у встановленому порядку за адресою, зазначеною ним у військово-облікових документах.
При цьому поважність причин неявки ОСОБА_6 за повісткою були взяті до уваги керівником ІНФОРМАЦІЯ_1 при розгляді справи про адміністративне правопорушення, що і стало підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Оскільки самих лише припущень заявника та незгоди з процесуальними діями і рішеннями вищевказаної особи недостатньо для висновку про наявність кримінальних правопорушень, тим більше, такі припущення не можуть бути підставою для початку досудового розслідування, описані в скарзі факти не потребують перевірки засобами кримінального процесу, колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді про відсутність підстав для задоволення скарги є правильними.
Підсумовуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та скасування ухвали слідчої судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення та ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.ст.407, 422 КПК, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 25 грудня 2024 року про відмову у задоволенні скарги залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4