Чортківський районний суд Тернопільської області
Копія:
14 лютого 2025 року Справа № 608/2696/24
Номер провадження1-кс/608/137/2025
Слідчий суддя Чортківського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 Чортківського районного суду Тернопільської області клопотання прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сухостав, Гусятинського району Тернопільської області, українця, громадянина України, неодруженого, солдата НОМЕР_1 батальйону НОМЕР_2 бригади в/ч НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України, на 60 діб,
Прокурор Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 діб посилаючись на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, близько 17 години 00 хвилин 31 жовтня 2024 року, перебуваючи в центральному парку м. Копичинці, Чортківського району Тернопільської області, в якого виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя і здоров'я особи яка зазнала нападу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на напад, поєднаний із насильством, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_6 , з метою викрадення майна, діючи з прямим умислом керуючись корисливим мотивом, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілому тілесних ушкоджень та матеріальних збитків, а також свідомо бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_4 , перебуваючи в центральному парку м. Копичинці, Чортківського району Тернопільської області, підійшов до потерпілого ОСОБА_6 , який в цей час перебував поряд із ним та розмовляв по мобільному телефону.
Надалі, ОСОБА_4 , підійшовши ззаду до потерпілого ОСОБА_6 , наніс йому удар металевим костилем, який прийшовся останньому в ділянку голови, внаслідок чого потерпілий втратив рівновагу присів та в подальшому впав на площину, продовжуючи свою протиправну дію ОСОБА_4 наніс ще декілька ударів в різні ділянки голови таким чином спричинивши потерпілому закриту черепно мозкову травму, струсу головного мозку, та перелом кісток носа.
Розуміючи, що потерпілий ОСОБА_6 , не може чинити фізичний опір, ОСОБА_4 , діючи відкрито у присутності потерпілого, викрав належний йому мобільний телефон марки SAMSUNG Galaxy A24 IMEL1: НОМЕР_4 , вартістю 6395 гривень 40 копійок та дві банківські картки НОМЕР_5 , НОМЕР_6 .
Надалі ОСОБА_4 , побачив свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які підійшли до місця вчинення злочину, припинив свою протиправну діяльність, та шляхом погроз застосувати до них фізичного насильства, безперешкодно розпочав покидати місце вчинення злочину.
Таким чином ОСОБА_4 , заволодівши майном потерпілого та отримав реальну можливість ним розпорядитись, покинув територію парку та таким чином, внаслідок своїх спільних протиправних дій, завдав потерпілому тілесні ушкодження у вигляді травми голови (струс головного мозку, перелом кісток носа, рана в тім'яно-потиличній ділянці голови, синці на обличчі та волосистій частині голови), які за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до легких з короткочасним розладом здоров'я.
Тілесні ушкодження у вигляді синців на лівому передпліччі, в ділянці лівого плечового суглоба, на лівому плечі, правому передпліччі, спині, лівому стегні та правому коліні, які в їх сукупності так і кожне зокрема, за ступенем тяжкості відноситься до легких, а також завдав потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 6395 гривень 40 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненому в умовах воєнного стану (розбій).
Окрім цього, під час досудового розслідування встановлено, що у ОСОБА_4 , який близько 17 години 00 хвилин 31 жовтня 2024 року, перебуваючи в центральному парку м. Копичинці, Чортківського району Тернопільської області, та вже вчиняв умисний корисливий злочин проти власності, раптово виник злочинний умисел, на викрадення двох банківських карток А банк НОМЕР_5 та АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_6 , виданих на ім'я ОСОБА_6 .
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел на привласнення даних карток, ОСОБА_4 , в повній мірі розуміючи, що викрадені банківські картки, які містять обов'язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему, емітента (банк) та держателя цього спеціального платіжного засобу, з корисливих мотивів, заволодів двома банківськими картками із № НОМЕР_5 , видану А-банком на ім'я ОСОБА_6 та № НОМЕР_6 , видану АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_6 , які відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», п. п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.51, ст. 1 п. 15.2, ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також згідно з приміткою до ст. 358 КК України є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, підтверджує та посвідчує певні факти, що здатні спричинити наслідки правового характеру, виданим повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у викраденні офіційного документа, а саме двох платіжних банківських карток, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_4 , будучи раніше судимим Гусятинським районним судом Тернопільської області за майнові злочини, на шлях виправлення та перевиховання не став, а натомість вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності.
Так, 10 жовтня 2024 року близько 14.00 год., у ОСОБА_4 , який перебував за місцем свого проживання в
АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном шахрайським шляхом, а саме: зловживаючи довірою потерпілої ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , 10 жовтня 2024 року близько 14:00 години, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, повторно, умисно з корисливих мотивів, перебуваючи у будинку по АДРЕСА_2 , разом із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,, яка гостювала у останнього, зловживаючи довірою потерпілої, попросив у неї мобільний телефон, щоб зателефонувати товаришеві, на що потерпіла погодилась та передала добровільно свій мобільний телефон, із яким ОСОБА_4 , вийшов з будинку та покинув місце вчинення злочину.
Тим самим, своїми протиправними діями, спричинив потерпілій ОСОБА_9 , матеріальну шкоду на суму 3 683 гривні 33 копійки.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
На підставі вищевказаного, ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненому в умовах воєнного стану (розбій); у викраденні офіційного документу, а саме : двох платіжних банківських карток, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
01 листопада 2024 року слідчим суддею Чортківського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 - ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16 години 15 хвилин 27 грудня 2024 року.
18 грудня 2024 року слідчим суддею Чортківського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 - ОСОБА_4 було продовждено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16 години 15 хвилин 15 лютого 2025 року.
Строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 у вказаному кримінальному провадженні закінчується, а тому виникла необхідність у його продовженні, оскільки ризики які стали підставою для обрання до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати.
Метою продовження застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що останній, раніше вчиняв умисні корисливі злочини, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення, оскільки будучи раніше судимим за умисні корисливі злочини, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, вчинив новий корисливий злочин із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілого.
Крім цього, варто сказати про те що, ОСОБА_4 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 3, ч. 4 ст.185 КК України. Вказане свідчить про наявність ризику того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може продовжувати свою злочинну діяльність, що в свою чергу вказує на його підвищену суспільну небезпеку.
2) незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризиком того, що у разі не продовження застосування до ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є те, що він може незаконно впливати на потерпілого та свідків, у цьому кримінальному провадженні та перебуваючи на волі, він може незаконно здійснювати на них тиск та погрози, з метою дачі особами неправдивих показів, або відмови від добровільно наданих показань, а сторона обвинувачення не матиме можливості запобігти цьому та перешкоджати протиправним діям.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 23 КПК України про те, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показання речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, зазначений ризик не зменшився, так як вказані вище свідки, інші свідки пригоди чи потерпілі не були допитані в ході судового розгляду даного кримінального провадження та до проведення такого допиту, можуть змінити свої показання, які вони надавали слідчому, на користь підозрюваного.
3) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним чергові, нові кримінальні правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
Наявність декількох ризиків у сукупності, які об'єктивно існують, унеможливлюють застосування менш суворих запобіжних заходів, тому жоден з таких не буде достатнім для запобігання їм та забезпечення належної поведінки підозрюваного і виконання ним своїх обов'язків.
Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що виправдовують потребу у продовженні тримання підозрюваного під вартою. Підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Прокурор ОСОБА_3 вказує, що 19 грудня 2024 року обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 357 КК України, скерований для розгляду до Гусятинського районного суду Тернопільської області.
09 січня 2025 року ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про колегіальний розгляд кримінального провадження задоволено та ухвалено здійснювати його в складі трьох професійних суддів.
В подальшому кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання на 13 лютого 2025 року, однак воно не відбулось у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Гусятинського районного суду Тернопільської області ОСОБА_10 .
Прокурор ОСОБА_3 вказує, що відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора, а тому він звернувся до слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області з вищевказаним клопотанням.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримує клопотання, просить продовжити строк запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою без визначення суми застави на 60 діб.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 просять застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт.
Вислухавши прокурора, обвинуваченого, його захисника, дослідивши письмові докази, додані до клопотання, якими прокурор обґрунтовує доводи підставності заявленого клопотання, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення суми застави на 60 діб відносно ОСОБА_4 , слід задоволити в повному обсязі з наступних мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
01 листопада 2024 року слідчим суддею Чортківського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 - ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16 години 15 хвилин 27 грудня 2024 року.
18 грудня 2024 року слідчим суддею Чортківського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 - ОСОБА_4 було продовждено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16 години 15 хвилин 15 лютого 2025 року.
Строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 у вказаному кримінальному провадженні закінчується, справа хоч і знаходиться на розгляді в Гусятинському районному суді Тернопільської області, однак підготовче судове засідання у ній ще не проведено, а одна із членів колегії Гусятинського районного суду Тернопільської області - суддя ОСОБА_10 знаходиться на лікарняному, а тому прокурором ОСОБА_3 доведена необхідність звернення саме до слідчої судді Чортківського районного суду Тернопільської області з клопотанням про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
За таких обставин, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , не суперечать нормам Конституції України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та нормам КПК України.
Крім того, слідча суддя зазначає, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 187 КК України, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років та вказаний злочин є насильницький. Також, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив ще і інші злочини, передбачені ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 357 КК України.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бєлозоров проти Росії та України" визначено, що «тяжкість самого обвинувачення може бути підставою для тримання під вартою на початкових етапах провадження».
Слідча суддя вважає доведеним той факт, що спокуса у підозрюваного ОСОБА_4 ухилитися від слідства та суду є великою і немає вагомих перешкод для того, щоб не піддатися цій спокусі, а це є ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, слідча суддя вважає доведеними і ризики: ризик , зазначений у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: та незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України) та ризик, зазначений у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зі змісту ст. 178 зазначеного Кодексу вбачається, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Частиною 1 статті 183 вказаного Кодексу передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий та прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Застосування до ОСОБА_4 більш м'якого, окрім виняткового у вигляді тримання під вартою без визначення суми застави, запобіжного заходу, а в даному випадку, продовження такого запобіжного заходу на 60 діб, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також, зважаючи на доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідча суддя вважає за доцільне клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , без визначення суми застави, ще на 60 діб - задоволити.
При цьому, слідча суддя враховує вимоги статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», яким передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Слідча суддя вважає, що в задоволенні усного клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 іншого, менш суворого запобіжного заходу, а саме: цілодобового домашнього арешту - слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192 КПК України, слідча суддя,
Клопотання прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 357 КК України - задоволити.
Продовжити строк тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сухостав, Гусятинського району Тернопільської області, українця, громадянина України, неодруженого, солдата НОМЕР_1 батальйону НОМЕР_2 бригади в/ч НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, без внесення суми застави, на 60 діб.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали становить 60 діб і закінчується о 11:15 години 14 квітня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена в Тернопільський апеляційний суд протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя (підпис)
Копія вірна:
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах кримінального провадження №12024211110000439 від 01 листопада 2024 року.
Ухвала набрала законної сили " " _________________ року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Копію ухвали видано " " _________________ року.
Секретар: