Справа № 594/98/25
13 лютого 2025 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого Зушман Г.І.
за участі: секретаря Шимків Н.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м.Борщеві, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі,-
ОСОБА_1 24 січня 2025 року звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі серії ЕНА №3860356 від 15 січня 2025 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Вважає, що дана постанова є незаконною, а обставини, викладені в ній є надуманими та необґрунтованими. У відповідача відсутні будь-які належні докази, які б свідчили про вчинення правопорушення.
Ухвалою судді Борщівського районного суду Тернопільської області від 27 січня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі і розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та встановлено відповідачу строк до 05 лютого 2025 року для подання відзиву на позовну заяву.
В судове засідання позивач не з'явився, подав письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просить провести розгляд справи за його відсутності.
Належно повідомлений відповідач не забезпечив явку свого представника у судове засідання, про причини неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подавав.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.
15 січня 2025 року постановою серії ЕНА № 3860356, про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, постановленою поліцейським Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Яцишиним В.В. у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 грн.
Відповідно до оскаржуваної постанови 15 січня 2025 року о 08.00 год. в м. Борщеві по вул. В.Великого, 11 ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_1 , в якому встановлено додаткові світлові прилади, що не відповідають вимогам конструкції даного транспортного засобу, чим порушив 31.4.3А, п.31.4.3 ПДР України - керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими, відповідно до встановлених правил експлуатації, його заборонено переобладнувати з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст.283КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів повинна містити,зокрема зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
У силу вимог ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частини 1-3 ст.90 КАС України визначають, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, полягає у керуванні водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відтак диспозиція ч. 1 ст. 121 КУпАП є бланкетною нормою і для повного визначення ознак цих правопорушень відсилає до інших нормативно-правових актів, якими визначаються технічні несправності транспортних засобів, за наявності яких експлуатація останніх забороняється, а також якими регулюється порядок переобладнання транспортних засобів.
При цьому диспозиція ч. 1 ст. 121 КУпАП включає об'єктивні сторони одразу декількох складів адміністративних правопорушень, а саме: 1) керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового керування; 2) керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи рульового керування; 3) керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби); 4) керування водієм транспортним засобом, що має інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється; 5) керування водієм транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується керування транспортним засобом, що був переобладнаний, а саме, в якому встановлено додаткові світлові прилади, що не відповідають вимогам конструкції даного транспортного засобу.
Підпунктом 31.4.3 (а) Правил дорожнього руху, передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів, в яких кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про дорожній рух» переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати встановленим правилам і нормативам.
Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії.
Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах.
Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, зокрема постановою КМУ № 607 від 21.07.2010.
Пункт 1 даного Порядку надає визначення переобладнанню транспортних засобів та визначає, що процедура переобладнання транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії, зокрема для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.
Тобто законодавець визначив технічні характеристики транспортного засобу, внаслідок зміни яких можливо стверджувати про переобладнання транспортного засобу. При цьому зміна зовнішніх світлових приладів, зокрема їх додаткове встановлення до таких технічних характеристик не віднесена.
Разом з тим зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується встановлення на транспортному засобі додаткових зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), які не передбачені конструкцією транспортного засобу, що з урахуванням системного аналізу зазначених вище положень закону не може бути віднесено до переобладнання транспортного засобу.
Докази, які б свідчили, що кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів транспортного засобу марки марки «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_1 , не відповідають вимогам конструкції цього транспортного засобу, відповідачем суду не надані.
У силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що суду не надані належні, достатні та допустимі докази на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, яке полягає у керуванні транспортним засобом марки марки «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_1 ,що був переобладнаний, а саме: встановлено додаткові світлові прилади, які не передбачені конструкцією транспортного засобу, чим порушений п. 31.3 (а) Правил дорожнього руху.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову та доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення не надав.
Окрім того, оскаржувана постанова містить посилання на те, що до постанови додається відео з гагрудної камери поліцейського 857006. Однак, відповідачем вищезазначеного відеозапису суду не надано.
Указане дає підстави дійти висновку, що у порушення ч. 2 ст. 2 КАС України під час винесення оскаржуваної постанови суб'єктом владних повноважень таке рішення прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені ст. 280, 283 КУпАП, а також необґрунтовано та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, а відтак постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3860356 від 15 січня 2025 року підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 605,60 грн, відтак сума сплаченого судового збору підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 9, 121, 245, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 268, 269, 271-272, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі, задовольнити.
Постанову серії ЕНА № 3860356 від 15 січня 2025 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.121 КУпАП, винесену поліцейським Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Яцишиним Віктором Васильовичем - скасувати та закрити провадження у справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, що знаходиться в м.Тернопіль, вул.Валова,11, 46001, ідентифікаційний код 40108720.
Повне рішення складене 13 лютого 2025 року.
Головуючий