Справа № 486/1501/24
Провадження № 2/486/265/2025
(заочне)
13 лютого 2025 року м. Південноукраїнськ
Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,
при секретарі Маляновій А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
учасники справи: позивач ТОВ «Споживчий центр», представники позивача Павленко Д.О., Чуча С.О., відповідач ОСОБА_1 ,
11 вересня 2024 року на адресу суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр»), який діє через свого представника - Чучу С.О., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 15.03.2024-100002583 від 15 березня 2024 року в розмірі 33600 грн та судові витрати, зокрема, судовий збір 2422,40 грн.
Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 15 березня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 15.03.2024-100002583 на суму кредиту 12000 грн, строком на 140 днів.
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Денна процентна - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражена у процентах від загального розміру виданого кредиту - 0,82%. Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 1800 грн. Неустойка - 120 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Свої зобов'язання за кредитним договором фінансова установа виконала належним чином. Відповідач належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконував, внаслідок чого станом на 02 вересня 2024 року утворилась заборгованість на суму 33600 грн, з яких 12000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 1800 грн - комісія, 16800 грн - заборгованість за відсотками, 3000 грн - неустойка.
Ухвалою суду від 24 грудня 2024 року позовну заяву було залишено без руху, представником позивача недоліки усунуті.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслала до суду заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
За таких обставин відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення, про що постановлена відповідна ухвала.
Дослідивши докази в сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що згідно заявки кредитного договору (далі - Договору), Кредитодавець, відповідно до умов договору №15.03.2024-100002583 від 15 березня 2024 (кредитної лінії) надає Позичальнику кредит у сумі 12000 грн. Строк, на який надається кредит становить 140 днів з дати його надання. Заявка підписана одноразовим ідентифікатором Е823 /а.с. 17 зв.-18/.
Згідно п. 6 Договору денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражена у процентах від загального розміру виданого кредиту та становить 0,82%.
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (п. 5 Договору).
Відповідно до умов договору проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку (п. 7).
Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 1800 грн (п. 8 Договору).
Згідно п. 13 Договору, неустойка - 120 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Розмір процентів відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України становить 365% річних (п. 14).
Відповідач ознайомлений і прийняв умови кредитного договору та підтвердив, що однозначно, та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) (кредитної лінії), невід'ємною частиною якої є заявка до кредитного договору № 15.03.2024-100002583 від 15 березня 2024 року /а.с. 14 зв. -17 зв./, з яким попередньо уважно ознайомився, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором.
До позовної заяви додано також додаткок до кредитного договору - інформаційне повідомлення позичальника /а.с. 19 зв. - 20/, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 15.03.2024-100002583 від 15 березня 2024 року (кредитної лінії) /а.с. 18 зв. - 19 зв./, згідно якої відповідач підтвердив укладення електронного кредитного договору між ним та позивачем та інформаційне повідомлення позичальника /а.с. 19 зв. - 20/, а також паспорт споживчого кредиту /а.с. 13-14/.
Відповідно до квитанції 15 березня 2024 року були перераховані 12000 грн на картку/рахунок НОМЕР_1 /а.с. 12/.
Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору № 15.03.2024-100002583 від 15 березня 2024 року складає: 12000 грн - основний борг, 1800 грн - комісія, 16800 грн - заборгованість за відсотками, 3000 грн - неустойка. Разом 33600 грн /а.с. 10/.
ТОВ «Споживчий центр» надано розрахунок заборгованості - картка субконто договори за період з 15 березня 2024 року по 22 січня 2025 року (фактично з 15 березня 2024 року по 01 серпня 2024 року включно), що складає 140 днів. Загальний розмір заборгованості, без врахування неустойки - 30600 грн /а.с. 65-72/.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відтак після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги фінансової установи.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Припис абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України встановлює, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
В силу положень Закону України «Про електронну комерцію» в момент укладення правочину відповідач прийняв на себе зобов'язання, погодившись на істотні умови фінансової установи.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 щодо можливості укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за вказаним договором стосовно надання кредиту виконало, а ОСОБА_1 в порушення умов договору зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилася заборгованість.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 01 серпня 2024 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 30600 грн, з яких: 12000 грн - основний борг, 1800 грн - комісія, 16800 грн - заборгованість за відсотками, з якою суд погоджується.
Стосовно стягнення неустойки у розмірі 3000 грн, суд приходить до наступного.
Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки.
Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Згідно з п.18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Перзидента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжувалася і на момент розгляду судом справи та ухваленні у ній рішення, воєнний стан в Україні триває.
Судом встановлено, що фінансовою установою за період часу з 15 березня 2024 року, тобто під час дії воєнного стану в Україні, неправомірно нараховано неустойку в розмірі 3000 грн та безпідставно включено дану суму у загальний розмір заборгованості, яка не підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідачем порушені умови кредитного договору та норми цивільного законодавства України, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 30600 гривень, яка складається з: 12000 грн - основний борг, 1800 грн - комісія, 16800 грн - заборгованість за відсотками.
Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2206,08 грн (91,07%) /а.с. 22/.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 282 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором (кредитної лінії) № 15.03.2024-100002583 від 15 березня 2024 року у розмірі 30600 (тридцять тисяч шістсот) гривень, з яких 12000 (дванадцять тисяч) гривень - основний борг, 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень - комісія, 16800 (шістнадцять тисяч вісімсот) гривень - заборгованість за відсотками.
Відмовити в частині задоволення позову щодо стягнення неустойки.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 2206 (дві тисячі двісті шість) гривень 08 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, ЄДРПОУ 37356833.
Повне ім'я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Южноукраїнського
міського суду Г. А. Далматова