Провадження: 2/484/359/25
Справа: 484/6997/24
14 лютого 2025 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Коваленко Н.А.
секретар судового засідання - Шаповалова В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перший відділ державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області про звільнення від сплати аліментів та заборгованості по аліментам, -
18 грудня 2024 року до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перший відділ державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області про звільнення від сплати аліментів та заборгованості по аліментам.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує на те, що з 2004 по 2016 року вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 .. За час спільного проживання у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15.11.2016 року з позивачки на користь відповідача було стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , щомісячно в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, починаючи з 10.10.2016 та до досягнення дитиною повноліття, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На день винесення вказаного рішення про стягнення аліментів було чинне та не скасоване рішення Первомайської міської ради Миколаївської області від 09.09.2016 року № 453, місце проживання малолітнього ОСОБА_4 визначено з його батьком - відповідачем у даній справі ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . Між тим, 10.02.2017 року рішенням виконкому Первомайської міської ради Миколаївської області № 69 «Про визнання місця проживання малолітнього ОСОБА_3 » було визначено місце проживання неповнолітньої дитини з позивачкою, його матір'ю за адресою: АДРЕСА_2 . Дитина з того часу проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні, а рішення Первомайської міської ради Миколаївської області від 09.09.2016 року №453, за яким місце проживання малолітнього ОСОБА_4 визначено було з його батьком - скасовано.
Однак згодом з'ясувалось, що 24.12.2016 року на підставі поданого відповідачем ОСОБА_2 виконавчого листа, державним виконавцем Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївської області відкрито виконавче провадження № 53191470, в результаті чого у позивачки за період з жовтня 2016 року по теперішній час нараховуються аліменти. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, наданого ДВС за період 2016 року по вересень 2024 року нараховано 190 443,29 грн.
Таким чином, оскільки відповідач фактично не проживає разом з дитиною та не займається організацією його утримання, тому позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом.
Ухвалою суду від 27 грудня 2024 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 10 лютого 2025 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, однак 17.01.2025 року від неї надійшла заява про розгляд справи без її участі, на підставі наявних документів. Висловилася, що позов підтримує повністю та просить задовольнити, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання 17.01.2025 року, 30.01.2025, 10.02.2025 та 14.02.2025 року не з'явився, про дату, час та місце був повідомлений в порядку передбаченому ЦПК України. Заяв чи клопотань про відкладення підготовчого засідання, або іншого змісту від відповідача не надходило.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, однак 17.01.2025 року на адресу суду від Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області надійшла заява про розгляд справи без участі представника відділу, проти позову відділу не заперує.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно із ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до статтей 223, 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно із ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного.
Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За частиною другою, третьою статті 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що сторони у справі є батьками неповнолітнього: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №650 (а.с.7).
Відповідно до свідоцтва про шлюб від 07.09.2022 року, актовий запис № 500 позивачка змінила прізвище з" ОСОБА_5 " на " ОСОБА_6 " (а.с.12).
Згідно виконавчого листа Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15.11.2016 року по справі №484/3107/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів, відповідно до якого з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно в розмірі частини всіх видів доходів починаючи з 10.10.2016 року до досягнення дитиною повноліття ,але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.5).
В матеріалах справи наявне рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області від 10.02.2017 року № 69 "Про визнання місця проживання малолітнього ОСОБА_3 ", відповідно до якого, визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з його матір'ю, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.6).
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 23.10.2024 у ВП №53191470 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів з ОСОБА_9 ). Станом на вересень 2024 заборгованість зі сплати аліментів становить 190 443, 29 грн (а.с.9-10).
Як вбачається з витягу з реєстру територіальної громади № 2023/0013811916 від 20.02.2023 місцем реєстрації ОСОБА_3 є АДРЕСА_3 , яке співпадає з місцем реєстрації ОСОБА_10 , відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2024/015136436.
Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267 - 271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
З аналізу статей 267 - 271 СК України вбачається, що припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини, не витрачає отримувані нею аліменти на дитину, або ж у випадку, коли дитина з певного часу перебуває на утриманні іншого з батьків, з якого вже стягуються аліменти. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів - матері дитини. Водночас обов'язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
З наведеного вбачається, що факт проживання дитини з матір'ю, з якою стягуються аліменти на користь батька, є істотною обставиною для звільнення позивача від сплати аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів. Ст. 92 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
У зв'язку із зазначеним, з урахуванням предмета цього спору в частині припинення стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина, однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.
Судом встановлено, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не проживає з батьком ОСОБА_2 , на користь якого були стягнуті аліменти з позивачки - матері дитини, а проживає з лютого 2017 року разом зі своєю матір'ю ОСОБА_1 .
Відповідно ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Як встановлено судом неповнолітній ОСОБА_3 проживає з матір'ю - позивачкою у справі та перебуває на її утриманні, тобто змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідача.
Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання дитини.
Таким чином, суд всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у цілому, доходить висновку, що позовні вимоги позивачки в частині припинення стягнення з неї аліментів та звільнення від сплати аліментів в подальшому, є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивачки в частині звільнення від сплати заборгованості зі сплати аліментів, суд зазначає наступне.
Згідно із ч.2 ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Аналогічна вимога мається у п.22 Постанови Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», де вказано, що суд за передбачених ст.197 СК України умов може повністю або частково звільнити платника аліментів від сплати заборгованості.
Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.
Матеріали справи містять розрахунок розміру загальної заборгованості позивача зі сплати аліментів на утримання дитини на суму 190443,29 грн., але суд безе до уваги і те, що дитина почала проживати з позивачкою з лютого 2017.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 188400,90 (заборгованість з жовтня 2016- січень2017, включно становить 2042,30).
На підставі наведеного, керуючись статтями 180-182, 192, 197, 267-271, 273 СК України, статтями 2, 4, 12-13, 76-77, 81, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перший відділ державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області про звільнення від сплати аліментів та заборгованості по аліментам - задовольнити частково.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам в сумі 188400 грн 90 к нарахованих за виконавчим листом, що виданий Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області у справі № 484/3107/16-ц.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів відповідно до постанови державного виконавця Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області за виконавчим провадження № 53191470 з моменту набрання рішенням законної сили, відкликавши з виконання виконавчий лист (справа № 484/3107/16-ц).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1ст. 284 ЦПК Українизаочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленомуЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
позивач - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання якго зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 ;
третя особа - перший відділ державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області, код ЄДРПОУ - 45065450, адреса місцезнаходження: пров. Бабюш Капон, 16, м.Первомайськ Миколаївської області.
Повне судове рішення складено 14.02.2025 року.
Суддя: