Справа № 487/10572/24
Провадження № 1-кс/487/1343/25
12.02.2025 м.Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_6 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42024230000000136 від 11.09.2024, про продовження строку дії запобіжного заходу - тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.7 ст.111-1 КК України,-
10.02.2025 старший слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_6 , за погодженням з начальником відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу - тримання під вартою обраного підозрюваному ОСОБА_5 ..
У клопотанні слідчий зазначив, що у проваджені Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м.Мелітополі, перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №42024230000000136 від 11.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.7 ст.111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 20.04.2022 №39/ОС ОСОБА_5 , призначено на посаду молодшого інспектора 2 категорії відділу охорони цієї ж установи, якому в подальшому під час проходження служби присвоєно спеціальне звання «молодший сержант внутрішньої служби».
З урахуванням займаної посади, функціональних обов'язків, відповідно до положень ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ст.ст. 6, 11, 14, 16 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», ОСОБА_5 являвся працівником правоохоронного органу та склав присягу на вірність народу України.
Водночас ОСОБА_5 , складеної ним присяги не дотримав та в порушення вимог ст. ст. 1, 2, 17 Конституції України, ст. ст. 2, 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», зрадив присязі, Українській Державі та всьому Українському народові.
Так, після початку агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців збройних сил рф було тимчасово взято під контроль м. Херсон - обласний центр Херсонської області та частину інших населених пунктів на території Херсонської області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об'єктами.
Зокрема були окуповані й органи Державної кримінально-виконавчої служби України, розташовані на території м. Херсона та Херсонської області, в тому числі виправні установи «Північна виправна колонія (№ 90)», «Дар'ївська виправна колонія (№ 10)», «Голопристанська виправна колонія (№ 7)» та «Херсонський слідчий ізолятор».
З метою встановлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади на територіях населених пунктів Херсонської області, які на даний час контролюються (контролювались) та утримуються (утримувались) російськими військами, представниками рф з числа своїх громадян та місцевого населення Херсонської області були сформовані підрозділи силового блоку, які виконують функції правоохоронних органів, тим самим вчиняють діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
Зокрема, наказом військового коменданта Херсонської області від 07.05.2022 № 18 (мовою оригіналу - приказ военного коменданта Херсонской области «О создании управления и назначении начальника службы исполнения наказаний по Херсонской области») створено вказаний незаконний правоохоронний орган (далі за текстом Управління), якому в оперативне управління передано всі кримінально-виправні установи в регіоні та призначено на посаду начальника ОСОБА_8 ..
Наказом начальника Управління ОСОБА_8 від 15.06.2022 № 26 на посаду молодшого інспектора 2 категорії чергової служби установи «Слідчий ізолятор № 1» Управління служби виконання покарань по Херсонській області (мовою оригіналу - младшего инспектора 2 категории дежурной службы учреждения «Следственный изолятор № 1» Управления службы исполнения наказаний по Херсонской области) на підставі його особистої заяви, призначено ОСОБА_5 ..
Так ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що на території України введено режим воєнного стану, у період з 15.06.2022 до 11.11.2022, перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Херсон, діючи умисно, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, з метою переслідування своїх особистих інтересів у виді отримання повноважень у незаконному правоохоронному органі, надав згоду щодо переходу на бік ворога та у подальшому добровільно вступив на службу, обійнявши посаду «младшего инспектора 2 категории дежурной службы»у незаконній окупаційній установі, так званому ««Следственном изоляторе №1» Управления службы исполнения наказаний по Херсонской области».
Таким чином, ОСОБА_5 , зрадивши Українському народові, даній ним присязі, діючи умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, розпочав свою діяльність в інтересах ворога, а саме виконуючи функції працівника незаконної установи «Следственного изолятора № 1» управления службы исполнения наказаний по Херсонской областина території міста Херсон, виконував незаконні накази окупаційної влади, здійснював в інтересах окупантів виконання своїх функціональних обов'язків, сприяючи становленню окупаційної влади на тимчасово окупованих територіях України.
18.12.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.7 ст.111-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 18.12.2024 підозрюваному ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування.
Постановою заступника керівника Херсонської обласної прокуратури від 06.02.2025 строк досудового розслідування кримінального провадження було продовжено до трьох місяців.
До закінчення дії ухвали слідчого судді, а саме до 14.02.2023, неможливо завершити досудове розслідування, з урахуванням складності кримінального провадження та значної кількості слідчих та процесуальних дій, які необхідно провести з метою повного та об'єктивного проведення досудового розслідування та його завершення.
Так, необхідно встановити та допитати у якості свідків працівників установи виконання покарань, ув'язнених осіб, сусідів за місцем проживання підозрюваного, з метою зокрема підтвердження чи спростування доводів підозрюваного; здійснити доручення до матеріалів, належним чином завірених копій матеріалів кримінального провадження №12022230000001727 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України.
Відомості, отримані за результатами проведення вказаних слідчих та процесуальних дій, мають суттєве значеня у кримінальному провадженні, та можуть бути використанні у якості доказів у суді.
Крім того, ризики передбачені ч.1 ст..177 КПК України, існування яких встановлено слідчим суддею при обрані запобіжного заходу, на теперішній час не зменшилися, що слугує підставою для продовження строку його дії.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав.
Підтвердив фактичні обставини, викладені у його змісті.
У судовому засіданні захисник підозрюваного, у задоволенні клопотання слідчого просив відмовити, в обґрунтування заперечень зазначив, що прокурором не надано належних та допустимих доказів як на обґрунтованість підозри, пред'явленої його підзахисному так і ризиків, про продовження існування яких слідчий зазначає у клопотанні.
Стверджував, що, ОСОБА_5 діяв у межах крайньої необхідності, оскільки обійняти посаду у незаконно створеному правоохоронному органі, його примусили представники окупаційної влади, які погрожували його життю та життю його рідних.
Дані обставини, з урахуванням положень ст.39 КК України, виключає наявність у діях ОСОБА_5 складу інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Разом з тим, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, та забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, просив змінити ОСОБА_5 запобіжний захід на більш м'який чи визначити розмір застави, у разі якщо слідчий суддя прийде до висновку про необхідність продовження строку тримання його під вартою.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 свою провину у інкримінованому кримінальному правопорушенні не визнав.
Вказав, що є учасником АТО, під час окупації міста Херсону допомагав ЗС України, передаючи інформацію про розташування ворога. Вказану посаду обійняв під примусом, оскільки його затримали представники окупаційної влади та не хотіли відпускати, до тих пір поки він не погодиться на співпрацю, при цьому погрожували застосуванням насильства до його рідних.
Побоюючись за безпеку членів сім'ї, він був вимушений погодитися на зайняття зазначеної посади у слідчому ізоляторі.
В іншому, підтримав позицію свого захисника.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Під час судового розгляду клопотання встановлено, що у проваджені Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Херсоні) ТУ ДБР,розташованого у м.Мелітополі, перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №42024230000000136 від 11.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.7 ст.111-1 КК України.
18.12.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених:
ч.2 ст.111 КК України, а саме: державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноспособності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненому в умовах воєнного стану;
ч.7 ст.111-7 КК України, а саме: у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованих територіях.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 18.12.2024 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжних захід у вигляді тримання під вартою.
Постановою заступника керівника Херсонської обласної прокуратури від 06.02.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42024230000000136 від 11.09.2024 було продовжено до трьох місяців.
Таким чином наразі триває досудове розслідування у кримінальному проваджені.
За положеннями ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111, ч.7 ст.111-1 КК України підтверджується наступними долученими до клопотання та дослідженими доказами:Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 26.09.2024; Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 24.09.2024; Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 24.09.2024; Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 11.09.2024; Протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 07.10.2024; Протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 11.09.2024; Протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 16.09.2024; Протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 08.11.2024; Протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 01.11.2024; Висновком службового розслідування по ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» проведеного відносно молодшого інспектора 2 категорії відділу охорони ОСОБА_5 .
Слідчий суддя критично оцінює доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_5 , оскільки оцінка достатності доказів на обґрунтування підозри особи у вчиненні злочину на стадії досудового розслідування має менший стандарт доведеності у порівнянні з доведеністю винуватості особи у вчиненні злочину поза розумним сумнівом за результатами судового розгляду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
- Фактичні дані, які містяться у наданих стороною обвинувачення доказах, на думку слідчого судді, здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
- Стороною захисту, будь-яких доказів того, що ОСОБА_5 діяв у межах крайньої необхідності, слідчому судді надано не було.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що докази надані стороною обвинувачення доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, що є підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Крім того, слідчий суддя приходить до переконання про доведення прокурором продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були встановленні слідчим суддею при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушення, за одне з яке передбачено довічне позбавлення волі, як вид покарання, а отже може переховуватися від органів досудового розслідування, у тому числі за межами країни чи на непідконтрольній на даний час Україні території, враховуючи, що лівобережна частина Херсонської області досі залишається тимчасово окупованою територією.
Також продовжує існувати ризик незаконного впливу ОСОБА_5 на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України.
Таким чином ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні ряду умисних злочинів проти основ Національної безпеки, існує розумна підозра вважати, що за період співпраці з окупаційною владою він набув відповідні зв'язки та контакти з кола окупантів та інших державних зрадників, чиї дані наразі встановлюються, серед яких є такі, які продовжують вчиняти дестабілізаційні заходи та зрадницькі дії на деокупованій території, у зв'язку з цим, існує ризик того, що ОСОБА_5 може продовжити вчиняти діяння на шкоду Державі.
Щодо твердження сторони захисту про не доведення існування зазначених ризиків, слідчий суддя зазначає наступне.
Так, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
З урахуванням встановлених обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_18 , дійсно може вчинити вище зазначені дії з метою протидії кримінальному провадженню.
Під час розгляду клопотання прокурором, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 199 КПК України доведено обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою
Так, до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою неможливо завершити досудове слідство у даному кримінальному провадженні у зв'язку із необхідністю проведення певної кількості слідчих (розшукових) дій, а саме: встановити та допитати у якості свідків працівників установи виконання покарань, ув'язнених осіб, сусідів за місцем проживання підозрюваного, з метою зокрема підтвердження чи спростування його доводів щодо зайняття посади в незаконно створеному правоохоронному органі під примусом; здійснити доручення до матеріалів, належним чином завірених копій матеріалів кримінального провадження №12022230000001727 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України.
Отримані в результаті вищезазначених слідчих і процесуальних дій докази мають важливе значення для закінчення досудового розслідування та подальшого судового розгляду.
При вирішенні питання щодо продовження підозрюваному строку дії запобіжного заходу слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються у їх сукупності та обґрунтованість підстав для продовження запобіжного заходу, а саме: той факт, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні двох особливо тяжких злочинів проти основа Національної безпеки України, в період дії воєнного стану, обставини інкримінованих кримінальних правопорушень.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
Враховуючи вище зазначені саме такий запобіжний захід, як тримання під вартою, на стійке переконання слідчого судді, відповідає меті забезпечення реалізації завдань кримінального провадження, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та зможе запобігти ризикам наявним та доведеним під час розгляду клопотання.
Також, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції»
Слідчий суддя критично оцінює доводи сторони захисту щодо можливості запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки, вони не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання та спростовуються низкою вищевикладених обставин.
Отже застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, як і визначення розміру застави на думку слідчого судді є необґрунтованим та невиправданим.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 196, 197, 199, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.7 ст.111-1 КК України, строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою, у межах строку досудового розслідування до 18 березня 2025 року (включно).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1