Справа № 487/11004/24
Провадження № 3/487/245/25
13.02.2025 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Богатої А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: не відомий.
за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КпроАП України
06.12.2024 року о 21-25 год., ОСОБА_1 , по вул. Індустріальна, у м. Миколаєві, керував транспортним засобом марки «Chevrolet lacetti» реєстраційний номер « НОМЕР_1 », з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло, тремтіння кінцівок рук, блідість шкіряного покрову.
Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в установленому законом медичному закладі відмовився, чим порушив п.п.2.5 ПДР України.
Крім того, 06.12.2024 року о 21-25 год., ОСОБА_1 , по вул. Індустріальна, біля буд. 1 у м. Миколаєві, керував транспортним засобом марки «Chevrolet lacetti» реєстраційний номер « НОМЕР_1 », не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1.а Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2809590 від 11.08.2024 року)
До судового засідання ОСОБА_1 не з'явився про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважність причини неявки суду не повідомив..
Дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис з нагрудної камери працівників поліції, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КпроАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 280 КпроАП України передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 251 КпроАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст.252 КпроАП України встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пункт 2.5 ПДР України, передбачає обов'язок водія на вимогу працівника поліції в установленому порядку пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Частина 1 ст. 130 КпроАП України встановлює адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень ч.ч.1-3 ст.266 КпроАП України - особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають оглядові на стан алкогольного сп'яніння.
Огляд водія на стан наркотичного сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі - Інструкція).
Відповідно до п.7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
З урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України.
Наведене підтверджується належними та допустимим доказами які містяться в матеріалах справи, а саме: Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №190369 від 06.12.2024 року; Направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до КНП «МОЦПЗ» МОР, складене уповноваженим працівником патрульної поліції, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом медичному закладі.
Дотримання уповноваженими працівниками УПП в Миколаївській області процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, підтверджується відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, які були досліджений під час судового розгляду справи, з яких зокрема вбачається що ОСОБА_1 в зазначений в протоколі час здійснював керування транспортним засобом та в подальшому відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому медичному закладі.
Відповідно до Довідки від 09.12.2024 року виданої старшим інспектором відділу адміністративної практики УПП в Миколаївській області Савчуком А.В., ОСОБА_1 не отримував (не має) посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
З урахуванням встановленого, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпроАП України, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, з явними ознаками наркотичного сп'яніння від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Крім того, ст.. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року №340 особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.
Особа має лише одне посвідчення водія, що підтверджує її право на керування транспортними засобами діючих категорій, зазначених у ньому.
Відповідно до положень п.1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно п.п.«а» п.2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно вимог підпункту «а» пункту 2.1. Правил водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ст. 126 КпроАП України.
Частинами 2-4 ст. 126 КпроАП України встановлена відповідальність за: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч.5 ст. 126 КпроАП України повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
З урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 п. 2.1 «а» ПДР України.
Наведене підтверджується належними та допустимим доказами які містяться в матеріалах справи, а саме: Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №190403 від 06.12.2024 року; Довідкою складеною 09.12.2024 року старшим інспектором відділу адміністративної практики УПП в Миколаївській області Савчуком А.В., з якої вбачається, що ОСОБА_1 не отримував (не має) посвідчення водія на право керування транспортними засобами; Довідкою складеною 09.12.2024 року старшим інспектором відділу адміністративної практики УПП в Миколаївській області Савчуком А.В. з якої вбачається, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КпроАП України на підставі постанови серії ЕНА №2809590 від 11.08.2024 року; копією постанови серії ЕНА №2809590 від 11.08.2024 року; відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції, який був досліджений під час судового розгляду справи, з якого зокрема вбачається що ОСОБА_1 в зазначений в протоколі час здійснював керування транспортним засобом.
Відповідно до довідки Управління патрульної поліції у Миколаївській області від 09.12.2023 року, згідно наявних облікових даних АІС МВС, транспортний «Chevrolet lacetti» реєстраційний номер « НОМЕР_1 », належить гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
При вирішенні питання про вид адміністративного стягнення, суд враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, та вважає що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень можливо шляхом призначення, відповідно до ч.2 ст.36 КпроАП України, стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом, без оплатного вилучення транспортного засобу, в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме, за ч.5 ст. 126 КпроАП України, яке є необхідним і достатнім, та згідно ст. 23 КпАП України, відповідає меті адміністративного стягнення.
Призначення ОСОБА_1 стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, відповідає правовій позиції, висловленій Об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного суду від 04.09.2023 у справі №702/301/20.
Відповідно до ст.40-1 КпроАП України у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ст. 4 Закону України « Про судовий збір».
Керуючись ст. ст.40-1, 278, 280, 283, 284 КпроАП України, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КпроАП України та накласти на адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 40 800 гривень в дохід держави (Отримувач Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300; ЄДРПОУ 37992030; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок UA438999980313010149000014001; Код класифікації доходів бюджету 21081300;), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 гривень у дохід держави. Реквізити рахунків для сплати судового збору в Заводському районному суді м.Миколаєва: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106; Призначення платежу: 101; РНОКПП; Судовий збір стягнутий з ОСОБА_1 на користь держави, за Постановою №487/11004/24.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Строк пред'явлення до виконання три місяці з дня винесення постанови.
Головуючий суддя: І.О.Притуляк