Справа № 472/1250/24
Провадження №2-о/472/19/25
14 лютого 2025 року с- ще Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Тустановського А.О.,
за участю секретаря Щербини О.В.,
заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представника заявників ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Веселинове Миколаївської області справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, про встановлення факту визнання членом сім'ї загиблого військовослужбовця,
20 листопада 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з заявою, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, про встановлення факту визнання членом сім'ї загиблого військовослужбовця.
В заяві зазначили, що вони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , є дідусем і бабусею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 біля села Дальнє Покровського району Донецької області в наслідок безпілотного авіаційного удару. Його смерть було зареєстровано Веселинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 06 листопада 2024 року за актовим записом № 264
На час смерті ОСОБА_4 був військовослужбовцем за мобілізацією у званні «солдат». Сповіщенням сім'ї № 748 від 31.10.2024 року їм було повідомлено про те, що онук «солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер обслуги 2 артилерійського взводу 3 артилерійської батареї 1 артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_1 , призваний на військову службу за мобілізацією 29.12.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_4 в службовий час, у районі с. Дальнє Курахівської міської громади Покровського району Донецької області, загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 в результаті безпілотного авіаційного удару».
Батьками ОСОБА_4 були ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які перебували між собою в шлюбі, зареєстрованому Веселинівським районним відділом реєстрації актів цивільного стану, але з самого початку сімейне життя між ними не склалося, у зв'язку з чим шлюб між ними фактично розпався, коли ОСОБА_4 було два роки, а через рік його було офіційно розірвано, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Веселинівського районного управління юстиції у Миколаївській області 16 вересня 2005 року в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 55.
Після народження ОСОБА_4 мати онука (їхня донька) ОСОБА_7 залишила сина з ними, а сама спочатку переселилася до м. Миколаєва, а потім в м. Москву РФ, де проживала до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Батько ОСОБА_4 . ОСОБА_5 був військовослужбовцем і проживав окремо від сина в м. Вознесенську Миколаївської області, з сином фактично з дворічного віку не спілкувався.
Із-за цього з самого народження і до своєї смерті ОСОБА_4 проживав разом з ними, тобто зі своїми дідусем та бабусею в с. Райдолина Вознесенського (раніше - Веселинівського) району Миколаївської області в їхньому будинку, розташованому по АДРЕСА_1 .
Так склалося, що лише вони приймали участь у вихованні та в житті їхнього онука з його дворічного віку до моменту його смерті, оскільки він був позбавлений батьківського піклування та любові, і фактично вони замінили онуку батьків, забезпечили йому належні умови проживання, навчання, самореалізації, як особистості, відпочивали разом з ним. Вони проживали разом однією сім'єю, як члени сім'ї, піклувались один за одним, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки щодо утримання житла, мали спільні витрати і спільне харчування.
Встановлення факту визнання їх членами сім'ї загиблого військовослужбовця має юридичне значення, оскільки безпосередньо породжує юридичні наслідки та надає їм можливість у повній мірі реалізувати свої права на пенсійне забезпечення.
Просять суд встановити факт, що членом сім'ї військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 біля села Дальнє Покровського району Донецької області в наслідок безпілотного авіаційного удару, є його дід по лінії матері ОСОБА_2 , та встановити факт, що членом сім'ї військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 біля села Дальнє Покровського району Донецької області в наслідок безпілотного авіаційного удару, є його баба по лінії матері ОСОБА_1 .
В судовому засіданні заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заяву підтримали та просять задовольнити повністю. Крім того зазначили, що вони приймали участь у вихованні та житті їхнього онука ОСОБА_4 з дворічного віку та до моменту його смерті. Вони замінили йому батьків, оскільки він був позбавлений батьківського піклування та любові, забезпечили належні умови проживання, навчання, піклувалися про нього, вели спільне господарство, мали спільний бюджет.
Представник заявника ОСОБА_3 в судовому засіданні заяву підтримав з тих же підстав зазначених в заяві
Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області в судове засідання не з'явився, але до суду надійшла заява від представника заявника ОСОБА_8 про розгляд справи у їх відсутності за наявними у справі матеріалами.
Крім того, 12.12.2024 року до суду від представника заінтересованої особи ОСОБА_8 надійшли пояснення, в яких зазначено, що відповідно до статті 30 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262) право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні.
Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Батьки військовослужбовців, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років, за наявності страхового стажу не менше 25 років - для чоловіків і не менше 20 років - для жінок.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати.
У разі смерті осіб, зазначених у пунктах "а"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, які загинули (померли) при виконанні службових обов'язків під час проходження військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаного під час виконання цих обов'язків, і були посмертно нагороджені державними нагородами України або колишнього Союзу РСР, непрацездатні члени сім'ї осіб, зазначені в частині четвертій цієї статті, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника, мають право на встановлення до пенсії надбавки за умов та в розмірах, що встановлюються Законом України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною".
Відповідно до статті 31 Закону № 2262 члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Суд заслухавши заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника заявників ОСОБА_3 , показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 біля села Дальнє Покровського району Донецької області в наслідок безпілотного авіаційного удару загинув ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Його смерть було зареєстровано Веселинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 06 листопада 2024 року за актовим записом № 264, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданого Веселинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с. 25).
Заявники ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є дідусем і бабусею загиблого ОСОБА_4 .
31.10.2024 року заявник ОСОБА_1 , як член сім'ї, отримала сповіщення про те, що її онук «солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер обслуги 2 артилерійського взводу 3 артилерійської батареї 1 артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_1 , призваний на військову службу за мобілізацією 29.12.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_4 в службовий час, у районі с. Дальнє Курахівської міської громади Покровського району Донецької області, загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 в результаті безпілотного авіаційного удару» (а.с.23).
Батьками ОСОБА_4 були ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які перебували між собою в шлюбі, зареєстрованому Веселинівським районним відділом реєстрації актів цивільного стану.
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_3 , виданого 16 вересня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Веселинівського районного управління юстиції Миколаївській області шлюб, між ОСОБА_5 та ОСОБА_12 було розірвано, про що 16 вересня 2005 року в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 55 (а.с. 15).
ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_13 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 (а.с. 16).
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Положення ст. 4 ЦПК України, ст. 15 ЦК України, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожній особі право на захист її порушених, оспорюваних чи невизнаних прав а також охоронюваних законом інтересів судом.
Згідно з абз. 5 п. 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 р. № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї» членами сім'ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не лише близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до довідки Луб'янського старостинського округу Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області № 139 від 08.11.2024 року, видану ОСОБА_1 на підставі записів в погосподарських книгах: № 4 особовий рахунок № НОМЕР_5 за 2001-2005 р.р.; № 3 особовий рахунок № НОМЕР_6 за 2006-2010 р.р.; № 7 особовий рахунок № НОМЕР_7 за 2011-2015 р.р.; № 2 особовий рахунок № НОМЕР_8 за 2016-2023 р.р.; № 2 особовий рахунок № НОМЕР_9 за 2024-2031 р.р., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно з 2002 року по грудень 2023 року проживав разом з ОСОБА_1 , 1957 р.н., та ОСОБА_2 , 1956 р.н., за адресою: АДРЕСА_1 (а.с 18).
З особової справи № В-20 Луб'янської ЗОШ І-ІІ ступенів Веселинівського району Миколаївської області вбачається, що ОСОБА_4 з 28 серпня 2008 року навчався у шкільному закладі Луб'янської ЗОШ І-ІІ ступенів.
Згідно Витягу з Реєстру територіальної громади від 12.05.2024 року ОСОБА_4 зареєстрований 18.10.2016 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21).
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4 знає з самого народження, а його дідуся ОСОБА_2 та бабусю ОСОБА_1 з 1980 року, коли вона переїхала в село проживати. Дійсно заявники виховували онука з 2-х місяців, батька хлопчика вона не знала, а матір ОСОБА_14 проживала окремо, але вони спілкувалися. Коли ОСОБА_4 було 16 років, він їздив до своєї матері, а вона приїздила до нього під час шкільних канікул. ОСОБА_15 померла 5 років тому, з того моменту батьками ОСОБА_16 були бабуся та дідусь.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні суду пояснив, що заявників він знає дуже давно, оскільки проживає поряд з ними через 2 будинки. Також він добре знав їхнього онука ОСОБА_4 , який проживав з ними із самого народження, ходив до ОСОБА_17 . Матір ОСОБА_18 померла 5 років тому. Бабуся та дідусь постійно проживали однією сім'єю разом з ОСОБА_19 , разом вели господарство, мали спільний побут. Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні суду пояснила, що вона 32 роки працює вчителем в Луб'янській ЗОШ с. Луб'янка Вознесенського району. Сім'ю ОСОБА_20 вона знає дуже добре, оскільки навчала доньку заявників ОСОБА_14 і внука ОСОБА_16 . ОСОБА_4 прийшов до школи в 2008 році та закінчив 9 класів. Матір ОСОБА_4 - ОСОБА_21 померла у 2019 році, ОСОБА_16 постійно проживав з народження у бабусі та дідуся, батько участі у вихованні сина не приймав.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі наданих та досліджених у судовому засіданні доказів та, враховуючи, що встановлення даного факту має для заявників юридичне значення, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, згідно ст. ст. 11-13, 19, 77-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, про встановлення факту визнання членом сім'ї загиблого військовослужбовця - задовольнити.
Встановити факт, що членом сім'ї військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 біля села Дальнє Покровського району Донецької області в наслідок безпілотного авіаційного удару, є його дід по лінії матері ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_10 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ).
Встановити факт, що членом сім'ї військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 біля села Дальнє Покровського району Донецької області в наслідок безпілотного авіаційного удару, є його баба по лінії матері ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_11 , адреса місця реєстрації та проживання : АДРЕСА_2 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 14 лютого 2025 року.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області А.О. Тустановський