Справа № 467/161/25
Провадження № 3/467/99/25
13.02.2025 року с-ще Арбузинка
Суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Догарєва І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
В протоколі про адміністративне правопорушення Серії ВАД №606119 від 06.01.2025 року зазначено, що 06.01.2025 року, о 16 год. 40 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме: ображав її брутальною лайкою та образливими словами, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 606119 від 06.01.2025 року надійшов до суду 07.02.2025 року.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив, що 06.02.2025 року у них з мамою виник конфлікт з приводу дитячого візочка, який заважав його матері, а 06.01.2025 року, як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення у них нічого не відбувалось.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п.п. 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, за яке передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Частиною 3 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, тощо.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суддя не вбачає у діях останнього події та складу адміністративного правопорушення, оскільки подія мала місце 06.02.2025 року, як підтверджується зокрема рапортом працівника поліції ВП №1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області від 06.02.2025 року, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або іншу подію від 06.02.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 06.01.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 06.02.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 06.02.2025 року, терміновим заборонним приписом складеним 06.02.2025 року стосовно ОСОБА_1 , а протокол про адміністративне правопорушення Серії ВАД №606119 від 06.01.2025 року складено 06.01.2025 року та факт вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 зафіксовано датою 06.01.2025 року.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки у справі «Надточий проти України» (рішення від 15.05.2008) Суд зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до виписаних у ст.ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного
правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен провадитися їх, у тому числі, і судовий розгляд.
З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами те, що ОСОБА_1 06.01.2025 року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
За викладених обставин вважаю що, провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 278-280, 283, 284, ч.3 ст. 173-2 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту першого статті 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя І.О.Догарєва