Справа № 466/12675/24
Провадження № 3/466/229/25
14 лютого 2025 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Свірідова В.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області ДСУ з безпеки на транспорті про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, безробітного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
09.12.2024 о 11.00год. в м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 188 гр. ОСОБА_1 здійснював провадження господарської діяльності перевезення пасажирів на таксі, автомобілем Renault д.н.з. НОМЕР_2 без державної реєстрації та ліцензії, чим порушив ч.1 ст.164 КУпАП.
При розгляді матеріалів в суді гр. ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, заперечив, пояснив, що не здійснював жодних перевезень, перебував в машині та чекав знайомого щоб підвести. Для того, щоб знайомий міг знайти машину, він поставив зверху на машину знак «шашечка», ліцензія на право зайняття господарською діяльністю (перевезення пасажирів) у нього відсутня.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 надав пояснення, про події, які мали місце 09.12.2024р., вказавши, що він повертався з м. Луцька у м. Львів і домовився з ОСОБА_1 щоб той його зустрів у м. Львів і підвіз. Він сів у машину, тоді підійшла інспектор до них і склала протокол.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність
Згідно з ч.1 ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
В силу змісту ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, повинно бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також повинно бути з'ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ч. 1 ст.164 КУпАП відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності здійснюється відповідно до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань». Даний Закон поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності, як перевезення пасажирів.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
Водночас, ч. 3 ст. 9 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів в тому числі на такий вид робіт як надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі.
При цьому наведеним законом передбачено надання послуг з перевезення пасажирів різних видів: для регулярних, спеціальних, не регулярних пасажирських перевезень, також перевезень на замовлення, таксі, тощо, в залежності від чого у ст. 39 цього закону визначений перелік документів, які мають бути наявні у водія.
Згідно з ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контрольна автомобільному транспорті тау сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.
Будучи допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_2 пояснив, що він повертався з м. Луцька у м. Львів і домовився з ОСОБА_1 щоб той його зустрів у м. Львів і підвіз. Він сів у машину, тоді підійшла інспектор до них і склала протокол. На запитання судді: «Чи стояв на машині знак «шашечка», свідок відповів, що «так».
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 , вина його стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія №0003461 від 09.12.2024р., фотокопіями транспортного засобу, відеозаписом з місця події,який оглянутий судом, показаннями свідка ОСОБА_2 , які досліджені судом та прийняті до уваги при поставновленні рішення.
Невизнання правопорушником вини є голослівним, спростовується вищенаведеним та розцінюється як спосіб уникнення адміністративної відповідальності за вчинене.
Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 164 КУпАП, як провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
При накладенні адміністративного стягнення у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого та його суспільну небезпеку, особу правопорушника та ступінь його вини, вважаю, що на нього слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з правопорушника судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст.36, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суддя,-
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави без конфіскації майна.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень, 60 копійок.
На постанову може бути подана апеляційна скарга, внесено подання прокурора до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її постановлення.
Суддя В. В. Свірідова