12 лютого 2025 року
м. Київ
Справа № 215/4912/24
Провадження № 11-32за25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М.І.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
перевірила заяву про звільнення від сплати судового збору та поновлення строку звернення до суду ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року та ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Заступника начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради Коновалової Наталії Анатоліївни про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії, і
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив встановити наявність компетенції (повноважень) заступника начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної в місті Кривому Розі ради Коновалової Наталії Анатоліївни на те, щоб після отримання заяви від 29 червня 2023 року № 1046 надати запрошення ОСОБА_1 для розгляду заяви і надання належно завірених 3 копій; визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю і зобов'язати виконати таку процедуру.
Тернівський районний суд міста Кривого Рогу ухвалою від 31 липня 2024 року позовну заяву передав до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Позивач не погодився з цією ухвалою суду і оскаржив її до суду апеляційної інстанції.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 листопада 2024 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 31 липня 2024 року.
Позивач не погодився з ухвалою суду апеляційної інстанції і подав касаційну скаргу. Разом із касаційною скаргою скаржник подав заяву про відвід суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
У своїй заяві просив відвести суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян від розгляду справи №215/4912/24, бо вони не наділені повноваженнями розглядати спори, які не віднесені до спеціалізації цієї палати, мають неналежну професійну спрямованість, необ'єктивність, незацікавленість у кінцевому рішенні. Вони не знають, що строк з'ясовується за поштовим повідомленням, за єдиним реєстром поштових відправлень, а також не вважають дохід позивача у 2 89 грн меншим рівня прожиткового мінімуму 3 028 року, а гарантії статті 46 Конституції України соціальними. Вони (судді) вже встали на сторону судді апеляційної інстанції і створили протиправну практику, яка не вважає потрібним виконувати гарантії існуючих прав людини.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 14 січня 2025 року на підставі частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяву про відвід суддів повернув скаржнику без розгляду.
Суд зазначив, що заява про відвід містить загальні доводи щодо наявності підстав для відводу суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду безвідносно до конкретної колегії суддів та без викладення конкретних фактів щодо проявів упередженості чи необ'єктивності суддів, визначених для розгляду цієї справи.
Цього ж дня суд касаційної інстанції ухвалою відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі № 215/4912/24.
ОСОБА_1 не погодився із ухвалою суду касаційної інстанції і надіслав на адресу Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) заяву, у якій, як можна зрозуміти з її змісту, просить: «поновити строк звернення до суду відповідно до Указу Президента від 24 лютого 2022 року № 64 і відкрити касаційне провадження за повторно поданою скаргою: звільнити його від сплати судового збору у зв'язку «з доходом у 2 250 грн, які менше рівня прожиткового мінімуму 3 028 грн з захистом соціальних прав на державні соціальні гарантії ст. 46 Конституції України»; в порядку підготовки справи до розгляду витребувати матеріли справи та зворотні поштові повідомлення з його підписом про отримання оскаржуваної ухвали і ухвали від 14 січня 2025 року; скасувати ухвалу від 14.01.25 р. Верховного Суду згідно до п.7 ч.1 ст 349 КАСУ; ухвалою справу кваліфікувати як типову справу».
Доводів та мотивів, які би стосувалися, здається, незаконності складу суду касаційної інстанції, який виніс оскарженуухвалу про відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі № 215/4912/24, і окремо ухвали того самого суду від 14 січня 2025 року, якою цей суд заяву скаржника про відвід суддів відповідної судової палати повернув скаржнику без розгляду на підставі частини другої статті 167 КАС України, ОСОБА_1 в своїй заяві до Великої Палати не наводить і характерних вимог не заявляє.
Подана заява не може бути прийнята до розгляду Великою Палатою з огляду на таке.
КАС України чітко визначає випадки, у яких перегляд судових рішень (залежно від категорії справи) здійснює саме Велика Палата, а також підстави такого перегляду в окремих випадках.
Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Згідно з частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Отже, Велика Палата може переглядати в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним лише як судом першої інстанції у зазначеній вище категорії справ.
Відповідно до частини першої статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції. Відповідно до частини п'ятої статті 346 цього Кодексу суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Порядок передачі справи на розгляд Великої Палати визначений статтею 347 КАС України. Згідно з частинами першою та четвертою цієї статті питання про передачу справи на розгляд, зокрема, Великої Палати вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частині п'ятій статті 346 КАС України.
Зі змісту зазначених норм убачається, що саме суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Тобто питання про передачу адміністративної справи на розгляд Великої Палати вирішує тільки касаційний суд (у цьому випадку - Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду) після подання учасником справи касаційної скарги відповідно до статті 331 КАС України.
У цій справі касаційний суд не ухвалював рішення про передачу справи на розгляд Великої Палати на підставі частини п'ятої статті 346 КАС України.
У контексті сказаного треба зазначити, що правила КАС України не передбачають право учасника справи звертатися безпосередньо до Великої Палати з вимогою про передачу адміністративної справи на розгляд Великої Палати з підстав, визначених частиною п'ятою статті 346 КАС України.
Відповідно до частини п'ятої статті 355 КАС України судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними й оскарженню не підлягають.
З тексту заяви ОСОБА_1 , яку він подав до Великої Палата, та її вимог можна зрозуміти, що автор заяви просить Велику Палату провести фактичну ревізію законності й обґрунтованості судового рішення суду касаційної інстанції від 14 січня 2025 року, якою, як відомо, цей суд відмовив у відкритті касаційного провадження на постанову суду апеляційної інстанції від 14 листопада 2024 року, котрий своєю чергою відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Хоча ОСОБА_1 називає своє звернення до Великої Палати «заявою про звільнення від сплати судового збору і поновлення строку звернення до суду», насправді він просить не тільки і не лише поновити строк на процесуальне звернення до Великої Палати, яке би основувалося на законі, скільки на ділі заявляє і спрямовує свої вимоги на перегляд і скасування остаточного рішення суду касаційної інстанції від 14 січня 2025 року.
Із наведеного нормативного процесуального регулювання та конкретного характеру спрямованості вимог заяви ОСОБА_1 можна виснувати, що ухвала колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 січня 2025 року є остаточною, вона не є тим видом судового рішення, що підлягає оскарженню, а Велика Палата не є тим судовим органом, який має процесуальні повноваження переглядати судові рішення суду касаційної інстанції за правилами касаційного провадження та здійснювати відповідні процесуальні дії після такого перегляду.
За частинами першою, другою статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції , з урахуванням приписів статті 341 цього Кодексу. Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з частинами першою, третьою статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Відповідно до частини другої статті 167 цього Кодексу якщо заява (клопотання, заперечення) є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Отже, заява про перегляд судового рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду після касаційного перегляду є неприйнятною, а тому її разом з доданими до неї матеріалами слід повернути заявнику.
Керуючись статтями 22, 24, 167, 346 Кодексу адміністративного судочинства, України Велика Палата Верховного Суду,
Відмовити у прийнятті до розгляду Великою Палатою Верховного Суду заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та поновлення строку звернення до суду з вимогамипереглянутиухвалуКасаційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної в місті Кривому Розі ради Коновалової Наталії Анатоліївни про визнання протиправною бездіяльністю і зобов'язати виконати певні дії.
Заяву та додані до неї матеріали повернути ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. І. Гриців
Судді: О. О. Банасько М. В. Мазур
О. Л. Булейко С. Ю. Мартєв
Ю. Л. Власов К. М. Пільков
І. А. Воробйова С. О. Погрібний
О. А. Губська О. В. Ступак
Ж. М. Єленіна І. В. Ткач
Л. Ю. Кишакевич О. С. Ткачук
В. В. Король В. Ю. Уркевич
С. І. Кравченко Є. А. Усенко
О. В. Кривенда Н. В. Шевцова